Способи вираження модальності прохання в іспанській мові

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2013 в 19:52, магистерская работа

Описание

За основну мету роботи обрано аналіз способів вираження модальності прохання в сучасній іспанській мові.
З поставленої мети витікають наступні завдання:
дослідити розуміння терміну «модальність» в лінгвістиці;
проаналізувати існуючі класифікації типологій модальності;
зазначити місце спонукальної модальності в ряду інших типів модальності;
проаналізувати класифікації різновидів спонукальної модальності;
зазначити місце модальності прохання в ряду інших типів спонукальної модальності;
проаналізувати нюанси модального значення прохання;
дослідити способи вираження модальності прохання в сучасній іспанській мові.

Содержание

ВСТУП .............................................................................................................
РОЗДІЛ 1 РОЗУМІННЯ КАТЕГОРІЇ МОДАЛЬНОСТІ .......................
1.1 Розуміння категорії модальності в філософії, логіці, лінгвістиці ........
1.1.1 Типи модальних значень .......................................................................
1.2 Спонукальна модальність – специфічна форма об’єктивно-суб’єктивної модальності ...............................................................................
1.2.1 Різновиди спонукальних значень ..........................................................
1.2.2 Модальність прохання як специфічний вид спонукальної модальності ......................................................................................................
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1..........................................................................
РОЗДІЛ 2 СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ МОДАЛЬНОСТІ ПРОХАННЯ В ІСПАНСЬКІЙ МОВІ ........................................................
2.1 Вживання прохань в різних дискурсах ...................................................
2.1.1 Особливості вживання прохань у повсякденному дискурсі ..............
2.1.2 Особливості вживання прохань у діловому дискурсі .........................
2.1.3 Особливості вживання прохань у релігійному дискурсі ....................
2.2 Модальні нюанси прохання в сучасній іспанській мові .......................
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 .........................................................................
ВИСНОВКИ ...................................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................
RESUMEN........................................................................................................
3
6
6
11
17

19

22
27
29

30
43
43
52
68
71
75
82

Работа состоит из  1 файл

Диплом кати normokontrol.doc

— 522.00 Кб (Скачать документ)

Лінгвістичні особливості  способів вираження прохання у релігійному  дискурсі полягають у тому, що форма прохання є експліцитною, тому що наявне дієслово rogar (благати), саме воно і є носієм модального значення прохання, крім того, це дієслово має однакову граматичну форму.

Відмінним є наступне: в даній тематичній сфері можна  виділити підтеми такі як прохання за інших людей, прохання за загиблих зі своїх сімей,  прохання за інші сім’ї, прохання за мир у світі, прохання за церков. Бачимо, що не має жодного прикладу прохання за себе. Що до структури, ці прохання мають два типи структур, а саме одні складаються з трьох компонентів: 1) за кого просить віруючий, 2) що саме просить Бога зробити.  Особливості структури другого компоненту прохання заключаються в тому, що вона починається прийменником  para que  і після неї йде дієслово у Presente Subjuntivo Activo, безпосереднє звернення до Бога може бути наявним або відсутнім; і 3) безпосередньо прохання – Roguemos al Señor, у якому дієслово rogar – благати, стоїть у Presente Subjuntivo Activo першої особи множини; інші приклади складаються з двох компонентів: 1) що саме просить Бога зробити.  Особливостю структури першої частини прохання є те, що вона починається прийменником  para que  і після неї йде дієслово у Presente Subjuntivo Activo третьої особи однини, відсутнє безпосереднє звернення до Бога; і 2) безпосередньо прохання – Roguemos al Señor, у якому дієслово rogar – благати, яке стоїть у Presente Subjuntivo Activo першої особи множини. Бачимо, що частина,  яка відображає, за кого просять, наявна не у всіх проханнях даного типу, але всі прохання даного типу містять останній компонент Roguemos al Señor, у якому дієслово rogar – благати стоїть у Presente Subjuntivo Activo першої особи множини. Це означає, що дані прохання виголошуються не від себе особисто, а від певної спільноти віруючих, чи то усіх віруючих, чи певної родини, залежно від випадку і також пояснює відсутність прохань за себе. 

 

2.2 Модальні нюанси прохання в сучасній іспанській мові

 

Модальність прохання не є однорідною, вона має свої відтінки. Розглянемо їх більш детально на прикладах.

Наприклад, можемо виділити прохання-благання:

Por N. y N., para que Dios les conceda salud y paz, trabajo y alegría. Roguemos al Señor:

Прохання даного типу аналізуються як такі, що проходять у ситуації спілкування, яку можна вважати неофіційною; в усній формі; з особистим зверненням, якщо вважати, що віруючий у своїй молитві звертається безпосередньо до Бога, адресатом є Бог, адресантом – віруюча людина; співрозмовники обіймають різне “соціальне” положення, “соціальне становище” адресата значно вище, ніж соціальне становище адресанта; припустимо наявну різницю в віці, вважається, що Бог почав існувати ще до створення Всесвіту, тому можна стверджувати, що його вік більший за вік будь-якого віруючого; різниця у статі у даному випадку не визначається і не має значення; спорідненість також; відношення співрозмовників можна вважати дружніми, у віруючих, які ходять до церкви молитися, відношення з Богом не можуть бути ворожими; спілкування не є анонімним, тому що вважається, зокрема віруючими, що Бог всюди і він бачить і чує кожного, незалежно від того, де він, віруючий, знаходиться. Форма даного прохання є експліцитною, тому що наявне дієслово rogar (благати), саме воно і є носієм модального значення прохання. Щодо структури прохання можемо виділити 3 частини:

- за кого просить віруючий – Por N. y N.;

- що саме просить Бога зробити – para que Dios les conceda …. Особливостями структури другої частини прохання є те, що вона починається прийменником  para que  і після нього йде дієслово у Presente Subjuntivo Activo третьої особи однини. Тут наявне безпосереднє згадування про Бога;

- безпосередньо прохання – Roguemos al Señor, у якому дієслово rogar (благати), стоїть у Presente Subjuntivo Activo першої особи множини.

Por todos los Matrimonios: para que, en el amor mutuo y en la fidelidad constante, sean en nuestra sociedad fermento de paz y unidad. Roguemos al Señor:

Прохання даного типу аналізуються як такі, що проходять у ситуації спілкування, яку можна вважати неофіційною; в усній формі; з особистим зверненням, якщо вважати, що віруючий у своїй молитві звертається безпосередньо до Бога, адресатом є Бог, адресантом – віруюча людина; співрозмовники обіймають різне “соціальне” положення, “соціальне становище” адресата значно вище, ніж соціальне становище адресанта; припустимо наявну різницю в віці, вважається, що Бог почав існувати ще до створення Всесвіту, тому можна стверджувати, що його вік більший за вік будь-якого віруючого; різниця у статі у даному випадку не визначається і не має значення; спорідненість також; відношення співрозмовників можна вважати дружніми, у віруючих, які ходять до церкви молитися, відношення з Богом не можуть бути ворожими; спілкування не є анонімним, тому що вважається, зокрема віруючими, що Бог всюди і він бачить і чує кожного, незалежно від того, де він, віруючий, знаходиться. Форма даного прохання є експліцитною, тому що наявне дієслово rogar (благати), саме воно і є носієм модального значення прохання. Щодо структури прохання можемо виділити 3 частини:

- за кого просить віруючий – Por todos los Matrimonios;

- що саме просить Бога зробити – para que, en el amor mutuo y en la fidelidad constante, sean en nuestra …. Особливостями структури другої частини прохання є те, що вона починається прийменником  para que  і після нього йде дієслово у Presente Subjuntivo Activo третьої особи множини. Тут відсутне безпосереднє згадування про Бога;

- безпосередньо прохання – Roguemos al Señor, у якому дієслово rogar (благати), стоїть у Presente Subjuntivo Activo першої особи множини.

Інший приклад модального відтінку, це прохання-клопотання:

Ruego a Ud. Me despache 10 Resmas de cartulina Opalina de 225 grs, tamaño mercurio (77 cms. x 110 cms) blanca, española:

Прохання проходить у офіційній ситуації спілкування, представник однієї організації звертається в писемній формі до представника іншої із проханням надіслати те, що йому потрібно. Таке звернення є дистанційним; за безпосоредньою кількістю адресантів прохання є індивідуальним, попри те що адресат і адресант є представниками певної організації. В даному випадку важко визначити, чи є різниця в соціальному положенні співрозмовників; різниця в віці тут не грає значної ролі; різниця у статі також не має великого значення; співрозмовники не є родичами; відношення співрозмовників можна вважати дружніми. Прохання виражається в експліцитній формі, тому що наявний елемент, який містить значення прохання, це дієслово rogar (благати). Анонімність відсутня, тому що хоч комунікація і відбувається письмово та дистанційно, але лист-прохання завжди містить підпис конкретної людини. Аналізуючи структуру прохання можемо виділити 2 частини – 1) безпосередньо прохання – Ruego a Ud, у якому дієслово rogar (благати) стоїть у Presente Indicativo Activo першої особи однини, 2) це зміст прохання, яке містить дієслово despachar (відправляти), яке стоїть Presente Subjuntivo Activo у третій особі однини. Граматична форма цього дієслова являє собою імпліцитний компонент прохання.

Señor Dominguez, le habla Lina Quispe de Imperio SAC, necesito que me envie 2 planchas de bancotex delgado y 2 de microporosa, para mañana a las 8 de la mañana, puede ser?

 Прохання проходить у офіційній ситуації спілкування, представник однієї організації звертається до іншої із проханням отримати те, що йому потрібно, в писемній формі, з дистанційним зверненням, прохання є індивідуальним, за кількістю адресантів, адресат і адресант є представниками певної організації, важко визначити чи є різниця в соціальному положенні співрозмовників, різниця в віці в даному випадку не грає значної ролі, різниця у статі є адресант – жінка, адресат – чоловік, співрозмовники не є родичами, відношення співрозмовників можна вважати дружніми дружніми, форма прохання експліцитна, тому що наявний елемент який містить в собі сему прохання, а саме безособова дієслівна конструкція puede ser – може бути, анонімність відсутня, тому що хоч комунікація і відбувається письмово та дистанційно, але лист-прохання містить ім’я адресанта та адресата, щодо структури прохання можемо виділити 4 частини:

- це поважне звернення до адресата Señor Dominguez,

- представлення адресанта, та його міста роботи le habla Lina Quispe de Imperio SAC,

- це зміст прохання, який містить конструкцію necesito que me envie – мені необхідно, щоб ви мені надіслали, імпліцитний компонент прохання,

- безпосередньо прохання, чи експліцитний компонент – безособова дієслівна конструкція puede ser – може бути, де дієслово poder стоїть у Presente Indicativo Activo третій особі однини.

Також можемо виділити прохання-бажання:

Querría ver su ponencia, dicen que es muy interesante:

У даному прикладі маємо  офіційну ситуацію спілкування,  співрозмовники є колегами, разом працюють, різниця в соціальному становищі співрозмовників відсутня, тому що обидва обіймають майже однакову посаду. Обидва комуніканти є чоловіками, різниця в віці в даному випадку не грає значної ролі. Співрозмовники не є родичами, вони мають дружні відношення. В даному випадку анонімність відсутня, тому що комунікація в даному випадку здійснюється віч на віч. Комунікація проходить особисто, в усній формі.

Тут маємо розповідний комунікативний тип. Форма прохання є імпліцитною, тому що зміст прохання виражен часовою формою дієслова querer. Щодо стуктури прохання у даному випадку значення прохання, виражене  дієсловом querer яке стоїть у Imperfecto Potencial Activo, це граматичний спосіб вираження прохання.

Quisiera tomar tus apuntes:

Дане прохання проходить  у неофіційній ситуації, співрозмовники є одногрупниками, разом навчаються. Коммуніканти займають однакове соціальне положення, обидва є студентами. Різниця в віці майже відсутня, співрозмовники навчаються в одній групі, обидва співрозмовники є жінками. Коммуніканти не є родичами, та мають дружні стосунки. Коммунікація здійснюється, в данному випадку, особисто, звідси маємо відсутню анонімність, тому що комунікація в даному випадку здійснюється віч на віч, в усній формі, за допомогою розповідного комунікативного типу.

Маємо імпліцитну форма  прохання, тому що значення прохання виражене граматичною флрмою дієслова querer. Структурними особливостями в даному випадку є те, що домінує сема бажання, яка виражена дієсловом querer яке стоїть у Pretérito Imperfecto Subjuntivo Activo, це граматичний спосіб вираження прохання.

¿Te importa cerrar la ventana?:

Маємо неофіційну ситуацію спілкування, з рівноположними комунікантами, співрозмовники є одногрупниками, разом навчаються, обидва є студентами. Обидва співрозмовники є жінками, Різниця в віці майже відсутня, співрозмовники навчаються в одній групі. Співрозмовники не є родичами і мають дружні відношення. В даному випадку адресант звертається до адресанта особисто, в усній формі, тому анонімність відсутня, комунікація в даному випадку здійснюється віч на віч.

Маємо питальний комунікативний тип. Форма прохання є імпліцитною, тому що значення прохання виражене граматичною формою дієслова importarse. Структурні особливості даного прохання в тому, що у даному випадку домінує сема бажання, яка виражена дієсловом importarse яке стоїть у Presente Indicativo Activo, це граматичний спосіб вираження прохання.

Також існують власне прохання:

Me pasa ese libro, por favor:

У даному прикладі маємо неофіційну ситуацію спілкування,  співрозмовники є однокласниками, разом навчаються, різниця в соціальному становищі співрозмовників відсутня, тому що обидва обидва є учнями. Обидва комуніканти є чоловіками, різниця в віці в даному випадку майже відсутня, співрозмовники навчаються в одному класі. Співрозмовники не є родичами, вони мають дружні відношення. В даному випадку анонімність відсутня, тому що комунікація в даному випадку здійснюється віч на віч. Комунікація проходить особисто, в усній формі.

Тут маємо розповідний комунікативний тип. Форма прохання є експліцитною, тому що наявне словосполучення por favor – будь ласка, яке включає значення прохання. Щодо стуктури прохання у даному випадку воно складається з 2х частин:

  • це змістовний компонент прохання, який містить дієслово pasar у Presente Indicativo Activo, це граматичний спосіб вираження прохання;
  • це форма вічтивості por favor – будь ласка, яка безпосередньо містить значення прохання, це лексичний спосіб вираження прохання.

¿Me bajas la basura, por favof?:

Дане прохання проходить  у неофіційній ситуації, співрозмовники є однокласниками, разом навчаються. Коммуніканти займають однакове соціальне положення, обидва є учнями. Різниця в віці майже відсутня, співрозмовники навчаються в одному класі. Наявна різниця в статі, адресант – жінка, адресат – чоловік. Коммуніканти не є родичами, та мають дружні стосунки. Коммунікація здійснюється, в данному випадку, особисто, звідси маємо відсутню анонімність, тому що комунікація в даному випадку здійснюється віч на віч, в усній формі, за допомогою питального комунікативного типу.

Маємо експліцитну форму прохання, тому що наявне словосполучення por favor – будь ласка. Структурними особливостями в даному випадку є те, що воно складається з 2х частин:

  - це змістовний компонент прохання, який містить дієслово bajar у Presente Indicativo Activo, це граматичний спосіб вираження прохання;

- це форма вічтивості por favor – будь ласка, яка безпосередньо містить значення прохання, це лексичний спосіб вираження прохання;

Por favor, ¿la Plaza de España?:

Маємо неофіційну ситуацію спілкування, турист питає прохожого про місце знаходження площі. Щодо соціального становища, в даному випадку важко визначити, чи є різниця в ньому між комунікантами. Наявна різниця в віці адресант – молодий, адресат – похилого віку та в статі адресант – жінка, адресат – чоловік. Співрозмовники не є родичами і мають дружні відношення, як би були ворожі, адресант не звернувся би до адресата із проханням у даному випадку. В даному випадку адресант звертається до адресанта особисто, в усній формі, тому анонімність відсутня, комунікація в даному випадку здійснюється віч на віч.

Маємо питальний комунікативний тип. Форма прохання є експліцитною, тому що наявне словосполучення por favor – будь ласка. Структурні особливості даного прохання в тому, що у даному випадку воно складається з 2х частин:

- це форма вічтивості por favor – будь ласка, яка безпосередньо містить значення прохання, це лексичний спосіб вираження прохання;

- це змістовний компонент прохання.

Hace el favor de ponerme con el Sr. López:

У даному прикладі маємо  офіційну ситуацію спілкування,  співрозмовники не є рівноположними адресант – викладач, адресат – секретар, соціальне становище адресанта вище, ніж соціальне становище адресата. Наявна різниця в віці адресант – похилого віку, адресат – молодий, та в статі адресант – чоловік, адресат – жінка. Співрозмовники не є родичами, вони мають дружні відношення. В даному випадку анонімність відсутня, тому що комунікація в даному випадку здійснюється віч на віч. Комунікація проходить особисто, в усній формі.

Тут маємо розповідний комунікативний тип. Форма прохання є експліцитною, тому що зміст прохання виражен словосполученням hacer el favor de – робити ласку. Щодо стуктури прохання у даному випадку воно складається з 2х частин:

  • це форма вічтивості hacer el favor de – робити ласку, яка безпосередньо містить значення прохання, це лексичний спосіб вираження прохання;
  • це змістовний компонент прохання.

Un café, por favor:

Маємо неофіційну ситуацію спілкування, відвідувач кафе робить офіціантові замовлення. Щодо соціального становища, в даному випадку важко визначити соціальне становище адресанта, але адресат є офіціантом, а тому важко визначити чи є різниця в ньому між комунікантами. Наявна різниця в віці адресант – молодий, адресат – похилого віку та в статі адресант – жінка, адресат – чоловік. Співрозмовники не є родичами і мають дружні відношення, як би були ворожі, адресант не звернувся би до адресата із проханням у даному випадку. В даному випадку адресант звертається до адресанта особисто, в усній формі, тому анонімність відсутня, комунікація в даному випадку здійснюється віч на віч.

Информация о работе Способи вираження модальності прохання в іспанській мові