Статистичні методи вивчення взаємозв’язків

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Декабря 2011 в 22:21, курсовая работа

Описание

Цукрові буряки відзначаються порівняно високою потенційною врожайністю. За рахунок збільшення врожайності цукрових буряків можна значно скоротити посівні площі під культурою, вдосконалити розміщення буряківництва і оптимізувати сировинні зони цукрових заводів, більш раціонально використовувати матеріальні засоби галузі, транспорт і трудові ресурси, щоб забезпечити великий народногосподарський ефект.
Метою даної курсової роботи є статистичне вивчення виробництва цукрових буряків (фабричних), а саме дослідження взаємозв’язку між урожайністю цукрових буряків, середньорічною оплатою праці одного працівника зайнятого в с-г та питомою вагою цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва.

Содержание

Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Розділ 1. Предмет, завдання та система показників статистики
рослинництва. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6
1.1. Предмет, методи, завдання статистики рослинництва. . . . . . . . . . . . .6
1.2. Система показників статистики рослинництва. . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Розділ 2. Статистична оцінка варіації та аналіз форми розподілу. . . . . . 14
2.1. Характеристика центру розподілу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
2.2. Статистичне вивчення варіації та форми розподілу . . . . . . . . . . . . . 31
2.3. Перевірка статистичної гіпотези про відповідність фактичного розподілу нормальному. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
Розділ 3. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків. . . . . . . . . . . . . . .47
3.1. Аналітичне групування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
3.2. Проста кореляція. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
3.3. Множинна кореляція. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
3.4. Непараметричні показники щільності зв’язку. . . . . . . . . . . . . . . . . . .67
Висновки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .73
Список використаної літератури. . . . . . . . . . . . . . . .

Скачать (444.29 Кб) Сколько стоит заказать работу?

Работа состоит из 1 файл

розрахунки.doc

— 1.81 Мб (Скачать документ)

часткові коефіцієнти детермінації:

Перевірити суттєвість множинного коефіцієнта кореляції:

Суттєвість множинного коефіцієнта кореляції (детермінації) перевіряється за допомогою F-критерія Фішера:

1. Н₀ – множинний коефіцієнт кореляції є несуттєвим

2. Р=0,95

3. , де р - кількість параметрів рівняння

відхиляється, тобто множинний коефіцієнт кореляції (детермінації) є суттєвим.

Суттєвість коефіцієнта регресії і перевіряється за допомогою t-критерія:

;

: коефіцієнт регресії і є несуттєвим.

Р=0,95

;

Коефіцієнт регресії є суттєвими, так як t₁>t_0,95, а не суттєвим, так як t₂<t_0,95

3.4. Непараметричні показники щільності зв’язку

Якщо характер розподілу досліджуваної сукупності є невідомим, тісноту кореляційного зв’язку визначають за допомогою непараметричних методів.

Особливість цих методів є те, що коефіцієнт кореляції між досліджуваними ознаками визначається не за кількісними ознаками варіантів ознак, а за допомогою порівняння їх рангів.

Ранг – це порядковий номер відповідної одиниці сукупності у рансерованому ряді. Чим менша є розбіжність між порядковими номерами порівнюваних ознак, тим тісніший вважається зв’язок між ними.

До непараметричних показників тісноти зв’язку між досліджуваними ознаками належать:

коефіцієнт кореляції рангів
коефіцієнт Фехнера
коефіцієнт асоціації
коефіцієнт контингенції

Коефіцієнт кореляції рангів:

, де

d – різниця між рангами.

Коефіцієнт кореляції рангів може приймати значення від -1 до 0 та від 0 до +1.

Коефіцієнт Фехнера:

, де

та - це відповідна кількість збігів знаків та кількість незбігів знаків у відхиленнях від середніх.

Коефіцієнт Фехнера так же, як і коефіцієнт кореляції рангів може приймати значення від -1 до 0 , та від 0 до 1. Якщо коефіцієнт має значення з знаком «-», то це означає,що зв'язок між ознаками обернений, а якщо «+» - то прямий. . Чим ближчий коефіцієнт Фехнера до -1 або 1 , то тим тіснішим вважається зв’язок між досліджуваними ознаками .

Таблиця 3.6. Розрахункові дані для оцінки тісноти зв’язку між урожайністю картоплі і середньорічною оплатою праці одного працівника, зайнятого в сільському господарстві за допомогою коефіцієнта кореляції рангів:

№ п/п	Урожайність цукрового буряку, ц/га	середньорічною оплатою праці одного працівника, зайнятого в сільському господарстві			d
1	369	1341	25	17	8	64
2	164	1384	12	18	-6	36
3	209	1046	18	5	13	169
4	137	1652	9	20	-11	121
5	119	1162	6	10	-4	16
6	154	2170	10	25	-15	225
7	169	1307	13	15	-2	4
8	80	1448	2	19	-17	289
9	363	2129	24	24	0	0
10	170	1335	14	16	-2	4
11	90	1020	3	3	0	0
12	73	954	1	2	-1	1
13	125	1149	7	9	-2	4
14	224	1181	21	11	10	100
15	219	1850	19	21	-2	4
16	114	1031	5	4	1	1
17	190	1080	17	7	10	100
18	131	1288	8	14	-6	36
19	181	1195	16	12	4	16
20	160	767	11	1	10	100
21	348	1926	23	22	1	1
22	335	2010	22	23	-1	1
23	223	1246	20	13	7	49
24	110	1087	4	8	-4	16
25	172	1066	15	6	9	81
	x		x	x	x	1438

d=R_Y-R_X

Висновок: між ознаками існує прямий тісний зв'язок.

Таблиця 3.7. Розрахункові дані для оцінки тісноти зв’язку між урожайністю цукрових буряків і середньорічною оплатою праці одного працівника, зайнятого в сільському господарстві за допомогою коефіцієнта Фегнера:

№ п/п	Урожайність цукрового буряку, ц/га	середньорічною оплатою праці одного працівника, зайнятого в сільському господарстві			З	Н
1	369	1341	183,84	-16		-
2	164	1384	-21,16	27		-
3	209	1046	23,84	-311		-
4	137	1652	-48,16	295		-
5	119	1162	-66,16	-195	+
6	154	2170	-31,16	813		-
7	169	1307	-16,16	-50	+
8	80	1448	-105,16	91		-
9	363	2129	177,84	772	+
10	170	1335	-15,16	-22	+
11	90	1020	-95,16	-337	+
12	73	954	-112,16	-403	+
13	125	1149	-60,16	-208	+
14	224	1181	38,84	-176		-
15	219	1850	33,84	493	+
16	114	1031	-71,16	-326	+
17	190	1080	4,84	-277		-
18	131	1288	-54,16	-69	+
19	181	1195	-4,16	-162	+
20	160	767	-25,16	-590	+
21	348	1926	162,84	569	+
22	335	2010	149,84	653	+
23	223	1246	37,84	-111		-
24	110	1087	-75,16	-270	+
25	172	1066	-13,16	-291	+
	4629	33925	х	х	16	9

Після обчислень показників коефіцієнта Фегнера, можна зробити висновок, що зв'язок між урожайністю цукрових буряків і середньорічною оплатою праці одного працівника, зайнятого в сільському господарстві за напрямом - прямий , а за тіснотою – слабкий.

Таблиця 3.8 Розрахункові дані для оцінки тісноти зв’язку між урожайністю картоплі і питомою вагою цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва за допомогою коефіцієнта кореляції рангів:

№ п/п	Урожайність цукрового буряку, ц/га	Питома вага ц. б. у вартості реалізованої продукції рослинництва, %			d
1	369	64	25	22	3	9
2	164	41	12	10	2	4
3	209	67	18	24	-6	36
4	137	38	9	8	1	1
5	119	50	6	16	-12	144
6	154	54	10	18	-8	64
7	169	42	13	11	2	4
8	80	31	2	4	-2	4
9	363	48	24	14,5	9,5	90,25
10	170	46	14	13	1	1
11	90	32	3	5	-2	4
12	73	24	1	2	-1	1
13	125	33	7	6	1	1
14	224	69	21	25	-4	16
15	219	59	19	21	-2	4
16	114	44	5	12	-7	49
17	190	53	17	17	0	0
18	131	29	8	3	5	25
19	181	15	16	1	15	225
20	160	40	11	9	2	4
21	348	58	23	20	3	9
22	335	66	22	23	-1	1
23	223	57	20	19	1	1
24	110	36	4	7	-3	9
25	172	48	15	14,5	0,5	0,25
	x	x	x	x	x	706,5

Висновок: між ознаками існує прямий тісний зв'язок.

Таблиця 3.9. Розрахункові дані для оцінки тісноти зв’язку між урожайністю цукрових буряків і питомою вагою цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва за допомогою коефіцієнта Фегнера:

№ п/п	Урожайність цукрового буряку, ц/га	Питома вага ц. б. у вартості реалізованої продукції рослинництва, %			З	Н
1	369	64	183,84	18,3	+
2	164	41	-21,16	-4,7	+
3	209	67	23,84	21,3	+
4	137	38	-48,16	-7,7	+
5	119	50	-66,16	4,3		-
6	154	54	-31,16	8,3		-
7	169	42	-16,16	-3,7	+
8	80	31	-105,16	-14,7	+
9	363	48	177,84	2,3	+
10	170	46	-15,16	0,3		-
11	90	32	-95,16	-13,7	+
12	73	24	-112,16	-21,7	+
13	125	33	-60,16	-12,7	+
14	224	69	38,84	23,3	+
15	219	59	33,84	13,3	+
16	114	44	-71,16	-1,7	+
17	190	53	4,84	7,3	+
18	131	29	-54,16	-16,7	+
19	181	15	-4,16	-30,7	+
20	160	40	-25,16	-5,7	+
21	348	58	162,84	12,3	+
22	335	66	149,84	20,3	+
23	223	57	37,84	11,3	+
24	110	36	-75,16	-9,7	+
25	172	48	-13,16	2,3		-
	4629	1144	х	х

Информация о работе Статистичні методи вивчення взаємозв’язків