Валю́тний курс

1.Валю́тний курс – вираз ціни грошової одиниці однієї країни в грошових одиницях іншої.

Знецінення валюти — зниження вартості валюти при режимі плаваючого валютного курсу.

Подорожчання валюти — збільшення вартості валюти при  режимі плаваючого валютного курсу.

Зміна валютних курсів, тобто знецінення або подорожчання валют, призводить до зміни цін на експортовані й імпортовані товари.

Зниження ціни національної валюти знижує ціни національних товарів, які виражені в іноземній  валюті (товари для іноземців здешевлюються). Це сприяє зростанню експорту, який стає більше конкурентоспроможним. Одночасно  ціни на іноземні товари, що виражені в  національній валюті., підвищуються, і  імпорт їх скорочується. Підвищення курсу  національної валюти удорожчує національні  товари, ціни на які виражаються  в іноземній валюті (товари для  іноземців удорожчують-ся). їх експорт  знижується і стає менше конкурентоспроможним. Одночасно ціни на іноземні товари, які виражаються в національній валюті, знижуються, і імпорт їх зростає.

2. ПЗІ - це різновид іноземних інвестицій, призначених для виробництва і забезпечення контролю над діяльністю підприємств завдяки володінню контрольним пакетом акцій.

Капітал є одним із факторів виробництва – ресурсом, який необхідно затратити для виготовлення будь-якої продукції.Міжнародний рух факторів виробництва (капіталу, ресурсів, робочої сили) регулюється тими ж законами, що і міжнародна торгівля товарами: фактори переміщуються в ті країни, де за них більше платять (вище процентна ставка, заробітна плата, ліцензійні платежі тощо).

Міжнародний рух капіталу – однобічне переміщення за кордон певної вартості і товарній чи грошовій формі з метою отримання прибутку чи підприємницької вигоди.

Причини вивезення капіталу: відмінності у витратах виробництва, бажання обійти тарифні і нетарифні обмеження, захистити свій капітал від інфляції, непередбачуваності економічної і політичної ситуації в країні, прагнення  на довгий період забезпечити задоволення своїх економічних, політичних та інших інтересів на території тієї чи іншої країни тощо.

Можливі аргументи  з боку країн базування:

-перенесення разом  з капіталом робочих місць  закордон;

-втрата частини  бюджетних надходжень.

 Аргументи приймаючих  країн:

-сировинна орієнтація  капіталу;

-монополізація  ринку (подавляє нац вир);

-заниження прибутку  завдяки централізованій фінансовій  політиці (трансферти, валютне і  пода-ткове законодавсгво на свою  користь);

-можливий політичний  вплив. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Міжнародне запозичення і кредитування - видача й одержання засобів у борг на термін, що передбачає виплату відсотка за їхнє використання.

Міжнародне кредитування – це рух позикового капіталу в  сфері міжнародних економічних  відносин, пов”язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості та сплати процентів.

Причини розвитку міжнар кр-ня зумовлені:

- потребами фін-ня  зростаючої міжн. торгівлі;

- розвитком внутр  кр-го ринку найбільш розвинених  країн світу.

 Сучасні тенденції  розвитку міжн кр-ня: збільшення  обсягів, подовження і диференціація  термінів надання кредиту.

Міжнародне запозичення  і кредитування стало результатом  розвитку, з одного боку, внутрішнього кредитного ринку найбільш розвинених країн світу, а з іншого боку - відповіддю на потребу фінансування міжнародної торгівлі.

4. Головною ознакою міжнародної корпорації є здійснення нею прямих міжнародних інвестицій із країни свого базування в приймаючі країни.

Міжнародна корпорація - форма структурної організації  великої корпорації, що здійснює прямі  інвестиції в різні країни світу.

Міжнародні корпорації бувають двох основних видів:

• Транснаціональні корпорації (ТНК) - головна компанія їх належить капіталу однієї країни, а  філії розкидані по багатьом країнам  світу.

• Багатонаціональні  корпорації (БНК) - головна компанія їх належить капіталу двох і більш  країн, а філії також знаходяться  в різних країнах.

5. Портфельні інвестиції - вкладення капіталу в іноземні цінні папери, що не дають інвестору права реального контролю над об'єктом інвестування.

Для цілей обліку міжнародного руху портфельних інвестицій у платіжному балансі прийняті наступні визначення:

• боргова розписка - короткостроковий грошовий інструмент (3-6 місяців), що випускається позичальником  на своє ім'я за договором з банком, що гарантує його розміщення на ринку  і придбання непроданих нот, пролонгацію  кредиту чи надання резервних  кредитів.

 • Опціон - договір  (цінний папір), що дає покупцю  право купити чи продати визначений  цінний папір чи товар за  фіксованою ціною після витікання  визначеного часу чи на визначену  дату. Покупець опціону виплачує  премію його продавцю в обмін  на його зобов'язання реалізувати  вищевказане право.

 • Фьючерс  - обов'язкові для виконання стандартні короткострокові контракти на покупку чи продаж визначеного цінного папера, валюти чи товару за визначеною ціною на визначену дату в майбутньому.

• Форвардний курс - угода про розмір процентної ставки, що буде виплачена у встановлений день на умовну незмінну суму основного боргу і яка може бути вище чи нижче поточної ринкової процентної ставки на даний день.

З початку 90-х років  сталося безпрецедентне зростання  об'ємів міжнародних портфельних  інвестицій. Міжнародні операції з  цінними паперами, які складали не більше за 10% ВНП в найбільш розвинених країнах світу, зросли по вартісному об'єму до 100%. Швидке переміщення  портфельного капіталу між країнами стало причиною найглибшої економічної кризи в Мексиці на початку 1995 року і в ряді інших країн.

Міжнародні портфельні інвестиції класифікуються так, як вони відбиваються в платіжному балансі. Вони розділяються на інвестиції в: • акціонерні цінні папери • боргові цінні папери

6. Міграція робочої сили — переселення працездатного населення з одних держав (регіонів) до інших терміном більше, ніж рік, що викликана економічними та іншими соціально-політичними причинами.

Основними причинами, що зумовлюють міжнародну міграцію робочої  сили, є:

1) незадовільні  економічні умови життя працездатного  населення в країнах еміграції;

2) стабільно високий  рівень заробітної плати в  основних імміграційних центрах;

3) порівняно вищий  технічний рівень умов праці  в країнах імміграції;

4) соціальні умови  для більш повної реалізації  своїх можливостей у країнах  імміграції;

5) природні катаклізми  в країнах еміграції і вищий  рівень охорони навколишнього  середовища у країнах імміграції;

6) політичні причини;

7) воєнні причини;

8) релігійні причини;

9) національні  причини;

10) культурні причини.

Можна виділити 6 основних напрямків міжнародної міграції робочої сили:

1) міграція з  країн, що розвиваються, до промислово  розвинутих країн;

2) міграція в  межах промислово розвинутих  країн;

3) міграція робочої  сили між країнами, що розвиваються;

4) міграція робочої  сили з колишніх соціалістичних  країн у промислово розвинуті  країни;

5) міграція кваліфікованих  фахівців з розвинутих країн  в країни, що розвиваються;

6) міграція в  межах СНД.

7. Валю́тний курс – вираз ціни грошової одиниці однієї країни в грошових одиницях іншої. Основою валютної політики країни є вибір режиму валютних курсів, який відповідає економічному стану держави та її зовнішньоекономічним відносинам.

Валютний курс має значення для тих, хто займається торгівлею, інвестиціями, іншими фінансовими операціями, і відіграє важливу роль у грошово-кредитній політиці держави.

Правильне визначення валютних курсів має важливе практичне  значення, оскільки валютний курс безпосередньо впливає на ціну імпорту, виражену в національній валюті, та на ціну експорту, що конвертується в іноземну валюту.

8. ПІІ - це різновид іноземних інвестицій, призначених для виробництва і забезпечення контролю над діяльністю підприємств завдяки володінню контрольним пакетом акцій.

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) займають особливе місце серед  форм міжнародного руху капіталу. Це зумовлено  двома основними причинами:

§ прямі іноземні інвестиції - це реальні інвестиції, які, на відміну від портфельних, не є чисто фінансовими актами, шо виражені в національній валюті. Вони здійснюються у підприємства, землю та інші капітальні товари;

§ прямі іноземні інвестиції, на відміну від портфельних, звичайно забезпечують управлінський  контроль над об'єктом, в який інвестовано  капітал.

Рух міжнародного капіталу має дві основні форми. Перша — кредитування — позика грошей (валюти). При цьому кредиторами  і позичальниками можуть бути уряди, міжнародні організації, фізичні та юридичні особи. Загальновідомим кредитором є, наприклад, Світовий банк.Друга форма  руху капіталу — інвестування в  активи компаній. Якщо довгострокові  інвестиції не передбачають управлінського контролю над іноземною компанією, то такі інвестиції називаються портфельними. За умови набуття такого контролю інвестиції вважаються прямими. 

9. Автаркія – це стан економіки, при якому задоволення потреб споживачів забезпечується виключно за рахунок національного виробництва, а обмін з іншими країнами практично відсутній.

В умовах автаркії національні виробники повинні  виробляти стільки товарів і  послуг, щоб повністю задовольнити потреби споживачів. Це означає, що всі економічні рішення в умовах автаркії стосуються як виробництва  товару, так і його споживання.

Аналіз економіки  в умовах автаркії поділяється на 3 аспекти:

1)виробництво(всі можливі комбінації виробництва товарів при наявній кількості та структурі ресурсів та незмінною технологією)

2)споживання(рівень задоволення потреб споживачів (або корисність) визначається кількістю товару , які може придбати споживач)

3)рівновага в умовах автаркії(в умовах автаркії можливості виробників і можливості споживачів ідентичні: скільки виробляємо, стільки і споживаємо)

10.Попит та пропозиція — економічна модель, що описує процес ціноутворення на ринку. Ця модель вводить поняття попиту та пропозиція в якості універсальних характеристик ринку та доводить, що, за умовами певних припущень, ці характеристики урівноважуються та приводять до встановлення певної ціни на даний товар. При цьому попит — представлена на ринку потреба в товарах, а пропозиція — кількість товару, який є на ринку або може бути доставлений на нього.

Попит — це запит  фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки

Пропозиція характеризує можливість і бажання продавця (виробника) пропонувати свої товари для реалізації на ринку за певними цінами.

11. Всі сфери міжнародного співробітництва потребують розвинених послуг, що є продовженням і розвитком сучасного виробництва.

 Основна відмінність  торгівлі послугами від торгівлі  товарами, з якої витікають особливості  міжнародної торгівлі послугами,  в тому, що послуги не мають  властивості накопичуватися. Обсяг  ринку послуг складає приблизно  25% світового товарного обігу,  причому темп росту даного  сектору світової економіки значно  перевищує темп росту світового  товарного обігу. Також торгівлі  послугами впливає на зайнятість  населення національної економіки  в значно більшому ступені,  ніж товарний ринок.