Розробка і обґрунтування технології вирощування соняшнику 35ц/га в умовах чорноземних ґрунтів господарства ТОВ «Ніка Плюс» Оріхівського

2.3.Дози  добрив та система  удобрення

     Соняшник  — культура інтенсивного мінерального живлення, вимоглива до запасів поживних речовин у ґрунті. Тому внесення повної дози мінеральних добрив з осені — необхідна вимога. На полях, де не вносили повної дози мінеральних добрив восени, ефективне локальне внесення мінеральних добрив навесні.

     Органічні добрива краще вносити під  попередню культуру в дозі 30—40 т/га. В Степу на чорноземних і темно-каштанових ґрунтах найвищі врожаї одержують за внесення азотно-фосфорних добрив. При низькій забезпеченості ґрунту поживними речовинами (менше 5 мг на 100 г грунту) вносять азоту 60 кг і фосфору 90 кг/га, при середній забезпеченості (5—10 мг на 100 г ґрунту) – N45-60 P90 і високій (понад 10 мг на 100 г ґрунту) — N20—30 P30. Норми добрив належить уточнювати в кожному конкретному полі. 

  Розрахунок  добрив на запланований урожай соняшнику.

Таблиця 7

    
 

Система удобрення соняшнику 

Таблиця 9.

 

     Судячи  з таблиць видно що без внесення добрив ми не одержимо запланованого  врожаю. Соняшнику потрібне підживлення, бо ця рослина по максимуму виснажує ґрунт шляхом витягування з нього всіх поживних речовин потрібних для його повного закінчення всіх фенологічних фаз. 

  2.4. Сівба

  2.4.1. Підготовка насіння

     Насіння соняшнику може пошкоджуватися широким спектром ґрунтових шкідників (дротяники, личинки хрущів, несправжні дротяники). Проти них насіння обробляють Круізером 350 м.к.с. з нормою витрати 6,0 л/т. Але шкідники загрожують не тільки насінню, а й сходам. Серед них — сірий буряковий довгоносик, чорниші, мідляки та інші. Для обмеження їх шкідливості норму витрати Круізеру збільшують до 10 л/т. 

     Проти комплексу хвороб насіння його слід обробляти Максимом ХL 035, т.к.с. (6 л/т). Цей захід запобігає розповсюдженню пліснявіння насіння, фузаріозній кореневій гнилі, білої гнилі, переноспорозу. Якщо фон збудника переноспорозу дуже високий, слід застосувати суміш Апрону (1 л/т) та Максима ХL (3 л/т). 

   Підготовка  насіння соняшнику  до сівби

      Таблиця 9

 
 

     Отже, для насіння соняшнику потребується цілий спектр робіт. З насінням треба поводитись бережно: очистити, просушити, протруїти та зберегти. Тоді ж якщо вологість насіння не перевищить 7%  то насіння соняшнику дасть добрий урожай.

2.4.2. Розрахунок оптимальних  норм висіву насіння

     Враховуючи погодні умови навесні, запас вологи в ґрунті, важливо точно встановити норму висіву. Густоту стояння рослин на період збирання рекомендують встановлювати в залежності від зони вирощування.

     Визначення  норми висіву соняшника справа досить складна, оскільки необхідно враховувати  цілу низку чинників, таких як енергія  проростання та схожість насіння, кількість  рослин, які можуть випадати після обробітку ґрунту в міжряддях та досходового й післясходового боронування, рівень зволоженості ґрунту, забур'яненість поля.

    При визначенні норми висіву насіння соняшнику потрібно заздалегідь брати до уваги агрокліматичні умови, фітосанітарний стан поля та технологію вирощування. Польова схожість досить тісно корелює з енергією проростання, але на польову схожість можуть впливати й інші чинники, такі як температура й вологість ґрунту, строки сівби, якість підготовки ґрунту. Польова схожість може відхилятися від лабораторної на 10-15%.

       Протягом  вегетації густота рослин зменшується  внаслідок їх загибелі від несприятливих  погодно-метеорологічних умов, пошкодження  їх під час проведення механізованих  доглядів,шкідниками, ураження хворобами  та ін. Тому, щоб на період збирання забезпечити оптимальну  кількість продуктивних рослин у посівах, треба правильно програмувати поштучну і масову норми висіву. Поштучну норму висіву визначають,користуючись такою формулою:  

         H=У×10000 ∕ П×З×А×В_заг 

     Де  Н-норма висіву,млн./га;

     У-планова  врожайність культури,ц/га;

     З-кількість  зерен у суцвітті,шт.;

     А-маса 1000 зерен,г;

     П-кількість  початків на стеблі кукурудзи,шт..;

     В_заг-загальне виживання рослин за вегетацію(%), яке визначають як добуток від множення окремих показників виживання на найважливіших етапах вегетації посіву (польова схожість, перезимівля, виживання після кожного догляду та ін.) за таким рівнянням: 

        В_заг=В₁×В₂×В₃…×В_n / 100^n-1 

       Де  В₁;В₂;В₃;Вn окремі випадки виживання рослин на найважливіших біологічних і технологічних етапах розвитку рослин. 

        В_заг=98×96×93×93×92 /100000000=74.9 %

     Н=35×10000 / 105×1050×100×74,9=4,23 млн./га 
 

        Розрахунок масової норми висіву:

     М = Н×А×100/ПП = 4,23*72,52*100/100 = 306,75 кг/га

     М – норма висіву, кг/га; Н – поштучна норма висіву, млн. шт./га;   

     А  - 1000 зерен, г;

        Розраховуємо посівну придатність насіння ПП (%), яка визначається, виходячи з чистоти (Ч) і лабораторної схожості (С)

     ПП = Ч×С/100 = 98×85/160=72,52 

     Отже, для отримання запланованої врожайності при масі 1000 зерен 100г, має бути висіяне 306,75 кг/га. 

2.4.3. Строки і способи  сівби, глибина  загортання насіння 

     Сіють соняшник пунктирним способом з шириною  міжрядь 70 см сівалками точного висіву на глибину 6—8 см — сортів і 4—6 см — гібридів.

     Норма висіву залежить від рекомендованої густоти стояння рослин. Оптимальна густота рослин така: в південному Степу — 3О— 35, в північному Степу — 45—50, в Лісостепу — 55—65 тис. рос./га. При цьому норму висіву збільшують за застосування гербіцидів на 15—20%, без гербіцидів — на 25—30% (страховий надлишок). 

     Технологія сівби соняшника

Таблиця 10.

     Кожне окреме поле соняшнику належить засівати за 1—2 дні. В господарстві сівбу закінчують протягом 4—6 днів. Період між передпосівною культивацією і сівбою не повинен перевищувати чотирьох годин. Робоча швидкість сівалок СУПН-8, СКПП-12 — 6—8 км/год, а СПЧ-6 — 5—6 км/год. Оптимальний строк сівби — коли грунт прогріється на глибині 10 см до 10—12°С.