Екологічна експертиза в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Февраля 2013 в 14:20, курсовая работа

Описание

Екологічній експертизі підлягають практично усі види інвестиційних програм, проектів схем розвитку та розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей виробництва, генеральних планів населених пунктів, проектів на будівництво, реконструкцію, проекти нормативно-правових актів, документація щодо впровадження нової техніки, матеріалів, технологій.
Тому основними завданнями курсової роботи є:
1. Закріплення та поглиблення знань, отриманих під час вивчення курсу «Екологічна експертиза», застосування їх для оцінки антропогенного впливу на навколишнє природне середовище.
2. Вивчити основних методів і способів проведення екологічної експертизи.
3. Вірно оцінювати стан довкілля, вплив промислової діяльності на нього та прогнозування змін.

Содержание

Вступ
1. Оцінка впливу підприємства на оточуюче середовище
1.1. Загальні відомості про підприємство та його характеристика
1.2. Характеристика району розміщення підприємства
1.3 Оцінка впливу на оточуюче середовище і характеристика технологічної безпеки основних технологічних процесів
1.4 Геологічна і геоекологічна характеристика розміщення корисних копалин
2. Оцінка впливу підприємства на повітряне середовище
2.1. Фізико-географічні та кліматичні умови району, характеристика території підприємства
2.2. Характеристика району за рівнем забруднення атмосфери
2.3. Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин
2.4. Параметри джерел викидів в атмосферу, характеристика шкідливих речовин
2.5. Характеристика і оцінка заходів для зменшення надходження забруднюючих речовин в атмосферу
2.6. Висновки, характеристика впливу підприємства на повітряне середовище
3. Оцінка впливу підприємства на стан поверхневих та підземних вод
3.1. Стан водних об’єктів в районі розміщення підприємства
3.2. Оцінка системи водопостачання та водовідведення
3.3. Умови утворення і властивості стічних вод
3.4. Оцінка заходів по охороні підземних та поверхневих вод
3.5. Висновки про вплив підприємства на стан водних ресурсів
4. Вплив діяльності підприємства на земельні ресурси, рекультивація земель
4.1. Оцінка існуючого стану земельних ресурсів в районі діючого підприємства
4.2. Визначення впливу підприємства на стан земельних ресурсів в процесі виробничої діяльності
4.3. Оцінка природоохоронних рішень по рекультивації земель, порушених в результаті будівництва та господарської діяльності підприємства
4.4. Висновки про рекультивацію порушених земель
5. Екологічна оцінка утворення, складування та зберігання відходів
5.1. Технологічні процеси при яких утворюються відходи
5.2. Умови складування та збереження відходів
5.3 Переробка відходів, їх знешкодження
Висновки
Література

Работа состоит из  1 файл

ЗМІСТ..ПР1виробн.doc

— 421.50 Кб (Скачать документ)

 

 

 

2.4. Параметри джерел викидів у атмосферу, характеристика шкідливих речовин

 

Таблиця 2.4 Характеристика викидів забруднюючих речовин в атмосферу

 

Джерело виділення ЗР

Число годин роботи за рік

Перелік ЗР, що викидаються в повітря

Висота джерел, м

Діаметр труби, м

Приймальна воронка  дробарок

7072 год/рік

Зважені речовини пил рудниковий

5

1,1

Конвеєрний тракт, дробарка КСД, приймальна воронка

5614 год/рік

5

1,1

Перевантажувальні пункти на збагачувальних фабриках

8210 год/рік

5

1,1

Зварювальний пост

2040 год/рік

Fe2O3, Mn, пил метало-абразивний

5

0,75

ЦТП скальної скриши, дробарний

перевантажувальний пункт

4500 год/рік

Пил рудниковий

5

1,1

Зона спікання агломашин

7389,2 год/рік

Пил агломераційний, CO, SO2, NO, бензопірен

5

1,1

Перевантажувальні пункти

8138,4 год/рік

Пил шихти, коксу, вапняку

5

1,1

Центральна котельня, котлоагрегати

4719 год/рік

CO, SO2, NO2, NO, Сажа

5

0,75

Транспортне господарство

1008 год/рік

Свинець, СО, NO2

5

0,75


 

 

2.5 Характеристика і оцінка заходів для зменшення надходження забруднюючих речовин в атмосферу

 

Для зниження викидів  забруднюючих речовин в атмосферне повітря при виробництві масових  вибухів застосовується комплекс заходів, які розроблені і рекомендовані  до застосування Державним науково-дослідним інститутом безпеки праці і екології в гірничій і металургійній промисловості.

Основними заходами є:

застосування гідрозабійки свердловин;

при проведенні вибухів  в сухих свердловинах застосовується зовнішня гідрозабійка свердловин або зрошувана тверда забійка;

для всіх категорій порід, де є підпірна стінка з раніше підірваною твердою масою, масові вибухи застосовуються в умовах "стиснутого середовища", що дозволяє зменшити викиди пилу за рахунок  скорочення вільної площі;

постійно застосовується спосіб підриву свердловини із стрічною ініціацією і загальною інертною забійкою.

Для зменшення негативного  впливу на навколишнє природне середовище і власне на атмосферне повітря підприємством  застосовується емульсійна вибухова речовина – Україніт, яка є альтернативою шкідливішим і токсичнішим Тротилвміщуючим речовинам.

Застосування Україніту  дозволяє знизити викиди газоподібних речовин практично в 6 разів, з 300 л/кг до 20-50 л/кг. Застосування нових  вибухових речовин дозволило  зменшити викиди газоподібних з'єднань при проведенні масових вибухів на 60 %.

Для зменшення пиління  при складуванні розкривних порід  у відвали здійснюється зрошування екскаваторних забоїв при вантаженні порід в кар'єрі, а також перед  вивантаженням і безпосередньо  при вивантаженні на перевантажувальних пунктах кар'єру.

Для зниження площ пиління  відвалів і сухих пляжів балки  Грушевата за останні 2 роки проведена  рекультивація на площі 78 га, на що витрачено  більше 3,3 млн. грн.

Очищення викидів пилу від джерел виділення дробарно-транспортного комплексу здійснюється в пило-газоочисних установках типу КМП, КЦМП, СІОТ, ПВМ ВЦНІІОТ.

У грудні 2006 р. введена  в експлуатацію центральна аспіраційна  установка (ЦАУ) 1-ІІ стадії дробіння управління дробильно-транспортного комплексу (УДТК) з об'ємом фінансування більше 12 млн. грн. Це дозволило значно поліпшити умови праці 70 робочих, зокрема 12 жінок і на 1736 тонн (згідно проекту) скоротити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферу на збагачувальних фабриках є перевантажувальні вузли стрічкових конвеєрів і живильників млинів, які обладнані установками очищення газу типу КМП і скруберів ЦС.

Технологічні гази, що відходять від кожної агломашини, проходять двоступінчате очищення в газовому колекторі і батарейному циклоні.

У зоні гарячого повернення кожної агломашини і в зоні їх розвантаження  аглоцехів №1 і № 2 запилене повітря  проходить очищення в зрошувальних природних витяжках – гідрофільтрах.

Очищення пило-газової  суміші від джерел виділення шихтового відділення здійснюється в скруберах ЦС, циклонах СІОТ і коагуляторах типу КМП.

Для зменшення пиління  сухих пляжів хвостосховищ розробляється  і упроваджується низка заходів:

зволоження відкладень хвостів поливальними машинами на майданчиках будівництва, дорогах;

хімічне закріплення  поверхні відкладень хвостів;

своєчасне закріплення  насипів з хвостів, передбачених для цього відсипаннями скельних порід;

заповнення карт, на яких не ведуться будівельні роботи, водою  з відстояного ставка хвостосховища або з розділених пульпопроводів.

 

 

2.6 Висновки, характеристика впливу підприємства на повітряне середовище

Внаслідок діяльності підприємства відбувається значне забруднення навколишнього  середовища. Щорічно комбінатом до атмосфери викидається понад 140 тис. т/рік 39 забруднюючих речовин.

Найнебезпечнішими з  них є оксид вуглецю з об’ємом  викиду 223628 т/рік, сірчаний ангідрид – 11070 т/рік, оксиди азоту – 2949 т/рік  та пил неорганічний – 10590 т/рік.

За сумарним обсягом  викидів комбінату найбільшу кількість забруднювачів надходить в атмосфери в результаті роботи агломераційного виробництва – 98,8 % від валових викидів, а саме понад 138 тис. т/рік шкідливих речовин.

Головним джерелом залпових викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря є проведення вибухових робіт у кар’єрі підприємства.

Для зменшення об’ємів  викидів шкідливих речовин до повітряного середовища використовують газоочисне обладнання, яке спрямоване на вловлювання забруднювачів.

Загальна кількість  ГОУ – 75. При обстеженні стану експлуатації ГОУ та ефективності їх роботи встановлено, що несправних та неефективних немає. Проте під час проведення експертизи було виявлено, що 23 газоочисні установки працювали з порушенням правил.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ОЦІНКА ВПЛИВУ ПІДПРИЄМСТВА НА СКЛАД ПОВЕРХНЕВИХ І ПІДЗЕМНИХ ВОД

 

3.1 Стан водних об’єктів в районі розміщення підприємства

 

На формування режиму підземних вод в районі кар’єру  роблять вплив природні зміни, р. Інгулець, відвали, хвостосховища, ставок оборотного водопостачання в балці  Грушева та фільтраційні втрати з проммайданчиків комбінату (комплексний вплив).

В результаті кар’єрного водовідливу водоносні горизонти  четвертинних і неогенових відкладень дреновані. Вони обводнюються тільки в  періоди весняного сніготанення і інтенсивних дощів.

Основним джерелом обводнення кар’єру є водоносний горизонт в  кристалічних породах нижнього протерозою. Горизонт типу тріщини і тріщино-пластового, безнапірний. Фільтраційні властивості  нерівномірні і залежать від ступеня  тріщинуватості і фізичного стану порід.

За даними геологічної  служби комбінату, з 1999 по 2005 рр. відмічено  практично двократне збільшення водопритоку в кар’єрі. Збільшення водопритоку в значній мірі обумовлене:

випереджаючою поглиблення  кар’єру ПівдГЗК порівняно з  сусіднім кар’єром №3 НКГЗК;

припиненням водовідливу  з шахт ім. Ілліча;

введенням в експлуатацію відведення канал р. Інгулець.

Мінералізація кар'єрних  вод складає 2,3-3,7 г/л. Води є помірно  солонуваті або слабо солонуваті. По іонному складу води сульфідно-хлоридні і хлоридно-сульфатні магнієво-кальцієві.

 

 

3.2 Оцінка системи водопостачання і водовідведення

 

Джерелом госпитного водопостачання ВАТ «ПівдГЗК» є  мережі КП "Кривбасводоканал". Питна  вода використовується на госпитні і  виробничі потреби.Водопостачання комбінату здійснюється по замкнутій оборотній системі. Підживлення системи оборотного водопостачання новою технічною водою здійснюється за рахунок кар'єрних вод копальні ПівдГЗК і шахтних вод південного промвузла м. Кривого Рогу. Збільшена балансова схема водопостачання і водовідведення комбінату представлена на рис. 1.

Основними споживачами  води на комбінаті є наступні виробництва:

Процес видобутку руди — забезпечення технології буріння, зрошування доріг і забоїв, миття  транспортного парку, змиву просипу.

Дроблення і зрошування руди - охолоджування устаткування і масел, гідроутеплення насосних агрегатів, зрошування пиляних ділянок і аспірація.

Процес збагачення —  в процесі класифікації на класифікаторах і гідроциклонах, дешламації, магнітній  сепарації, фільтрації концентрату, змиві просипів, гідроущільненні насосів.

Агломерація - гідроущільнення  і захист кожухів агломашин, газоочистка, гідрозмиви, охолоджування повітря  і масел, аспірація тощо.

Допоміжні виробництва  — залізничний і автотранспорт, котельні, лабораторії, відділи і т.д.

Питна вода використовується на госппобутові потреби, а також  на виробництві, де потрібна вода по ГОСТ «Питна вода».

Джерелом госппитного  водопостачання є південне водосховище.

Облік споживання води ведеться згідно свідчень водомірів встановлених на території комбінату.

Система виробничого  водопостачання південного гзк включає:

Прямоточну систему (питна  вода);

Систему оборотного водопостачання з градирні "чистий цикл";

Систему оборотного водопостачання з хвостосховища "брудний цикл".

Потужність існуючого оборотного циклу водопостачання технічною водою складає 140 млн. м3 в рік.

На комбінаті існує 3 системи водовідведення:

Госппобутова каналізація.

Зливова каналізація.

Виробнича каналізація.

Госппобутові стічні води надходять в міську госппобутову каналізацію.

Виробничі і зливові  стічні води відводяться в хвостохранилище.

Водопостачання всіх споживачів комбінату технічною  водою здійснюється по повністю замкнутій  оборотній схемі з оборотом основної витрати води через хвостосховище  «войково» півдгзк і хвостосховище «об'єднане» гзк "арселор міттал кривий ріг".

Вода із ставка оборотного водопостачання, розташованого в  балці грушевата, за допомогою насосних станцій оборотного водопостачання подається на технологічні потреби  комбінату, і пройшовши виробничий процес, у вигляді пульпи через аварійні місткості і пульпонасосні станції і і ii підйомів повертаються в хвостосховище, розташоване у села миролюбівка і об'єднане хвостосховище півдгзк і гзк "арселор міттал кривий ріг".

Води кар'єрного водовідливу  частково використовують в цілях пилоподавлення при виїмці і вантаженні гірської маси, на зрошування дороги поверхонь, для свердловин. Велика частина кар'єрних вод подається в ставок оборотного водопостачання в б. Грушеватої.

Втрати в системі  оборотного водопостачання відбувається за рахунок:

Втрат з продуктом (міститься  в концентраті 10,8%).

Випаровування і віднесення вітром з поверхні аварійних місткостей.

Фільтрації з хвостосховищ і ставка оборотного водопостачання в підземні водоносні горизонти, впливаючи на формування режиму ґрунтовних вод.

Основним джерелом забруднення  навколишнього середовища є води, що фільтруються з 2 хвостосховищ гідротехнічного  комплексу. Для перехоплення і повернення в хвостосховища фільтраційних  вод в систему гідроспоруд  входить мережа дренажних насосних станцій.

Основними забруднюючими  інгредієнтами в фільтраційних  водах: хлориди, сульфати, залізо і зважені речовини.

 

Рис. 1 Схема водопостачання та водовідведення Південного ГЗК

Информация о работе Екологічна експертиза в Україні