Статистичні методи вивчення взаємозв’язків

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Декабря 2011 в 22:21, курсовая работа

Описание

Цукрові буряки відзначаються порівняно високою потенційною врожайністю. За рахунок збільшення врожайності цукрових буряків можна значно скоротити посівні площі під культурою, вдосконалити розміщення буряківництва і оптимізувати сировинні зони цукрових заводів, більш раціонально використовувати матеріальні засоби галузі, транспорт і трудові ресурси, щоб забезпечити великий народногосподарський ефект.
Метою даної курсової роботи є статистичне вивчення виробництва цукрових буряків (фабричних), а саме дослідження взаємозв’язку між урожайністю цукрових буряків, середньорічною оплатою праці одного працівника зайнятого в с-г та питомою вагою цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва.

Содержание

Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Розділ 1. Предмет, завдання та система показників статистики
рослинництва. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6
1.1. Предмет, методи, завдання статистики рослинництва. . . . . . . . . . . . .6
1.2. Система показників статистики рослинництва. . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Розділ 2. Статистична оцінка варіації та аналіз форми розподілу. . . . . . 14
2.1. Характеристика центру розподілу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
2.2. Статистичне вивчення варіації та форми розподілу . . . . . . . . . . . . . 31
2.3. Перевірка статистичної гіпотези про відповідність фактичного розподілу нормальному. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
Розділ 3. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків. . . . . . . . . . . . . . .47
3.1. Аналітичне групування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
3.2. Проста кореляція. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
3.3. Множинна кореляція. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
3.4. Непараметричні показники щільності зв’язку. . . . . . . . . . . . . . . . . . .67
Висновки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .73
Список використаної літератури. . . . . . . . . . . . . . . .

Работа состоит из  1 файл

розрахунки.doc

— 1.81 Мб (Скачать документ)

    2. Вибираємо рівень ймовірності  Р = 0,95

    

    

    

    

    Висновок: Так, як фактичне значення F-критерія Фішера перевищує критичну точку при  рівні ймовірності 0,95, то відхиляється, тобто коефіцієнт кореляції(детермінації)є суттєвим. 

     Таблиця 3.4 Вихідні і розрахункові дані для обчислення парної кореляції між урожайністю цукрових буряків і питомою вагою цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва.

№ господарства урожайність цукрових буряків, ц/га(у) питома вага цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва %(х)  
 
 
ху
1 369 64 136161 4096 23616
2 164 41 26896 1681 6724
3 209 67 43681 4489 14003
4 137 38 18769 1444 5206
5 119 50 14161 2500 5950
6 154 54 23716 2916 8316
7 169 42 28561 1764 7098
8 80 31 6400 961 2480
9 363 48 131769 2304 17424
10 170 46 28900 2116 7820
11 90 32 8100 1024 2880
12 73 24 5329 576 1752
13 125 33 15625 1089 4125
14 224 69 50176 4761 15456
15 219 59 47961 3481 12921
16 114 44 12996 1936 5016
17 190 53 36100 2809 10070
18 131 29 17161 841 3799
19 181 15 32761 225 2715
20 160 40 25600 1600 6400
21 348 58 121104 3364 20184
22 335 66 112225 4356 22110
23 223 57 49729 3249 12711
24 110 36 12100 1296 3960
25 172 48 29584 2304 8256
4629 1144 1035565 57182 230992
 

 

      1. Однорідність сукупності:

     

     

     

     

      - сукупність є однорідною.

     

     

     

     

     

      - сукупність є однорідною.

     2. Досягнення варіації:

      - варіація є достатньою

      - варіація є достатньою

     3.Числовий  вираз:

     

     

     

     

       

       

     

     

      - рівняння регресії 

     Оцінити тісноту зв’язку між урожайністю цукрових буряків і середньорічною оплатою праці одного працівника, зайнятого в сільському господарстві:

     Коефіцієнт кореляції:

     Коефіцієнт детермінації:

      Варіація урожайності цукрових буряків на 35006,4 обумовлена варіацією питомої ваги цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва.

    Перевірити суттєвість коефіцієнтів кореляції(детермінації): використовують F-критерія Фішера:

    де  р – кількість параметрів у рівнянні;

    п – кількість одиниць сукупності.

    1. Н0- коефіцієнт кореляції є несуттєвим

    2. Вибираємо рівень ймовірності  Р=0,95

    

    

    

    

    Висновок: Так, як фактичне значення F-критерія Фішера перевищує критичну точку при рівні ймовірності 0,95, то відхиляється, тобто коефіцієнт кореляції(детермінації)є суттєвим. 

    1. Множинна  кореляція
 

     Припущення  про існування лінійного рівняння множинної регресії може бути представлене у вигляді:

     

     Отже, із коефіцієнтом регресії показує на скільки одиниць зміниться результативна  ознака при зміні однієї із факторних ознак на одиницю при умові, що всі інші факторні ознаки еліміновані – зафіксовані на постійному середньому рівні.

     Для визначення рівняння регресії необхідно  розв’язати систему рівнянь:

     

     Для оцінки тісноти зв’язку між досліджуваними ознаками в множинній кореляції  використовують систему показників:

  1. парні коефіцієнти кореляції – вони характеризують тісноту зв’язку між будь-якими двома ознаками без врахування дії інших ознак, можуть приймати значення від -1 до 0 та від 0 до+1.

     

     

     

  1. часткові  коефіцієнти кореляції – вони характеризують тісноту зв’язку між результативною та однією із факторних ознак при умові, що інші факторні ознаки є еліміновані, приймають значення від -1 до 0 та від 0 до +1.

     

     

  1. множинний коефіцієнт кореляції – характеризує тісноту зв’язку між всіма досліджуваними викориляційно-регресійними моделями.

     

     

  1. множинний коефіцієнт детермінації – показує на скільки відсотків варіація результативної ознаки зумовлює варіацією факторних ознак.

     

  1. часткові  коефіцієнти детермінації – показують на скільки відсотків варіація результативної ознаки зумовлює варіацію кожної із факторних ознак.

     

     

     

     Коефіцієнт еластичності – показує на скільки відсотків зміниться результативна ознака при зміні факторної ознаки на 1%:

     

     Бета-коефіцієнт – показує наскільки середньоквадратичне відхилення зміниться результативна ознака при зміні факторної ознаки на одне середнє квадратичне відхилення.

     

     Суттєвість  множинного коефіцієнта кореляції(детермінації) здійснюється за допомогою F-критерія Фішера, фактичне значення якого обчислюється за формою:

     

     Оцінка  суттєвості коефіцієнта регресії ( ) здійснюється за допомогою t-критерія , фактичне значення якого обчислюється за формулою:

      , де середня помилка обчислюється  за формулою:

      , де 

      - характеризує вплив факторів, які не досліджуються.

       
 

     Таблиця 3.5 Розрахунок залежності урожайності цукрових буряків від середньорічної оплати праці одного працівника, зайнятого в сільському господарстві та питомої ваги цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва. 

№ господарства урожайність ц. б.(у) середньорічна оплата праці одного працівника, зайнятого в с/г( ) питома  вага ц.б. у вартості реалізованої продукції  вир-ва( )  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1 369 1341 64 136161 1798281 4096 85824 494829 23616
2 164 1384 41 26896 1915456 1681 56744 226976 6724
3 209 1046 67 43681 1094116 4489 70082 218614 14003
4 137 1652 38 18761 2729104 1444 62776 226324 5206
5 119 1162 50 14161 1350244 2500 58100 138278 5950
6 154 2170 54 23716 4708900 2916 117180 334180 8316
7 169 1307 42 28561 1708249 1764 54894 220883 7098
8 80 1448 31 6400 2096704 961 44888 115840 2480
9 363 2129 48 131769 4532641 2304 102192 772827 17424
10 170 1335 46 28900 1782225 2116 61410 226950 7820
11 90 1020 32 8100 1040400 1024 32640 91800 2880
12 73 954 24 5329 910116 576 22896 69642 1752
13 125 1149 33 15625 1320201 1089 37917 143625 4125
14 224 1181 69 50176 1394761 4761 81489 264544 15456
15 219 1850 59 47961 3422500 3481 109150 405150 12921
16 114 1031 44 12996 1062961 1936 45364 117534 5016
17 190 1080 53 36100 1166400 2809 57240 205200 10070
18 131 1288 29 17161 1658944 841 37352 168728 3799
19 181 1195 15 32761 1428025 225 17925 216295 2715
20 160 867 40 25600 751689 1600 34680 138720 6400
21 348 1926 58 121104 3709476 3364 111708 670248 20184
22 335 2010 66 112225 4040100 4356 132660 673350 22110
23 223 1246 57 49729 1552516 3249 71022 277858 12711
24 110 1087 36 12100 1181569 1296 39132 119570 3960
25 172 1066 48 29584 1136356 2304 51168 183352 8256
4629 33925 1144 1035565 49491934 57182 1596433 6721317 230992

Будуємо рівняння регресії:

         

Підставимо  знайдені дані в систему нормальних рівнянь:

Знайдемо  коефіцієнти регресії розв’язавши систему. Для розв'язання системи нормальних рівнянь поділимо всі члени рівнянь на коефіцієнти при а0:

     

     

     

    Рівняння  зв'язку, яке визначає залежність результативної ознаки від двох факторних, .має такий  вигляд:

     

      , показує, із збільшенням середньорічної оплати праці одного працівника, зайнятого в сільському господарстві на 1%, урожайність цукрових буряків підвищиться на 10,46 ц/га, при умові, що друга ознака, питома вага цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва є елімінована.

      , показує, що із збільшенням  питомої ваги цукрових буряків  у вартості реалізованої продукції рослинництва на 1%, урожайність цукрових буряків зменшиться в середньому на -56,02, при умові, що інша факторна ознака, середньорічна оплата праці одного працівника, зайнятого в сільському господарстві є елімінована. 

Оцінити тісноту зв’язку між досліджуваними ознаками:

  1. парні коефіцієнти кореляції:

      - прямий тісний зв’язок.

     

     

      - прямий помірний зв'язок.

     

      - прямий помірний (або середній) зв'язок.

  1. часткові коефіцієнти кореляції:

     

     

  1. множинний коефіцієнт кореляції:

      - тісний зв'язок між ознаками.

  1. множинний коефіцієнт детермінації:

     

     Варіація  урожайності цукрових буряків на 84,64% залежить від варіації середньорічної оплати праці одного працівника, зайнятого в сільському господарстві та питомої ваги цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва.

Информация о работе Статистичні методи вивчення взаємозв’язків