Экономика предприятия

 

Поліпшення використання земельних ресурсів зводиться до вирішення наступних 4 завдань, кожній з яких відповідає система заходів, а саме: 

- охорона грунту від ерозії та інших руйнівних процесів; 

- скорочення площ, які з різних причин падають з господарського обороту, залучення в оборот раніше не використовуваних ділянок;  

- підвищення родючості земель; 

- більш ефективне використання економічного родючості грунту. 

Розширенню сільськогосподарських  земель сприяє рекультивація - приведення у придатний стан площ, які раніше використовувалися для видобування  копалин та інших цілей, повернення їх сільському господарству. 

Успішне вирішення усіх завдань щодо поліпшення використання грунтів пов'язано з освоєнням раціональної системи землеробства. Вона являє собою комплекс агротехнічних, меліоративних і організаційно-економічних заходів, спрямованих на раціональне використання земель, збереження, відновлення та підвищення родючості грунту. Система землеробства включає такі основні елементи: 

- введення і освоєння сівозмін; 

- прийоми боротьби з ерозією грунтів і їх раціональну обробку; 

- системи машин і добрив; 

- вапнування грунтів; 

- осушення і зрошення; 

- насінництво 

- окультурення природних сіножатей та пасовищ; 

- боротьбу з бур'янами, шкідниками та хворобами рослин; 

- організаційно-економічні та соціальні заходи.

Всі заходи, що сприяють більш повному та ефективному  використанню головного засобу виробництва в сільському господарстві - землі, можна об'єднати в наступні групи. 

1. Включення в виробниче  використання кожного гектара  закріпленої за господарством  землі: не можна допускати,  щоб вона випадала з господарського  обороту.

2. Підвищення економічної  родючості грунтів - це перш за все зрошення і осушення, хімічна меліорація, застосування добрив, освоєння сівозмін, поверхневе та докорінне поліпшення луків і пасовищ.

3. Збереження родючості  і охорона грунтів: полезахисне  лісорозведення, грунтозахисні технології і сівозміни, систем заходів по боротьбі з водною та вітровою ерозією.

4. Раціональне використання  економічного родючості грунтів:  застосування найбільш врожайних  сортів, поліпшення насінництва,  вдосконалення схем розміщення  рослин, дотримання оптимальні строків проведення сільськогосподарських робіт і виконання їх з високою якістю, боротьба з хворобами рослин, шкідниками і бур'янами. Заходи цієї груп безпосередньо не впливають на агрохімічні властивості грунту, але сприяють кращому використанню знаходяться в ній поживних речовин.

5. Організаційно-економічні  заходи: вдосконалення структури  посівних площ з урахуванням  кон'юнктури ринку, поглиблення  спеціалізації, застосування прогресивних  форм організації та оплати  праці, вдосконалення форм господарювання та ін

Ефективне використання землі неможливо без раціональної організації території сільськогосподарського підприємства. З цією метою в кожному  господарстві розробляється проект землеустрою з детальним організаційно-господарським  і агроекономічний обгрунтуванням; більшість вищеперелічених заходів враховують при його розробці.

5. Орендна плата

 

Орендна плата - форма  щорічних (поточних) платежів, що сплачуються  орендарем за землю, передану йому у  користування за договором оренди. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються договором.

При оренді земель, що перебувають  у державній або комунальній  власності, відповідні органи виконавчої влади встановлюють базові розміри  орендної плати за видами використання земель і категоріям орендарів.

Орендна плата може встановлюватися  як у грошовій, так і в натуральній  формі. Ставки орендної плати встановлюються у розрахунку на рік на одиницю  площі земельних ділянок за видами використання земель і категоріям орендарів  не нижче ставки земельного податку. При визначенні ставок орендної плати не враховуються пільги по земельному податку.

Орендна плата розраховується за наступною формулою:

А = Са х S,

де: S - площа земельної  ділянки, м2;

Са - ставка орендної плати, грн/м2.

Розмір орендної плати  за оренду державних і комунальних земель визначається відповідними нормативно-правовими актами.

Приватні власники землі, здаючи свою землю в оренду, визначають розмір орендної плати самостійно, враховуючи загальні законодавчі норми.

Моніторинг належної до сплати плати за землю проводиться органами Державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Також, для ведення обліку платників плати за землю нотаріуси, БТІ і Держкомзему щоквартально відправляють до органів податкової служби відповідну інформацію про власників землі, землекористувачів та орендарів землі.

У тому випадку, якщо земельна ділянка належить або їм користуються кілька осіб, то плата за землю вноситься  або компенсується пропорційно  фактично використовуваної або належної їм частини земельної ділянки.

Земельний податок сплачуватиметься фізичними особами - власниками землі  або землекористувачами за даними земельного кадастру.

Орендна плата вноситься  орендарями земель державної або  комунальної власності. У тому випадку, якщо земля орендується у приватної особи, то власнику землі сплачується орендна плата, а власник землі, в свою чергу платить земельний податок. Підставою для нарахування орендної плати є договір оренди землі.

Якщо фізична особа  приватизувала дачну або садову ділянку, то земельний податок сплачується власником земельної ділянки, а якщо земля належить садовому або дачному товариству, то земельний податок або орендна плата сплачується товариством, а користувач землі, компенсує товариству такі платежі, якщо інше не погоджено між товариством і користувачем земельної ділянки.

Розмір земельного податку (орендної плати) розраховується виходячи з нормативної грошової оцінки земельної  ділянки, яка повинна проводитися:  

- для земель у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж раз на 5-7 років

- для земель за межами населених пунктів не сільськогосподарського призначення не рідше ніж раз на 7-10 років

Для земель, грошову оцінку яких проведено, встановлені такі ставки земельного податку (орендної плати) виходячи з виду земель:

- багаторічні насадження: 0,03% за 1 гектар від грошової оцінки

- землі населених пунктів: 1,00% за 1 гектар від грошової оцінки

- земельні ділянки підприємств, промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення: 5, 00% за 1 гектар від грошової оцінки

- земельні ділянки, передані у тимчасове користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення: 50,00% за 1 гектар від грошової оцінки

- земельні ділянки входять до складу земель лісового фонду і зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами: 30,00% за 1 гектар від грошової оцінки.

Ставки земельного податку (орендної плати) для земельних ділянок, грошова оцінка яких не проведена визначається виходячи з чисельності населення в населеному пункті за місцезнаходженням земельної ділянки.

Для розрахунку суми плати  за землю можна використовувати  таку формулу:

Сума плати за землю = (загальна площа земельної ділянки  х ставка податку х коефіцієнт індексації на поточний рік) - сума пільг

Індексація грошової оцінки землі

Станом на 1 січня поточного  року проводитися індексація оцінки землі. Така індексація проводитися  за формулою:

Кі = [І - 10]: 100 

І - середньорічний індекс інфляції попереднього року

в тому випадку, якщо Кі не перевищує одиницю, індексація не проводитиметься

Від сплати земельного податку (орендної плати) звільняються:

• інваліди I та II груп;
• громадяни, що виховують трьох і більше дітей;
• громадяни, у яких члени родини проходять військову службу
• пенсіонери;
• ветерани війни, та ін
• постраждалі на Чорнобильській АСТ.

 

Контрольні  питання:

1. Особливості землі  як головного засобу виробництва

2.Родючість та види  родючості

3. Основний документ  земельної реформи.

4. Структура земелного  фонду і склад земельного фонду АПК

5. Види оцінки землі  та їх характеристика

6. Якими показникми  визначається рівень інтенсивності  використання земельних ресурсів?

7. Якими показникми  визначається рівень економічної  ефективності земельних ресурсів?

8. Назвіть заходи, що сприяють більш повному та ефективному використанню головного засобу виробництва в сільському господарстві - землі

9. Які категорії населення  звільняються від сплати земельного  податку (орендної плати)

Література:

1.Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. №436 – ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №18. - Ст. 144.

2.Закон України "Про фіксований  сільськогосподарський податок"  від 17.12.98 р. №320-ХІV // Урядовий  кур’єр. - 1999. - 30 березня. - №18.

3. Указ Президента України “Про Основні напрями земельної реформи в Україні на 2001-2005 роки” від 30.05.01 р. №372/01 // Сільський час. – 8 червня   2001 р. - №23.

4. Постанова Кабінету Міністрів України “Про методику грошової оцінки земель с.-г. призначення та населених пунктів” 23.03.1995.

5. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - К.: КНЕУ, 2002. – 624 с.

6. Покропивний С.Ф. «Економіка підприємства», 2000.

 

 

 

ТЕМА 3

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ

 

ПЛАН:

1. Сутність і класифікація основних фондів

2. Знос і амортизація основних фондів

3. Показники ефективності використання основних фондів

4. Методика нарахування амортизації різними методами. Види ремонту

5. Відтворення основних фондів

6. Лізинг

7. Поняття виробничої потужності підприємства, методи її визначення та показники використання

8. Фактори і шляхи підвищення ефективності використання основних фондів в АПК

 

Мета: вивчення теми виступає надання студентам знань щодо економічної ефективності використання основних фондів

 

1. Сутність та класифікація основних фондів

 

Одним з ресурсів підприємства є засоби виробництва. Засоби виробництва - це сукупність всіх елементів, які беруть участь у процесі виготовлення продукції. Вони поділяються на засоби праці (верстати, машини, печі) і предмети праці (сировина, матеріали). Виражені у вартісній формі засоби виробництва називають основними фондами, а предмети праці - оборотними фондами.

Згідно з П (С) БО № 7 "Основні засоби" основні фонди - це засоби праці, які неодноразово беруть участь у виробничому процесі, не змінюючи при цьому своєї первинної форми, їх вартість переноситься на вартість готової продукції частинами в міру зносу шляхом амортизаційних відрахувань.

Класифікація ОФ:

1. За функціональним  призначенням:

1.1. Виробничі - основні  фонди, які беруть безпосередню участь у виробничому процесі або обслуговують його.

1.2. Невиробничі - основні  фонди, які задовольняють побутові  та культурні потреби працюючих.

2. Залежно від участі  в процесі виробництва:

2.1. Активні - безпосередньо  беруть участь у процесі виробництва, визначають продуктивність праці, обсяг випуску продукції.

2.2. Пасивні - ОФ, які  створюють умови для нормальної  роботи активних ОФ.

3. У залежності від  призначення (згідно з П (С)  БО № 7):

1. Основні засоби

1.1. Земельні ділянки.

1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель.

1.3. Будинки, споруди,  передавальні пристрої;

1.4. Машини та устаткування

1.5. Транспортні засоби.

1.6. Інструменти, пристрої, інвентар (меблі).

1.7. Робочий і продуктивна  худоба

1.8. Багаторічні насадження

1.9. Інші основні засоби

2. Інші необоротні  матеріальні активи

2.1. Бібліотечні фонди.

2.2. Малоцінні необоротні  матеріальні активи.

2.3. Тимчасові (нетитульні) споруди

2.4. Природні ресурси

2.5. Інвентарна тара

2.6. предмети прокату

2.7. Інші необоротні  матеріальні активи

За ступенем участі у  виробництві основні засоби поділяються  на перебувають в експлуатації, запасі, в стадії до будівництва і реконструкції, на консервації.