Тематика перекладознавчих досліджень ХХ ст

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Октября 2012 в 20:18, реферат

Описание

Історія перекладознавства – наукова дисципліна, яка вивчає розвиток теоретичного осмислення перекладу як важливого чинника на всіх етапах існування різномовного спілкування. Вона є окремим розділом перекладознавства, найтісніше пов'язаним з історичною наукою. Дослідження з історії українського художнього перекладу певною мірою сприяли обґрунтуванню деяких аспектів історії українського перекладознавства. Від 1990-х років стало можливим включати до історії перекладознавства праці, імена та напрями, яких не досліджували через політичні обставини.

Содержание

Вступ.............................................................................................................. 3-5
Розділ 1. Історичні аспекти перекладознавства...................................5-9
1.1 Переодизація становлення українського перекладу…………………6-9
1.2 Історичні основи перекладу в Україні XX століття……………………..5-7
Розділ 2. Тематика перекладознавчих досліджень ХХ ст. ……….………...9-11
Висновок...........................................................................................................11-12
Список використаної літератури.......................................................................13

Работа состоит из  1 файл

referat переклад.docx

— 46.12 Кб (Скачать документ)

Перекладознавство західноукраїнських земель міжвоєнного часу – невід'ємна частина української науки про  переклад. Цьому сприяли контакти зі східноукраїнськими вченими, еміграція  науковців зі Східної України  після невдачі Визвольних змагань  та подібна тематика досліджень.

Третій період (кінець 1940-х  – початок 1970 х рр.) – становлення  українського перекладознавства у  всесоюзному контексті. Тематика перекладознавчих досліджень спочатку обмежувалася слов'янськими мовами та літературами, але згодом розширилася на романські й германські мови. Розвинулася теорія віршового  перекладу (розвідки М. Т. Рильського); прозового перекладу (праці О. Л. Кундзіча та С. П. Ковганюка); зроблено певний внесок до історії художнього перекладу (статті Г. П. Кочура). Основні  положення української школи  перекладознавства систематизував та теоретично розвинув В. В. Коптілов.

Дослідження останньої чверті ХХ ст. віддзеркалюють перетворення перекладознавства  на міждисциплінарну галузь знань. Науковці застосовували різні методи наукового  аналізу в межах перекладознавчих студій, чим сприяли уточненню  його терміносистеми та розширенню аналітичного апарату. Здобуття Україною незалежності позитивно вплинуло на перекладознавство, пожвавивши дослідження з історії перекладу,                   науково-технічного перекладу та дидактики перекладу.          

 

Список використаної літератури

 

1. Зорівчак Р. П. Про підготовку перекладачів для України ХХІ ст.. // Сучасна лінгвістика, 2005., №7. – с.15-17  

2. Комиссаров В.К. Теория перевода. - М.: Высш.шк., 2000. -253 с.

3. Володимир Державин: теорія  і критика перекладу // Збірник  Харків. іст.-філол. т ва / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди;  Харків. іст.-філол. т-во. – 2005. –  Т. 11. – С. 205-214. 

4. Франкові перекладознавчі  ідеї у працях дослідників  ХХ сторіччя // Записки Наук. т-ва  ім. Шевченка. – 2005. – Т. 250: Праці  Філол. секції. – С. 527-536.

5. Новикова М.А.  Про  історію перекладу // Теорiя і  практика перекладу. -К.: Вища школа, 1991. -Вип.10. -С.21-27.

6. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. –Київ: Вища школа, Вид-во при Київському університеті, 2001.-166с 

7. Любченко Т.Н. Практичні  підходи до перекладу // Теорія i практика перекладу. - К., 1991. - Вип. 17. - с.89-97. 

8. Рильський М. Мистецтво  перекладу. Статті, виступи, нотатки.  Київ, 1975, с.183   

 


Информация о работе Тематика перекладознавчих досліджень ХХ ст