Правові питання валютного регулювання в Україні

На мій погляд це розосередження контрольних функцій в галузі регулювання валютних відносин між різними державними органами влади не сприяє укріпленню і без того хиткого стану нашої національної валюти. Про це яскраво свідчать чисельні факти незаконного переказів та пересилок валютних цінностей за кордони України, приховування незаконно, а також законно зароблених валютних коштів від обов'язкового продажу, а також обов'язкового декларування, наприклад, при перетинанні державного кордону України, проведення незаконних валютних операцій, зв'язаних з тіньовим обігом валютних коштів всупереч вимогам діючого валютного законодавства.  Автор вважає, що було б значно простіше і ефективніше створити (наприклад на базі НБУ) єдиний державний орган, який би безпосередньо здійснював функції валютного контролю і валютного регулювання, а також координував би дії інших державних органів в цій сфері, інших господарюючих суб'єктів, кредитно-фінансових установ незалежно від форми власності та підлеглості. Створення подібного органа державної влади дозволить підвищити ефективність державного валютного контролю, а також персоніфікувати відповідальність державних службовців, здійснюючих контролюючі функції.

Слід зазначити, що валютний контроль має сенс тільки тоді, коли проводиться  комплексно: ефективність контролю залежить від міцності його наслабшої ланки.

Насамкінець слід зазначити, що валютний контроль як такий не може замінити економічну політику і забезпечити  довготермінову стабільність обмінного  курсу. Такого результату можна чекати лише від бюджетних програм та при досягненні країною зовнішньоторговельної рівноваги. Однак валютний контроль може знизити ризик спекулятивних атак проти національної валюти та відповідно — девальвації.

Скасування валютного контролю стоїть останнім у списку заходів  лібералізації і має відбутися  після створення умов. коли національні  накопичення можна буде утримати всередині країни за допомогою сучасних конкурентоспроможних фінансових механізмів. На нинішньому етапі економічного розвитку Україні слід не скасовувати систему  валютного контролю, а вдосконалювати його форми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

На основі великої маси нових вищезгаданих нормативно-правових актів можна сказати, що відбувається постійний розвиток валютних відносин в Україні. Нормативна база є елементом  надбудови над економічними відносинами  в суспільстві. Таким чином маючи  на сьогоднішній день таку активізацію  у галузі валютної нормотворчості, особливо треба відмітити активність Національного банку України  стосовно видання підзаконних нормативно-правових актів, з впевненістю можна казати про жвавість та безперервну динаміку валютних відносин в Україні. Маючи  на сьогоднішній день безліч змін і  доповнень в законодавстві можна  пророкувати велику кількість теоретичних, дослідницьких та практичних роз’яснень, які внесуть необхідну ясність  у розумінні змісту нормативних  актів та відточену чіткість їх використання у вирішенні питань валютного  регулювання і валютного контролю.

У 2008-2010 роках законодавці вносили доповнення та зміни до прийнятих раніше актів. Ведеться розробка проекту нового закону про валютне регулювання. Відмінною рисою валютного законодавства України в цьому плані є наявність великої кількості підзаконних актів.

На цей момент Україна, враховуючи існуючий в економічно розвинутих країнах  світу досвід валютного регулювання  і валютного контролю, оформила юридично і втілила на практиці досить жорстку  модель системи валютного регулювання  і контролю, котра властива країнам  з перехідною економікою. Однак ця модель валютної системи за її недовгу  історію існування вже встигла  перетерпіти певні суттєві зміни. Аналізуючи ці зміни та їх характер можна дійти до висновку про певну  лібералізацію режиму валютного  регулювання і валютного контролю, переході його на більш високий рівень. Однак при цьому не можна забувати про той факт, що модель української  валютної системи має ще достатньо  елементів завдяки яким утримується  вся першопочаткова жорсткість. Валютна  система України, що складається  з певної кількості тих чи інших  компонентів являє собою відповідний, властивий лише Україні механізм валютного регулювання, тому застосування до українських умов дерегуляції, відкритості валютного ринку і подальшої лібералізації незавжди прийнятне.

Тому найважливішим питанням для  України є вдосконалення і  розвиток існуючих засобів і методів  валютного регулювання для забезпечення самостійності і стабільності національної валюти, для зменшення ризику девальвації  української гривні внаслідок валютної інтервенції з боку іноземних  валют. Центральною задачею валютного  контролю має бути не стільки захист адміністративними засобами національної валюти, скільки забезпечення економічної  незалежності України. Таким чином  режим валютних обмежень покликаний захистити економічні інтереси українських  юридичних та фізичних осіб, а також  держави вцілому на етапі перехідному  етапі становлення і розвитку ринкових відносин  в Україні.

Тому лібералізація валютного  ринку в Україні має здійснюватись  відповідно і пропорційно до його стабільності.

Вцілому можна сказати, що нині діюче  валютне законодавство відповідає потребам соціальних та економічних  процесів, що відбуваються в житті  держави і суспільства на даному етапі його розвитку, хоча і має  певні недоліки. Розроблена і втілена  в Україні модель системи валютного  регулювання і валютного контролю є складним і специфічним в  організаційному та правовому аспектах суспільним явищем. Вона знаходиться  в постійному вдосконаленні елементів  економічної сутності і правового  статусу, але при цьому дана система  потребує певних доробок, а тексти багаточисельних  нормативних актів, що регулюють  валютні відносини – удосконалення  і кодифікації. Позитивною рисою  діючого валютного законодавства  України є закріплення для  всіх без виключення суб’єктів можливості бути власником валютних цінностей, котра поряд з юридично закріпленими обмеженнями в здійсненні валютних операцій є основою діючого в  країні правового режиму валютних відносин.

Таким чином можна стверджувати, що в Україні створена остаточно  сформована система валютного регулювання  і валютного контролю, яка є  фундаментом режиму валютних обмежень. Хочеться відмітити, що в Україні  створений дієвий правовий механізм регулювання валютних відносин, котрий вдосконалюється при здійсненні практичної фінансової діяльності всіма  її учасниками і вцілому відображає прагнення к цивілізованим відносинам в економічній сфері. Наявні недоліки цілком з’ясовні, а їх усунення і ліквідація викликаних ними негативних наслідків цілком можливі в найближчий час. Про увагу держави до цього питання свідчить те, що на зміну досить довго діючому Декрету КМУ готується прийняття Закону України «Про валютне регулювання». Реально здійснити ці перетворення можна лише в комплексі з перетвореннями в інших сферах економіки і соціального життя суспільства, яке повинно відповідати об’єктивним умовам розвитку України як учасника регіонального і світового співтовариств. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної  літератури

1. Кротюк В., Іоффе А. Актуальні проблеми валютного регулювання в Україні // Зб. рішень та арбітраж. практики Вищого арбітраж. суду України. - 1997. - № 2. - С. 204-211.
2. Кротюк В., Іоффе А. Окремі питання та практика валютного регулювання в Україні // Вісн. НБУ. - 1997. - № 3. - С. 2-15.
3. Лютенко Т.О. Проблеми валютного регулювання // Економіка. Фінанси. Право. - 1995. - № 11. - С. 57-59.
4. Михайличенко С. Лібералізація валютного ринку України // Вісн. НБУ. - 1999. - № 5. - С. 18-21.
5. Мусієнко Т. Особливості валютного регулювання в Україні // Вісн. НБУ. - 1999. - № 5. - С. 22-24.
6. Очкас Г. Особливі умови валютного регулювання // Закон і бізнес. - 1996. - 28 серп. - С. 4.
7. Стебницький О. Валютне регулювання і валютний контроль в Україні (деякі аспекти Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93) // Бух. облік і аудит. - 1995. - № 12. - С. 37-42.
8. Стельмах В.С. Валютний ринок: підстав для занепокоєння немає: [Розмова з в.о. голови НБУ / Записав Д.Рікберг] // Уряд. кур’єр. –

2000. - 6 січ. - С. 5.

9. Фейт Н. Валютное регулирование в переходной экономике // Пробл. теории и практики упр. - 1995. - № 3. - С. 28-33.
10. Філіпенко А. Валютне регулювання в Україні // Уряд. кур’єр. - 1997. - 22 лют. - С. 6.
11. Хоменко Г.М., Поляков М.О. Валютне регулювання в Україні // Пробл. розвитку фін.-кредит. системи в Україні: Зб. наук. - прикл. пр. - Львів, 1997. - С. 19-20.
12. Шаров О.М. Тернисті шляхи становлення валютного законодавства України // Вісн. НБУ. - 1995. - № 4. - С. 35-44.
13. Юрчишин В. Деякі уроки валютної кризи в Україні // Вісн. Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. - 1998. - № 3. - С. 114-119.
14. Ющенко В. Ключові проблеми монетарної та валютно-курсової політики в Україні // Вісн. Нац. банку України. - 2000. - № 2. - С. 3-5.
15. Ющенко В.А., Міщенко В.І. – Валютне регулювання – К., «Знання», 1999
16. Постанова Правління НБУ N 98 від 06.03.2001 Про затвердження Положення про встановлення і використання офіційного курсу гривні до іноземних валют .
17. Алисов Е.А. Правовое регулирование валютных отношений в Украине - Х.: Фирма "Консум",1998.-141 с.
18. Алісов Є.О., Воронова Л.К., Кадькаленко С.Т. “Фінансове право”: Підручник – Х.: “Консум”, 1999 – ст. 455 – 473