Екологічна експертиза в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Февраля 2013 в 14:20, курсовая работа

Описание

Екологічній експертизі підлягають практично усі види інвестиційних програм, проектів схем розвитку та розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей виробництва, генеральних планів населених пунктів, проектів на будівництво, реконструкцію, проекти нормативно-правових актів, документація щодо впровадження нової техніки, матеріалів, технологій.
Тому основними завданнями курсової роботи є:
1. Закріплення та поглиблення знань, отриманих під час вивчення курсу «Екологічна експертиза», застосування їх для оцінки антропогенного впливу на навколишнє природне середовище.
2. Вивчити основних методів і способів проведення екологічної експертизи.
3. Вірно оцінювати стан довкілля, вплив промислової діяльності на нього та прогнозування змін.

Содержание

Вступ
1. Оцінка впливу підприємства на оточуюче середовище
1.1. Загальні відомості про підприємство та його характеристика
1.2. Характеристика району розміщення підприємства
1.3 Оцінка впливу на оточуюче середовище і характеристика технологічної безпеки основних технологічних процесів
1.4 Геологічна і геоекологічна характеристика розміщення корисних копалин
2. Оцінка впливу підприємства на повітряне середовище
2.1. Фізико-географічні та кліматичні умови району, характеристика території підприємства
2.2. Характеристика району за рівнем забруднення атмосфери
2.3. Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин
2.4. Параметри джерел викидів в атмосферу, характеристика шкідливих речовин
2.5. Характеристика і оцінка заходів для зменшення надходження забруднюючих речовин в атмосферу
2.6. Висновки, характеристика впливу підприємства на повітряне середовище
3. Оцінка впливу підприємства на стан поверхневих та підземних вод
3.1. Стан водних об’єктів в районі розміщення підприємства
3.2. Оцінка системи водопостачання та водовідведення
3.3. Умови утворення і властивості стічних вод
3.4. Оцінка заходів по охороні підземних та поверхневих вод
3.5. Висновки про вплив підприємства на стан водних ресурсів
4. Вплив діяльності підприємства на земельні ресурси, рекультивація земель
4.1. Оцінка існуючого стану земельних ресурсів в районі діючого підприємства
4.2. Визначення впливу підприємства на стан земельних ресурсів в процесі виробничої діяльності
4.3. Оцінка природоохоронних рішень по рекультивації земель, порушених в результаті будівництва та господарської діяльності підприємства
4.4. Висновки про рекультивацію порушених земель
5. Екологічна оцінка утворення, складування та зберігання відходів
5.1. Технологічні процеси при яких утворюються відходи
5.2. Умови складування та збереження відходів
5.3 Переробка відходів, їх знешкодження
Висновки
Література

Работа состоит из  1 файл

ЗМІСТ..ПР1виробн.doc

— 421.50 Кб (Скачать документ)

 

Таблиця 4.2 Інформація про хід виконання рекультивації порушених земель за період 2000-2003 рр.

Рік

Об’єм рекультивації, га

Витрати, грн

2000

20,0

319940

2001

8,0

50000

2002

10,0

100372

2003

30,8

615000

Всього

68,8

1085372


 

Після відробітку окремі ділянки, а потім і весь кар'єр - підлягають рекультивації. Повний відробіток кар'єру планується через 60 років.

Виконання робіт по впорядкуванню  і озелененню на ПівдГЗК здійснює цех зеленого господарства.

Згідно "Держсанправил  планування і забудови населених (пунктів" № 173 від 19.06.96 р., площа озеленення території  відвала "Правобережний" розміром 500 м – 50 %).

Відвали "Лівобережні" в даний, час є полігоном підприємства, що діє. Для зниження шкідливої дії пилоутворення відвалів передбачається уздовж лівого берега річки Інгулець – по західній межі відвалів, по південно-західній і південній межі відвалів лісозахисну смугу за типом що ізолює, шириною 40 м. Захисну смугу уздовж південної межі передбачається розташувати в межах нових меж землевідведення.

 

 

4.4 Висновки про рекультивацію порушених земель

 

Згідно з даними Дніпропетровського обласного Головного управління земельних ресурсів ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» відведені ділянки землі:

Інгулецького району м. Кривого Рогу – 2389,49га.

Широківського району, Новоселівської сільради – 1901га.

Сільради ім. Рози Люксембург – 994,1га.

Територія промділянок  ВАТ «ПівдГЗК» займає площу в розмірі 5284,59га.

Для складування розкривних порід кар’єру комбінат має два відвали – «Лівобережні», площею 774га, та «Правобережні» – 243га. Для складування хвостової пульпи збагачувальних фабрик є два хвостосховища – «Об’єднане» та «Войково», загальною площею 530га.

В результаті деградації земель в районі спостерігається зниження родючості чорноземів (вмісту гумусу) в орному шарі на 0,5 %, також низький вміст таких мікроелементів як цинк та кадмій. В супереч цьому, кількість марганцю зросла.

Розвиток гірничих робіт  призводить до порушення земель, які підлягають відновленню – рекультивації. Так в 2003 році площа рекультивованих земель сягнула 30,8га.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА  УТВОРЕННЯ, СКЛАДУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ  ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ

 

5.1 Технологічні процеси при яких утворюються відходи

 

Основною продукцією, яка випускається комбінатом є агломерат  і рудний концентрат.

В процесі здійснення виробничої діяльності утворюється 47 видів відходів виробництва, які  підрозділяються на 3 категорії: промислові, будівельні і побутові. Від загального об’єму розміщення промислових відходів 99,98 % складають технологічні. До них відносяться: хвости збагачення і розкривні породи (сланці).

На комбінаті діє  наказ «Про систему обліку утворення, збору, зберігання, утилізації, розміщення промислових відходів і розрахунок їх платежів».

В цехах є відповідні посадові особи, які відповідають за облік, зберігання та транспортування  відходів, які утворюються. По отриманим  даним ведуться реєстраційні журнали, і інформація передається в екологічну службу для подальшого аналізу і підготовки оперативної та звітної документації.

Розмір платежів за хвости збагачення і розкривні породи складають  до 98% від комбінату в цілому, і  відповідно 60% і 38%. Решта плати доводиться на наступні відходи: шлами від миття, обтиральні матеріали, відпрацьовані маслинові фільтри, абразивно-металевий пил, відпрацьовані скати великих машин, побутові і будівельні відходи.

Комбінатом укладені договори з різними підприємствами, установами щодо проведення інвентаризації джерел утворення відходів і всіх видів відходів, визначення класу небезпеки і норм утворення, подальшої їх утилізації.

Об’єми утворювання  і використання відходів зведені  до таблиці 11.

 

Таблиця 5.1 Утворення і використання відходів

Вид діяльності

2003 р.

2004 р.

Відхилення, %

Утворення відходів, т

16823257,22

16600403,70

Зменшення на 1 %

Використання відходів, т

1482569,58

2068800,611

Збільшення на 40 %


 

 

Кількісне утворення  відходів виробництва в результаті виробничої діяльності основних підрозділів ПівдГЗК, які повторно використовуються і передаються на утилізацію організаціям, що мають ліцензію на даний вид діяльності, має наступні показники:

в результаті діяльності рудника утворюється 25 видів відходів виробництва;

залізничного транспорту – 24 види;

дробарних фабрик – 19 видів;

збагачувальних фабрик – 20 видів;

аглоцеха – 19 видів;

шламового цеху – 13 видів.

Згідно з цим основними  виробничими видами відходів на ПівдГЗК  є хвости збагачення та розкривні  породи (окисні і сланці).

Значна частка відходів також належить відпрацьованому залізничному баласту, шламам дробильної фабрики, збагачувальних фабрик, агломераційного виробництва і відходам газоочисних установок, які використовуються повторно у повному об’ємі згідно технологічним інструкціям.

До токсичних відходів комбінату належать хвости збагачення, розкривні породи, відпрацьовані скати великих автомашин, відпрацьовані масляні фільтри та ртутні лампи.

До основних видів  відходів також належать: лом кольорових та чорних металів, промаслені матеріали, абразивний металічний пил, деревостружкові відходи, відходи побутові, будівничі та від прибирання виробничих приміщень, лом вогнеупорів, відпрацьовані масла, фільтри, шини с рекультиваці, тормозні колодки залізничного транспорту, акумуляторні батареї, відходи гуми, конвеєрної стрічки, теплоізоляційних матеріалів, макулатура тощо.

Згідно з договорами здачі підлягають наступні відходи  – лом чорних та кольорових металів  та стружка, лом вогнеупорний, відпрацьовані  залізничні колодки, акумуляторні батареї.

В таблиці 12 наведений основний перелік і річні об’єми утворюваних на ПівдГЗК відходів.

 

Таблиця 5.2 Основні відходи по підприємству

№ п/п

Найменування відходів

Клас токсичності

Об’єм

1.

Хвости збагачення

4

25347 тис. т

2.

Розкривні породи

-

30802,9 тис. т

3.

Шлам мийки автомашин

3

160,2 т

4.

Лом кольорових металів

4

60 т

5.

Лом чорних металів

4

25000 т

6.

Абразивний металічний пил

4

2,5 т

7.

Відпрацьовані масла

3

650 т

8.

Будівничі відходи

4

253 м3

9.

Відпрацьовані ртутні лампи

1

5370 шт.

10.

Побутові відходи

4

7523 м3

11.

Лом вогнеупорів

-

15,5 т

12.

Акумуляторні батареї:

– кислотні

– лугові

 

2

2

 

500 т

300 т

13.

Відходи резини

3

2,7 т

14.

Шлам хімводопідготовки

3

2,5 т

15.

Відпрацьовані масляні  фільтри

3

1,5 т


 

 

5.2 Умови складування та збереження відходів

 

Велика увага приділяється утилізації і повторному використанню відходів виробництва. Щорічно використовується близько 400 тис.т щебеню для відсипання захисних гребель хвостосховищ, використовується 1300 тис. т кварциту і 800 тис. т хвостів збагачення.

Для складування відходів (хвостової пульпи) збагачення залізної руди створений комплекс споруд –  хвостове господарство. До його складу входять два хвостосховища –  «Об’єднане» розташоване на південь  від Центральної промплощадки і «Войково».

Хвостове господарство комбінату включає системи гідротранспорту  хвостів з рекультиваційними  станціями і магістральними пульпопроводами, розташовані у межах землекористування  території.

Хвостосховище «Войково» займає 250га. Хвостосховище «Об’єднане» призначене для зберігання хвостової пульпи ВАТ «Південний ГЗК» і ГЗКа ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» і розділене греблею, що обмежує територію користування «ПівдГЗК» в кількості 280га, в західному напрямі межі землекористування. Відповідно проектний об’єм води – 2,7 і 3,6 млн. куб.м. Корисний об’єм 143,7 і 47,6 млн. куб.м.

Для складування розкривних порід кар’єру комбінат має два  відвали – «Лівобережні» і  «Правобережні», які розташовані у південно-західній частині території промділянки, у межах землекористування підприємства. В даний час основне функціональне призначення мають відвали «Лівобережні». Територія відвалів «Лівобережні» займає загальну площу 774га. Відвали «Правобережні» частково несуть свою функцію по складуванню на його площі розкривних порід і окислених залізовмісних сполук. Загальна площа території складає 243га. Територія розташовується в безпосередній близькості біля кар’єру, із західної його сторони.

На звалище вивозяться наступні відходи: шлам миття автомашин, промаслені матеріали, відходи прибирання приміщень, побутові відходи, будівельні відходи, флюсовий шлак, шлам хімводопідготовки, стекло бій, відходи гуми, теплоізоляційних матеріалів.

 

 

 

 

 

5.3 Переробка відходів, їх знешкодження

 

Під час виробництва  утворюються наступні види відходів, які підлягають утилізації:

Хвости збагачення та розкривні породи частково використовуються для нарощування гребель хвостосховищ, а також для виробництва щебеня.

Залізничний баласт використовується в повному об’ємі для формування рельєфу, а також при ремонті автодоріг.

Відходи абразивних матеріалів та пил абразивно-металічний – повторне використання при дорожніх і бетонних роботах.

Відпрацьовані мастила  – повторне використання після відстоювання і фільтрації (заповнення ванни грейферного рудного перевантажувача і кранів складів вапняку і твердого палива, збільшення ресурсів використання масел за рахунок недопущення потрапляння у нього пилу, води, стиснення монтажних кілець, вороту, е культивац, регенерація), передача для утилізації стороннім організаціям.

Відходи деревини – використання для господарських потреб, реалізація працюючому на підприємстві населенню.

Відходи конвеєрної смуги  – повторне використання для потреб комбінату (ущільнення течій пітателей, завантажених коробів, гнучких вставок на повітряних ходах аспірації, футеровка течії завантаження млинів, ліпестки для муфт млинів, насосів, сепараторів, вакуумних фільтрів, сховище пилових конвеєрів а/м і конвеєрних трактів шихти, виготовлення ущільнених елементів), передача для утилізації стороннім організаціям.

Відходи гумових виробів  – повторне використання в структурних  підрозділах комбінату в якості прокладок, ущільнень тощо, передача для утилізації стороннім організаціям.

Відходи е культиваці і пилоочисних установок –  використання при ремонті внутрішньокар’єрних доріг, обезводнення на хвостових картах і в якості шламів усереднюється з агломераційною рудою і використовується в виробництві агломерату.

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Об’єкт проведення екологічної  експертизи – відкрите акціонерне товариство Південний гірничо-збагачувальний комбінат. Час проведення 4-31 червня. Замовником є Криворізький  Національний університет.

Родовище залізних руд, яке є сировинною базою для  ПівдГЗК, знаходиться в Інгулецькому районі міста Кривий Ріг. В кар'єрі  підприємства здійснюється добуток залізистих кварцитів Скелеватського магнетитового родовища. Геологічне середовище району значно порушене внаслідок здійснення виробничої діяльності за рахунок розробки кар’єру, розміщення відвалів та хвостосховищ.

 Внаслідок діяльності підприємства відбувається значне забруднення навколишнього середовища. Щорічно комбінатом до атмосфери викидається понад 140 тис. т/рік 39 забруднюючих речовин.

Найнебезпечнішими з  них є оксид вуглецю з об’ємом  викиду 223628 т/рік, сірчаний ангідрид – 11070 т/рік, оксиди азоту – 2949 т/рік та пил неорганічний – 10590 т/рік.

За сумарним обсягом  викидів комбінату найбільшу  кількість забруднювачів надходить  в атмосфери в результаті роботи агломераційного виробництва – 98,8 % від валових викидів, а саме понад 138 тис. т/рік шкідливих речовин.

Информация о работе Екологічна експертиза в Україні