Формування екологічної культури Засобами масової інформації

      Мас-медіа впливають на почуття та інтелект людини, повідомляючи її, доводячи до її свідомості інформацію, змістом якої є соціальна дійсність, прагнучи до того, щоб ця інформація стала провідною в її практичних справах і вчинках. Мова йде про те, щоб розкрити перед людиною сенс її власного буття, основні тенденції історичного процесу, навчити її самостійно мислити, приймати вірні рішення [43, с. 3].

      Владні структури можуть розраховувати на стабільний стан суспільства лише у тому випадку, коли вони будуть приділяти достатню увагу не тільки економічному, але й духовному розвитку суспільства, його екологічному вихованню. Для реалізації цієї мети будь-яке суспільство створює відповідні організації, служби і центри. З'являються і спеціальні канали, за допомогою яких ціннісні установки можуть бути донесені до широких верств населення. Таких каналів немало: політичні, громадські партії, організації й рухи, заклади культури, первинні формальні й неформальні групи, школа й церква, преса і телебачення, радіомовлення і кінематограф тощо.

      Є.П. Нікітін виділяє такі три першоджерела духовного світу людини: пізнавальне, моральне та естетичне. Вони існують у тісному зв’язку. Причому моральне джерело з давніх часів стає лідируючим у духовному світі [45, с. 4]. Інша справа, що люди ніяк не можуть навчитися засвоювати ці великі цінності, постійно і повною мірою вживати цю гуманістичну мораль.   Сьогодні українська система мас-медіа зазнає впливу західної традиції, яка на перший план висуває інформативно–розважальну, сенсаційну функції мас-медіа, маючи на меті не стільки пропагувати якісь ідеї, а скільки відвернути увагу аудиторії від глобальних екологічних проблем суспільства. Західна система мас-медіа вплив на аудиторію чинить не через прямі пропагандистські методи, а через вплив на емоційно–підсвідомий рівень реципієнтів: використовуючи природні страхи людей (смерть, насилля, руйнації, катастрофи, тощо), а з іншого боку природні слабкості (жадоба, лінь, похіть, заздрість, тощо).

      Князєва М.Л. припускає, що існує певна таємна заборона на позитивні емоції [24, с. 97]. Це виходить із концепції роботи мас-медіа: інформація повинна викликати дуже сильну, різку реакцію у людини, вона повинна вивести із інертного стану, схвилювати. Тому увага фокусується на деструктивних подіях. Такий вплив фахівця називають системою негативного тиску.

      Робота ЗМІ спирається на західну теорію журналістики, яка стверджує: добра новина – це не новина. Новина – це те, що чіпляє людину за болюче. Але ж західні засоби масової інформації виходять із ситуації стабільної, байдужої людини, яку можна зачепити лише методом синдрому болі, тому створюють відповідну «відібрану реальність». Як наслідок виникає хиткий малюнок світу, в якому превалюють небезпека, загроза, трагізм. І емоційна палітра у людини складається із страху, жаху, образ, розчарувань, почуття безпосередньої загрози, небезпеки, безсилля і, нарешті, заздрості – її провокують сварливі розповіді із життя сильних світу цього.

      Але стабільне, здорове суспільство орієнтується на аскетичну людину. Більш того, культура є системою формування потреб. І висока культура впливає на щоденність людини таким чином, що вона скорочує його фізіологічні потреби, розвиваючи їх в інших сферах – інформаційній, емоційній, інтелектуальній, моральній, естетичній та ін. Вона працює у напрямку трансформації потреб низького типу (тваринних) у більш свідомі, з яких головна – бути і залишатися людиною. Культура звільняє людину з полону інстинктів та бажань; зводить її у сферу прозріння та співчуття, тим самим скорочує її ненажерливість, обмежує жадібність [24, с. 99]. Культура формує гармонійно розвинуту, духовну людину та здоровий спосіб її життя, спонукає становленню людини екокультурної. Тому, дуже важлива роль у донесенні до широких мас саме позитивної культури, її цінностей і пріоритетів належить мас-медіа.

      Отже, у формуванні духовності людини могутнім інструментом є ЗМІ. Тому багатство змісту мас-медіа – джерело і основа розвитку духовності особистості. Духовне багатство суспільства – не просто сума знань чи культурних цінностей особистостей. Воно поєднує сукупність знань, які людство здобуло впродовж усього історичного розвитку і виявляється в різних формах, на різних рівнях свідомості.

      Водночас духовність особистості є автономною самостійністю, активністю. Неповторність життєвого шляху особистості зумовлює особливості її духовного світу, оригінальність її духовного образу, формує її творчу індивідуальність.

      Говорячи про успішність (не успішності) впливу інформації ми маємо на увазі певні цілі впливу на аудиторію. Результати впливу ЗМІ можуть проявлятися в трьох сферах: інформаційній, мотиваційній й поведінковій.

      Виміряти ефект інформованості аудиторії в принципі легше, ніж мотиваційні ефекти. Інформованість розглядається як результат, сумарного впливу всіх засобів інформації, доступних населенню міста. У результаті виявилися групи, що істотно різняться за рівнем інформованості. Найбільш інформованими є люди, які активно використовують різні канали інформації. Вплив ЗМІ на особистість, як правило, опосередковується впливами тих контактних малих спільнот, у які постійно включена людина. Вони проявляються вже на стадії вибору джерел масової інформації. Результати впливу масової інформації так чи інакше реалізуються в спілкуванні й співпраці людини з навколишнім середовищем. Вплив інформації в сучасному суспільстві розрахований на обслуговування й зміцнення різних суспільних підсистем – малих груп, соціально-територіальних, виробничих, галузевих спільнот.

      Має потребу у вивченні проблема зв'язку характеристик ситуації сприйняття масової інформації з характеристиками інформації. Так, можна припустити, що якщо телевізійна інформація, як правило, потрапляє до особистості в ситуації сімейного спілкування, то найбільш ефективною формою контакту такого засобу інформації з людьми буде звертання до всіх членів. (наприклад, цикли «Тато, мама, я – спортивна родина», «Моя родина» у яких органічно співвідноситься інформація й про життя в цілому, і про виробничі справи окремих членів родини). Отже весь вплив ЗМІ на особистість, групу, більш широкі спільноти узагальнюється в способі життя людей. Поняття «спосіб життя» є надійною методологічною основою для цілісного вивчення об'єктивних і суб'єктивних впливів ЗМІ.

      У проблемі «ЗМІ й спосіб життя» можна виділити три аспекти:

1) відбиття способу  життя суспільства і його підсистем  у матеріалах преси, радіо,  телебачення; 

2) ЗМІ як засіб впливу на вдосконалення способу життя;

3) споживання  масової інформації в структурі  способу життя.

      Найбільш вивченим є третій – до нього належать всі матеріали конкретно-соціологічних досліджень, що характеризують включенність населення в систему ЗМІ в її різних вимірах. Ці дані, як і відзначалося, свідчать про загальну поширеність такого виду занять, як споживання масової інформації.

      Природно, що найбільш вивченими аспектами впливу масової інформації на соціальну активність мас виявляються ті, що безпосередньо проявляються в діяльності самих засобів інформації – ми маємо на увазі таку форму активного, як вираження суспільної думки, участь у створенні матеріалів і передач, контакти із працівниками редакції.

       Звичайно, об'єктом суспільної думки є конкретні теми, за допомогою яких висловлюється точка зору індивіда, групи, або громадськості, і процес матеріального виробництва, і події, що відбуваються в сфері духовного життя суспільства, і поведінка вболівальників на стадіоні, публіки в театрі, політичних лідерів.

      Процес формування суспільної думки є складним і багато в чому визначається наступними умовами:

– суспільна думка формується там і тоді, коли на обговорення народу виноситься, ставиться проблема, що має важливе практичне значення, тобто проблема (питання), що зачіпає соціальні інтереси людей (економічного, соціального, політичного, духовного, екологічного життя);

– суспільна думка найчастіше стосується питань, пов'язаних з політикою, правом, мораллю а в останній час і екологією;

– суспільна думка формується на рівні компетентності. Якщо людина незнайома з яким-небудь питанням, то на прохання висловити думку найчастіше відповідає: «Я не знаю». Але можливий і такий варіант, коли людині просто не вистачає знань для суперечки, обговорення питання.

      Предметом відображення громадського життя найчастіше виступають ті форми суспільної свідомості, ті питання, які припускають відмінності в оцінках, характеристиках, тобто містять у собі спірний момент.  

Необхідно відзначити, що суспільна думка не може існувати поза системою економічних, соціально-політичних, ідейно-моральних відносин.

Виділяють наступні етапи механізму формування суспільної думки:

1. Сприйняття інформації (об'єктивної, суб'єктивної, тенденційної  й т.д.) на рівні окремих людей.

2. Висновки й оцінки  індивідуума на основі наявних  знань, досвіду, уміння аналізувати,  рівня інформованості.

3. Обмін інформацією, висновками, дискусії з іншими людьми

4. На цій основі, формування  певної думки невеликої групи  людей.

5. Обмін між невеликими групами й формування думки соціального шару.

6. Виникнення загальнонародної  думки.

      Особливо сильно процес впливу на суспільну думку відбувається під час політичних виборів, коли впроваджуються установки, стереотипи, які нав'язують свої цілі й людина спонукається до певної дії. Таким чином, завдяки ЗМІ формується суспільна думка – стан масової свідомості, ставлення різних соціальних спільнот, до проблем і подій дійсності.

      ЗМІ – це установи, створені для відкритої, публічної передачі за допомогою спеціального технічного інструментарію різних відомостей будь-яким особам – це відносно самостійна система, що характеризується множинністю тридцятимільйонних елементів: змістом, властивостями, формами, методами й певними рівнями організації (у країні, регіоні, на виробництві). Найголовніші особливості ЗМІ – це публічність, тобто необмежене коло користувачів; наявність спеціальних технічних приладів, апаратури; непостійний обсяг аудиторії, що змінюється залежно від виявленого інтересу до тієї або іншої передачі, повідомлення, або статті.

      ЗМІ через вплив на суспільство в цілому впливають на кожну людину окремо, формуючи певні однакові емоції й дії. Виділяють два основних напрямки впливу ЗМІ на формування суспільної думки:

1. Семантичне маніпулювання, що припускає ретельний відбір і спеціальне компонування понять, що викликають, або позитивні, або негативні асоціації, що дозволяє впливати на сприйняття інформації. Оскільки метод заснований на певних асоціаціях, дозволяє легко вплинути на людину в силу її звичок і переконань.

2. Формування стереотипів. Стереотипи формуються під впливом двох факторів: без свідомої колективної переробки й індивідуального соціокультурного середовища, а також, безумовно, при цілеспрямованому ідеологічному впливі за допомогою ЗМІ. За допомогою стереотипів легко маніпулювати свідомістю людини, оскільки стереотип тісно пов'язаний із життєдіяльністю суспільства в цілому й конкретних груп людей, зокрема.

       Таким чином, суспільна думка багато в чому визначає розвиток громадського життя й направляє діяльність деяких соціальних інститутів, у тому числі й діяльність ЗМІ.

Однак, через  те що ЗМІ намагаються висвітлювати значимі, актуальні для суспільства проблеми й багато в чому розглядають їх із погляду суспільної думки, можна зробити висновок, що не тільки суспільна думка може визначати діяльність ЗМІ, але й сама суспільна думка формується під впливом різних факторів, зокрема, ЗМІ, наприклад, через поширення ідеології й пропаганди.

      Досить розповсюджений образ ЗМІ – четверта влада. Поряд із трьома, традиційними галузями – законодавчою, виконавчою й судовою. Структури державної влади утворюють особливу підсистему суспільства, якій дозволений примус навіть до застосування насильства. Зрозуміло, у рамках чинних законів. Жодна інша підсистема суспільства такими правами не наділена, і в цьому плані будь-який образ недержавної влади – четвертої, п'ятої або одинадцятої – досить умовний. Однак можливості найсильнішого впливу ЗМІ, у тому числі й на прийняття державних рішень – загальновідомий факт.

      Публікації стимулювали, так би мовлячи, блискавичний розвиток багатьох урядових і фінансових криз, прийняття певних судових рішень, і навіть збройні конфлікти. І тут немає ніякого протиріччя.

      Соціальна думка може розраховувати на успішну еволюцію лише при наявності потужного контрольно-коректувального механізму.

      Загальновідомо, що в наш час ЗМІ справляють найбільш вагомий вплив на суспільну свідомість. Через здатність швидко і майже тотально охоплювати найбільш широкі аудиторії ЗМІ можуть трансформувати традиційну систему духовного виробництва, і сьогодні у розвинених суспільно-політичних системах панує теза, що ті, хто володіє ЗМІ, володіють громадською думкою.    Відповідно до концепції відомого канадського соціолога і культуролога Г.М.Маклуена, ера мас-медіа і електронної інформації радикально змінює як життя людини, так і її саму. Сучасні ЗМІ як складова частка масової культури скорочують на планеті простір і час, ліквідовують всі національні кордони, пов‘язуючи в єдину мережу найвіддаленіші куточки. [24, с.101]

      Саме за допомогою мас-медіа серед різних категорій населення (читачів, слухачів, глядачів) пропагуються певні ціннісні установки, світоглядні стереотипи та моделі поведінки, внаслідок чого спільні смаки і форми “культурного споживання” поширюються як серед привілейованих, так і малозабезпечених категорій населення. З огляду на це, у змаганні за культуру мас-медіа перебувають практично поза конкуренцією.

    

 

 

 

 

 

Розділ 3

Проблеми екологічної культури у засобах масової інформації

 

1. Аналіз впливу ЗМІ на формування екологічної культури

 

      Проблеми екологічної культури - це, у першу чергу, проблеми людської свідомості. Споживче ставлення людини до природи і до оточуючих його людей, є причиною безлічі проблем сучасності. Таким чином, раціональним способом вирішення екологічних і всіх інших проблем, є діяльність, спрямована на формування свідомості людей, тобто популяризація здорового способу життя, моральних і патріотичних цінностей. Надзвичайно важливим чинником формування свідомості як такої, є громадська думка.