Аналізу виробництва і реалізації продукції

Оцінка виконання планових показників проводиться щоквар­тально (щомісячно) наростаючими підсумками з початку року. По­рівняння з результатами попереднього року проводиться за відповідний період (квартал, місяць).

Для аналізу динаміки показників і побудови рядів беруть кілька років. За базисний показник приймають останній рік, що передує обумовленому періоду або року, що закінчується числами 0 або 5. При такому аналізі вираховують:

1) загальний обсяг показників за відповідну кількість років;

2) абсолютний приріст показників за роками;

3) відносні темпи росту і приросту показників щорічно;

4) середній темп росту (приросту) показників за взяті роки.

Абсолютний приріст показників визначають як різницю між даними за відповідні суміжні роки.

Середньорічний приріст показників визначають шляхом ділен­ня загальної суми приросту за ряд років на кількість років, які ввійшли до розрахунку.

Відносні темпи росту і приросту показника свідчать про інтен­сивність його динамічної зміни.

Темп росту вираховують в процентах, шляхом ділення показни­ка відповідного періоду на показник базового року (базовий темп) або - наступного року до попереднього (ланцюговий темп).

Темп приросту вираховують в процентах, як різницю між вели­чиною темпу росту і 100%. Темп приросту може бути позитивним або негативним.

Середні величини темпів росту визначають через корінь N-ої ступені із базового темпу (або із добутку ланцюгових темпів) росту показника. При цьому, N дорівнює кількості співмножників ланцю­гових темпів росту, тобто - кількості років, за які визначаються темпи росту. Якщо, наприклад, порівнюючи з базисним роком темп росту за 2 роки складає 110,0%, то середній буде 104,88 (10               110,0%); середньорічний темп приросту складе 4,88% (104,88-100,0).

Оцінка виконання річного плану наростаючим підсумком з по­чатку року проводиться співставленням показників фактичних абсо­лютних темпів зростання обсягу виробництва продукції за місяць, квартал, рік з плановими за відповідний період.

Закінчується аналіз виконання плану визначенням тих показ­ників, по яких виявлені значні відхилення від встановленого рівня.

Різниця між величиною процентів виконання плану реалізованої та товарної продукції свідчить про збільшення залишків товарної продукції, характеризує роботу підприємства негативно, показує наявність організаційно-господарських недоліків.

Різниця між величиною процентів виконання плану товарної продукції за фактичними цінами і за цінами плану свідчить, що зросла доля реалізації вигідних за цінами виробів, або підвищилась якість продукції.

Різниця у виконанні плану з нормативне чистої і товарної про­дукції показує, що зменшилась доля працемісткості продукції. Цей висновок підтверджується швидким зростанням заробітної плати і зменшенням матеріальних витрат.

Після загальної оцінки виконання плану випуску продукції пе­реходять до аналізу плану реалізації продукції (реалізованою вва­жається продукція, оплачена покупцями, гроші за яку поступили на розрахунковий рахунок).

Вироблена підприємством продукція реалізується споживачам у відповідності до складених договорів. Реалізація є економічним важелем та інструментом управління, засобом поєднання вироб­ництва та споживання, показником оцінки діяльності підприєм­ства, джерелом формування фондів економічного стимулювання, найголовнішою умовою забезпечення безперервного процесу відтво­рення. Жодне суспільство не може безперервно виробляти, тобто відтворювати, не перетворюючи безперервно певної частини сво­го продукту знов у засоби виробництва, чи елементи нового ви­робництва.

Вироблена підприємством товарна продукція може бути реалізо­вана покупцям після її упаковки і доставки на станцію відправлення. Момент випуску продукції не співпадає з моментом її відванта­ження, а в силу діючих форм розрахунків - з моментом оплати. Все це приводить до виникнення складських запасів готової продукції та залишків відвантажених товарів, не оплачених покупцями.

Обсяг реалізованої продукції визначають за формулою:

РП = 31 + ВП - Виб – 32

де 31, 32,- залишки готової продукції на складі і в дорозі на початку і на кінець періоду; ВП - випуск продукції за звітний період; Виб - інші вибуття продукції.

Обсяг реалізації товарної продукції планується самим підприєм­ством згідно складених договорів і місткості ринку. Оцінка діяльності підприємства за реалізованою продукцією має переваги: упереджується виготовлення продукції, яка не має попиту; посилюється контроль за ритмічністю підприємства; упереджуються відхилення від плану виробництва; прискорюється обіговість коштів.

З реалізацією продукції оновлюються витрати на виробництво та виявляється створений у процесі виробництва прибуток.

Аналіз реалізації продукції забезпечує визначення обгрунтова­ності плану; вивчення показників, які характеризують виконання плану; визначення факторів, які впливають на виконання плану; виявлення резервів збільшення реалізації продукції.

Аналіз реалізації продукції розпочинається з перевірки обгрунто­ваності планового обсягу, ув'язки його з випуском і відвантаженням, завданнями та зобов'язаннями з постачання продукції у відповідності з укладеними договорами.

На обсяг реалізації продукції впливають більше 500 факторів.

Виконання плану реалізації характеризується обсягом, асорти­ментом, якістю, структурою та напрямками реалізації продукції, сту­пенем виконанням договорів зі споживачами, іншими показниками.

За умов ринкової економіки важливе виконання плану реалізації продукції за асортиментом. При невиконанні плану за асортиментом підприємство порушує умови господарських договорів і несе матері­альну відповідальність, перед споживачами. При цьому сплата штрафів та неустойок за порушення умов договору не звільняє підприємство від поставки продукції, виконання робіт чи надання послуг. Договір поставки має бути виконаний повністю за обсягом, номенклатурою і якістю виробів, а також за строками постачання.

При визначенні рівня виконання плану реалізації продукції за договорами співвідносять плановий обсяг реалізації за мінусом вар­тості недопоставлених покупцям видів виробів (виділених у догово­рах самостійними позиціями) до планової суми реалізації. Перевико­нання плану реалізації за іншими видами виробів або іншим покупцям не зараховується. Це означає, що план реалізації за договорами може бути виконаний не більше, ніж на 100%. Показник виконання плану з врахуванням договорів є основним оціночним показником роботи підприємств в ринкових умовах.

Оцінка виконання договорів вираховується за формулою:

Вд = (Рп – Нп) / Рп • 100,

де Вд - виконання договорів в %; Рп - планова реалізація, тис. грн.; Нп - недовиконання договорів, тис. грн.

Зобов'язання за договорами вважається виконаним за умов відван­таження виробів покупцям на залізничній станції або іншому виді транспорту.

Загальна оцінка реалізації продукції проводиться щомісячно і наростаючим підсумком з початку року в оптових цінах, методом співставлення фактичних показників з плановими.

На відхилення фактичного обсягу реалізації від планового мають вплив дві групи факторів: 1) зміна обсягу випуску товарної про­дукції; 2) зміна залишків готової продукції на складі, та зміна за­лишків відвантаженої продукції на кінець звітного періоду. Розмір впливу цих факторів обчислюється шляхом співставлення фактич­них і планових показників балансу готової продукції за звітний період.

Визначення впливу цих факторів проводиться на основі даних бізнес-плану і облікової інформації за якими складається таблиця 2.

За даними таблиці 2.5, невиконання плану з реалізації продукції сталося за рахунок перевищення фактичних залишків нереалізова­ної товарної продукції над плановими на 427 тис. грн. на кінець року. Зростання випуску товарної продукції на 53 тис.грн. надало можливість збільшити реалізацію на 53 тис.грн.

На зміну залишків нереалізованої продукції впливають такі фак­тори: своєчасність укладання договорів на збут продукції, виробленої зверх плану; забезпеченість підприємства транспортними засо­бами і тарою для відвантаження готової продукції; ритмічність ви­пуску та відвантаження готової продукції; своєчасність оформлення платіжно-розрахункових документів та подання їх до банку; комп­лектність, якість, асортимент продукції та додержання договірних зобов'язань; зміна цін; платоспроможність покупців та інші причи­ни; потреба та мода. На основі первинних документів з випуску, відвантаження та оплати готової продукції, облікових реєстрів, арбі­тражних справ, претензій та інших джерел інформації виявляються причини зміни залишків готової продукції на складі, товарів відван­тажених і не оплачених у зазначений термін, товарів на відповідаль­ному зберіганні у покупців та відпрацьовуються заходи для збільшення обсягів реалізації за рахунок зменшення залишків нереалізованої продукції.

Табл. 2.5. Аналіз впливу факторів на реалізацію продукції, тис.грн.

На наступному етапі аналізу вивчається хід виконання плану виробництва продукції за асортиментом і структурою та його вплив на реалізацію.

2.4. Аналіз резервів зростання обсягу виробництва продукції

Одним із суттєвих завдань аналізу виробничої програми є виявлення і мобілізація резервів зростання обсягу виробництва продукції. Основними джерелами резервів зростання виробництва є

— впровадження заходів науково-технічного прогресу;

— створення додаткових робочих місць;

— підвищення продуктивності праці за рахунок її інтенсифікації (суміщення професій, наукова організація праці, підвищення кваліфікації, розповсюдження передового досвіду тощо);

— поліпшення використання робочого часу (скорочення цілоденних і внутрішньо змінних втрат, непродуктивних втрат).

При пошуку резервів росту виробництва продукції слід на підставі структури витрат визначити характер виробництва (матеріалоємне, трудомістке, фондомістке), що дозволить сконцентрувати увагу на найсуттєвіші джерела.

Варто зазначити, що пошук резервів зростання обсягу виробництва продукції має багато напрямків.

Тому зосередимо увагу на деяких із них.

Приріст продукції за рахунок створення додаткових робочих місць розраховується за такою формулою:

Де DПрм - приріст продукції за рахунок створення нових робочих місць;

РМ — додаткові робочі місця;

W— очікуваний середньорічний виробіток робітника.

Приріст продукції за рахунок введення нового устаткування визначається за формулою

де DПну — приріст продукції за рахунок введення нового устаткування;

Чну — час роботи заново введеного устаткування, маш-год;

Вну — очікуваний виробіток продукції за 1 маш-год заново введеного устаткування.

Приріст продукції за рахунок впровадження заходів НТП для вдосконалення технології і організації виробництва і праці (по засобах праці) визначається так:

де DПнтп — приріст продукції за рахунок заходів НТП для вдосконалення технології та організації виробництва і праці (по засобах праці);

Т — тривалість роботи устаткування, по якому впроваджуються заходи НТП, маш-год;

В0, В1 — виробіток продукції за 1 маш-год устаткування відповідно до і після впровадження заходів НТП.