Екологічна експертиза в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Февраля 2013 в 14:20, курсовая работа

Описание

Екологічній експертизі підлягають практично усі види інвестиційних програм, проектів схем розвитку та розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей виробництва, генеральних планів населених пунктів, проектів на будівництво, реконструкцію, проекти нормативно-правових актів, документація щодо впровадження нової техніки, матеріалів, технологій.
Тому основними завданнями курсової роботи є:
1. Закріплення та поглиблення знань, отриманих під час вивчення курсу «Екологічна експертиза», застосування їх для оцінки антропогенного впливу на навколишнє природне середовище.
2. Вивчити основних методів і способів проведення екологічної експертизи.
3. Вірно оцінювати стан довкілля, вплив промислової діяльності на нього та прогнозування змін.

Содержание

Вступ
1. Оцінка впливу підприємства на оточуюче середовище
1.1. Загальні відомості про підприємство та його характеристика
1.2. Характеристика району розміщення підприємства
1.3 Оцінка впливу на оточуюче середовище і характеристика технологічної безпеки основних технологічних процесів
1.4 Геологічна і геоекологічна характеристика розміщення корисних копалин
2. Оцінка впливу підприємства на повітряне середовище
2.1. Фізико-географічні та кліматичні умови району, характеристика території підприємства
2.2. Характеристика району за рівнем забруднення атмосфери
2.3. Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин
2.4. Параметри джерел викидів в атмосферу, характеристика шкідливих речовин
2.5. Характеристика і оцінка заходів для зменшення надходження забруднюючих речовин в атмосферу
2.6. Висновки, характеристика впливу підприємства на повітряне середовище
3. Оцінка впливу підприємства на стан поверхневих та підземних вод
3.1. Стан водних об’єктів в районі розміщення підприємства
3.2. Оцінка системи водопостачання та водовідведення
3.3. Умови утворення і властивості стічних вод
3.4. Оцінка заходів по охороні підземних та поверхневих вод
3.5. Висновки про вплив підприємства на стан водних ресурсів
4. Вплив діяльності підприємства на земельні ресурси, рекультивація земель
4.1. Оцінка існуючого стану земельних ресурсів в районі діючого підприємства
4.2. Визначення впливу підприємства на стан земельних ресурсів в процесі виробничої діяльності
4.3. Оцінка природоохоронних рішень по рекультивації земель, порушених в результаті будівництва та господарської діяльності підприємства
4.4. Висновки про рекультивацію порушених земель
5. Екологічна оцінка утворення, складування та зберігання відходів
5.1. Технологічні процеси при яких утворюються відходи
5.2. Умови складування та збереження відходів
5.3 Переробка відходів, їх знешкодження
Висновки
Література

Работа состоит из  1 файл

ЗМІСТ..ПР1виробн.doc

— 421.50 Кб (Скачать документ)

найменування

Рік/об'єми

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Викиди, т

132470,09

138222,001

143973,912

149725,823

1419323,852

149112,01

Скидання, т

559,47

356,427

153,384

162,027

149,92

203,043

Відходи, т

11001234,36

13767260,48

17533286,6

19309294,72

21299306,54

25065320,64

Податковий збір, тис. Грн.

7624,5

7004,9

18191,2

26203,8

31760,4

39984,9


Розподілення загальних  збитків, які наносить комбінат навколишньому  природному середовищу за видами забруднення  може бути умовно представлено наступними співвідношеннями:

Викиди в атмосферу  забруднюючих речовин — 32,0%;

розміщення відходів у навколишнє середовище — 67,8%;

Скиди забруднюючих речовин  в р. Інгулець менше - 0,5%;

       На промділянках комбінату розташовано 375 стаціонарних джерел викидів, з них: 339 - організованих і 36 — неорганізованих.

Джерелом залпових викидів  на підприємстві є масові вибухи в  кар'єрі ВАТ «ПівдГЗК».

Основними неорганізованими джерелами викидів є відвали, у які складують розкривні  породи, та склади сировини і агломерату.

Основним джерелом викидів  пилу і забруднюючих речовин в  атмосферне повітря є виробництво  масових вибухів, процеси завантаження, розвантаження гірської маси, дроблення, зона спікання агломашин, перевантажувальні  вузли конвеєрів, а також сухі пляжі хвостосховищ.

При виробництві масових вибухів у атмосферу виділяється пил, оксиди вуглецю і оксиди азоту.

Під час дробильного, збагачувального комплексів виділяються  наступні шкідливі речовини Fe2O3, SiO2, CaO, MgO, Mn, пил рудниковий.

Агломераційне виробництво  є джерелом викиду окислів азоту (NOх), CO, SiO2, пилу агломераційного, шихтового, коксового, аглоруди та вапняку.

Робота транспорту супроводжується  виділенням в атмосферу сажі, CO, SO2, NOх окисли заліза.

Допоміжні структурні підрозділи є джерелом виділення деревного пилу, ксилолу, толуолу, ацетону, CO, SO2, NOх.

Очищення викидів здійснюється в наступних пилогазоочисних  установках: коагуляторах типу кмп, кцмп, циклонах сіот, пвм вцшіот, скруберах  цс. Технологічні гази, що відходять від кожної агломашини, проходять двоступінчате очищення в газовому колекторі і батарейному циклоні. У зоні гарячого повернення кожної агломашини і в зоні їх розвантаження запилене повітря проходить очищення в зрошувальних природних витяжках - гідрофільтрах.

Джерелом поповнення запасів підземних вод в кристалічних породах є атмосферні опади, що проникають в зони обрушення , статичні запаси, а також тріщинні води високопіднятих ділянок українського щита та високонапірні  води причорноморської та дніпровсько-донецької западин. Дренуваня відбувається переважно у гірничі виробки шахт, експлуатаційні горизонти яких знаходяться на глибинах нижче 1000 м.

Осушення родовищ залізних руд спричинило формування великих  депресійних воронок глибиною більше 1000 м і довжиною десятки кілометрів у водоносних горизонтах кристалічних порід. Значно порушений рівневий і хімічний режими водоносних горизонтів, а також поверхневих вод.

Для складування розкривних порід кар'єру комбінат має два  відвали – «Лівобережний» і «Правобережний», які розташовані в південно-західній частині території промділянки, у межах землекористування підприємства. Формування цих відвалів здійснюється згідно проекту 1993 р.

В даний час основне  функціональне призначення мають  відвали «Лівобережні». Територія «Лівобережного» відвалу займає загальну площу 774 га, обмежена з півночі – промділянкою кар'єру, зі сходу – автодорогою, за якою розташовуються хвостосховища підприємства. Висота відсипання відвала складає 130-160 м. На півдні на відстані 400 м від меж відвалів, розташовується с. Новоселівка Широківського району Дніпропетровської області. На заході, на відстані 450 м – сел. Рудничне.

Відвали «Правобережні» частково несуть свою функцію по складуванню  на його площі розкривних порід і  окислених залізовмісних з'єднань. Загальна площа відвалу «Правобережного» 243 га. Територія розташовується в безпосередній близькості біля кар'єру, із західної його сторони. На південному заході, на відстані 1000 м від встановленої межі відсипання відвалу розташовується сел. Рудничне. Між відвалом і житловим селищем Рудничне розташовується площа наносів, що природно утворилася, яка штучно рекультивирована: засипана ґрунтом і засаджена чагарниками і деревами.

У західній частині території комбінату, за кар'єром і відвалами «Правобережні», розташовується відвал «Шимановський». Загальна площа займаної території 109 га. Відвал є недіючим, і за попередні роки відбулося природне заростання його території.

Для складування хвостової  пульпи збагачувальних фабрик комбінату  служать два хвостосховища – «Об'єднане» розташоване на південь від Центральної промділянки і «Войково». Хвостове (шламове) господарство комбінату включає системи гідротранспорту хвостів з пульпонасосними станціями і магістральними пульпопроводами, розташовані у межах землекористування території.

Хвостосховище «Об'єднане»  призначене для зберігання хвостової  пульпи ВАТ «Південний ГЗК» і ГЗКа ВАТ «Арселор Мітал Кривий Ріг» і  розділовою греблею, що обмежує територію  користування «ПівдГЗКа» в кількості 280 га, в західному напрямі межі землекористування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.ОЦІНКА ВПЛИВУ ПІДПРИЄМСТВА НА ПОВІТРЯНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

 

2.1 Фізико-географічні і кліматичні умови району, характеристика території підприємства

 

В фізико-географічному  положенні район дослідження  належить до степової зони. Клімат теплий, помірно-континентальний, відрізняється недостатнім зволоженням і відповідає степовим ландшафтним умовам.

Чітко виражена зміна  пір року. Самим довгим кліматичним  сезоном є літо, дещо коротша зима, по два місяця припадає на весну  та осінь. Літо жарке, зима помірно холодна з частими відлигами та нестійким сніговим покривом, який викликає підйом рівня води на річках, тумани. Атмосферних опадів недостатньо (особливо влітку) (табл. 2).

 

Таблиця 2.1 Основні кліматичні характеристики регіону

Характеристика

І

ІІ

ІІІ

IV

V

VI

VII

VIII

ІХ

Х

ХІ

ХІІ

Рік

Температура повітря, °С

-5,1

-4,4

0,8

8,6

15,7

19,4

22,0

21,1

15,6

8,8

2,2

-2,8

8,5

Відносна вологість  повітря, %

87

86

82

66

60

61

59

58

62

75

85

88

72

Опади, мм

27

30

28

32

46

69

44

33

26

35

33

37

440

Швидкість вітру, м/с

5,6

5,9

5,8

5,3

5,0

4,4

4,1

4,1

4,2

4,6

5,2

5,6

5,0


 

Середньомісячна температура  коливається від -5,1°С в січні  до +22°С в липні, середньорічна температура  станове +8,5 °С.

Середньорічна кількість  опадів складає 440 мм.

Район характеризується постійними вітрами, середньорічна швидкість яка складає – 5,0 м/сек.

Температура води в річках і водоймах коливається від 0,2°С в січні до 24,3°С в липні, за середньорічною 12,3°С.

Середньорічна багаторічна  глибина промерзання ґрунту – 0,9 м. Найбільша глибина промерзання ґрунту – 115 см.

Випаровування є однією з основних складових теплового  і водяного балансу підстилаючої поверхні.

Загалом рельєф регіону  рівнинний, із незначним перепадом  висот. Північна половина відноситься  до Придніпровської височини, південна – до Причорноморської низовини.

Рельєф місцевості нерівний, розчленований численними балками, що впадають в р. Інгулець. Максимальні  абсолютні відмітки поверхні землі  на вододільних ділянках досягають 100 м, в долині р. Інгулець і в низовинах тальвегів балок відмітки знижуються до значень 26-30 м.

Поверхня району і  прилеглої до нього території  розчленована численними балками, ярами, рівчаками, борознами, вимоїнами, улоговинами  та лощинами (створені тимчасовими  водотоками), і ускладнена штучними формами рельєфу шламосховищами, відвалами, кар'єром, накопичувальними ставками і ін. Горизонтальна розчленованість рельєфу 0,4 км/км2, вертикальна – до 40-60 м.

 

 

2.2 Характеристика району за рівнем забруднення атмосферного повітря

 

Забрудненість атмосферного повітря житлових районів, розташованих у безпосередній близькості ПівдГЗКа, формується викидами забруднюючих речовин не тільки комбінату, але і викидами ряду інших підприємств м.Кривого Рогу. Найбільшим з них є ГЗК «Арселор Мітал Кривий Ріг».

Валові викиди основних забруднюючих речовин в атмосферу  основними джерелами в загальній масі викидів ВАТ «Південний ГЗК» складає:

пил неорганічний (ЗЗР) – 11,1%;

NOx – 15,0%;

СО – 42,8%;

SO2 – 31,1%.

Сумарний обсяг викидів  основних цехів виробництва ВАТ  «Південний ГЗК» до атмосфери у відсотках  станом на 01.07.2005 р. наведений у табл. 3.

 

Таблиця 2.2 Обсяг викидів основних цехів в атмосферу.

№зп

Цехназваобєкту

Викиди в атмосферу, %

План на І півр. 2005 р.

Факт. за І півр. 2005 р.

1

РУ

0,8

0,79

2

ДФ-1

0,2

0,14

3

ДФ-2

0,03

0,02

4

РЗФ-1

0,005

0,003

5

РЗФ-2

0,007

0,004

6

Аглоцех

98,6

98,95


 

Усього комбінат викидає до атмосфери 39 найменувань забруднюючих речовин, в тому числі 19 нормуються за максимально  разовою ГДК, 5 – за середньодобовою  ГДК.

 

 

 

 

2.3 Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин

 

Територія ВАТ «ПівдГЗК»  розділена на декілька основних виробничих об'єктів, які формують всі чинники  зовнішньої дії на стан навколишнього  середовища. Ними є: кар'єр, центральна промділянка, відвали порожніх порід і хвостосховища. А тому вони є джерелами постійного забруднення атмосфери газоподібними і пилоподібними речовинами, кількість яких визначена проектом нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел.

Технологічний процес виробництва  агломерату пов'язаний зі всіма перевиконаннями  супроводжується виділенням великої  кількості шкідливих речовин  і відходів (98,8 % від валових викидів), забруднюючих хімічними компонентами, пилом і скидами стічних вод, атмосферу, воду і ґрунт.

На промділянках комбінату  розташовано 375 стаціонарних джерел викидів, з них: 339 – організованих і 36 –  неорганізованих.

Джерелом залпових викидів  на підприємстві є масові вибухи для  спушення масиву гірської породи в  кар'єрі ВАТ «Південний ГЗК», і проводяться 2 рази на місяць.

Основними неорганізованими джерелами викидів пилу є відвали, які складують розкривні породи, та склади сировини і агломерату.

Основними джерелами  викидів пилу і забруднюючих речовин  в атмосферне повітря є виробництво масових вибухів, процеси завантаження гірської маси в дробарки типу КСД, КМД, ККД, КРД, дроблення, розвантаження гірської маси на конвеєра, , зона спікання агломашин, а також сухі пляжі хвостосховищ.

Перелік забруднюючих речовин  та параметри нормативів гранично-допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням вимог ГОСТ 17.2.3.02-78 представлені у таблиці 4.

 

Таблиця 2.3 Перелік речовин, викинутих об’єктами підприємства

№ п/п

Найменування речовин

Клас   небезпеки

      ГДК,      мг/м3

    Викиди, т/рік

1

Окис заліза

3

0,4

5,02

2

Марганець

2

0,01

0,244

3

Гідроокис натрію

2

0,01

0,11

4

Карбонат натрію

3

0,04

0,0001

          5

Свинець та його спол.

1

0,001

0,003

6

Хром шестивалентний

1

0,015

0,02

7

Діоксид азоту

2

0,085

2870

8

Оксид азоту

3

0,4

79,791

9

Водень хлористий

2

0,2

0,0134

10

Кислота сірчана

2

0,3

0,002

11

Діоксид кремнію

3

0,02

0,0283

12

Сажа

3

0,15

55

13

Сірчаний ангідрид

3

0,5

11070

14

Окис вуглецю

4

5

   223628,555

15

Фтористий водень

2

0.02

0,015

16

Фториди

2

0,2

0,05

17

Поліетилен

4

0,1

0,055

18

Стирол

2

0,04

0,002

19

Толуол

3

0,6

0,275

20

Бенз(а)пірен

1

       0,00001

0,12

21

Спирт н/бутиловий

3

0,1

0,095

22

Спирт етиловий

4

5

0,095

23

Бутилацетат

4

0,1

0,061

24

Етилцеллозольв

3

0,7

0,03

25

Ацетальдегід

3

0,01

0,013

26

Формальдегід

2

0,035

4,5357

27

Ацетон

4

0,35

0,042

28

Кислота оцтова

3

0,2

0,02

29

Бензин

4

5

20,0374

30

Керосин

4

1,2

0,003

31

Масло мінеральне

3

0,05

0,0009

32

Пил неорг. SiO2 (70-20%)

3

0,3

1585,27

33

Пил неорг. з вмістом SiO2 (менше 20%)

3

0,5

      9005,1531

34

Пил дерев’яний

-

0,1

4,5

35

Пил вугілля

3

0,11

7,5

36

Пил коксу

3

0,11

30,15

37

Пил абразивно-метал.

3

0,4

0,6715

38

Пил резинового вулканізату

3

0.1

0,0005

39

Пил вапняку

3

0,2

355,725

 

             Сума

   

 248723,6384

Информация о работе Екологічна експертиза в Україні