Правове регулювання захисту рослин

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2012 в 23:54, реферат

Описание

Актуальність теми полягає в тому, що сільськогосподарське виробництво щорічно втрачає від шкід­ників, хвороб та бур'янів до 30 відсотків валових зборів і, зокрема, зер­на 25—30%, цукрових буряків — 20—27, соняшнику — 23—25, сої, кар­топлі — 32—35, овочів — 27, плодових насаджень — 48% і більше.
Захист рослин від шкідливих організмів посідає одне з провідних місць серед технологічних прийомів вирощування сільськогосподарських куль­тур. При технологіях вирощування сільськогосподарських культур без застосування пестицидів урожайність знижується на 35—50%, значно погіршується якість продукції.

Содержание

ВСТУП……………………………………………………………………….
1). Правове регулювання захисту сільськогосподарських рослин…..
1.1. Державне регулювання у сфері захисту рослин………………………
1.2. Відповідальність за порушення законодавства про захист рослин. Відшкодування збитків, розгляд спорів у сфері захисту рослин………………..
1.3. Наукове, фінансове та матеріально – технічне забезпечення заходів щодо захисту рослин……………………………………………………………….
2). Засоби захисту рослин : пестициди і агрохімікати…………………
3). Карантинний режим як прояв особливого режиму захисту рослин………………………………………………………………………………
3.1. Державне управління у сфері карантину рослин…………………….
3.2. Розробка та застосування фітосанітарних засобів……………………
3.3. Виявлення, моніторинг та боротьба із регульованими шкідливими організмами…………………………………………………………………………
3.4. Міжнародна торгівля рослинами, що заражені карантинними шкідливими організмами, можуть спричинити занесення карантинних організмів на територію України та збільшити популяцію місцевих регульованих шкідливих організмів до рівня, який не відповідає рівню фітосанітарного захисту.………………………………………………………….
3.5. Відповідальність за порушення законодавства про карантин
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………

Работа состоит из  1 файл

Державний вищий навчальний заклад1.doc

— 205.50 Кб (Скачать документ)

2. повідомлення особи про втрату карантинного сертифіката;

пошкодження карантинного  сертифіката,  що  не дає можливості
визначити фітосанітарний стан об'єктів регулювання;

3. підробка карантинного сертифіката.

Порядок оформлення  карантинних   сертифікатів   визначається
Кабінетом Міністрів України.

Плата за   видачу  карантинного  сертифіката  справляється  у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особа, яка   у   встановленому   порядку   надала  державному
інспектору з карантину рослин усі необхідні документи  та  провела оплату  і  не  отримала у визначені терміни рішення про видачу або відмову у видачі карантинного  сертифіката,  має право  здійснити задеклароване переміщення об'єктів регулювання.

Об'єкти регулювання,  що надходять у зону,  в  якій  відсутні
регульовані  шкідливі організми,  підлягають інспектуванню з метою
встановлення:

1. відсутності зараження регульованими шкідливими організмами;

2. відповідності їх фітосанітарним правилам.

Об'єкти регулювання  можуть  переміщуватися  в  межах   зони,
вільної  від  регульованих  шкідливих  організмів,  без  наявності карантинного сертифіката.

Рішення про відмову у видачі  карантинного  сертифіката  може
бути  оскаржено до Головної державної інспекції з карантину рослин
України або до суду.

Заява про   оскарження   рішення   про   відмову   у   видачі
карантинного сертифіката подається до Головної державної інспекції
з карантину рослин України у строк,  що не перевищує 10 днів після
одержання  відповідного  рішення.  Заява розглядається в 10-денний
строк.

Про результати розгляду заявник  повідомляється  у  письмовій
формі.
        Об'єкти регулювання    підлягають   інспектуванню   з   метою
перевірки  їх  фітосанітарного  стану   відповідно   до   порядку,
визначеного центральним органом виконавчої влади з питань аграрної
політики. 

Митне оформлення об'єктів регулювання здійснюється лише після
проведення інспектування (ст. 30 ЗУ «Про карантин рослин») .

Місце виробництва   або   виробничі   ділянки,   вільні   від
регульованих шкідливих організмів,  є виробництво або ділянки,  де
на   підставі   інспектування   офіційно  встановлена  відсутність
регульованих шкідливих організмів і за необхідності їх відсутність
офіційно підтримується протягом визначеного періоду.

У разі  виявлення карантинних організмів на території України
карантинний режим  запроваджується:  у  межах  декількох  областей
Кабінетом  Міністрів  України  за  поданням  Головного  державного
інспектора з карантину рослин  України;  на  території  Автономної
Республіки Крим,  областей,  декількох районів, району, населеного
пункту чи  території  окремого  господарства  -  відповідно  Радою
міністрів   Автономної   Республіки   Крим,   місцевою   державною
адміністрацією   за   поданням   відповідно   головних   державних
інспекторів   з   карантину  рослин  чи  державних  інспекторів  з
карантину рослин.

Карантинний режим запроваджується  протягом  доби  з  моменту
виявлення карантинного організму.

Орган, що  приймає  рішення  про запровадження або скасування
карантинного   режиму,   протягом   доби   повідомляє   осіб,   що
розташовані, перебувають або проживають у регульованій зоні.

У рішенні  про  запровадження карантинного режиму обов'язково
зазначається таке обставини, що спричинили запровадження  карантинного  режиму, включаючи ідентифікацію конкретного карантинного організму;

межі карантинної та регульованої зон,  у яких запроваджується
карантинний режим;

час, з якого запроваджується карантинний режим;

фітосанітарні заходи,  що здійснюються в карантинній зоні, та
органи, що їх здійснюють.

 

3.4. Міжнародна торгівля рослинами, що заражені карантинними шкідливими організмами; можуть спричинити занесення карантинних   організмів   на територію України; можуть збільшити популяцію  місцевих  регульованих шкідливих організмів до рівня, який  не  відповідає  рівню  фітосанітарного захисту.

Позаяк загроза розповсюдження шкідників і хвороб може мати міжнародний характер, Україна бере участь у міжнародних угодах з захисту рослин. Вона є учасницею Міжнародної конвенції про захист рослин (Рим, 1951 р.), яка визначає заходи міжнародної спільноти з боротьби з шкідниками і хворобами рослин, а також встановлює зразок фітосанітарного свідоцтва. Міжнародною організацією, яка працює над питаннями захисту рослин, є ФАО (Організація об'єднаних націй з продовольства і сільського господарства). У межах Європейського регіону діє Конвенція про заснування Європейської і Середземноморської організації захисту рослин в редакції 1955 р., до неї приєдналася й Україна.

На виконання своїх міжнародних зобов'язань наша держава прийняла Закон від 14 жовтня 1998 р. "Про захист рослин", який визначає загальні положення захисту рослин в Україні. Стаття 1 цього Закону визначає захист рослин як комплекс заходів, спрямованих на зменшення втрат урожаю та запобігання погіршенню стану рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, продукції рослинного походження через шкідників, хвороби і бур'яни. Комплексний інститут захисту рослин охоплює також правові інститути карантину рослин і правового регулювання поводження з пестицидами й агрохімікатами (засобами захисту рослин).

Забороняється імпорт об'єктів регулювання, що:

–        заражені карантинними шкідливими організмами;

–        можуть спричинити   занесення   карантинних   організмів   на
територію України;

–        можуть збільшити  популяцію  місцевих  регульованих шкідливих
організмів до рівня,  який  не  відповідає  рівню  фітосанітарного
захисту.

Імпорт біологічних   контрольних  організмів  для  проведення
наукових досліджень  або  біологічного  контролю  здійснюється  за
наявності карантинного дозволу.

Імпорт шкідливих     організмів,     які    завозяться    для
науково-дослідних  та  інших  специфічних  цілей,  дозволяється  в
порядку,  встановленому  центральним  органом  виконавчої  влади з
питань аграрної політики.

Стаття 36 ЗУ «Про карантин рослин». Вимоги до імпортних і транзитних вантажів.

Імпортні і транзитні вантажі з об'єктами регулювання  повинні
відповідати таким вимогам:

бути вільними від карантинних організмів;

супроводжуватися оригіналами фітосанітарних сертифікатів;

супроводжуватися карантинними дозволами;

не походити  з об'єкта або зони виробництва чи переміщуватися
через   зону,   на   яку   поширюється   карантинний   режим,   що
підтверджується іноземною національною організацією захисту рослин
країни - експортера або транзиту.

Фітосанітарний контроль імпортних  і  транзитних  вантажів  з
об'єктами   регулювання  здійснюється  державними  інспекторами  з
карантину рослин у визначених пунктах карантину рослин  у  пунктах
пропуску  на державному кордоні України (далі - прикордонні пункти
карантину рослин).

Прикордонний пункт карантину рослин облаштовується  у  пункті
пропуску  на  державному кордоні України і обладнується за рахунок
коштів Державного бюджету України.

Карантинний дозвіл на імпорт або транзит ( ст. 37 ЗУ «Про карантин рослин»).

     Імпортні та   транзитні   вантажі   з  об'єктами  регулювання ввозяться на територію України за наявності карантинного дозволу.

     Карантинний дозвіл видається Головною державною інспекцією  з карантину рослин України.

     Порядок  оформлення  карантинного  дозволу і встановлення   розміру   плати   за  визначається Кабінетом Міністрів України. видачу  карантинного  дозволу

     Карантинний дозвіл  на  транзит  не  вимагається  на  об'єкти регулювання,  які переміщуються  транзитом  територією  України  у герметичних,  ізотермічних,  ізольованих транспортних засобах,  за умови, що     опломбування,     здійснене      митним      органом країни-експортера,    є    непошкодженим.    Дане   положення   не застосовується до реекспортних вантажів.

При оформленні карантинного дозволу враховується:

     передбачене використання об'єктів регулювання;

     географічні та   інші    характеристики    України,    країни походження,   країни  реекспорту  і  транзиту,  які  впливають  на здатність    регульованих    шкідливих    організмів     виживати, укорінюватися та поширюватися;

 

     існування в  країні  походження зон,  вільних від карантинних організмів, або зон з незначною їх наявністю, імпорт або транзит з яких не викликає ризику занесення карантинного організму;

     ефективність іноземної   національної   організації   захисту рослин у країні походження або реекспорту  відносно  України,  яка визначена відповідно до статті 18 цього Закону;

     ефективність фітосанітарних заходів, що здійснюються у країні походження  чи  реекспорту,  та  вимоги  до  походження   об'єктів регулювання   з   виробничих   ділянок,  вільних  від  карантинних організмів,  результати  проведення  фітосанітарної  експертизи  в країні походження чи реекспорту;

     ефективність та  ризик,  пов'язані  з  карантинним наглядом з метою моніторингу вантажу.

     Карантинні дозволи   на   імпорт   і    транзит    визначають фітосанітарні  заходи,  що  мають  бути  здійснені до відправлення вантажу імпортером та після його ввезення.

     Карантинний дозвіл   на   імпорт   біологічних    контрольних організмів   видається  на  підставі  інструкцій  та  рекомендацій відповідних міжнародних організацій.

     Особа, яка у встановленому порядку надала Головній  державній інспекції  з  карантину  рослин України всі необхідні документи та провела оплату і не  отримала  у  визначені  терміни  рішення  про видачу  або  відмову  у  видачі  карантинного  дозволу,  має право здійснити задеклароване переміщення об'єктів регулювання.

     Головна державна  інспекція  з   карантину   рослин   України зобов'язана  прийняти  рішення  про  видачу  або  відмову у видачі карантинного дозволу протягом 5 діб.

     Рішення про відмову у видачі карантинного  дозволу  надається особі у письмовій формі.

    Підставами для   прийняття   рішення  про  відмову  у  видачі карантинного дозволу є:

     надходження об'єктів  регулювання  з  територій   країн,   де поширені карантинні організми;

     надходження об'єктів   регулювання   з  територій  країн,  де поширені карантинні організми,  які обмежено поширені на території України,  в  зони,  вільні  від  таких  карантинних  організмів на території України;

    недотримання фітосанітарних  заходів  при  здійсненні  особою обігу об'єктів регулювання;

     відсутність у   особи  умов  для  розміщення  насіннєвого  та садивного матеріалу на процедуру перевірки;

     заборона вивезення країною походження  об'єктів  регулювання, офіційно  повідомлена  Головній  державній  інспекції  з карантину рослин України або передбачена міжнародним договором;

     відсутність реєстрації особи,  передбаченої статтею 27  цього Закону;

     невиконання розпоряджень  державного  інспектора  з карантину рослин щодо застосування фітосанітарних заходів;

     відсутність оплати за видачу карантинного дозволу.

     Підставами для анулювання карантинного дозволу є:

     невідповідність наявних   об'єктів   регулювання,   заявлених особою для переміщення територією України;

     порушення особою вимог фітосанітарних заходів,  які визначені у карантинному дозволі;

     підробка карантинного дозволу;

     повідомлення особи про втрату карантинного дозволу;

     пошкодження карантинного  дозволу,  що  не   дає   можливості визначити зміст документа.

     Рішення про  відмову  у видачі карантинного дозволу може бути оскаржено  до  центрального  органу  виконавчої  влади  з   питань аграрної політики або до суду.

     Заява про   оскарження   рішення   про   відмову   у   видачі карантинного дозволу подається до центрального  органу  виконавчої влади з питань аграрної політики у строк,  що не перевищує 10 днів після  одержання  відповідного  рішення.  Заява  розглядається   в 10-денний строк.

     Про результати  розгляду  заявник  повідомляється у письмовій формі.

     Стаття 38 ЗУ «Про карантин рослин» зазначає про пункти карантину рослин у пунктах пропуску на державному кордоні України.

     Фітосанітарний контроль імпортних  і  транзитних  вантажів  з об'єктами   регулювання  здійснюється  державними  інспекторами  з карантину рослин у визначених пунктах карантину рослин  у  пунктах пропуску  на державному кордоні України (далі - прикордонні пункти карантину рослин).

     Прикордонний пункт карантину рослин облаштовується  у  пункті пропуску  на  державному кордоні України і обладнується за рахунок коштів Державного бюджету України:

     засобами та   приміщеннями   для   проведення   інспектування транспортних  засобів  і  об'єктів  регулювання,  відбору зразків, проведення фітосанітарної експертизи та фумігації (знезараження);

Информация о работе Правове регулювання захисту рослин