Характеристика Аргентини

Мета МЕРКОСУР: єдина митна політика щодо третіх країн; забезпечення координації макроекономічної політики, політики в області сільського господарства, податковій і грошовій системах; провести координацію законодавства відносно економічної політики; різко збільшити конкурентноздатність країн-учасниць.

МЕРКОСУР відрізняється великим динамізмом: 1991р - внутрішня торгівля становила 3 млрд. доларів, 2003р - вже 6 млрд. доларів

Створені інституціональні структури, наднаціональні органи: Рада загального ринку - законодавчий і консультативний орган, Група загального ринку - виконавчий орган, Арбітражний суд.

Недоліки МЕРКОСУР: різнорідна політ структура країн-учасниць, зміна політ режимів.

Аргентина є  також членом Світової організації  торгівлі. Створення СОТ фактично стало найбільшою реформою зовнішньої торгівлі за період, що минув з кінця Другої світової війни, що реалізувала у сучаснішій формі спробу створення Міжнародної організації торгівлі (МОТ) у 1948 р.

Сторонами, що підписали  угоду про заснування Світової організації торгівлі, визначено, що головною умовою набуття членства у СОТ є відповідність національного законодавства базовим стандартам і нормам, що містяться в угодах системи ГАТТ/СОТ, метою яких є забезпечення кожному її члену безпечного і передбачуваного міжнародного торговельного середовища та продовження лібералізації торгівлі, сприяння економічному зростанню і розвитку. При цьому правова система ГАТТ/СОТ є балансом між правами, вигодами членства та зобов'язаннями, а СОТ виконує роль міжнародного форуму для торгових переговорів, врегулювання торговельних суперечок торговельного «суду»), постійно діючого інституту моніторингу національної торговельної політики країн-членів.

В основі цих  документів лежать кілька базових засад, відповідно до яких торговельна система має бути:

- позбавленою будь-якої дискримінації — країна не повинна упереджено ставитися до тих чи інших торгових партнерів (їм усім однаково надається статус найбільшого сприяння); так само не повинна проводитися політика дискримінації між національними та іноземними товарами і послугами, яким надається національний режим;

- передбачуваною — іноземні компанії, інвестори та уряди повинні мати впевненість, що торгові бар'єри (в т. ч. тарифи, нетарифні заходи тощо) не зводитимуться самовільно без узгодження з торговельними партнерами; дедалі більше тарифних ставок і зобов'язань щодо відкриття ринків закріплюються угодами СОТ; торгові бар'єри мають знижуватись у ході переговорів;

- відкритою для чесної конкуренції — шляхом знеохочення таких «нечесних» прийомів, як, скажімо, експортні субсидії та продаж товарів за демпінговими цінами з метою завоювання ринків збуту;

- сприятливою для слаборозвинутих країн — надаючи їм більше часу на пристосування до нових умов, можливості для перетворень і спеціальні пільги.

На відміну  від більшості міжнародних організацій, до системи ГАТТ-СОТ приєднуються, а не вступають. Це зумовлено тим, що кожна країна бере на себе обов'язки виконувати угоди, а організація, зі свого боку, перевіряє здатність такого виконання.

Членство Аргентини в СОТ відкриває широкі можливості щодо:

- зменшення тарифних і нетарифних обмежень для аргентинських товарів практично на всіх світових ринках;

- не лише кількісного збільшення обсягів експорту, а й зміни його структури. Аргентина, як відомо, високотехнологічна країна, багато підприємств якої виробляють наукомістку продукцію, але ця продукція через низку причин не знаходить ринків збуту;

- кількісного  та якісного поліпшення аргентинської  торгівлі, яке відбудеться одночасно  стосовно 134 країн-членів СОТ, на частку яких припадає понад 90 % світової торгівлі;

- забезпечення справедливого вирішення торговельних суперечок. Навіть невелика країна з незначним потенціалом у міжнародній торгівлі може розраховувати на справедливе слухання та вирішення торговельних спорів з великими торговельними партнерами;

- застосування антидемпінгових і компенсаційних заходів з метою захисту внутрішнього ринку від субсидованого експорту та як ефективного інструменту боротьби із заниженням цін на імпортовані товари;

- введення тимчасових обмежень імпорту у разі появи проблем з платіжним балансом;

- підвищення імпортного мита та застосування кількісних обмежень з метою уникнення серйозної шкоди вітчизняним виробникам, яка може бути спричинена надмірним імпортом;

- забезпечення передбачуваного розвитку торговельно-економічних відносин з основними торговельно-економічними партнерами.

Аргентина є  членом Міжнародного валютного фонду. Міжнародний валютний фонд (МВФ) засновано у грудні 1945 року.

Аргентина та Україна

Зв'язки в торговельно-економічній  галузі між українськими підприємствами та Аргентиною почали формуватися ще за часів колишнього Радянського  Союзу: з 70-х років українське енергетичне  обладнання встановлювалося на гідроелектростанціях Сальто-Гранде, П'єдра дель Агіла, Ясірета. Устаткування, виготовлене в Україні, добре зарекомендувало себе як надійне та дешевше, ніж пропоноване світовим ринком, що засвідчив такий факт: 37% електроенергії, яка виробляється в Аргентині, отримується з використанням українського устаткування. 
Перспективи, що відкриваються в розвитку двосторонніх торговельно-економічних відносин, приваблюють представників ділових кіл. Лише протягом 1997-98 рр. в Україні побувало більш як 60 делегацій представників ділових кіл Аргентини, а Аргентину відвідали понад 25 делегацій з України. Важливою віхою в подальшому розвитку українсько-аргентинських відносин стало створення механізму координації торговельно-економічної діяльності. 2-3 червня 1998 р. в Буенос-Айресі було проведено перше засідання Міжурядової українсько-аргентинської Комісії з торговельно-економічного і науково-технічного співробітництва. Зміцненню контактів між діловими і промисловими колами двох країн сприяла друга Міжнародна економічна конференція країн ЧЕС-МЕРКОСУР, що відбулася 3-4 червня ц.р. в столиці Аргентини (I Конференція проходила 21-22 жовтня 1997р. у м. Києві під патронатом Президента України Л.Д. Кучми). 
28 лютого 2001 р. відбувся обмін грамотами про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Аргентини про науково-технічне співробітництво, яка передбачає розвиток співробітництва між науковцями двох країн, створює додаткові сприятливі умови для співпраці в галузі науки і техніки, зокрема, у сфері космічних та ядерних досліджень, сільськогосподарської науки, медицини та прикладних технологій. 
В структурі українського експорту в Аргентину переважають чорні метали, гарячекатана сталь, турбіни, насоси, шарикопідшипники, двигуни, трансформатори, добрива, трактори, тоді як з Аргентини надходять харчові продукти, екстракт кебрачо, шкіра, яловичина, одяг. 
У 1997 р. в торгівлі між нашими країнами виникла важлива тенденція, в загальному обсязі обороту на 320% зросла частка послуг. Позитивною є також тенденція до збалансування експортних та імпортних потоків, що виникла минулого року. Доцільно налагодити співробітництво між фінансовими колами двох країн, банків, відкрити кредитні лінії. 
Україна пропонує свою участь у промислових програмах, що реалізуються в Аргентині: тракторобудуванні, будуванні вантажного автотранспорту, будівництві шляхів сполучення, мостів, каналів, в гірничорудній промисловості, модернізації портового господарства, створенні систем транспортних авіаперевезень, пожежогасіння. З іншого боку, для аргентинського бізнесу існує можливість участі в приватизаційних проектах України, співпраці в сільському господарстві. 
Перспективним може бути міжрегіональне співробітництво. Йдеться, зокрема, про необхідність реалізації підписаних раніше Угод про співробітництво між Львівською областю і провінцією Кордова, Харківською і провінцією Буенос-Айрес, Тернопільською і провінцією Місьйонес, Волинською і провінцією Чако.

Чинна договірно-правова  база українсько-аргентинських відносин нараховує 48 документів міждержавного, міжурядового, міжвідомчого та міжрегіонального характеру, які охоплюють різні напрямки співробітництва, що надає двостороннім відносинам різноплановості та багатосторонності.  

 

Серед підписаних документів (в хронологічному порядку):  

 

• Протокол про встановлення дипломатичних відносин
• Протокол про співробітництво між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ , міжнародної торгівлі і культу Аргентинської Республіки
• Угода між Урядом України та Урядом Аргентинської Республіки про скасування віз для власників дипломатичних, службових та офіційних паспортів
• Угода між Урядом України та Урядом Аргентинської Республіки про торговельно-економічне співробітництво
• Угода між Урядом України та Урядом Аргентинської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій
• Угода між Урядом України та Урядом Аргентинської Республіки про співробітництво в галузі культури, науки та освіти
• Угода про співробітництво між Торговельно-промисловою палатою України і Торговельно-промисловою палатою Аргентинської Республіки
• Угода між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Аргентинської Республіки про військове співробітництво
• Угода між Урядом України та Урядом Аргентинської Республіки про співробітництво в галузі агропромислового комплексу
• Договір про відносини дружби та співробітництва між Україною та Аргентинською Республікою
• УгодаміжКабінетомМіністрівУкраїнитаУрядомАргентинськоїРеспублікипронауково-технічнеспівробітництво
• Угода між Україною та Аргентинською Республікою з питань міграції
• Рамкова угода між Національним космічним агентством України та Національною комісією з космічної діяльності Аргентини щодо співробітництва у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях
• Рамкова Угода між Урядом України та Урядом Аргентинської Республіки про співробітництво у сфері використання космічного простору в мирних цілях
• тощо та низка угод про співробітництво між окремими областями України та провінціями Аргентини

В 2008 році була підписана Угода між Міністерством  охорони навколишнього природного середовища України та Секретаріатом навколишнього середовища й сталого розвитку Аргентинської Республіки про співробітництво в галузі навколишнього природного середовища та Міжвідомча Угода про наукову, технологічну та логістичну співпрацю у сфері дослідження Антарктики між Українським антарктичним центром та Аргентинським Національним управлінням Антарктики. У зв’язку з завершенням Аргентиною відповідних внутрішньодержавних процедур набула чинності міжурядова Рамкова угода про співпрацю в галузі використання космічного простору в мирних цілях, підписана в м. Київ 2 жовтня 2006 року.

 

Висновок

Аргентина є  країна з різноманітною природою; у той час як на заході піднімаються сніжні вершини Анд, на сході простираються  безкрайні степові рівнини Пампи; на півночі палять жаркі промені тропічного сонця, на півдні підступають льоди Антарктики.

Аргентина є  типово переселенська країна, населення  якої сформувалося під впливом масової  європейської імміграції й убрало традиції багатьох народів, що наклало відбиток на культуру, побут, вдачі й звичаї аргентинців.

У Латинській Америці  Аргентина виділяється відносно високим рівнем розвитку капіталізму, досить різноманітною структурою господарства з порівняно розвитий промисловістю  й високою часткою міського населення

Аргентинське  сільське господарство в цілому можна  визначити як високотоварне виробництво. Але висока товарність його із самого початку була обумовлена орієнтацією  на експорт. Якщо в більш ранній період розвитку капіталізму в товарні  відносини були втягнуті переважно господарства району Пампи, то на сучасному етапі сільське господарство носить товарний характер на більшій частині території Аргентини. Натуральні господарства збереглися лише в деяких найвіддаленіших і відсталих районах країни. У рівні розвитку сільського господарства, в структурі землеволодіння існують великі відмінності між Пампою і рештою території країни. Велика частина оброблюваних земель зосереджена в Пампі. Тут переважають великі латифундистські господарства, в основному екстенсивного характеру з низьким рівнем капіталовкладень. Основний напрям їх спеціалізації — тваринництво і зернове господарство. Значна частина продукції виробляється на експорт. У внутрішніх районах країни поширені середні за розмірами господарства, достатньо інтенсивні, з досить високим рівнем капіталовкладень (у 5-6 разів вище, ніж у Пампі). Рослинництво тут переважає над тваринництвом (за винятком Патагонії). Країна відноситься до найбільших в світі виробників великої рогатої худоби, коней, овець і пшениці. В 1995 в Аргентині налічувалося більше 50 млн. голів великої рогатої худоби; за цим показником вона займає п'яте місце в світі, а за виробництвом м'яса — 3 млн. т — третє, поступаючись США і країнам колишнього СРСР.

Зовнішньоторгівельні  зв'язки здійснюються Аргентиною через зовнішню торгівлю, валютно-фінансові й кредитні операції, міжнародні послуги, науково-технічне співробітництво, виробниче кооперування та інші форми економічних відносин.

Предметом експорту Аргентини є продовольчі товари. Найбільше в Аргентині експортуються зернові культури. Аргентина відома також як великий експортер руд чорних і кольорових металів, бавовни, вовни, шкір та іншої сировини.

Імпорт: машини і промислове устаткування, сировина і напівфабрикати, паливо.

Аргентина є впливовою на міжнародній арені країною, відіграє важливу роль в ОАД, "Групі Ріо", МЕРКОСУР, інших міжнародних організаціях. Активізувалась її діяльність в ООН.

Основними перспективами  для розвитку зовнішньої торгівлі Аргентини  слід розглядати наступні: зовнішньоекономічні відносини мають бути орієнтовані на співробітництво на рівні об'єднань, фірм, підприємств на основі глибокого аналізу галузевого спектра співробітництва; міждержавний рівень зовнішньоекономічних взаємин має ґрунтуватися на загальній концепції ринкового господарства, в умовах якого головним суб'єктом зовнішньоекономічних зв'язків є промислове об'єднання або підприємство.

 

Література:

1. INDEC. – http://www.indec.mecon.gov.ar/
2. П.П. Яковлев. Аргентинская экономика перед вызовами модернизации. М., 2008.
3. http://www.infobae.com/notas/25.10.2009
4. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. Учебное пособие. К.: 2003.- 322с.
5. Козик В.В., Панкова Л.А. “Світове господарство та міжнародні економічні відносини”, Львів, 2005.
6. Р. Кортес-Конде Экономический кризис в Аргентине: причины и последствия // Экономическая история. Обозрение / Под ред. Л.И.Бородкина. Вып. 10. М., 2005. С.180-182
7. World Economic Outlook. October 2009. International Monetary Fund, 2009, p. 83.