Детінізація економіки як напрямок уникнення загрози національній безпеці держави
Курсовая работа, 31 Октября 2011, автор: пользователь скрыл имя
Описание
Предметом вивчення - розвиток економіки загалом, такого поняття як „тіньова економіна” та методи боротьби із нею. Мета роботи передбачає ґрунтовне вивчення самого поняття „тіньова економіка”, її детінізація; вивчення соціально-економічних причин і наслідків розвитку тіньової економіки в Україні; а також з’ясування основних методів детінізації економічної системи з урахуванням зарубіжного досвіду та визначити напрями удосконалення регулювання тіньового сектора в аспекті уникнення загрози національній безпеці держави.
Актуальність теми очевидна - детінізації економіки, наявність якої призводить до прямих збитків держави та має низку негативних наслідків: відсутність технічного переоснащення, скорочення інвестицій тощо.
Работа состоит из 1 файл
курсова І.doc
— 314.50 Кб (Скачать документ)Висновки
При написанні курсової роботи не тему: „Детінізація економіки як напрямок уникнення загрози національній безпеці держави” нами було з’ясовано, що тема обрана правильно, адже її актуальність на сьогоднішній день очевидна - детінізації економіки, наявність якої призводить до прямих збитків держави та має низку негативних наслідків: відсутність технічного переоснащення, скорочення інвестицій тощо. От чому тіньова економіка, як неконтрольоване суспільством виробництво, розподіл, обмін і споживання товарно-матеріальних цінностей, є важливим об’єктом дослідження та пильної уваги органів влади з метою її детінізації. Глобалізація тіньових соціально-економічних відносин, приховування фінансових результатів від оподаткування та використання їх у корисливих особистих і групових інтересах впливають на поглиблення економічної кризи, зростання корупції, криміногенного потенціалу. Економічна діяльність в тіньовому секторі здійснюється поза законом, що унеможливлює стабільний розвиток суспільства та набуває особливої актуальності у зв’язку з формуванням державної незалежності України. У роботі розглядаються тенденції, причини, наслідки, вплив тіньової економіки на макроекономічне середовище, наводяться приклади зарубіжного досвіду протидії легалізації тіньових доходів, становлення національної системи та напрями державної політики з питань детінізації економіки.
Огляд літературних джерел і проведені дослідження дозволяють стверджувати, що негативні економічні ефекти від наявності тіньової економіки значною мірою виникають внаслідок підготовки і здійснення економічних злочинів. На основі аналізу сутності поняття „злочин”, а також узагальнення поглядів вітчизняних і зарубіжних економістів, можна сформулювати означення поняття „економічний злочин” – це суспільно небезпечна діяльність або бездіяльність, що зумовлює погіршення соціально-економічного стану країни, призводить до порушення прав власності та інтересів суб’єктів господарювання.
На яких підставах ґрунтується наш висновок щодо наявності суспільної потреби в інтерналізації економічних, організаційно-управлінських знань у теорії детінізації економіки і виділенні економічної кримінології в окрему підгалузь кримінологічної науки? Для відповіді на це запитання до вищезазначеного з цих питань слід додати наступне.
По-перше. Як зазначалось вище, основним чинником є необхідність розробки науково обґрунтованих комплексних підходів до пізнання феномена „тіньова економіка”, які б дозволили на системно-комплексній основі: здійснювати економіко-кримінологічний моніторинг повного обсягу джерел тінізації; визначати пов’язані з конкретними джерелами тіньової економіки притаманні їм економіко-правові, організаційно-технічні, технологічні проблеми; відслідковувати тенденції і динаміку розвитку тих чи інших джерел тінізації та пов’язаних з ними вищезазначених блоків проблем з метою своєчасної розробки ефективних державних заходів, спрямованих на локалізацію джерел накопичення тіньових капіталів.
По-друге. Пізнання структури, природи й особливо технологічних аспектів, що відображають закономірності виникнення і функціонування феномена „тіньова економіка”, необхідність локалізації різнорівневих і різнопрофільних джерел „підпільного сектора” тіньової економіки, вимагає звернутися до предмета таких суміжних наук як: теорія управління, економічна теорія; політична економія; економетрія (наука про моделювання економічних процесів за допомогою економіко-математичних методів); фінансове право; бухоблік; судова бухгалтерія; судова статистика; інформатика; цивільне, адміністративне, кримінальне право, криміналістика, соціологія, психологія, кримінологія, а також звернутися до законодавчих і підзаконних актів фінансового права, що регулюють банківську, підприємницьку, зовнішньоекономічну, митну, податкову діяльність.
При вивченні феномена „тіньова економіка” не можна обійтись без пізнання специфічних технологічно-правових аспектів діяльності товарних, фондових бірж, довірчих товариств, трастів та інших учасників ринку цінних паперів, приватизаційних процесів тощо. Саме на стику наведеного конгломерату економіко-правових, технічних та інших вищезазначених наук і фінансово-господарських інститутів знаходяться притаманні їм специфічні методи визначення закономірностей, причин та умов виникнення, функціонування та локалізації феномена „тіньова економіка”, предметом вивчення якого, разом з іншими елементами теорії детінізації економіки, і має стати така підгалузь кримінологічної науки, як „економічна кримінологія”.
По-третє.
Відтворювально-прогресуюча
Список використаної літератури
Книги одного, двох і трьох авторів:
- Длугопольський О.В. Теорія економіки державного сектора: Навчальний посібник. – К.: Професіонал, 2007.
- Никалаева М.И., Жевгаков А.Ю. Теневая экономика: методы анализа и оценки (обзор работ занадных экономистов). – М., 1987.
- Тіньова економіка: сутність, особливості та шляхи легалізації. Монографія. / За ред. Варналія З.С. – К., 2006.
- Турчинов О.В. Тіньова економіка: теоретичні основи дослідження. – К., 1995.
Видання, які не мають індивідуального автора:
- Держана програма детінізації економіки України на 2001 – 2004 роки (проект) // Економічна безпека держави. – К., 2001. – с.66.
- Особливості та шляхи детінізації економіки України: Матеріали засідань „Круглого столу”. – Київ: ЧІСД, 2007 – 110 с.
- Тіньова економіка – одна з найбільших проблем. // Урядовий кур’єр. – 2005. – 16 лютого (№29). – с.2-3.
Статті з книг, журналів, газет, матеріали конференцій:
- Архангельський Ю. Детенизация економики: причины и способы ее преодаления // Фондовый ринок. – 2001. - №47. – с. 22-26.
- Верналій З. Шляхи детінізації економіки України та її особливості. // Банківська справа. – 2007. - №2. – с. 56-66.
- Дяченко Я.Я. Логіка упорядкування політичного апарату і протидії тіньовій економіці. // Фінанси України. – 2006. - №8. – с.41-46.
- Зуєва Л.С. Подолання тіньової економіки – нагальна проблема суспільства України. // Економіка. Фінанси. Право. – 2004.-№7. – с.26-27.
- Княжанський В. Світло й тіні економічного зростання. // День. – 2004. – 2 вересня (№155). – с.1-5.
- Краус Н.М. Про структуру тіньового сектора економіки в умовах трансформаційних перетворень. // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. Серія: Економічні науки. – 2007 – квітень №4. – с.31-34.
- Ламанова Т. Тіньова економіка – визначення, структура, методи оцінки. // Економіка, фінанси, право. – 2000. - №3 – с.26-28.
- Літвінова Т. Тіньова економіка. // Наукові записки. –2001- №9. – с.43-45.
- Мазур І.І. Мотивація суб’єктів тіньової економічної діяльності. // Економічна теорія. – 2006. – жовтень-грудень (№4). – с.40-53.
- Мельниченко О. Методи оцінки масштабів тіньової економіки. // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2004. - №4 – с.207-213.
- Осипенко О.В., Козлов Ю.Г. Что отбрасывает тень? // Эко. – 1989. - №2.
- Печера С. Тінь, та як вийти на „світло”: Тіньова економіка. // Вісник пенсійного фонду України. – 2004. - №7. – с.22-24.
- Предборський В. До питання про сутність тіньової економіки. // Підприємство, господарство і право. – 2004. - №12. – с. 111-115.
- Пушкаренко П., Логвиненко М. Генезис і соціально-економічні наслідки тіньової економіки. // Економіка України. – 2004. - №10. – с.43-49.
- Самаріна С.М. Порівняльний аналіз даних фондів споживання по балансах і вибіркових обстеженнях для розкриття явищ „тіньової економіки” у сільському господарстві. // Статистика України. – 2002. - №3 – с.27 -32.
- Фрадинський О. Передумови розвитку тіньової економіки в Україні і в світі // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Економіка. – 2002. - №11 – с. 41-43.
Додаток
№1
Класифікація
видів злочинної економічної
діяльності [3, c.27]
Додаток
№2
Структура
тіньової економіки
[3, c.28]
Додаток
№3
Питома вага підприємств Польщі за обсягами діяльності у 2004 р.*
Вид підприємства |
2000 | 2003 | 2004 |
Загалом |
1.726.073
(100,0) |
1.766.073
(100,0) |
1.735.424
(100,0) |
| у тому числі підприємства | |||
| малі (до 49) | 1.709.294
(99,0)3 |
1.748.775
(99,02) |
1.719.615
(99,09) |
| середні (50-249) | 13.322
(0,77) |
14.227
(0,81) |
13.086
(0,75) |
| великі (більше 249) | 3.457
(0,2)0 |
3.071
(0,17) |
2.723
(0,16) |
* [3, c.264]
Додаток
№4
Види фінансової державної допомоги, що надаються малому і середньому підприємництву у Польщі [3, c.269]
| Перелік | Умови фінансування | ||
|
1.
Дотація на фінансування |
До 60 % ціни нетто-послуг,
від 1 000 до 10 000 євро |
||
| 2.
Дотація на фінансування («дотація на отримання сертифікату») |
До 50 % ціни нетто-послуг,
але якщо вона не перевищує:
10 000 зл. – у разі однієї системи управління, 15 000 зл.
– у разі одночасної |
||
| 3. Дотація на фінансування частини коштів: послуг, що мають на меті стимулювання виробництва інноваційних програмних продуктів, консалтингових послуг, метою яких є управлінська допомога переважно з використанням інформаційних технологій; навчання персоналу відповідального за дії, пов’язані з вдосконаленням продуктів або управлінською допомогою («дотація на доступ до інноваційних послуг») | До 60 % ціни нетто-послуг,
але не більше, ніж
15 000 євро |
||
| 4. Дотація на фінансування
частини коштів |
До 60 % ціни нетто-послуг,
але не більше, ніж
15 000 євро |
||
| 5. Дотація на фінансування
частини коштів: консультаційних
і навчальних послуг пов’ |
До 60% ціни нетто-послуг, але не більше, ніж 10 000 євро, а у випадку інвестицій – до 25 % коштів нетто інвестицій, у межах від 30 000 до 100 000 євро | ||
| 6. Дотації на фінансування
частини коштів навчальних і
консультаційних послуг у сфері відкриття
і управління підприємством для малого
та середнього підприємця, який лише планує
здійснювати господарську діяльність,
що полягає у: виробництві товарів чи послуг
нових для польського ринку або значно
кращих від вже існуючих на цьому ринку;
впровадженні технологій, які ще не використовувалися у Польщі («дотація на здійснення інноваційної діяльності») |
До 30 000 євро, але не більше, ніж 90 % ціни послуг у першому випадку, і 60 % – у другому | ||
| 7. Дотація на фінансування частини коштів інвестицій, пов’язаних з інноваційною діяльністю, про яку йшлося у п.6 («дотація на інвестиції у сфері інвестиційної діяльності») | До 50 % коштів нетто-інвестицій, у межах від 5 000 до 75 000 євро | ||
| 8.
Дотація на фінансування |
До 50 % ціни нетто-послуг, але не більше, ніж 10 000 зл. – якщо державне замовлення робить суб’єкт з місцезнаходженням у Польщі, і не більше, ніж 20 000 зл. – якщо замовлення робить суб’єкт з місцезнаходженням поза межами Польщі | ||
| 9.
Дотація на фінансування |
До 50 % ціни нетто-послуг, але не більше, ніж 60 000 зл. | ||
| 10.
Дотація на фінансування |
До 50 % коштів нетто, але не більше, ніж 50 000 зл. у календарному році | ||
| 11. Дотація на фінансування частини коштів консультаційних послуг, спрямованих на покращення умов безпеки життєдіяльності (БЖД) («дотація на консультації у сфері БЖД») | До 60 % ціни нетто-послуг, але не більше, ніж 4 000 євро | ||
| 12.
Дотація на фінансування |
До 25 % коштів нетто-закупок, але не менше, ніж 2 000 і не більше, ніж 50 000 євро | ||
| 13.
Дотація для товариств, |
1) До 50 % ціни нетто-послуг,
але не більше, ніж 50000 зл. –на послуги,
пов’язані з підготовкою плану розвитку
діяльності;
2) до 25 % коштів нетто-інвестицій, передбачених у плані, але не більше, ніж 100 000 зл.; 3) до 50 % коштів нетто від участі у ярмарках і виставках, але не більше, ніж 20 000 зл. | ||
| 14.
Позика на фінансування |
До 75% коштів нетто-заходів, але не більше, ніж 2 000.000 зл. на період до 6 років | ||