Соматичні фразеологічні одиниці в англійській мові та їх українські відповідники

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

               

 

 

 

 

Соматичні фразеологічні одиниці  в англійській мові та їх українські відповідники

курсова робота

 

Науковий керівник:

 

старший викладач

кафедри англійської 

філології і  перекладу 

Єнчева Г.Г

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2011

 

ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………...		3
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження фразеологізмів….		5
1.1. Поняття терміна “фразеологізм”, спроби класифікації та перекладу  фразеологізмів……………………………………………..		5
1.2. Соматизм  як перекладацький феномен…………………………..		12
1.3. Лексико-семантичні групи та розряди  соматизмів………………		14
Розділ 2. Аналіз перекладу соматичних фразеологічних одиниць…………...		18
2.1. Семантико-когнітивні особливості  соматизмів в українській та  англійській мовах……………………………………………………….		18
2.2 Порівняльний аналіз фразеологізмів  з компонентом-соматизмом з їх  еквівалентами в українській  мові при перекладі…..		23
Висновки	………………………………………………………………………..	30
Список використаних джерел…………………………………………………...		32
Додатки…………………………………………………………………………...		37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Дослідження присвячене вивченню специфіки соматичної лексики для характеристики людини в українській та англійській  мові при перекладі. Соматична лексика – одна з найбільш стародавніх універсальних лексичних груп і один з самих актуальних об'єктів дослідження в порівняно-історичних, структурно-порівняльних і лінгвокультурологічних працях вітчизняних і закордонних перекладачів, що виділяють цей пласт лексики зазвичай першим в лексико-тематичній системі будь-якої мови Ю.Ю. Аваліані, Д. А.Базарова, А.Ф.Богданова, Р.М.Вайнтрауб, Ф.О.Вакк, В.Г.Гак, Ю.А.Долгополов, А.В.Дибо, В.А.Плунгян, В.Н.Суєтенко, Е.М.Сендровец, Ю.С.Степанов, А.В.Кунін, Н.М.Шанський та ін.

Причиною  постійної уваги до соматизмів є  той факт, що процес усвідомлення себе серед навколишньої дійсності і  визначення себе як особи людина почала з відчуттів, що виникають безпосередньо  через органи чуття і частини  власного тіла. Людське тіло виявилося  одним з найдоступніших для спостереження  і вивчення об'єктом, і слова, що позначають частини тіла людини, так само древні, як і сама людська свідомість.

Об’єктом дослідження є соматизми – закріплені в системі мови переносні значення, які об’єктивують в англійській і українській мовах типізовані знання та уявлення про частини тіла в проекції на людину. 

Предметом дослідження є зіставлення семантико-когнітивних і функціонально-прагматичних особливостей соматизмів в англійській та українській мовах, а також особливості стратегії перекладачів у віднайденні способів та прийомів перекладу фразеологічних одиниць із соммтичним компонентом.

Фактичний матеріал дослідження  – це понад 150 зразків фразеологічних одиниць із соматичним компонентом, вибраних з художніх текстів та спеціальних словників, та їх перекладів. З іншого боку, матеріалом дослідження є корпус лексики й фразеології з анімальним компонентом, укладений шляхом суцільної вибірки з англійських й українських тлумачних, фразеологічних та інших словників.

Для розв’язання поставлених завдань  у роботі застосовано комплексну методику дослідження. Основними залученими методами є методи компонентного аналізу, концептуального аналізу, кількісного аналізу, зіставний та описовий методи.

Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що в ній уперше здійснено комплексне зіставлення лексики та фразеології з анімальним компонентом, що описує людину, на основі залучення лінгвокогнітивного підходу й лінгвокультурологічних даних. Виявлено типові лінгвокогнітивні моделі взаємодії досліджуваних концептосфер. Також було систематизовано способи перекладу фразеологічних одиниць з компонентом-соматизмом.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його результати становлять внесок у розвиток теоретичних аспектів перекладознавства, зокрема зіставної лексикології, оскільки уточнюють зв’язок між фрагментом концептуальної картини світу, що охоплює знання та уявлення людини про її частини тіла.

Практична цінність роботи визначається можливістю використання його результатів як у теоретичних курсах з лексикології, стилістики, порівняльної типології англійської та української мов, так і на заняттях з практики перекладу англійської та української мов у вищих навчальних закладах, для написання наукових робіт з типології та перекладу. Фактичний матеріал може бути включений до тлумачних і фразеологічних словників.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ  ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

 

1. Поняття терміна «фразеологізм», спроби класифікації та перекладу фразеологізмів

 

Визначимо поняття фразеології і розглянемо базисні компоненти, які включає  наука фразеологія. Фразеологія  – розділ мовознавства, який визначає фразеологічний склад мови в її сучасному  стані та історичному розвитку; сукупності фразеологізмів даної мови; сукупності характерних засобів вираження, які властиві окремій соціальній групі, окремому автору чи літературно-публістичному  напрямку. Предметом фразеології  як розділу мовознавства є дослідження  категоріальних ознак фразеологізмів, на базі яких виділяються основні  ознаки фразеологічності і вирішуються  питання про сутність фразеологізмів як особливих одиниць мови, а також  виявлення закономірностей функціонування фразеологізмів у мові і процесів їх відтворення. Фразеологія вивчає специфіку фразеологізмів, як знаків вторинного відтворення, особливості  їх знакової функції та значення властивості  стркутурно-семантичної стійкості та репродуктивності ознак лексичних компонентів фразеологізмів, їх звуковий склад, морфологічна та синтаксична побудова, характер зовнішніх лексико-семантичних зв’язків та форми реалізації у мовному ланцюгу, а також експресивно-стилістичні ознаки фразеологізмів, їх системний зв’язок з іншими одиницями фразеологічного складу та з словами [5, с. 182]. Таким чином, фразеологізм (фразеологічна одиниця) – загальна назва семантично залежних сполучень слів, які не відтворюються у мові як схожі з ними за формою синтаксичні структури – словосполучення чи речення, а відтворюються в ній у соціально закріпленому за ними стійкому співвідношенні змісту та окремого лексико-граматичного складу. Фразеологічні одиниці заповнюють пропуски у лексичній системі мови, яка не може повністю забезпечити найменування пізнаних людиною нових сторін дійсності, і у багатьох випадках являються єдиними ознаками предметів, властивостей, процесів, становищ, ситуацій і т.д. [13, с. 29]. Утворення фразеологізмів послаблює суперечність між потребою мислення та обмеженими лексичними ресурсами мови. В тих же випадках, коли фразеологізм має лексичний синонім, вони звичайно, розрізнюються у стилістичному відношенні. У фразеологізмах знаходить відбиття історії народу, своєрідність його культури та побуту. Англійський фразеологічний фонд – складний конгломерат споконвічних та запозичених фразеологізмів з явним переваженням перших. У деяких фразеологізмах зберігаються архаїчні елементи – представники попередніх епох.

У фразеологічних утвореннях велику роль грає людський фактор, тому що значна кількість фразеологізмів пов’язана з людиною, з різноманітними сферами її діяльності. Фактор адресата є важливішим елементом комунікації. Крім того, людина прагне наділити людськими рисами об’єкти зовнішнього світу, в тому числі й неживі. Думки перекладачів з приводу ряду проблем фразеології розходяться, і це цілком природно. Проте важливим завданням лінгвістів, що працюють у галузі фразеології, є об’єднання зусиль і находження крапок зіткнення в інтересах як теорії фразеології, так і практиці викладання іноземних мов. Розробка теорії фразеології почалася з праць швейцарського мовознавства французького походження Шарля Баллі (1865-1947) “Нарис стилістики” та “Французька стилістика” [3, c. 87]. В першій своїй книзі він визначив чотири групи словосполучень:

1. незалежні словосполучення – сполучення, позбавлені стійкості, які розпадаються після їх утворення;
2. звичайні сполучення – словосполучення – з відносно вільним зв’язком компонентів, які припускають деякі зміни;
3. фразеологічні ряди – групи слів, в яких ряд понять зливаються майже в одне. Такі сполучення допускають перегрупування компонентів;
4. фразеологічні єдності – сполучення, в яких слова втратили своє значення і виражають єдине поняття. Такі сполучення не допускають перегрупування компонентів.

Таким чином, Баллі розрізняв сполучення слів за рівнем стійкості. У своїй праці  “Французька стилістика” він  розглядав звичайні сполучення і  фразеологічні ряди, як проміжні типи словосполучень і розрізняв лише дві основні групи сполучень: незалежні сполучення та фразеологічні єдності. З часу праць Баллі дослідництво фразеології зробило крок вперед. Але праці великого вченого, які були написані на початку вивчення фразеології, сприяли розвитку фразеологічних дослідів [8, c. 43].

Поворотним  пунктом у вивченні фразеології  різних мов є відомі праці В.В.Виноградова [6, c. 191]. Він виділяв три типи фразеологічних одиниць:

1. фразеологічні зрощення чи ідіоми – немотивовані одиниці, які виступають як еквіваленти слів;
2. фразеологічні єдності – мотивовані одиниці з єдиним цілим значенням, яке виникає із злиття значень лексичних компонентів;
3. фразеологічні сполучення – звороти, в яких у одного з компонентів фразеологічне зв’язане значення, яке проявляється лише в зв’язку з чітко відокремленим колом понять та їх словотвірних означень.

До трьох  типів фразеологічних одиниць Н. М. Шанський додає ще один – фразеологічні  висловлювання. Під фразеологічними  висловлюваннями можна розуміти сталі у своєму складі і використанні звороти, які не тільки є семантично членованими, але й складаються  із слів з вільним значенням.          А. І. Смірницький, який працює у галузі перекладознавства, розрізняє фразеологічні одиниці та ідіоми. Фразеологічні одиниці – це стилістично нейтральні звороти, які не мають метафоричності, чи які втратили її. До фразеологічних одиниць він відносить звороти типу get up, fall in love. Ідіоми базуються на перенесенні значень, на метафорі. Їх характерною рисою є яскрава стилістична забарвленість, відхід від звичайного нейтрального стилю, наприклад, take the bull by the horns – взяти бика за роги. Н. Н. Амосова виділяє два типи фразеологічних одиниць – фраземи і ідіоми. Фразема – це одиниця постійного контексту, в якій мінімум, що вказується і якій потребує актуалізації даного значення слова, що семантично реалізується – є єдино можливими, постійними, наприклад, beef tea – міцний м’ясний бульон; knit one’s brows – нахмуритись. Другий компонент є вказівним мінімумом для першого. Ідіоми – це одиниці постійного контексту, в яких вказівний мінімум і елемент, що семантично реалізується,  складає тотожність і обидва представлені загальним лексичним складом словосполучення. Ідіоми характеризуються цілісним значенням, наприклад, play with fire – грати з вогнем [18, с. 6].

З точки  зору перекладу англійські фразеологічні  одиниці поділяються на дві групи [15, с. 98]:

– фразеологічні  одиниці, що мають еквіваленти в  російській мові;

• безеквівалентні фразеологічні одиниці.

Також Кунін  класифікує перекладні еквіваленти  наступним чином:

1. Повні еквіваленти – це  еквіваленти, що в більшості  випадків є моноеквівалентами  англійських фразеологізмів, співпадають  з ними за значенням, лексичним  складом, образністю, стилістичною  спрямованістю та граматичною  структурою. Наприклад, Achilles’ heels – Ахіллесова п’ята, the apple of discord – яблуко розбрату, the salt of the earth – сіль землі.

2. Часткові еквіваленти. Використання  таких еквівалентів не свідчить  про неточність передачі значення, а лише містить лексичні, граматичні  або лексико-граматичні розбіжності  при збереженні адекватного значення  аналогічної стилістичної спрямованості.  Тому частковий еквівалент за  ступенем адекватності перекладу  слід вважати рівноцінним повному  еквіваленту. Часткові еквіваленти  в свою чергу поділяються на  часткові лексичні еквіваленти: light as a feather – легкий як пір’їнка, put by for rainy day – відкласти про чорний день, like a tired butterfly – як сонна муха, as flies to sugar – як мухи на мед, don’t count your chicken before they are hatched – курчат по осені рахують; та часткові граматичні елементи, що відрізняються від оригіналу числом або порядком слів: all is well that ends well – все добре, що добре закінчується, strike while the iron is hot – куй залізо, поки воно гаряче.