Дослідження конкурентних переваг підприємства ЗАТ «Галичина»”

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2013 в 22:37, курсовая работа

Описание

Поняття господарських рішень на різних проміжках часу формувалось завдяки виникненню праці людини.
З моменту виникнення виробництва стає невід’ємним поява людей, які володіють професійними навиками і які вміють діяти за ситуацією, і завчасно приймати господарські рішення без яких не можливе стабільне економічне зростання та розвиток підприємства.

Содержание

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ТА ЇХ ОЗНАКИ
1.1. Сутність господарських рішень
1.2. Класифікація господарських рішень
РОЗДІЛ 2.ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ
2.1.Принципи оцінки ефективності господарських рішень
2.1.1. Принципи обґрунтування господарських рішень в умовах ризику
2.2. Методи господарських рішень
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ НА ПРИКЛАДІ ПАТ "Первомайський МКК"
3.1. Аналіз ефективності прийняття фінансових рішень
3.2. Аналіз ефективності використання основних фондів підприємства
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Работа состоит из  1 файл

kURSOVAYa.doc

— 384.50 Кб (Скачать документ)

Функціонально-вартісний  аналіз - це метод системного дослідження, застосовуваного по призначенню  об'єкта (виробу, процесу, структури) з  метою підвищення корисного ефекту (віддачі) на одиницю сукупних витрат за життєвий цикл об'єкта. Особливість проведення функціонально-вартісного аналізу складається у встановленні доцільності набору функцій, які повинен виконувати проектований об'єкт у конкретних умовах, або необхідності функцій існуючого об'єкта.

Економіко-математичні  методи застосовуються для аналізу  й вибору найкращих, оптимальних  варіантів, що визначають господарські рішення в сформованій або  планованій економічній умовах. Зразковий  перелік завдань економічного аналізу, для рішення яких можуть бути використані економіко-математичні методи, включає:

оцінку розробленого за допомогою економіко-математичних методів плану виробництва продукції;

оптимізацію господарської  програми, розподіл її по цехах й  устаткуванню й кількості продукції (робіт);

оптимізацію розподілу  господарських ресурсів, розкрою  матеріалу, визначення напруженості норм;

оптимізацію рівня уніфікації складових частин виробу й коштів технологічного оснащення;

установлення оптимальних  розмірів підприємства, цеху, ділянки й т.п.;

визначення оптимальних  асортиментів виробів;

визначення найбільш раціональних маршрутів внутрішньозаводського  транспорту, розміщення складів;

визначення границь  доцільності проведення капітального ремонту, раціональних строків експлуатації встаткування й заміну його новим;

установлення й порівняльний аналіз економічної ефективності використання одиниці ресурсу кожного виду з погляду оптимального варіанта рішення;

визначення внутрішньогосподарських  втрат у зв'язку з можливим оптимальним рішенням.

Вибір методу прогнозування  значно поліпшує якість прогнозу, оскільки забезпечує функціональну повноту, ймовірність і точність прогнозу та зменшує тимчасові й матеріальні  витрати на прогнозування.

На вибір методу прогнозування  впливають: сутність практичної проблеми, що підлягає рішенню; динамічні характеристики об'єкта прогнозування в ринковому середовищі;

вид і характер наявної  інформації, типове подання про об'єкт  прогнозування;

комбінація фаз життєвого, ринкового циклу товару або послуги;

період попередження і його співвідношення з передбачуваною тривалістю ринкового, життєвого циклу, циклу розробки або модифікації  товару, послуги;

вимога до результатів  прогнозування й інші особливості  конкретної проблеми.

Всі перераховані фактори  повинні розглядатися в системній єдності, лише несуттєві можуть виключатися з розгляду.

Прогнозуючий у результаті проведених досліджень повинен структурувати  інформацію про об'єкт прогнозування, проаналізувати її й, вибравши, залишити відповідним умовам прогнозу. При підготовці рішення про вибір методу прогнозування рекомендується виділити відповідні до умов завдання. Ті ж, які застосувати не можна, виключаються. На практиці, вибираючи метод прогнозування, рекомендується враховувати два найбільш важливі фактори - витрати й точність. Варто з'ясувати, скільки грошей виділено на підготовку прогнозу, яка можлива ціна прогнозованих помилок і вихід. Кращий прогноз, як правило, являє собою оптимальну комбінацію точності й вартості.

При виборі методу прогнозування  потрібно враховувати:

наявність статистичних даних за необхідний період;

компетентність прогнозиста, наявність електронно-обчислювальної техніки;

час, необхідний для збору  й аналізу інформації.

У ряді випадків для одержання  незалежних прогнозів використовуються одночасно кілька методів.

Вимоги до прогнозів:

своєчасність, з певним ступенем точності й визначеності інших  показників;

надійність, виражена в  знакових одиницях (доларах, одиницях продукції, устаткуванні, кваліфікації персоналу тощо) і зафіксована  на папері;

простота методики прогнозування  для розуміння й використання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ  ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ НА ПРИКЛАДІ ПАТ "Первомайський МКК" 

2.1. Аналіз ефективності прийняття фінансових рішень

 

В процесі аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства

необхідно розрахувати наступні показники:

- коефіцінт абсолютної ліквідності, 

- проміжний коефіцієнт ліквідності, 

- загальний коефіцієнт ліквідності, 

- коефіцієнт відновлення платоспроможності, 

- коефіцієнт втрати платоспроможності.

1.Коефіцієнт абсолютної ліквідності,  який розраховується за

формулою:

Кал= ПЗ

ГК + КФВ

, де            

Кал-коефіцієнт абсолютної ліквідності,

ГК- грошові кошти,

КФВ- короткострокові фінансові  вкладення,

ПЗ- поточні зобов’язання

2.Проміжний коефіцієнт ліквідності  визначається за формулою:

Кпл= ПЗ

ГК + ПФІ + ДЗ + ГП

, де             

Кпл- проміжний коефіцієнт ліквідності,

ПФІ- поточні фінансові інвестиції,

ДЗ- дебіторська заборгованість, термін оплати якої не настав,

ГП- готова продукція.

3.Загальний коефіцієнт ліквідності,  що розраховується за формулою:

Кзл= ПЗ

КОб, де             

Кзл- загальний коефіцієнт ліквідності,

КОб- оборотний капітал.

4.Коефіцієнт відновлення платоспроможності  визначається за

наступною формулою:

Квп=(Кпл(кін)+ Т

Твп

*Кпл(кін)-Кпл(поч))/2,   де                

Квп- коефіцієнт відновлення платоспроможності,

Кпл(кін)- коефіцієнт поточної ліквідності  на кінець періоду,

Твп- період відновлення платоспроможності,

Т-тривалість періоду,

Кпл(поч)- коефіцієнт поточної ліквідності на початок періоду.

5. Коефіцієнт втрати платоспроможності,  розраховується за формулою:

Квтп==(Кпл(кін)+ Т

Твтп

*Кпл(кін)-Кпл(поч))/2,   де       

Квтп- коефіцієнт втрати платоспроможності,

Твтп- період втрати платоспроможності.

Результати розрахунків представлено в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 Аналіз ліквідності та платоспроможності  підприємства

ПОКАЗНИКИ

На початок періоду

На кінець періоду

Абсолютне відхилення

1.Коефіцієнт абсолютної  ліквідності

0.35

0.20

-0.14

2.Проміжний коефіцієнт ліквідності

1.32

0.78

-0.54

3.Загальний коефіцієнт  ліквідності

3.65

2.28

-1.37

4.Коефіцієнт відновлення платоспроможності

 

0.26

 

5. Коефіцієнт втрати  платоспроможності

 

0.32

 

 

В таблиці 2.8  представлено аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства.  Так,  на початок року коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок року дорівнював 0,35,  а на кінець року 0,2.  Отриманий результат свідчить про нормальний фінансовий стан підприємства,  тому що його результат знаходиться в оптимальних межах.

Проміжний коефіцієнт ліквідності  на початок року дорівнював 1,32,  а на кінець періоду 0,78,  загальний коефіцієнт ліквідності на початок року становив 3,65, а на кінець року 2,28. Як видно з таблиці усі ці показники на кінець року зменшились,  що свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.

Коефіцієнт відновлення платоспроможності  дорівнює 0,26,  а коефіцієнт втрати платоспроможності 0,32.

 

3.2 Аналіз ефективності використання  основних фондів підприємства

 

Економічна ефективність функціонування основних засобів є складовою частиною результату використання всіх виробничих ресурсів підприємства. Визначення економічної ефективності використання основних засобів базується на застосуванні низки показників.

До основних показників ефективності використання основних виробничих засобів, які розраховуються на підприємстві "Первомайський МКК", належать фондовіддача, фондомісткість та рентабельність. [4]

Фондовіддача (Фв) — це відношення обсягу промислової продукції до середньорічної вартості основних виробничих засобів підприємства. Розраховується за формулою 3.6:

 

, (3.6)

 

де ПП - обсяг промислової продукції підприємства за звітний період;

СВОВФ — середньорічна вартість основних виробничих засобів за той же період.

Цей показник показує, скільки вироблено продукції в розрахунку на 1 гривню вартості основних виробничих засобів.

Наступним показником, який розраховується на ЗАТ "Первомайський МКК" з  метою визначення ефективності використання основних засобів є фондомісткість (Фм) — показник, обернений до фондовіддачі. Він характеризує вартість основних виробничих фондів, яка припадає на одиницю вартості продукції й розраховується за формулою 3.7:

 

, (3.7)

 

Даний показник відображає, скільки  в середньому (за вартістю) використовується на даному підприємстві основних виробничих засобів для виробництва продукції вартістю 1 грн.

Одним з найважливіших показників є рентабельність основних виробничих засобів (Росн.ф.) - це відношення чистого прибутку до середньорічної вартості основних засобів. Розраховується за формулою 3.8:

 

, (3.8)

 

де ЧП - чистий прибуток за звітний  період.

Цей показник показує, скільки прибутку отримало підприємство в розрахунку на 1 гривню основних виробничих засобів.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів (СВОВФ) обчислюється за формулою 3.9:

 

, (3.9)

 

де ВОВФпоч — вартість основних виробничих засобів на початок року;

ВОВФувед — вартість уведених протягом року основних виробничих засобів;

Чувед — число місяців до кінця року, протягом яких функціонуватимуть уведені основні засоби;

ВОВФвив — вартість виведених з експлуатації основних засобів протягом року;

Чвив — кількість місяців до кінця року з моменту виведення з експлуатації основних засобів. [5]

Але, для спрощення розрахунків, середньорічна вартість основних виробничих засобів на ПАТ "Первомайський МКК" обчислюється за середньоарифметичною (формула 3.10):

 

, (3.10)

 

Потрібно сказати, що аналіз показників ефективності використання основних виробничих засобів на підприємстві "Первомайський  МКК" проводиться методом порівняння фактичного їх рівня за звітний період з аналогічними показниками попередніх періодів, вивчається динаміка за кілька років, виявляється вплив факторів на відхилення з фондовіддачі, резерви підвищення ефективності використання основних виробничих фондів і вплив зміни вартості фондів та їх ефективності використання на відхилення за обсягом продукції. Розрахунок показників ефективності використання основних виробничих засобів ПАТ "Первомайський МКК" та їх оцінку наведено в табл. 3.4.

 

Таблиця 3.4 Оцінка показників ефективності використання основних виробничих засобів ПАТ "Первомайський МКК" за 2010 - 2011 роки

Показники

2010

2011

Відхилення (+,-)

Темп росту, %

Обсяг промислової продукції  у порівняльних цінах

67607

52460,4

15146,6

77,6

Середньорічна вартість основних виробничих засобів

20800,7

22544,6

1743,9

108,3

у т. ч. — активної частини

20800,7

22544,6

1743,9

108,3

Фондовіддача основних виробничих засобів, грн.;

3,3

2,3

-1,0

69,6

у т. ч. - активної частини

3,3

2,3

-1,0

69,6

Фондомісткість основних виробничих засобів, грн.:

0,308

0,430

0,122

139,6

у т. ч. — активної частини

0,308

0,430

0,122

139,6

Рентабельність основних виробничих засобів, %:

1,3

1,7

0,4

130,7

ут.ч.- активної частини

1,3

1,7

0,4

130,7


 

Таким чином, можна зробити висновок, що у звітному році ефективність використання основних виробничих засобів ПАТ "Первомайський МКК" слідуюча: на кожну гривню вартості основних виробничих засобів випуск продукції зменшився на 1,0 грн. (у відсотковому значенні — 30,4%), а фондомісткість основних виробничих засобів збільшилася на 0,122 грн. (у відсотковому значенні - 39,6%). Рентабельність основних виробничих засобів також збільшилась на 0,4%, що є позитивним показником для даного підприємства. Дані показники розраховані щодо активної частини основних виробничих засобів є аналогічні показникам виробничих основних засобів, оскільки питома вага активної частини основних виробничих засобів являється незмінною і становить 100%.

 

 

 

 

 

Висновки

 

Вирішальну роль у прийнятті  рішень відіграє підготовка, формування, методи та прийоми їх обґрунтування, а також провідна роль керівника як особи, що приймає рішення.

Наукова обґрунтованість рішень та їх оптимальність залежить, з одного боку, від методів, які використовуються у процесі розробки рішень, з іншого - від рівня знань і ступеню володіння законами розвитку суспільства й управління. Тому для обліку та практичного застосування необхідно знати сутність і механізм прояву процесу обгрунтування рішень, а також ті умови, за яких вони починають діяти.

Информация о работе Дослідження конкурентних переваг підприємства ЗАТ «Галичина»”