Статистичні методи вивчення взаємозв’язків

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Декабря 2011 в 22:21, курсовая работа

Описание

Цукрові буряки відзначаються порівняно високою потенційною врожайністю. За рахунок збільшення врожайності цукрових буряків можна значно скоротити посівні площі під культурою, вдосконалити розміщення буряківництва і оптимізувати сировинні зони цукрових заводів, більш раціонально використовувати матеріальні засоби галузі, транспорт і трудові ресурси, щоб забезпечити великий народногосподарський ефект.
Метою даної курсової роботи є статистичне вивчення виробництва цукрових буряків (фабричних), а саме дослідження взаємозв’язку між урожайністю цукрових буряків, середньорічною оплатою праці одного працівника зайнятого в с-г та питомою вагою цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва.

Содержание

Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Розділ 1. Предмет, завдання та система показників статистики
рослинництва. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6
1.1. Предмет, методи, завдання статистики рослинництва. . . . . . . . . . . . .6
1.2. Система показників статистики рослинництва. . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Розділ 2. Статистична оцінка варіації та аналіз форми розподілу. . . . . . 14
2.1. Характеристика центру розподілу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
2.2. Статистичне вивчення варіації та форми розподілу . . . . . . . . . . . . . 31
2.3. Перевірка статистичної гіпотези про відповідність фактичного розподілу нормальному. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
Розділ 3. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків. . . . . . . . . . . . . . .47
3.1. Аналітичне групування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
3.2. Проста кореляція. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
3.3. Множинна кореляція. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
3.4. Непараметричні показники щільності зв’язку. . . . . . . . . . . . . . . . . . .67
Висновки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .73
Список використаної літератури. . . . . . . . . . . . . . . .

Скачать (444.29 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Работа состоит из  1 файл

розрахунки.doc

— 1.81 Мб (Скачать документ)
 

    Проаналізувавши таблицю, ми бачимо, що не існує чіткої тенденції, яка характеризує зміну середньорічної оплати праці одного працівника, зайнятого в с/г і урожайності цукрових буряків в прямому чи оберненому напрямку. 

    Визначаємо  внутрішньогрупову дисперсію:

s2вгр.1 = ((90- 109,25)2 + (73 – 109,25)2 + (114 – 109,25)2 + (160 – 109,25)2 / 4 = 1070,64

s2вгр.2 = ((209 – 168,4)2 + (119 – 168,4)2 + (169 – 168,4)2 + (125 – 168,4)2 + (224 – 168,4)2 + (190 – 168,4)2 + (131 – 168,4)2+ (181 – 168,4)2 + (223 – 168,4)2 + (110 – 168,4)2 + (172 – 168,4)2) / 11 = 1590,2

s2вгр.3 = (369 – 195,75)2+ (164 – 195,75)2 + (80 – 195,75)2+ (170 – 195,75)2  / 4 = 11271,1

s2вгр.4 = (137 - 178)2 + (219 – 178)2 / 2 =1681

s2вгр.5= ((154 - 300)2 + (363 - 300)2+ (348 – 300)2 + (335 – 300)2) / 4 = 7203,5

s2вгр = (1070,64*4 + 1590,2*11 + 11271,1*4 + 1681*2 + 7203,5*4) / 25 = 3826,9 

    Визначаємо  міжгрупову дисперсію:

d2мгр = ((109,25 – 951,4)2*4 + (168,4 – 951,4)2*11 + (195,75 – 951,4)2*4 + (178 – 951,4)2*2 + (300 – 951,4)2*4) / 25 = .590338,2 

    Визначаємо  загальну дисперсію:

s2заг = s2вгр + d2мгр = 3826,9 + 590338,2 = 594165,1 

    Визначаємо  кореляційне відношення:

i = (d2мгр / s2заг) * 100% = (590338,2 / 594165,1) * 100% = 99,3%.

    Таким чином, варіація урожайності цукрових буряків на 99,3% залежить від середньорічної оплати праці одного працівника, зайнятого в с/г. 

     Таблиця 3.2. Залежність урожайності цукрових буряків (ц/га) від питомої ваги цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва:

     Групи господарств питомої  ваги цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва Кількість господарств Середня питомої ваги цукрових буряків у вартості реалізованої продукції  рослинництва Середня урожайність цукрових буряків
15-26 2 19,5 127
26-37 5 32,2 107,2
37-48 8 43,3 181,1
48-59 6 55,1 208,8
59-69 4 66,5 284,2
S 25 216,6 908,3
 

    Проаналізувавши таблицю, ми бачимо, що зі збільшенням  середьої питомої ваги цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва урожайність цукрових буряків збільшується.

    Визначаємо  внутрішньогрупову дисперсію:

s2вгр.1 = ((73 - 127)2 + (181 - 127)2 / 2 = 2916

s2вгр.2 = ((80 – 107,2)2 + (90 – 107,2)2 + (125 – 107,2)2 + (131 – 107,2)2 + (110 – 107,2)2 ) / 5 = 385,3

s2вгр.3 = ((164- 181,1)2 + (137 – 181,1)2 + (169 – 181,1)2 + (363 – 181,1)2 + (170 – 181,1)2 + (114 – 181,1)2 + (160 – 181,1)2+ (172– 181,1)2) / 8 = 5078,1

s2вгр.4 = ((119 – 208,8)2 + (154 – 208,8) 2+(219 – 208,8)2 + (190 – 208,8)2+(348 – 208,8)2 + (223 – 208,8)2) / 6 = 5183,8

s2вгр.5 = (369 – 284,2)2+(209 – 284,2)2 + (224 – 284,2)2+(335 – 284,2)2  / 4 = 4762,6

s2вгр = (2916*2 + 385,3*5 + 5078,1*8 + 5183,8*6 + 4762,6*4) / 25 = 3941,4

    Визначаємо  міжгрупову дисперсію:

d2мгр = ((127 – 908,3)2*2 + (107,2 – 908,3)2*5 + (181,1 – 908,3)2*8 + (208,8 – 908,3)2*6 + (284,2 – 908,3)2*4) / 25 = 526161,1

    Визначаємо  загальну дисперсію:

s2заг = s2вгр + d2мгр = 3941,4 + 526161,1 = 530102,5

    Визначаємо  кореляційне відношення:

i = (d2мгр / s2заг) * 100% = (526161,1/3941,4) * 100% = 133,4%

    Таким чином, варіація урожайності цукрових буряків на 133,4% залежить від питомої ваги цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва. 

 

     3.2. Проста кореляція

     Кореляційно-регресійний  аналіз — це метод кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними  ознаками, що характеризують окремі суспільно-економічні явища і процеси..

     Основні завдання кореляційно-регресійного аналізу:

  • оцінка тісноти зв’язку між досліджуваними ознаками;
  • описання за допомогою рівняння регресій зв’язку між досліджуваними ознаками.

     Передумови  застосування кореляційно-регресійного аналізу:

    1. наявність причинно-наслідкових зв’язків між досліджуваними ознаками;
    2. однорідність сукупності:

     

     

    1. достатність варіації за допомогою коефіцієнта  варіації:

      , - ця варіація вважається достатньою;

    1. числовий вираз досліджуваних ознак.

     Залежно від форми зв’язку між факторною  і результативною ознаками вибирають  тип математичного рівняння.

     Прямолінійну  форму зв’язку визначають за рівнянням  прямої лінії:

      , де

      - це коефіцієнт регресії, який  показує на скільки одиниць  зміниться результативна ознака  при зміні факторної ознаки  на 1.

     Параметри рівняння і обчислюють способом найменших квадратів. Зміст цього способу полягає в знаходженні таких параметрів рівняння зв’язку при яких сума квадратів фактичних значень від теоретичних буде мінімальною.

     Спосіб  найменших квадратів зводиться  до складання розв’язку системи  рівняння:

     

     Для оцінки тісноти зв’язку між досліджуваними ознаками застосовують:

  1. Індекс кореляції – це універсальний показник, який використовується як при прямолінійний, так і при криволінійних формах зв’язку.

     

     Індекс  може приймати значення від 0 до +1.

  1. Коефіцієнт кореляції – використовують при прямолінійних формах зв’язку:

     

     Коефіцієнт  кореляції може приймати значення від -1 до 0 та від о до +1.

     Чим ближчий r до 1, тим сильніший вважається зв'язок між досліджуваними ознаками, ближче до 0 – більш слабкий зв'язок між ознаками, вказує на напрям зв’язку.

  1. Коефіцієнт детермінації – показує на скільки відсотків варіації результативної ознаки зумовлена варіації факторної ознаки:

     

 

     

     Таблиця 3.3. Вихідні і розрахункові дані для обчислення парної кореляції між урожайністю цукрових буряків і середньорічною оплатою праці одного працівника, зайнятого в сільському господарстві.

№ господарства урожайність цукрових буряків, ц/га(у) середньорічна оплата праці одного працівника, зайнятого  в сільському господарстві(х) ху
1 369 1341 136161 1798281 494829
2 164 1384 26896 1915456 226976
3 209 1046 43681 1094116 218614
4 137 1652 18769 2729104 226324
5 119 1162 14161 1350244 138278
6 154 2170 23716 4708900 334180
7 169 1307 28561 1708249 220883
8 80 1448 6400 2096704 115840
9 363 2129 131769 4532641 772827
10 170 1335 28900 1782225 226950
11 90 1020 8100 1040400 91800
12 73 954 5329 910116 69642
13 125 1149 15625 1320201 143625
14 224 1181 50176 1394761 264544
15 219 1850 47961 3422500 405150
16 114 1031 12996 1062961 117534
17 190 1080 36100 1166400 205200
18 131 1288 17161 1658944 168728
19 181 1195 32761 1428025 216295
20 160 767 25600 588289 138720
21 348 1926 121104 3709476 670248
22 335 2010 112225 4040100 673350
23 223 1246 49729 1552516 277858
24 110 1087 12100 1181569 119570
25 172 1066 29584 1136356 183352
 4629 33925 1035565 49328534 6721317
 
 

     1. Однорідність сукупності:

     

     

      ;

     

     

      - сукупність є однорідною.

     

     

     

      - сукупність є однорідною.

     2. Досягнення варіації:

      - варіація є достатньою

      - варіація є достатньою

     3.Числовий  вираз:

     

     

     

     

       

       

     

     

      - рівняння регресій.

       показує, що збільшення  середньої оплати праці одного  працівника, зайнятого в сільському  господарстві призведе до підвищення урожайності цукрових буряків на 49,5 ц/га.

     Оцінити тісноту зв’язку між урожайністю цукрових буряків і середньорічною оплатою праці одного працівника, зайнятого в сільському господарстві:

         Коефіцієнт кореляції:

     

         Коефіцієнт детермінації:

     

      Варіація урожайності цукрових буряків на 42518,4 обумовлена варіацією середньорічної оплати праці одного працівника, зайнятого в сільському господарстві.

         Перевірити суттєвість коефіцієнтів кореляції(детермінації) використовують F-критерія Фішера:

         

    де  р – кількість параметрів у  рівнянні;

    п – кількість одиниць сукупності.

    1. Н0- коефіцієнт кореляції є несуттєвим

Информация о работе Статистичні методи вивчення взаємозв’язків