Видатки на фіз-вих

План

Вступ

1. Порядок складання проекту Державного бюджету
2. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи
3. Видатки на фізичну культуру

Висновок

Список використаних джерел

 

Вступ

Бюджетна  система є провідною ланкою державних  фінансів. Держава використовує бюджет як інструмент реалізації своєї соціально-економічної  політики, адже він відображає складну  систему перерозподільних відносин у суспільстві, охоплює практично  кожну юридичну та фізичну особу. Крім того  бюджет є тим інструментом за допомогою якого здійснюється регулювання економічних процесів. Тому питанням, що стосуються видаткової частини державного бюджету України  приділяється дедалі більше уваги. Це зумовлено тим, Світовий досвід переконує, що з розвитком ринкових відносин роль держави в розподільних процесах має зростати, і бюджет у цьому  плані є найдосконалішим засобом  для здійснення державою вказаної функції. У більшості розвинутих країн  світу через бюджет перерозподіляється від 30 до 50% валового внутрішнього продукту.

Із  визначенням України самостійною  ринковою орієнтованою державою з усією  важливістю постають проблеми створення  і функціонування власної бюджетної  системи, що передбачають:

• виділення ланок бюджетної системи;
• наповнення бюджетів, розподіл податків і  зборів між окремими бюджетами;
• напрямки використання коштів окремих бюджетів;
• питання збалансованості бюджетів;
• внутрішньо бюджетні відносини.

В умовах переходу до ринкових відносин кошти  державного бюджету України повинні  перш за все скеровуватися на фінансування структурної перебудови економіки, комплексних цільових програм, нарощування  науково-технічних програм, прискорення  соціального розвитку і соціального  захисту населення. В умовах розбудови  Української держави у належних обсягах є об’єктивно необхідним процесом.

В умовах реформування економіки України, пов’язаної з функціонуванням різних форм власності, виникає потреба перегляду характеру і змісту бюджетних відносин. На сьогоднішній день виникають труднощі як із формуванням централізованого фонду коштів держави, так і з його використанням. Ці труднощі зумовлені недосконалістю законодавства України, традиційними, застарілими підходами організації бюджетних відносин. У такій ситуації командно-адміністративні методи управління повністю не вдалося усунути, а нові перебувають на стадії становлення. Зумовлено це повільним процесом реформування системи власності, що докорінно впливає на зміст розподільного і перерозподільного процесів в Україні.

 

1 Порядок складання проекту Державного бюджету

 

Базовими  макроекономічними показниками  для формування параметрів бюджету  є обсяг ВВП і темпи його росту в черговому фінансовому  році, передбачуваний рівень інфляції та низка інших. Складання бюджету  ґрунтується на основних напрямах грошово-кредитної, бюджетної, податкової політики держави  в цілому та відповідної території  на наступний бюджетний період.

Складанню проектів бюджетів передує розробка прогнозів соціального і економічного розвитку. На підставі макропоказників  економічного та соціального розвитку на наступний бюджетний період, аналізу  виконання бюджету у поточному  періоді, пріоритетів та програми уряду  Міністерством фінансів визначається загальний рівень доходів та видатків бюджету і дається оцінка обсягу фінансування бюджету для складання  пропозицій проекту Державного бюджету  України.

Для підготовки пропозицій проекту Державного бюджету  Міністерство фінансів України розробляє  і доводить до головних розпорядників  бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів.

Бюджетний запит (згідно з Бюджетним кодексом) - документ, підготовлений розпорядником  бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями  щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний  бюджетний період.

Бюджетні  запити повинні містити всю необхідну  інформацію для аналізу показників з метою прийняття рішення  щодо включення їх до проекту місцевого  бюджету. Бюджетний кодекс запроваджує  процедуру парламентських слухань  з питань бюджетної політики на наступний  бюджетний період. Складання бюджетних  запитів загалом починається  з доведення місцевими фінансовими  органами до головних розпорядників  бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів, розроблених  на основі типової форми визначеної Міністерством фінансів України  з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів. Інструкції до бюджету мають на меті управління процесом складання відповідного місцевого бюджету. Власне інструкції розпорядникам бюджетних коштів щодо напрямків політики і програм разом зі встановленням граничних обсягів видатків формують межі, в яких здійснюється розробка бюджетних запитів. Місцеві фінансові органи на основі результатів аналізу приймають рішення щодо включення цих запитів до проекту бюджету.

Міністерство  фінансів України на будь-якому етапі  складання і розгляду проекту  Державного бюджету України проводить  аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності  меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів.

На основі аналізу бюджетних запитів Міністерство фінансів України готує проект закону про Державний бюджет України  та подає його Кабінету Міністрів  України для розгляду. Кабінет  Міністрів України приймає постанову  щодо схвалення проекту закону про  Державний бюджет України та подає  його з відповідними матеріалами  Верховній Раді України не пізніше 15 вересня. Він підлягає обов'язковій  публікації в газеті "Урядовий кур'єр" не пізніше ніж через сім днів після його подання Верховні Раді України.

Разом із проектом закону про Державний бюджет України, схваленим Кабінетом Міністрів  України, подаються:

1) пояснювальна записка до проекту закону про Державний бюджет України, яка повинна містити:

а) інформацію про економічне становище держави та основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період, покладені в основу проекту Державного бюджету України;

б) оцінку надходжень доходів та інших коштів (позик), що пропонуються для забезпечення фінансовими ресурсами витрат бюджету;

в) пояснення  до основних положень проекту Державного бюджету України та проекту закону про Державний бюджет України, включаючи аналіз пропонованих обсягів видатків на виконання функцій, програм. Обґрунтування включають бюджетні показники за попередній, поточний, наступний бюджетні періоди в розрізі класифікації видатків бюджету;

г) інформацію щодо врахування пропозицій Верховної  Ради України до Основних напрямів бюджетної політики на наступний  бюджетний період;

д) обґрунтування  особливостей міжбюджетних взаємовідносин;

е) інформацію щодо обсягів державного боргу, в  тому числі за типом боргового  зобов'язання, графіка його погашення, обсягів та умов

запозичень;

є) прогноз  основних макропоказників економічного і соціального розвитку України, показників зведеного бюджету України  за основними видами доходів, видатків та фінансування на наступні три бюджетні періоди;

2) прогнозні показники зведеного бюджету України (включаючи оцінку Державного бюджету України та місцевих бюджетів) відповідно до бюджетної класифікації, а також зведений баланс фінансових ресурсів України;

3) перелік пільг по податках, зборах (інших обов'язкових платежах) із розрахунком втрат доходів бюджету від їх надання;

4) показники видатків Державного бюджету України, необхідних на наступні бюджетні періоди для завершення програм, що враховані в проекті Державного бюджету України, за умови реалізації цих програм протягом більш як одного бюджетного періоду;

5) зведення та структура фінансових зобов'язань із державного боргу та державних гарантій на поточний і наступний бюджетні періоди до повного погашення боргових зобов'язань, включаючи суми на обслуговування державного боргу;

6) перелік інвестиційних програм на наступний бюджетний період, під які можуть надаватися гарантії Кабінету Міністрів України;

7) доповідь про хід виконання Державного бюджету України у поточному бюджетному періоді;

8) проекти кошторисів усіх державних цільових фондів, які створюються за рахунок податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до закону;

9) пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту Державного бюджету України (подаються до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету);

10) інші матеріали, обсяг і форму яких визначає Кабінет Міністрів України.

Видатки проекту закону про Державний  бюджет України по головних розпорядниках  бюджетних коштів повинні бути деталізовані за підрозділами функціональної класифікації.

Організація складання проектів бюджетів забезпечується Кабінетом Міністрів України, а  також місцевими державними адміністраціями. Безпосередню роботу зі складання проектів бюджетів за дорученням органів виконавчої влади виконує Міністерство фінансів України та його органи на місцях.

Бюджетним кодексом чітко встановлюються граничні терміни прийняття відповідних  рішень учасниками бюджетного процесу  в процесі розгляду та прийняття  Державного бюджету України (див.бюджетний  календар).

Верховна  Рада України як найвищий законодавчий орган затверджує Закон про Державний  бюджет України, в якому вказуються:

- загальна  сума доходів і загальна сума  видатків (з розподілом на загальний  та спеціальний фонди, а також  з розподілом видатків на поточні  і капітальні);

- граничний  обсяг річного дефіциту (профіциту)  Державного бюджету України в  наступному бюджетному період  і державного боргу на кінець  наступного бюджетного періоду,  повноваження щодо надання державних  гарантій.

- бюджетні  призначення головним розпорядникам  коштів Державного бюджету України  за бюджетною класифікацією;

- доходи  бюджету за бюджетною класифікацією;

- бюджетні  призначення міжбюджетних трансфертів;

- додаткові  положення, що регламентують процес  виконання бюджету. 

Якщо  до початку нового бюджетного періоду  не набрав чинності закон про Державний  бюджет на поточний бюджетний період, податки, збори (обов'язкові платежі) та інші надходження справляються відповідно до закону про Державний бюджет України  на попередній бюджетний період та інших нормативно-правових актів. У  цьому випадку Кабінет Міністрів  України має право здійснювати  витрати Державного бюджету України  на цілі, які визначені у законі про Державний бюджет України  на попередній бюджетний період і  одночасно передбачені у проекті  закону на наступний бюджетний період. При цьому щомісячні видатки  Державного бюджету України не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний  період. Разом з тим забороняється  провадити капітальні в датки, крім випадків, зумовлених форс-мажорними  обставинами.

 

2  Кошторис доходів і видатків  бюджетної установи

 

Установи  та організації, які утримуються  за рахунок коштів бюджетів, для  забезпечення своєї діяльності та виконання  покладених на них функцій складають  та затверджують кошторис доходів і  видатків відповідно з бюджетними призначеннями, які встановлені Законом України  “Про Державний бюджет”.

Бюджетне  призначення являє собою повноваження, яке надається головному розпоряднику бюджетних коштів Законом України  “Про Державний бюджет”, постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішенням місцевої ради про місцевий бюджет, яке має кількісні та часові обмеження, яке дозволяє Міністерству фінансів, Державному казначейству або  місцевому фінансовому органу надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок  коштів відповідного бюджету.

Асигнування – це повноваження розпоряднику бюджетних  коштів на взяття зобов’язань та витрачання бюджетних коштів на конкретну мету в процесі виконання бюджету, яке надано відповідно до бюджетного призначення.

Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних  установ та організацій затверджені  постановою Кабінету Міністрів України  від 09.01.2000 року № 17.

Кошторис  доходів і видатків бюджетної  установи, організації є основним плановим документом, який підтверджує  повноваження щодо отримання доходів  та здійснення видатків, визначає обсяг  і спрямування коштів для виконання  нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Існують наступні види кошторисів:

• індивідуальні кошториси – це кошториси, які складаються бюджетними організаціями. Причому незалежно від того, веде бюджетна організація облік самостійно чи обслуговується централізованою бухгалтерією, індивідуальний кошторис та план асигнувань складаються за кожною виконуваною нею функцією;
• зведені кошториси – це зведення показників індивідуальних кошторисів розпорядників коштів бюджету нижчого рівня за функціональною класифікацією, що складаються головним розпорядником, розпорядником вищого рівня для подання їх Міністерству фінансів України, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам. Зведені кошториси не затверджуються;
• кошториси на централізовані заходи – це кошториси, до яких включаються асигнування тільки в тих випадках, коли проведення таких заходів за рахунок коштів бюджету дозволено законодавством України (централізовані заходи здійснюються головними розпорядниками).