Дослідження конкурентних переваг підприємства ЗАТ «Галичина»”

ЗМІСТ

ВСТУП 

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ТА ЇХ ОЗНАКИ                 

1.1. Сутність  господарських рішень 

1.2. Класифікація господарських рішень 

РОЗДІЛ 2.ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ 

2.1.Принципи  оцінки ефективності господарських рішень                                     

2.1.1. Принципи обґрунтування господарських  рішень в умовах ризику            

2.2.  Методи господарських рішень                                                                            

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ НА ПРИКЛАДІ ПАТ "Первомайський МКК" 

3.1. Аналіз ефективності прийняття фінансових рішень                                         

3.2. Аналіз ефективності використання основних фондів підприємства               

ВИСНОВКИ 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Поняття господарських  рішень на різних проміжках часу формувалось  завдяки виникненню праці людини.

З моменту виникнення виробництва  стає невід’ємним  поява людей, які володіють професійними навиками і які вміють діяти за ситуацією,  і завчасно приймати господарські рішення без яких не можливе стабільне  економічне зростання та розвиток підприємства.

   В умовах економічної нестабільності, яка характерна для ринкового середовища, постійно виникає потреба у швидкому прийнятті науково обґрунтованих рішень щодо підвищення результативної діяльності суб’єктів господарювання.

Вагомим чинником формування базису таких рішень є серйозна фахова підготовка спеціалістів та керівників підприємств з урахуванням сучасної практики господарювання.

Обґрунтування ГР — підкріплення переконливими  доказами відповідності передбачуваного  рішення заданим критеріям та реальним обмеженням. В умовах динамічного середовища прийняття господарських рішень має відбуватися за умови попередньої оцінки можливої ситуації та вибору найкращого альтернативного варіанту. Теоретично існує чотири типи ситуацій, в яких необхідно проводити аналіз і приймати господарські рішення: в умовах визначеності, ризику, невизначеності та конфлікту. Більшість господарських рішень приймається в умовах ризику, що зумовлено рядом чинників — відсутністю повної та достовірної інформації, наявністю протиборчих тенденцій на ринку, елементів випадку тощо. Тому проблема оцінки й врахування ризику набуває самостійного теоретичного і прикладного значення як важлива складова теорії і практики обґрунтування господарських рішень.

     Господарське рішення (ГР) — це результат аналізу, прогнозування, оптимізації економічного обґрунтування та вибору альтернативи із сукупності варіантів досягнення конкретної мети підприємства.

Основною метою  курсової роботи  є розробка методичних рекомендацій по аналізу  економічної ефективності господарських рішень підприємства (ПАТ Первомайський МКК). 

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємозалежних завдань:

• Розкрити сутність і класифікацію господарських рішень;
• Розкрити принципи оцінки ефективності господарських рішень;
• Розробити методику господарських рішень;
• Розробка методичних рекомендацій по аналізу економічної ефективності господарських рішень підприємства (ПАТ Первомайський МКК). 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ГОСПОДАРСЬКИХ  РІШЕНЬ ТА ЇХ ОЗНАКИ

    

1.1. Сутність господарських рішень

  

         Від прийняття господарських рішень, їх якості, раціональності й обґрунтованості в багатьох випадках залежать реальні можливості досягнення цілей організації, її ефективна діяльність. Звідси випливає необхідність розуміння сутності господарських рішень, вивчення основних правил, прийомів і наукових методів їх розробки.

      Поняття «рішення» в науковій літературі трактується по-різному. Найчастіше воно розуміється і як процес, і як акт вибору, і як результат вибору. Рішення як процес характеризується тим, що, відбуваючись у часі, здійснюється в декілька етапів (підготовка, формування, прийняття й реалізація). Воно містить окремі, але тісно взаємопов’язані елементи: постановку мети та планування діяльності за кращою альтернативою її досягнення; розподіл часу, ресурсів і дій, необхідних для вирішення завдання; мотивацію чи спонукання до дій; координацію та регулювання процесу; здійснення обліку й контролю зробленого, аби переконатися, що результати відповідають запланованим. Етап прийняття рішень можна трактувати як акт вибору особою за допомогою визначених правил. Рішення як результат вибору являє собою розпорядження до дії (план роботи, варіант проекту).

    Існування рішення як такого передбачає наявність певних елементів: суб’єкта, що приймає рішення (менеджер, відділ, підприємство в цілому); об’єкта — виконавця рішення (підлеглий, відділ, підприємство в цілому); предмет рішення; мета й причини розробки рішення.

     Господарське рішення (ГР) — це результат аналізу, прогнозування, оптимізації економічного обґрунтування та вибору альтернативи із сукупності варіантів досягнення конкретної мети підприємства. 
Загалом господарське рішення характеризують такі ознаки:

1. можливість вибору єдиної дії з безлічі альтернатив (якщо немає альтернативи, то немає і вибору, а отже, немає і рішення);
2. наявність мети (безцільний вибір не вважається рішенням);
3. необхідність вольового акту особи, що приймає рішення (ОПР) стосовно його вибору, оскільки ОПР формує рішення через боротьбу думок і мотивів.

Господарські рішення мають  місце в управлінні процесами  всередині організації, процесами взаємодії організації із зовнішнім середовищем, в безпосередньому управлінні організацією.  
Сутність господарських рішень проявляється в різних аспектах, які засвідчують вплив цих рішень на економічні, організаційні, правові та технологічні інтереси підприємства. Згідно зекономічною сутністю на розробку та реалізацію будь-якого рішення необхідні фінансові, матеріальні й інші витрати. Тому кожне рішення має реальну вартість, а його реалізація повинна приносити підприємству прямий чи опосередкований прибуток. Помилкове або неправильно сприйняте підлеглими рішення може завдати компанії збитків чи навіть призвести до банкрутства. Організаційна сутність полягає в тому, що для розробки та реалізації рішення підприємство повинно мати: необхідний персонал; документи, які регламентують повноваження, права, обов’язки та відповідальність працівників і самого підприємства; налагоджену систему контролю, а також здійснювати координацію роботи персоналу. Соціальну сутність закладено в механізмі управління персоналом задля узгодження їхньої діяльності всередині колективу.Правова сутність рішень полягає в можливості здійснення певних заходів у рамках законодавчого поля (виходячи із законодавчих актів України, міжнародних зобов’язань, статутних та інших документів власне підприємства). Технологічна сутність рішень проявляється в можливості забезпечення персоналу, що здійснює розробку та реалізацію рішень, необхідними технічними, інформаційними ресурсами.

 

 

 

 

1.2. Класифікація господарських рішень

 

Класифікація господарських рішень

Ознака	Види господарських  рішень
За ступенем невизначеності (повноти інформації)	прийняті в умовах визначеності; прийняті в умовах невизначеності; прийняті в умовах ризику
За ступенем унікаль-  ності	рутинні; нетворчі; унікальні (творчі)
За типом  застосову-  ваних критеріїв і часу (швидкості) вирішення завдань	автоматичні (прийняті миттєво: питання — відповідь); бліц-рішення (прийняті за кілька хвилин); експрес-рішення — приймаються протягом кількох годин; лонгіровані — вироблення рішень впродовж тижнів і місяців
За стадією  життєвого циклу товару	рішення на стадії НДДКР; рішення на стадії виробництва; тощо
За функціональною спрямованістю	розроблювані для здійснення планових заходів у компанії, підрозділі; спрямовані на розв’язок організаційних проблем функціонування підприємства; розроблювані за різними аспектами діяльності працівників підприємства; координаційні (необхідні для узгодження мінливих умов внутрішнього та зовнішнього середовища, що мають на меті гармонізацію діяльності підприємства); контрольні (служать для оцінки результату тих чи інших дій підлеглих і спрямовані на забезпечення своєчасного виконання планів та намічених цілей); інформативні (спрямовані на впорядкування інформаційного поля для працівників компанії та надання їм необхідної інформації); регулювальні (найчастіше наказують спосіб здійснення у визначених ситуаціях тих чи інших дій і виражаються в різного роду правилах, розпорядках, графіках, нормах, нормативах тощо)

 

Продовження табл. 1.1

Ознака	Види господарських  рішень
За сферою дії	технічні (приймаються з приводу об’єктивних факторів діяльності — використання устаткування, технологій тощо); економічні (пов’язані з витратами підприємства й зумовлені ними); соціальні (приймаються стосовно умов праці персоналу, її оплати, пільг, гарантій)
За метою	комерційні; некомерційні
За рівнем управління	прийняті на вищому рівні; прийняті на середньому рівні; прийняті на нижчому рівні
За масштабністю	комплексні; часткові
За організацією розробки	колегіальні; корпоративні; індивідуальні; змішані
За терміном дії	стратегічні (розробляються на тривалий строк (5—10 років) з охопленням ключових елементів підприємства (структура, виробництво)); тактичні (розробляються на 1—3 роки з охопленням частини ключових елементів компанії); оперативні (короткострокові рішення, які розробляються в разі виникнення ситуацій, що заважають реалізації тактичних рішень)
За ступенем складності	стандартні; нестандартні
За глибиною дії	однорівневі; багаторівневі
За компетентністю	на основі здорового глузду; професіональні
За часом  дії	тривалої дії; разові; неперервної дії; для розв’язання певних завдань
За прогнозованою  ефективністю	ординарні — за яких ефективність витрат ресурсів на одиницю отриманого результату відповідає нормам і нормативам, прийнятим для даної галузі, напряму діяльності; синергічні — за яких ефективність витрат ресурсів на одиницю здобутого ефекту різко зростає (ефект має яскраво виражений характер непропорційного зростання); асинергічні — призводять до непропорційного зниження ефективності системи/операції

 

Продовження табл. 1.1

Ознака	Види господарських  рішень
За складністю реалізації	прості (реалізуються для виконанння однієї дії); процесні (реалізуються для виконання деякої сукупності взаємопов’язаних дій)
За ознакою  врахування або неврахування зміни умов реалізації рішення	гнучкі, алгоритми реалізації яких уже під час прийняття рішень передбачають різні варіанти дій залежно від умов; жорсткі (мають єдиний варіант реалізації за будь-яких умов або станів суб’єктів чи об’єктів)
За ознакою  управлінських функцій	рішення функції планування; рішення функції організаційної діяльності; рішення функції мотивації учасників; рішення функції контролю
За кількістю цілей	одноцільові; багатоцільові
За рівнем прийняття	рішення організації в цілому; рішення структурних підрозділів; рішення функціональних служб; рішення окремих працівників.
За напрямом вирішення	приймаються всередині організації як системи; рішення, що виходять за межі організації
За тривалістю періоду реалізації	довгострокові (понад 5 років, прогнозні, зумовлені баченням майбутнього, що випливає з умов і потреб сьогодення); середньострокові (від одного року до 5-ти, відбиваються в обов’язкових для виконання планах і програмах, згідно з якими здійснюються конкретні практичні заходи); короткострокові (до одного року, відображаються, як правило, в усних чи письмових наказах, розпорядженнях; приймаються без попередньої підготовки)
За ступенем обов’язковості виконання	директивні (розробляються вищими органами управління в стабільних умовах; стосуються найбільш важливих поточних і перспективних проблем організації та призначені для обов’язкового виконання на її нижчих рівнях); рекомендаційні (готуються органами ради (комітетами, комісіями); їх виконання бажане, але не обов’язкове, оскільки ті, кого ці рішення стосуються, не є підлеглими тих, хто їх приймає); орієнтаційні (призначені для нижчих рівнів управління, що перебувають під значним впливом центру)