Банківські гарантії та поручительства

Внаслідок цього  вона є одним із найчастіше використовуваних засобів забезпечення виконання  зобов'язань у міжнародному обороті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000// www.rada.gov.ua
2. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999// www.rada.gov.ua
3. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001
4. Цивільний Кодекс України.
5. Гроші та кредит: Підручник. — 3-тє вид., перероб. і доп. / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2002. — 598 с.
6. Міжнародні валютні-кредитні відносини. Підручник / За ред.. Філіпенко А.С. - К.; Либідь, 1997. - 208 с.
7. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. посібник / О. І. Береславська, О. М. Наконечний, М. Г. Пясецька та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2002. — 392 с.
8. Міжнародні фінанси : Підручник. За ред..О.І.Рогача. – К.: Либідь, 2003. – 784 с.
9. Сутність, види та умови банківських гарантій// Віднійчук-Вірван Л.А. Міжнародні розрахунки і валютні операції. – Л., 2005. – с. 110-120.
10. http://bank-ua.info
11. http://www.djerelo.com

 

 

 

 

1.  Організація готівкового грошового обігу та шляхи його прискорення в Україні

Грошова система створюється державою в особі уповноважених органів і має нормативно-правовий характер. Ключову роль в організації та функціонуванні грошової системи держави відіграють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та Національний банк України.

Згідно з чинним законодавством Національний банк України забезпечує виготовлення грошових знаків (банкнот і монет) і регулює їхнє функціонування на всіх етапах руху - від випуску в обіг до знищення вилучених з обігу зношених, пошкоджених та фальшивих банкнот і монет. Національний банк України розробляє дизайн" грошових знаків, установлює номінали, визначає систему захисту, платіжні ознаки. Для друкування паперових грошей (банкнот) у м. Києві весною 1994 р. була введена в дію Банкнотна фабрика на базі найсучаснішого імпортного устаткування. Вона стала 68-м у світі підприємством із виготовлення паперових грошей. Восени того самого року на базі Банкнотної фабрики та інших допоміжних виробництв створено Банкнотно-монетний двір Національного банку України. У 1997 р. було завершено будівництво Малинської фабрики банкнотного паперу. Технологічне обладнання фабрики дає змогу виготовляти банкнотний і захищений папір із кругло-сітковим локальним багато-тоновим водяним знаком, двома захисними волокнами, планшетами та іншими елементами захисту. З уведенням у дію фабрики банкнотного паперу Україна має замкнутий цикл із виробництва грошей.

Національним  банком України створене монетне  виробництво, на якому із застосуванням  найсучасніших технологій та устаткування карбуються (починаючи з 1997 р.) монети масового обігу, пам'ятні та ювілейні. Перша ювілейна монета України з'явилася в обігу в 1995 р. (карбувалася за кордоном). Виготовлена з мельхіору, вона була присвячена 50-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Першою ювілейною монетою з гривневим номіналом стала мельхіорова монета номінальною вартістю 2 грн., присвячена 200-річчю одного з кращих дендрологічних парків України — «Софіївки». Монета введена в обіг у 1996 р. 1997 р. ознаменувався введенням в обіг перших українських золотих монет — «Т. Г. Шевченко» і «Києво-Печерська лавра».

Національний  банк як емісійний центр країни має  повноваження щодо організації і  регулювання готівкового грошового  обігу на території України. Він установлює правила випуску в обіг, зберігання, перевезення, інкасації та вилучення готівки з обігу, визначає порядок ведення касових операцій для банків, підприємств і організацій.¹

Особлива роль в здійсненні грошової політики держави покладається на Національний банк України, який відповідно до ст. 33 Закону України «Про Національний банк України» здійснює такі повноваження щодо організації готівкового грошового обігу:

• виготовлення та зберігання банкнот і монет; створення резервних фондів банкнот і монет;
• встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак та дизайну грошових знаків;
• встановлення  порядку  заміни  пошкоджених банкнот і монет;
• встановлення правил випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки;
• визначення вимог стосовно технічного стану і організації охорони приміщень банківських установ; визначення порядку  ведення   касових  операцій для банків, інших фінансово-кредитних  установ,   підприємств і організацій.

За Національним банком закріплено монопольне право здійснювати емісію національної валюти та організовувати її обіг. Йому належить не тільки виняткове право введення в обіг (емісію) гривні і розмінної монети, організація їх обігу, але й вилучення з обігу.

Випуск та обіг на території України  інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняється. Офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими дорогоцінними металами не встановлюється.

Банкноти і монети, що випущені Національним банком, є безумовними зобов'язаннями НБУ і забезпечуються всіма його активами.

Гривня (банкноти і монети) як національна  валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і  юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів,  а також для  зарахування  на  рахунки,  вклади, акредитиви та для переказів.

Національний банк встановлює офіційний  курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його. Для регулювання курсу гривні щодо іноземних валют Національний банк використовує золотовалютний резерв, купує і продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування та застосовує ніші інструменти регулювання грошової маси в обігу. Умови та порядок обміну гривні на іноземну валюту встановлюється Національним банком. Національний банк не може обмежувати права суб'єктів валютного ринку на здійснення операцій з іноземною валютою, гарантовані їм законом.

Відповідно до чинного законодавства (ст. 40 Закону України «Про Національний банк України») НБУ встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків за допомогою електронних документів. Національний банк забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини комерційних банків та через власні розрахункові системи.

 

Оптимізація сфери  готівкового обігу та підвищення ефективності здійснення готівкових операцій має важливе значення для досягнення фінансової і макроекономічної стабілізації національної економіки України. Робота з готівкою є одним із головних напрямів діяльності НБУ і всієї вітчизняної банківської системи в цілому. Правильна політика в галузі касових і емісійних операцій — неодмінна передумова оздоровлення грошової системи.

Готівково-грошовий обіг — це сукупність, платежів, що здійснюються готівкою. В ринковій економіці сфера готівково-грошового обігу є обмежена. Навпаки, для кризової економіки характерним розширення сфери використання готівки, яка обслуговує в основному тіньовий господарський оборот.

Готівковий обіг

Чим регулюється готівковий обіг

На сьогодні готівковий обіг в Україні регулюється Порядком ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою правління НБУ від 02.02.95 р. №21 зі змінами  та доповненнями (надалі - Порядок) та Інструкцією  про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, яка затверджена постановою правління Національного банку України від 20.06.95 р. №149 зі змінами і доповненнями (надалі - Інструкція). Порядок надруковано у цьому номері див. п/п 2 цього файла.

 

Вимоги, викладені в Порядку та Інструкції поширюються на юридичних осіб усіх форм власності і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що користуються у своїй роботі готівкою в національній валюті.

 

Порядком визначено, що підприємства та індивідуальні підприємці, які мають поточні рахунки в банках, зобов'язані зберігати свої кошти в установах банків.

Ліміт каси

Суб'єкти підприємницької  діяльності можуть зберігати у своїй  касі готівку в межах лімітів  залишку готівки в касі на кінець робочого дня, що встановлюється їм установою банку щорічно протягом першого кварталу (до встановлення ліміту каси на поточний рік продовжує діяти ліміт попереднього року).

 

У разі звернення протягом року клієнта щодо перегляду ліміту каси і поданні ним відповідного документа (заявки-розрахунку), таке звернення має бути розглянуто банком, і за умови його обгрунтованості встановлений раніше ліміт каси має бути переглянутий.

 

Ліміт залишку готівки  в касі для кожного підприємства встановлюється банками з урахуванням  режиму і специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, розміру касових оборотів, встановлених строків і порядку здавання касової виручки, зокрема:

 

- для підприємств торгівлі  і сфери обслуговування, які мають  постійну грошову виручку із  строком здавання її в банк щоденно наприкінці робочого дня (при наявності вечірньої каси і інкасації), - в розмірах, що необхідні для забезпечення нормальної роботи вранці наступного дня; із строком здавання виручки наступного дня (у разі відсутності вечірньої каси й інкасації) - в межах середньоденної виручки;

 

- для інших підприємств,  що мають касові надходження  і ліміт каси яким встановлюється  виходячи з цього показника, - у розмірах, що залежать від  встановлених строків здавання  цих готівкових надходжень (не рідше одного разу на п'ять днів) і їх суми;

 

- для підприємств,  ліміти каси яким встановлюються  виходячи з фактичних витрат  готівки (крім витрат на заробітну  плату, допомоги за тимчасовою  непрацездатністю, премії, стипендії), - в межах середньоденного видатку готівки;

 

- торговельним та іншим  підприємствам усіх форм власності  й виду діяльності, які розташовані  в інших, ніж головна організація,  населених пунктах (районах міста)  і не мають відкритих у банку  поточних рахунків, ліміти залишку  готівки в касі встановлюються установою банку, в якому знаходиться рахунок головної організації; у разі якщо зазначені підприємства мають відкриті поточні рахунки, ліміти залишку готівки в касі встановлюються і контролюються установами банків, до яких підприємства здають готівкову виручку з повідомленням їх розміру головній організації.

 

Колективні сільськогосподарські підприємства, колгоспи, сільськогосподарські кооперативи, селянські спілки самостійно визначають розміри готівки, що постійно знаходиться в їх касах, як це передбачено статтею 17 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", з відповідним повідомленням у першому кварталі кожного року обслуговуючих установ банків. Готівка понад визначені розміри має здаватись ними до банків і вільно отримуватися з кас банків на цілі, вказані в чеку.

 

Для новостворених підприємств, які здійснюють операції з готівкою і тільки розпочинають свою діяльність, на перший місяць їх роботи ліміти залишку  готівки в касі мають встановлюватися  банком протягом п'яти днів після відкриття рахунка виходячи з представлених ними розрахунків.

 

Ліміт залишку готівки  в касі не встановлюється селянським (фермерським) господарствам, які займаються виключно виробництвом, переробкою та реалізацією сільськогосподарської  продукції, та індивідуальним підприємцям. Якщо селянські (фермерські) господарства займаються ще й іншими видами діяльності в сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування тощо і відповідно мають магазини, ларки, підприємства громадського харчування та побутового обслуговування, то вказані ліміти встановлюються їм в установленому порядку.

 

У разі наявності у  клієнта поточних рахунків у кількох  установах банків протягом трьох  робочих днів визначається основний поточний рахунок, за місцем відкриття якого установа банку встановлює ліміт залишку готівки в касі.

Перевищення ліміту каси

Понадлімітні залишки  готівки в касі підприємства визначаються прямим рахунком за кожний робочий  день шляхом порівняння залишку готівки  в касі на кінець дня зі встановленим лімітом, незалежно від того, здійснювалися у цей день касові обороти чи ні. У разі якщо підприємству ліміт залишку готівки в касі не встановлений, то вся наявна готівка в касі на кінець дня є понадлімітною.

 

При визначенні понадлімітних  залишків готівки в касі слід мати на увазі таке.

 

Підприємства, виконавчі  органи селищних, міських та районних у містах рад мають право зберігати  протягом 3-х робочих днів понад  встановлений ліміт у касах готівку, що одержана в банку для виплат, пов'язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, відряджень, дивідендів (доходу), а колективні сільськогосподарські підприємства, підприємства залізничного транспорту та морські порти для проведення таких виплат працівникам віддалених підрозділів, виконавчі органи сільських рад - протягом 5 робочих днів, включаючи день одержання готівки в банку. Після закінчення цих строків суми готівки, не використані за призначенням, повертаються до банку не пізніше наступного робочого дня клієнта та банку і в подальшому видаються підприємством на їх першу вимогу на ті самі цілі.