Аналіз і аудит фінансових результатів

РОЗДІЛ 1. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ЯК ОБ’ЄКТ ОБЛІКУ АНАЛІЗУ І АУДИТУ

 

            1.1. Економічна сутність фінансових  результатів, їх визнання та  оцінка в обліку

 

            В діяльності будь-якого підприємства  найважливішу роль відіграє фінансовий  результат, оскільки від нього  залежить не лише майбутнє  підприємства, а й держави завдяки сплаті податків підприємствами до державного бюджету, з доходів утворюється ряд державних фондів, які йдуть на підтримку різних бюджетних програм та інші важливі заходи, а також утворення фондів підприємства, та поповнення його власних коштів.

           Як економічна категорія фінансові  результати визначається як різниця  між сукупною виручкою та сукупними  витратами підприємства.

           Але, слід зазначити, що в економічній теорії існують різні підходи до визначення доходів та витрат. Відповідно до теорії альтернативного підходу доходи підприємства поділяються реальні (фактичні) та альтернативні.             Реальні (фактичні) доходи за цією теорією визначаються як валова виручка підприємства від реалізації товарів, робіт, послуг (тобто у разі здійснення звичайної діяльності).

            Альтернативні ж доходи визначаються величиною можливого доходу, який підприємство отримає у разі зміни своєї діяльності (наприклад, кошти підприємства не будуть витрачені на придбання сировини, а вносяться на депозитний банківський рахунок або інвестуються у акції інших підприємств).

Порівнюючи обидва види доходів  підприємство визначає найбільш оптимальний  напрямок своєї діяльності, який забезпечує найбільший дохід при рівних витратах коштів підприємства. Під час порівняння зазначених доходів їх величина, як правило, помножують на ймовірність  отримання цього доходу, що дозволяє врахувати підприємницький ризик за видами діяльності, які порівнюються.

В економічній теорії  витрати підприємства розподіляються на зовнішні і внутрішні.

До зовнішніх витрат належать платежі зовнішні (відносно підприємства) постачальникам. Отже, різниця між  сукупною виручкою та зовнішніми витратами  дорівнює величині бухгалтерського  прибутку, але при цьому не враховуються скриті витрати, до яких належать витрати  на ресурси, належні самому підприємству. Таким чином, якщо вилучити з величини бухгалтерського прибутку внутрішні  витрати, то визначена величина буде складати економічний прибуток підприємства.

           Ф.Ф. Бутинець економічну сутність фінансових результатів описав наступним чином. Фінансовий результат – це приріст (чи зменшення) вартості власного капіталу підприємства, що утворився в процесі його підприємницької діяльності за звітний період.

            Слід відмітити, що головною метою створення та подальшої діяльність будь-якого господарюючого суб’єкту, не залежно від виду його діяльності чи форми власності, є отримання кінцевого фінансового результату, тобто прибутку.

Фінансовий результат – це прибуток або збиток який отримує господарюючий суб’єкт внаслідок своєї діяльності, виражений у вартісній (грошовій) формі.

            Таким чином, фінансовий результат  є одним з найважливіших економічних  показників, який узагальнює усі  результати господарської діяльності  та надає комплексної оцінки  ефективності цієї діяльності.

Метою будь-якої підприємницької  діяльності є отримання прибутку.

Прибуток – це сума, на яку доходи перевищують пов’язані  з ними витратами. Звідси отримання  доходів прямо пропорційно впливає  на суму отриманого прибутку, тобто  на досягнення основної мети підприємництва. Тому всі об’єкти підприємницької діяльності прагнуть одержати якнайкращі результати за цими показниками.

Прибуток як кінцевий фінансовий результат діяльності господарюючих  суб’єктів формується внаслідок  взаємодії багатьох компонентів  як з позитивним, так і з негативним значенням.

Фінансовий результат  є одним з найважливіших економічних  показників, який узагальнює усі результати господарської діяльності та надає  комплексної оцінки ефективності цієї діяльності.

Поняття фінансового результату тісно пов’язане з поняттями  доходів і витрат.

           Згідно з П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03. 1999 р. N 87 дає наступне визначення доходів та витрат:

Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді  надходження активів або зменшення  зобов’язань, які приводять до зростання  власного капіталу (крім зростання  капіталу за рахунок внесків власників), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.[9]

Щодо економічної вигоди, то згідно з Законом України ”Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні” від  16.07.99р. №996 - XIV зі змінами та  доповненнями, вона визначається, як потенційна можливість отримання підприємством  грошових коштів від використання активів.

Витрати – це зменшення  економічних вигод у вигляді  вибуття активів або збільшення зобов’язано, які призводять до зменшення  власного капіталу (за винятком зменшення  капіталу за рахунок його вилучення  або розподілу власниками).[9]

У Положенні (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО 3 ”Звіт про фінансові результати”, затверджений наказом Міністерства України від 31.03.99р. №87, зі змінами і доповненнями, надані наступні визначення прибутку та збитку:

Прибуток – це сума, на яку доходи перевищують пов’язані  з ними витрати.[9].

Збиток – це перевищення  суми витрат над сумою доходу, для  отримання якого були здійснені  ці витрати. [9]

Відповідно до Закону України  “Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні” від 16.07.99р. № 996 - XIV зі змінами та доповненнями, фінансовий результат (прибуток або  збиток) повинен визначатися і  відображаються в бухгалтерському  обліку та фінансовій звітності згідно з принципом нарахування та відповідності  доходів та витрат. Отже, відповідно  до вищезазначеного принципу, для  визначення фінансових результатів  звітного періоду необхідно зіставляти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені  для отримання  цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському  обліку та фінансовій звітності в  момент їх виникнення, незалежно  від  дати надходження або сплати грошових коштів. Тобто, якщо доходи суб’єкта господарської  діяльності перевищують витрати, що були здійснені для отримання  цих доходів, то він отримує позитивний фінансовий результат (прибуток), у  разі, коли витрати більші за доходи господарюючий суб’єкт отримує  негативний фінансовий результат (збитки).

Згідно з П(С)БО 3 ”Звіт  про фінансові результати”, фінансові  результати класифікуються наступним  чином:

- фінансові результати  операційної діяльності;

- фінансові результати  інвестиційної діяльності;

- фінансові результати  фінансової діяльності;

- фінансові результати  надзвичайних подій.

Національними положеннями (стандартами), вищезазначені види діяльності визначаються наступним чином:

Операційна діяльність –  це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які  не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Основна діяльність визначається згідно з П(С)БО 3 як операції, пов’язані  з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт і послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Інвестиційна діяльність – це придбання та реалізація тих  необоротних активів, а також  тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність –  це діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Надзвичайна подія - це подія  або операція, яка відзначається  від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься  періодично або в кожному наступному звітному періоді.

За цією класифікацією  фінансові результати визначаються та відображаються у звіті про  фінансові результати. Таким чином  можна побудувати схему доходів, витрат та фінансових результатів.(рис.1.1.)

 

Рис.1.1. Побудова доходів, витрат та фінансових результатів

 

Визначення фінансових результатів  та їх використання, взаємовідносини  з бюджетом, аналітичні дані щодо виробничої діяльності і витрат обігу знаходять  своє відображення у Звіті про  фінансові результати. За умов, що оцінка доходу може бути вірогідно визначена, дохід у звіті про фінансові  результати відображається в момент надходження активу або погашення  зобов’язань, які обумовлюють збільшення власного капіталу (крім зростання  капіталу за рахунок внесків учасників).

За умов, що оцінка витрат може бути вірогідно визначена, витрати  відображаються у звіті про фінансові  результати в момент вибуття активу або збільшення зобов’язань, які  обумовлюють зменшення власного капіталу (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або  розподілу власниками).

Облікова формула звіту про фінансові результати така:

Прибуток = Дохід – Витрати

Доходи і витрати у Звіті про фінансові результати відображаються тільки в розгорнутому вигляді.

Згідно з Інструкцією  до План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і  господарських операцій підприємств  і організацій, затверджений наказом  Міністерством фінансів України  від 30.11.99р. № 291 [18], який  містить  окремий рахунок 79 «Фінансові результати», який безпосередньо призначений  для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства, має субрахунки відповідно до яких фінансові результати класифікуються на:

• результат основної діяльності;
• результат фінансових операцій;
• результат іншої звичайної діяльності;
• результат надзвичайних подій.

 Pезультат від основної діяльності – це прибуток (збиток) від основної діяльності підприємства, який є різницею між сумою доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг й доходів від іншої операційної діяльності та сумою собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

Результат фінансових операцій визначається як прибуток (збиток) від  фінансових операцій підприємства, який є різницею між сумою доходів  від участі в капіталі та інших  фінансових доходів та сумою фінансових витрат.

Результат від іншої звичайної  діяльності – це прибуток (збиток) від  іншої звичайної діяльності підприємства, який дорівнює різниці між сумою  доходів від інвестиційної та іншої та звичайної діяльності підприємства та сумою інших витрат.

Результат надзвичайних подій  визначається як прибуток (збиток) від  надзвичайних подій, який ставить різницю  між сумою доходів, одержаних  від надзвичайних подій, та сумою  витрат від надзвичайних подій.

Зіставлення   дебетового  і  кредитового  оборотів  по   рахунку 79 "Фінансові результати" за звітний період відображає   кінцевий   результат  чистий   прибуток (збиток).

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 “Дохід”.

Під економічною вигодою  розуміють потенційну можливість отримання  підприємством грошових коштів від  використання активів. Прикладом збільшення активів, а отже, відображення доходу в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, є зростання дебіторської заборгованості внаслідок відвантаження  продукції з наступною оплатою.

Вимоги П(С)БО 15 “Дохід”  визначають принцип формування інформації про доходи підприємства у бухгалтерському  обліку.

Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття  у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку (П(С)БО) 16 “Витрати”.

Якщо хоча б одна з умов визнання активів не виконується, актив  не визнається, а витрати з придбання  цього активу списують у поточному  періоді на “Інші операційні витрати”. Списані активи обліковують на позабалансовому  рахунку 07 “Списані активи”.

Економічне розуміння  витрат базується на проблемі обмеженості  ресурсів і можливості їхнього альтернативного  використання.

З позицій бухгалтерського  підходу до витрат варто відносити  всі реальні, фактичні витрати, що здійснюються в грошовій формі. Такими можуть бути: заробітна плата робітників; плата  за оренду будинків, споруджень, устаткування; оплата транспортних витрат; оплата послуг банків, страхових компаній і т.д.

З позицій економічного підходу  до витрат варто відносити не тільки фактичні витрати, здійснювані в  грошовій формі, але і не оплачувані фірмою витрати, витрати, пов'язані  з упущеною можливістю самого оптимального застосування своїх ресурсів.