Шпаргалка по "Макроэкономике"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2013 в 21:18, шпаргалка

Описание

Работа содержит ответы на вопросы по дисциплине "Макроэкономика"

Работа состоит из  1 файл

Макрошпоры.doc

— 1.69 Мб (Скачать документ)

 

26Модель економічного кругообігу з урахуванням держави. Доходи і видатки держави. Перерозподільча та стабілізаційна функції держави. Вплив держави на економічну рівновагу. Модель економічної рівноваги за методом “витрати-випуск” для змішаної закритої економіки. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції” для змішаної закритої економіки.

 

Держава відіграє суттєву  роль в економічному кругообігу. Згідно з моделлю економічного кругообігу держава виконує свої функції за допомогою таких інструментів, як податки, трансферти, державні закупівлі.

Податки є основним джерелом фінансових ресурсів уряду, які формують доходи державного бюджету. Сума податкових надходжень до державного бюджету — це валові податки. Певну частину доходів, одержаних за рахунок податків, уряд повертає приватному сектору у формі трансфертних платежів (пенсії, стипендії, виплати по безробіттю, субсидії тощо). Тому кінцевий результат фінансових відносин між урядом і суб'єктами приватної економіки дорівнює чистим податкам( ), де Т— чисті податки, АТ— валові податки, ТR — трансфертні платежі. Іншими словами, чисті податки - це наявний дохід уряду.  Державні видатки в моделі економічного кругообігу виступають у формі державних закупівель. Державні закупівлі охоплюють платежі уряду за товари та послуги, які закуповуються у приватних підприємств на відповідних ринках і надаються суб’єктам приватного сектору економіки. Позики є додатковим джерелом фінансових ресурсів уряду. Це пов'язано з тим, що уряд не завжди здатний збалансувати свій бюджет за рахунок доходів, що надходять від приватної економіки.

 Згідно з моделлю  економічного кругообігу держава  виконує в економіці дві функції: 1)Перерозподільча ф-ція. Змінюючи рівень податків і трансфертів, держава перерозподіляє сукупний дохід між приватним сектором економіки і вир-вом сусп.благ та послуг; 2)Стабілізаційна ф-ція. Змінюючи обсяги держ.закупівель та рівень чистих податків, вона може цілеспрямовано впливати на сукупні видатки, і, як наслідок, на рівень вир-ва.

Як суб'єкт економічної  системи держава суттєво впливає  на умови формування економічної  рівноваги. Розглянемо цей вплив  у розрізі двох методів визначення рівноважного ВВП. Почнемо з моделі рівноважного ВВП, який визначається за методом «витрати—випуск».  В межах приватної закритої економіки Y=C+I. З появою держави сукупні видатки доповнюються державними закупівлями, тому рівноважний ВВП визначається Y=C+I+G. Одночасно трансформується ф-ція споживання. В спрощеній моделі DI=Y, тому функція споживання має такий вигляд: . З урахуванням держави, з'являються, з одного боку, податки, з іншого - трансфертні платежі приватному сектору економіки. Податки зменшують наявний дохід, а трансферти збільшують його: DI=Y+TR-AT. Оскільки податки переважають трансферти, то у підсумку наявний дохід приватної економіки зменшується відносно доходу на величину чистих податків: DI=Y -T. За цих умов функція споживання набуває такого вигляду: , Чисті податки можна обчислити за формулою , де t — гранична податкова ставка, яка показує на скільки одиниць змінюються чисті податки в разі зміни доходу на одиницю. Це означає, гранична податкова ставка відображає відношення між зміною чистих податків і зміною доходу: Крім податків і трансфертів, які є функцією доходу, є також податки і трансферти, які не залежать від доходу, але впливають на наявний дохід і споживання. Вони враховуються окремо як чинники, що впливають на автономне споживання ( ). Звідси функція споживання модифікується до такого вигляду: Отже споживання домогосподарств з появою держави в економічній системі зменшується порівняно з приватною закритою економікою  за будь-якого рівня доходу.

Тепер перейдемо до моделі рівноважного ВВП, визначеного за методом «вилучення—ін'єкції». В умовах відсутності держави економічна рівновага за цим методом визначається як тотожність між приватними заощадженнями та інвестиціями: S=I. Після врахування держави вилучення з економічного кругообігу доповнюються чистими податками, а ін'єкції — державними закупівлями. Тому тотожність між сумою вилучень та ін'єкцій змінюється: S+T=I+G.

Одночасно суттєво трансформуються  заощадження. В приватній закритій економіці приватні заощадження дорівнюють: S = У- С. Але у зв'язку з появою держави і податків приватні заощадження зменшуються на величину чистих податків: S=Y-T-C

Одночасно зі зменшенням приватних заощаджень з'являються  державні заощадження, які визначаються за формулою: Sg=T-Cg,   Sg, Cg — відповідно державні заощадження і державне споживання.

Якщо у формулу, що відображає тотожність між сумою вилучень та ін'єкцій, підставити значення приватних заощаджень і врахувати, що G=Cg+Ig то отримаємо: (Y-T-C)+T  = I+( Cg+Ig)

Перенесемо Cg y ліву частину рівняння і отримаємо кінцевий вираз моделі економічної рівноваги: (Y-T-C)+(T-Cg)  = I+Ig. У наведеному рівнянні вираз (Y-T-C) — приватні'заощадження, а вираз (T-Cg)  — державні заощадження. Сума приватних і державних заощаджень — це національні заощадження, які можна виразити так:   Sn=Y-C-Cg. У свою чергу, сума приватних та державних інвестицій визначає величину національних інвестицій: In = I+Ig.  Отже, у змішаній закритій економіці рівновага забезпечується за умови, якщо національні заощадження дорівнюють національним інвестиціям: Sn=In. У розгорнутому вигляді рівновагу можна записати так: Y-C-Cg=I+Ig.

Вирішальну роль в  економічному зростанні відіграють приватні інвестиції. Тому більш вагоме аналітичне значення має рівновага між приватними інвестиціями та внутрішніми джерелами їх фінансування:

(Y-T-C)+(T-G)=I.  Ліва частина рівняння відображає величину внутрішніх фінансових ресурсів приватного інвестування, які складаються з приватних заощаджень  (Y-T-C) і сальдо державного бюджету (T-G). Це означає, що обсяг приватних інвестицій залежить не лише від приватних заощаджень, а й від стану

 

 

27. Дискреційна та автоматична фіскальна політика. Логіка обґрунтування мультиплікаторів видатків та податків. Сутність ефекту гальмування динаміки ВВП внаслідок фіскальних заходів та його кількісне визначення.

Дискреційна фіск.політика (ДФП) – свідома маніпуляція  урядовими витратами і доходами, яка здійснюється на підставі держ.рішень (парламенту і уряду) з метою цілеспрямованого впливу на реальний обсяг вир-ва, безробіття та інфляцію. ДФП заст..два інструменти: а) держ.закупки, які є інструментом прямої дії ( збільшуючи або зменшуючи держ.закупки, держава безпосередньо впливає на сукупний попит і ВВП) б) чисті податки, які змін за рахунок зміни податк.ставок і трансфертів ( змінюючи чисті податки, держава впливає на реальний ВВП опосередковано через споживання як компонент сукупного попиту). Зазначені фіск.засоби вплив.на доход мультиплікативно. Але в умовах змішаної економіки закритого типу виникає складний мультиплікатор видатків, який крім заощаджень враховує ще податки в формі чистих податків (Т). При цьому вилучення в формі податків відб.автоматично в разі зміни доходу як податк.бази і вимір.через гран.коефіцієнт податків (t). При врахуванні заощаджень і автоматичних чистих податків вилучення збільш.і стан.величину 1-c(1-t). Звідси – формула скл.мультиплікатора видатків:

мультиплікатор  податків завжди менше мультиплікатора  видатків пропорційно граничній схильності до споживання:

Використовуючи  наведені мультиплікатори, можна обчислити  автономний вплив на дохід держ.закупівель або чистих податків, які можуть змін.за рахунок зміни податк.ставок або рівня трансфертів:

Тут знаки  свідчать про те, що між G і Y існує  пряма залежність, а між T і Y –  обернена. Оскільки  mе > mt ,то це озн., що збільшення держ.закупок на грош.одиницю викликає більший приріст доходу, ніж зменшення чистих податків на грош.одиницю. Крім окремого застосування фіск.засобів держава може їх застосувати одночасно:

 

В основі, Недискреційної фіскальної політики лежить здатність  фіскальних інструментів, що входять  до складу чистих податків, змінюватися  в автоматичному режимі, тобто без прямої участі держави. Це зумовлено тим, що податки і трансферти залежать від доходу і тому можуть змінюватися пропорційно до змін ВВП навіть за стабільних податкових ставок і незмінного рівня трансфертних платежів.

Лише невелика частина податків не змінюється зі зміною доходу (податки на нерухомість, землю, транспортні засоби тощо). Такі податки можуть змінюватися лише дискреційно. До трансфертів, зміна яких відбувається не автоматично, а регулюється державою, можна віднести пенсії, стипендії, деякі види допомог тощо. Але майже всі податки та переважна більшість трансфертів змінюються автоматично в разі зміни доходу. До податків, які автоматично залежать від доходу, належать: За здатність виконувати в автоматичному режимі стабілізаційну функцію в економіці чисті податки називають «автоматичними стабілізаторами».

Взагалі,автомат.фіск.політика – політика, яка встановлюючи певну  систему податків і трансфертів, забезпечує їм можливість виконувати стабілізаційну ф-цію в економіці  автоматично. В разі інфляц.зростання ВВП стабілізаційний механізм виглядає так: 1) ВВП інфляційно збільш., автоматично зростають чисті податки; 2) зростання автомат.чистих податків означає збільшення податк.вилучень з економіки; 3) внаслідок збільшення податк.вилучень зростання сукуп.витрат уповільнюється, що гальмує зростання ВВП. В разі дефіциту сукуп.видатків стаб.механізм виглядає так: 1) ВВП реально зменшується, автоматично зменш.чисті податки; 2) зменшення автомат.чистих податків означає зменшення податк.вилучень з економіки; 3) внаслідок зменшення податк.вилучень скорочення сукуп.витрат уповільнюється, що гальмує падіння вир-ва. але автомат.чисті податки не є достатнім гальмом для усунення екон.коливань. Автомат.залежність чистих податків від доходу – важливий чинник стабілізації економіки: зменшуючи податк.вилучення в період скорочення вир-ва, вони збільшують їх у період його зростання. У першому випадку це гальмує скорочення вир-ва, у другому – стримує його зростання. Завдяки цьому автомат.чисті податки сприяють стабілізації економіки без держ.втручання. Тому їх назив.вмонтованими стабілізаторами. Величина цього гальмування залежить від впливу автомат.чистих податків на мультиплікатор:

Граничний коефіцієнт податків (t) показує на скільки грош.одиниць змін.величина автомат.податк.вилучень зі зміною доходу на одну грош.одиницю. Мультиплікатор видатків обчислюється

 

Оскільки 1-c(1-t)>1-c, то це означає, що мультиплікатор з  урахуванням автомат.чистих податків нижчий, ніж за їх відсутності.

Фіскальна політика на умовах збалансованого бюджету породжує ще одну категорію – мультиплікатор збалансованого бюджету (коли ). Він показує, на скільки грош.одиниць змінюється дохід в разі зміни держбюджету на одиницю:

 

28. Державний бюджет: види бюджетного сальдо; концепції збалансування бюджету; джерела дефіцитного фінансування.

Держ бюджетет –план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань  і функцій,які здійснюються державою.Формування фін ресурсів відобр в доходах бюджету, а їх використання-в видатках.Доходи формуються за рах усіх податкових,неподаткових та інших надходжень,які здійснюються  на безповоротній основі, включаючи трансфери, дарунки,гаранти.Видатки бюджету відображують кошти,що спрямовані на фінансування за балансових держ програм і заходів(за винятком коштів призначених для погашення осн суми держ боргу та повернення надмірно сплачених до бюджету сум.Зал від співвідношення між доходами і видатками бюджет може бути збалансованим або незбалансованим(дифіцти або профіцит).Бюджетний профіцит виникає тоді,коли доходи бюджету  перевищують його видатки,а бюдж дифіцит-коли доходи не покривають видатки.Концепція збалансування бюджету на щорічній основі(популярна в пер Великої дипресії 30 рр 20 ст).метою держ фінансів є щорічно забалансований бюджет.Але поглиблюючись стає зрозумілим що таких підхід вступає в суперечність з фіскальною політикою(хоорієнтованої на виконання стабілізаційної функції).Якщо економіка ввійшла в фазу вир-ва,то скорочується ВВП,що автоматично зменшує чисті податки і спрямовує бюджет до дефіциту.Щоб збалансувати бюджет на щорічній основі  потрібно дискриційно збільшити чисті податки та/або скоротити держ закупівлі.Ці заходи є стимулювальними,що поглиблюють падіння вир-ва,коли необхідно його збільшувати.Тому щорічно збаланслванийбдджет працює сам на себе і не є інструментом антициклічної фіскальної політики.Концепція збалансування бюджету на циклічній основі:бюджет має збалансуватися не щорічно, а протягом економ циклу(в межах якого і виникають бюджетні дифііцити і профіцити).У роки падіння вир-ва держава для стимулювання економіки дискреційно зменшує чисті податки та/або збільшує держ закупівлі,що спр бюджет до дефіциту.В роки інфляційного зростання,щоб стримати економіку,держава дискреційно збільшує чисті податки та/або скорочує держ закупівлі,що викоикає бедж профіцит.Бюдженітні профіцити в пер  інфляційного зростання мають покривати бедж дефіцити  під час спадання вир-ва.Але зростання та спадання вир-ва можуть бути нееквівалентні між собою за глибино юі тривалістю.Аналіз наверених концепцій рег держ бедж показує,що одночасне використання стабілізаційної функції  і підтримання бюджету в збалансованому стані для фіскальної політики є неможливим.Тому вона має обрати що є найбільш пріорітетнішим-стабілізація економіки  чи збалансування бюдж.Світовий досв пісдя великої дипр показує що у вирішенні цієї альтернативи перевага надається стабілізаційній функції.Ця ідея лежить в основі концепції функціональних фінансів:фіскальна політика  має за мету  підтримання макроеконом стабільності,а держ бюджет призн виконувати роль інструмента для їх досягнення..Тому суч фіскальна політика припускає можливість застосування незбалансованого бедж,і зокрема бедж диф.Якщо бедж диф необх для стабілізації економіки,то держава:свідомо йде на його утворення;передбачає певні джерела його застосування.

Існує борогове та грошове(емісійне) фінансування бюджету.Борогве  здійсн за доп внутр. і зовн позик,а  інше-за рах грошової емісії. Бюджетний диф-це стан держ бюджету,коли доходи уряду не покривають його видатків.Держ борг-заг сума заборгованості держави,яка склад з усіх випущених і непогашених боргових забов’язань,що виникають у рез виданих гарантій за кредитами та інших забов’язань, які бере на себе уряд.Дифіцитне фінансування,яке спирається на держ запозичення-борговре фінансування.Перевага-воно не є інфляційним.Недолік-створює держ борг,який з часов необх повертати і сплачувати %,що пов’яз з його обслугуванням.В Україні розрізняють :внутр.і зовн держ борг(бо позики бувають зовн і внутр.).Внутр держ борг-заборгованість уряду перед домогосподарствами і підприємствами даної країни ,які володіють державними бороговими забов’язаннями.Зовн держ борг-заборг уряду перед іноземним громадянами,фірмами урядами та міжнордними фін організаціями.Іншим джерелом фінансування бюджетних дифіцитиів є грошова емісія(тобто емісійне фінансування або грошове).Фінансування здійснюється за рах того,що уряд продає свої боргові забов’язання  центрольному банку(державній інституції).Для купівлі боргових забов’язань ЦБ продукує(емітує) додаткові гроші,які забезпечені товарною масою.Внасл емісійного фінансування бюджетного дефіциту сукупний попит починає випереджати сукупну пропозицію,що породжує інфляцію.За таких умов отримує емісійний дохід(«сеньйораж»),сума якого =реальній вартості грошей,емітованих Центральним Банком.Найбільшою загрозаю для економіки є грошова емісія,яка прискорює інфл з відповідними негативними наслідками для суспільства. Менш загрозливим способом дефіцитного фінансування  є боргове фінансування.Його вади:1)вникає держ борг,який потрібно повертати з %.2).Держ запозичення спричинює підвищення % ставки,що породжує ефект витіснення приватних інвестицій.

 

29. Вплив держави на економічну рівновагу: функція споживання у закритій змішаній економіці; кількісне визначення приватних, державних, національних заощаджень та національних інвестицій; рівновага між ними.

 

Як суб'єкт економічної  системи держава суттєво впливає  на умови формування економічної  рівноваги. Розглянемо цей вплив у розрізі двох методів визначення рівноважного ВВП. Почнемо з моделі рівноважного ВВП, який визначається за методом «витрати—випуск».  В межах приватної закритої економіки Y=C+I. З появою держави сукупні видатки доповнюються державними закупівлями, тому рівноважний ВВП визначається Y=C+I+G. Одночасно трансформується ф-ція споживання. В спрощеній моделі DI=Y, тому функція споживання має такий вигляд: . З урахуванням держави, з'являються, з одного боку, податки, з іншого - трансфертні платежі приватному сектору економіки. Податки зменшують наявний дохід, а трансферти збільшують його:  DI=Y+TR-AT. Оскільки податки переважають трансферти, то у підсумку наявний дохід приватної економіки зменшується відносно доходу на величину чистих податків: DI=Y -T. За цих умов функція споживання набуває такого вигляду: , Чисті податки можна обчислити за формулою , де t — гранична податкова ставка, яка показує на скільки одиниць змінюються чисті податки в разі зміни доходу на одиницю. Це означає, гранична податкова ставка відображає відношення між зміною чистих податків і зміною доходу: Крім податків і трансфертів, які є функцією доходу, є також податки і трансферти, які не залежать від доходу, але впливають на наявний дохід і споживання. Вони враховуються окремо як чинники, що впливають на автономне споживання ( ). Звідси функція споживання модифікується до такого вигляду: Отже споживання домогосподарств з появою держави в економічній системі зменшується порівняно з приватною закритою економікою  за будь-якого рівня доходу.

Информация о работе Шпаргалка по "Макроэкономике"