Удосконалення споживчих кредитів – як вид кредитних операцій комерційного банку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Октября 2011 в 17:10, курсовая работа

Описание

Мета. В результаті проведеної мною роботи були детально вивчені теоретичні та практичні аспекти, які стосуються як споживчого кредитування так і тих сфер з якими цей продукт стикається. Що стосується теоретичних аспектів, то вони розглянуті в першому розділі даної курсової роботи і розкривають класифікаційні види споживчого кредиту (в залежності від цільового характеру, суб’єктів кредитних відносин, способів організації надання позичкових коштів, форм видачі кредиту, ступені покриття кредитом вартості споживчих товарів, строків надання кредиту) та детально описують всі елементи кредитного процесу з урахуванням тієї особливості, що позичальником, як правило, є фізична особа.

Содержание

Вступ 3
Розділ 1.Теоретичні та методичні засади здійснення кредитних операцій комерційними банками
1.1 Законодавча база здійснення кредитних операцій комерційних банків
1.2 Теоретичні та методичні засади здійснення кредитних операцій комерційними банками
1.3. Зарубіжний досвід здійснення кредитних операцій комерційними банками
Розділ 2. Аналіз кредитних операцій комерційного банку «Сведбанк»
2.1. Загальні відомості про банк і конкурентне середовище
2.2. Аналіз
2.3. Аналіз прибутковості кредитних операцій банку
2.4. Оцінка кредитоспроможності позичальника

Работа состоит из  1 файл

Курсовая робота - оригинал.doc

— 737.50 Кб (Скачать документ)

     При наявності у Позичальника тимчасових фінансових труднощів, що виникли з  об’єктивних причин, та неможливості погашення заборгованості по кредиту у строк, встановлений кредитним договором, банк може в окремих випадках надати позичальнику відстрочку погашення боргу зі зміною кінцевого строку погашення кредиту за умови, що позичальник не має заборгованості за нарахованими процентами. Пролонгація строку погашення кредиту оформляється додатковою угодою до кредитного договору. Питання про пролонгацію кредиту вирішується з урахуванням положення Національного банку України про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позичками комерційних банків. При цьому обов’язково враховуються наявність кредитних ресурсів, їх вартість, а також відповідність по строках повернення. Пролонгація строку погашення кредиту здійснюється на підставі клопотання позичальника. [13]

     Строк, на який може установа банку пролонгувати погашення кредиту, визначається установою  банку, що надавала кредит , але не більше 6 місяців по довгострокових кредитах та не більше 3 місяців по короткострокових кредитах. Пролонгація кредиту на вказані строки повинна не відноситися всією сумою на кінець строку, а переважно розподілятися частинами протягом строку пролонгації.

     Заборгованість  за таким кредитом відноситься на окремий рахунок для обліку пролонгованої  заборгованості за кредитами. Установа банку при вирішенні питання про пролонгацію може переглядати рівень процентної ставки за користування кредитом.

     Регіональні управління Сведбанку можуть визначати для окремих підвідомчих установ банку більш короткий строк, в межах якого вони можуть пролонгувати строки погашення кредиту, надавати відстрочку чи розстрочку окремих платежів по кредиту .

     Клопотання  щодо пролонгації понад строки,(вказані вище) до Правління Сведбанку не надсилаються. Пролонгація на строки , що перевищують встановлені , може бути здійснена у виняткових випадках з дозволу регіонального облуправління в межах розміру, що встановлюється Правлінням Сведбанку для кожного регіонального управління у процентному співвідношенні до кредитного портфеля регіонального управління по фізичних особах.

     Рішення про пролонгацію строку погашення  кредиту зі зміною кінцевого строку погашення, передбаченого кредитним  договором, приймається кредитним  комітетом установи банку, яка приймала рішення про надання кредиту, з урахуванням обмежень, вказаних раніше. [13]

     Пролонгація договорів, укладених у забезпечення кредитного договору, в разі необхідності проводиться у встановленому  порядку одночасно з підписанням  угоди про пролонгацію строку повернення кредиту , або до такого підписання.

     Якщо  позичальник здійснює платежі за короткостроковим кредитом у розстрочку і протягом дії кредитного договору у нього виникли тимчасові труднощі, внаслідок чого він не може погасити окремі (часткові) платежі по кредиту у строки, передбачені кредитним договором чи графіком, банк може перенести строки погашення окремих платежів, які не забезпечуються своєчасним поверненням , на більш пізній строк, але не пізніше кінцевого строку погашення боргу, передбаченого кредитним договором. Можлива розстрочка такого платежу в межах строку користування кредитом, передбаченого кредитним договором. При цьому сума платежу, яка не забезпечується поверненням у строк, розподіляється рівномірно на решту строків.

     Відстрочка  та розстрочка окремих платежів по довгостроковому кредиту можуть здійснюватися з погашенням відстроченої або розстроченої суми протягом 12 місяців з дня надання відстрочки або розстрочки, але не пізніше кінцевого строку, визначеного кредитним договором.

     При наданні відстрочки або розстрочки окремих платежів по кредиту без  зміни кінцевого строку повернення кредиту, передбаченого кредитним договором, установи банку повинні враховувати можливості клієнта мобілізувати кошти для погашення боргу в нові строки та у збільшених розмірах. Зміни строків та розмірів платежів не повинні спричинювати підвищення ступеня ризику неповернення боргу. Така заборгованість враховується на тих самих рахунках (не переноситься на окремі рахунки пролонгованих позичок).

     Рішення про перенесення платежу на строк, що не перевищує кінцевий строк погашення  кредиту, визначений кредитним договором, приймається кредитним комітетом установи банку, що надавала кредит.[14]

     Проценти  нараховуються з дня виникнення заборгованості по кредиту і стягуються щомісячно у строки і в розмірах, що передбачені кредитним договором. Проценти нараховуються відповідальним працівником бухгалтерії, який веде особові рахунки.

     Погашення кредиту здійснюється в строки, передбачені  кредитним договором. Погашення  основного боргу за короткостроковим кредитом здійснюється позичальником  щомісячно рівними частинами, починаючи з наступного місяця після його одержання, але не пізніше 30 днів з дня підписання кредитного договору.

     Погашення довгострокового кредиту здійснюється щомісяця рівними частинами, починаючи  з будь-якого дня першого місяця після закінчення встановленого строку освоєння кредиту.

     Банк  може встановити іншу періодичність  сплати та розмір платежів по основному  боргу. У випадках, коли погашення  кредиту здійснюється нерівними  частинами, то до кредитного договору складається графік погашення кредиту, який підписується позичальником і погоджується з банком. Графік є невід’ємною частиною кредитного договору.[14]

     Позичальник може здійснювати дострокове погашення  всієї заборгованості за кредитом або  внесення окремих платежів у погашення  заборгованості за кредитом наперед, попередивши про це банк за два тижні.

     Погашення заборгованості за кредитами і сплата процентів за ними може здійснюватись  позичальниками через установи банку  готівкою, переказами через підприємства зв'язку або перерахуванням з вкладних рахунків, а також шляхом утримання коштів із заробітної плати, пенсії та перерахування їх у погашення боргу на підставі доручення позичальника бухгалтерії за місцем роботи або органу, що призначив пенсію. Але потенційний позичальник повинен знати, а кредитний працівник –роз`яснити, що строк внесення чергового платежу обчислюється з дня надходження останнього в касу установи банку, що надала кредит , або на її рахунок.

     У разі вибору позичальником способу  погашення заборгованості за кредитом та нарахованими процентами шляхом утримання із заробітної плати (пенсії) кредитний працівник направляє його заяву за місцем роботи чи до органу, що призначив пенсію, рекомендованою поштою.

     Погашення заборгованості за кредитом та нарахованими процентами шляхом списання суми внеску з вкладного рахунку відбувається на підставі разового доручення вкладника по ф.N 187 або його доручення на тривале перерахування платежів по ф. N 190.[15]

     У разі порушення строків платежів за кредитом чи процентів та виникнення простроченої заборгованості установа банку застосовує до позичальника санкції, обумовлені кредитним договором: нарахування пені, припинення кредитних відносин , пред`явлення всієї заборгованості до дострокового стягнення та ін. На час виникнення простроченої заборгованості банк нараховує пеню, розмір якої обумовлюється кредитним договором, але не вище встановленого Національним банком України. Стягнення простроченого боргу за кредитом, нарахованими процентами та пені з фізичних осіб здійснюється на підставі нотаріальних написів та виконавчих документів.

     При ненадходженні платежів від позичальника у встановлений кредитним договором  строк відповідальний працівник  бухгалтерії на наступний день перераховує  суми не погашених у строк платежів на рахунок прострочених кредитів чи прострочених нарахованих доходів та одночасно письмово повідомляє кредитного працівника для прийняття останнім відповідних заходів.[15]

     У разі прострочення позичальником платежу  за нарахованими процентами кредитний  комітет установи банку може визнати  цю заборгованість сумнівною. Облік цієї заборгованості та подальше нарахування процентів здійснюються на позабалансових рахунках. Рішення кредитного комітету про визнання заборгованості сумнівною оформляється протоколом.

     Банк  при зупиняє нарахування відсотків  по прострочених кредитах відповідно до чинного законодавства у разі:

  • рішення суду про примусове стягнення;
  • вчинення нотаріального напису про примусове стягнення всієї суми боргу.

     Після надання юридичною службою вищезазначених документів кредитний працівник  надає розпорядження бухгалтеру, який веде особові позичкові рахунки клієнтів, про призупинення нарахування відсотків за кредитом.

     Після сплати всього боргу за кредитом і  запису в картці особового рахунку  останнього платежу бухгалтер надає  картки особових рахунків позичальника з поміткою "Кредит повернуто повністю з відсотками", ставить свій підпис і дату.[16]

     Кредитний працівник, перевіривши розрахунки, робить напис, "Вірно", ставить свій підпис, дату, візує у керуючого установою банку, одержує у сховищі кредитний договір, договір застави (закладу) і договір страхування та в кінці року передає на зберігання в поточний архів.

     У процесі кредитування банк здійснює контроль за цільовим використанням  наданих кредитів позичальниками шляхом перевірки документів, представлених для оформлення кредиту, звітів про використання коштів та інших документів, передбачених кредитним договором, а також шляхом перевірок на місцях у відповідних установах, організаціях, фірмах тощо.[16]

     Відповідно  до строків, встановлених довгостроковими кредитними договорами, індивідуальні позичальники надають банку документи, що підтверджують витрати та цільове використання кредиту:

      - по будівництву, а також капітальному  ремонту і реконструкції індивідуальних  житлових будинків та садових  будиночків - акти приймальних комісій або довідки БТІ про реєстрацію будівель із зазначенням оціночної (кошторисної) вартості або звіт про використання коштів по кредиту з пред'явленням виправдних документів (рахунки, квитанції, чеки торговельних організацій і т.ін.). Акти складаються та підписуються: по індивідуальних будинках - представником місцевих органів влади та позичальником; по садово-дачних будиночках - головою садівницького товариства та позичальником. Крім того, по кредитах на будівництво (купівлю) індивідуальних житлових будинків подається документ, який підтверджує постійну прописку у збудованому (придбаному) за участю банківського кредиту будинку;

      - на купівлю об'єктів - договори  купівлі-продажу та документи,  що підтверджують право власності  на придбаний об'єкт;

      - по інших кредитах - документи,  що підтверджують цільове використання  кредиту.

     За  кредитами, наданими на будівництво, реконструкцію  та капітальний ремонт об'єктів, проводяться  перевірки цільового використання на місцях силами кредитних працівників, а при необхідності - інших спеціалістів. Перевіряються передбачена документація, відповідність будинків, що будуються, затвердженим проектам, наявність не вкладених у справу будівельних матеріалів, комплектів деталей стандартних будинків та причин їх нагромаджування, відповідність обсягу фактично виконаних робіт обсягу, який зазначено у звітах про використання коштів по позичці, і т.ін.

     Кредитний працівник щоквартально складає  план перевірки цільового використання наданих довгострокових кредитів. План складається з таким розрахунком, щоб кожний позичальник був охоплений перевіркою не менше одного разу на рік з дня оформлення кредитного договору.[17]

     Перевірка освоєння та цільового використання довгострокового кредиту оформлюється актом, який підписується комісією, що здійснює перевірку, (не менше 3 чоловік) та позичальником (в разі відмови позичальника підписати акт про нецільове використання кредиту або його частини акт підписується представником місцевого органу влади або садівничого товариства чи гаражного кооперативу).

     У випадку нецільового використання кредиту акт перевірки або  чеки, сплачені за товари, не пов'язані  з прямим призначенням кредиту, є  підставою для пред'явлення до позичальника позову про дострокове утримання виданих йому коштів, навіть якщо строк освоєння кредиту, визначений кредитним договором, ще не настав. При встановленні фактів пред'явлення фіктивних документів, які стали підставою для видачі коштів по кредиту, банк передає матеріали слідчим органам для притягнення винних до відповідальності.

Информация о работе Удосконалення споживчих кредитів – як вид кредитних операцій комерційного банку