Вїздний туризм як основний елемент в розвитку туристичної індустрії України

                        Вступ

Акутальність  теми. Сучасна туристична сфера швидко прогресує. Її розвиток сприяє активному економічному зростанню багатьох країн світу. Проте на розвиток туристичної галузі господарства окремої держави істотно впливають світові тенденції розвитку туризму. Сьогодні туризм став самостійною галуззю господарства. На його частку припадає майже 6 % світового валового національного продукту, 5 % усіх податкових зборів та 7 % світових інвестицій. Розвиток туристичної галузі сприяє збільшенню надходжень до бюджету, створенню нових робочих місць, розвитку інфраструктури, будівництву нових туристичних об’єктів, посиленню охорони та реконструкції існуючих історико-культурних пам’яток, охороні природи. У багатьох країнах світу туризм став важливим джерелом доходів бюджету і належить до найперспективніших галузей національної економіки. Розбудова рекреаційно-туристичної галузі та посилення її впливу на економічний розвиток стали одним із пріоритетних напрямків розвитку світового господарства.

     Якщо  говорити про розвиток туристичної галузі, то особливу увагу слід приділяти в’їздному туризму. Україна не є виключенням, оскільки цей вид туризму є одним з основних елементів у розвитку національної туристичної індустрії. Необхідно формувати весь спектр умов для розвитку цього напрямку туристичної діяльності, оскільки він пов'язаний із велкими потоком прямих іноземних інвестицій в економіку країни. Крім того завдяки розвитку в’їздного туризму та збільшенню фінансування цієї галузі в країні краще та швидше розвивається інфраструктура, зокрема, транспортна, що сприятиме подальшому економічному зростанню не лише туристичної галузі.

Мета  роботи є дослідження в’їздного туризму, як основного елементу в розвитку національної туристичної індустрії.

Об’єктом  дослідження виступає туристична сфера Украни . 

Предметом дослідження є процес розвитку іноземного туризму в Україні та Волинській області.

Досягнення поставленої  мети передбачає вирішення таких  завдань:

1. ознайомитися з аспектами розвитку національного туристичного ринку;
2. визначити головні чинники розвитку в’їздного туризму України;
3. проаналізувати основні туристичні потоки Волині та України в цілому;
4. встановити основні проблеми розвитку в’їздного туризму в Україні та перспективи його розвитку.

     Український туризм у повній мірі почав розвиватися на початку 90-х. Створення Державного комітету з туризму стало першою сторінкою в історії вітчизняної сфери надання туристичних послуг. Міжнародний досвід, урахування особливостей національної економіки та ментальності українців допомогли науковцям, законодавцям та фахівцям туристичної галузі наблизитися до цивілізованого рівня ведення цього бізнесу. Торік український уряд затвердив програму розвитку туризму в Україні до 2010 року. Вона, зокрема, передбачає необхідність проведення роботи у кількох напрямах: розвиток туристичної інфраструктури, поліпшення послуг на всіх рівнях за рахунок підвищення майстерності кадрів, спрощення формальностей при отриманні віз і пересуванні країною, впровадження новітніх наукових розробок.  Понад 50 галузей народного господарства залучено до індустрії туризму. Вони тісно взаємопов’язані і в комплексі можуть принести чималий прибуток державі. Проста арифметика – кожний турист, який відвідує країну, протягом трьох днів витрачає в середньому 520 дол. США. Минулого року Україну відвідали 12 мільйонів туристів. Але ми маємо потенціал на порядок вищий. Необхідно лише створити умови і перш за все цивілізовані «правила гри», які зробили б нашу державу більш привабливою для іноземних туристів [5; 30].

       Формування  національного туристичного ринку є наслідком складної взаємодії внутрішніх і зовнішніх соціально-економічних процесів, які спричинюють потребу в туризмі і формують попит на туристичні послуги. Саме ці процеси зумовлюють різні моделі формування національного туристичного ринку. На основі аналізу ринкових процесів в сфері туризму можна виділи принаймні дві основні такі моделі: 1) модель саморозвитку та 2) привнесену модель. За першою схемою національний ринок туристичних послуг є наслідком загального соціально-економічного розвитку і формування потреби населення в туризмі як в формі проведення дозвілля в подорожі. Попит на туристичні послуги формується як в країні (на послуги виїзного та в’їздного туризму), так і за її межами (послуги міжнародного в’їздного туризму), а задовольняється він пропозицією, яку створюють і реалізують суб'єкти національного туристичного ринку. За другою схемою національний ринок туристичних послуг формується під переважним впливом попиту зовнішніх ринків і задля його задоволення створюється сфера діяльності, рівень розвитку якої відповідний попиту та можливостям національної економіки при недостатньо вираженому внутрішньому попиті. Тобто, формування національного ринку туристичних послуг може відбуватися під дією як внутрішніх, так і зовнішніх потреб. Стабільність національного ринку гарантується перш за все потребами внутрішніми, тобто потребами населення країни в відпочинку і змістовному проведенні дозвілля в подорожі. Обсяг цих потреб, їх структура, ритміка визначаються сукупною дією об'єктивних умов та суб'єктивних чинників, які саме й характеризують умови та стиль життя населення. Наявність мотивації залежить не тільки від демографічних характеристик споживача, зокрема рівня освіти та рівня життя, що впливають на поінформованість і формують попит, а й від можливостей національного ринку країни не тільки задовольнити цей попит, а й сприяти виникненню мотивації, формувати та підтримувати її. Задоволення туристичних потреб, які створюються на зовнішніх ринках, також залежить від стабільності національного туристичного ринку, від його здатності створювати різноманітний туристичний продукт, стимулюючи попит. Таким чином, національний туристичний ринок створюється внутрішнім та зовнішнім попитом і внутрішньою пропозицією, просторово-часова збалансованість між якими забезпечується національною індустрією туризму. Комплекс індустрії туризму вирізняється складністю внутрішньої структури, ієрархією цілей функціонування компонентів і елементів, різноманітністю зовнішніх та багаторівневістю внутрішніх комплексоутворюючих зв'язків, стадійністю споживання та організації обслуговування. Елементами індустрії туризму є підприємства та установи, мета функціонування яких полягає в задоволенні певних туристичних потреб (мотиваційних, змістовних, комфортності тощо). Специфіка туристичної послуги обумовлює наявність значної кількості елементів, їх ієрархічність відповідно до обсягів діяльності, забезпечення виробничими потужностями і рівня розвитку матеріально-технічної бази, а виробничо-технологічні, інформаційні, організаційно-управлінські, фінансово-економічні зв'язки об'єднують зазначені елементи в галузі, що виступають структурними компонентами індустрії туризму [19; 55].

       В міжнародному туризмі ситуація є  досить нестабільною: пожвавлення туристичної  активності чергується із спадами, відтворюючи в цих коливаннях не тільки стан внутрішнього ринкового середовища, а й світової ринкової кон’юктури, де імідж України залишається ще невизначеним. Україна на ринку міжнародного туризму виступає як країна- генератор туристичних потоків, хоча потік іноземних туристів до нашої країни постійно зростає [29; 51]. 
 
 
 
 
 
 
 

             Розділ I. В’їздний туризм як основний елемент в розвитку національної     туристичної індустрії

      1.1. Національна туристична ідустрія

   Індустрія туризму- це міжгалузевий господарський комплекс, який спеціалізується на створенні тур продукту, здатного задовольняти специфічні потреби населення в проведенні дозвілля в подорожі шляхом виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення. Туристичний ринок (за визначенням Ольги Любіцевої) – це сфера задоволення потреб населення у послугах, пов’язаних з відпочинком, змістовним проведенням дозвілля чи оздоровленням [Любіцева].

   Положення певного національного туристичного ринку забезпечується державною  туристичною політикою, яка спрямована на формування туристично привабливого іміджу. Туристична привабливість включає:

а) наявні туристичні ресурси, їх значення в культурній спадщині та стан;

б) екологічну ситуацію в країні в цілому та в туристсько-рекреаційних районах;

в) доступність  пропонованих туристичних послуг: транспортну (наявність прямих рейсів, види транспорту, їх сполучення та взаємозамінність) та цінову (рівень цін на туристичні та інші послуги і товари, курс валют);

г) комфортність подорожування та якість обслуговування (різноманітна пропозиція послуг гостинності, споживчі характеристики яких відповідають співвідношенню ціна/якість).

   Туристичний ринок в Україні знаходиться  на стадії становлення. Стан ринку туристичних  послуг конгруентний стану економіки і визначається соціально-економічними та політичними процесами, що відбуваються в країні, відтворюючи перебіг реформування суспільного життя. Україна належить до країн, де туризм як активний спосіб проведення дозвілля заохочувався державою, пропагувався та стимулювався шляхом соціалізації туристичних послуг і тому був сприйнятий більшістю населення як складова способу життя. Поліпшення рівня та умов життя вводить туризм до споживчої суспільної моделі, особливо міського населення, стимулюючи попит і формуючи ринок туристичних послуг. Незважаючи на позитивні зрушення на національному ринку туристичних послуг, які позначені зростанням обсягів діяльності на внутрішньому ринку і зростанням потоку іноземних відвідувачів, ще помітною залишається тенденція перевищення виїзного потоку над в’їзним у структурі міжнародного туризму. Розвиток туризму в Україні істотно впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним з найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки (показники розвитку туристичної галузі України- див.додаток 3).

   Розвиток національного туристичного ринку забезпечується всім комплексом об'єктивних умов і чинників, які сприяють створенню і функціонуванню національної індустрії туризму як міжгалузевого комплексу, який спеціалізується на створенні турпродукту, здатного задовольняти специфічні потреби населення в проведенні дозвілля в подорожі шляхом виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення. Функціонування індустрії туризму скеровується національною туристичною політикою, мета якої полягає в координації бізнесових та державних зусиль задля ствердження позицій країни в світовому туристичному процесі, в світогосподарських соціально-економічних та соціокультурних системах.

   Умовами розвитку національного туристичного ринку є рівень розвитку національного  господарського комплексу (особливо суміжних з туризмом галузей), що створює можливості для розвитку туристичної галузі і відповідної туристичної інфраструктури (мережа різнотипних засобів розміщення різного рівня комфортності - готелі, мотелі, туристичні бази тощо, інженерна інфраструктура), тобто матеріально-речових об'єктів, які в сполученні з живою працею, роблять можливою туристичну діяльність. До умов, крім розвитку туристичної інфраструктури, можна віднести рівень розвитку транспорту, що складається з транспортної мережі, яка характеризується густотою та інженерно-технічними параметрами; транспортних засобів з їх технічними характеристиками (місткість, швидкість, комфортність тощо); транспортної інфраструктури (аеропорти, вокзали та інші засоби, що забезпечують транспортну роботу, включаючи автоматизовані системи управління).

   Про розвиток туризму в Україні пишуть багато і по-різному. За роки незалежності нашої країни в туристичній галузі відбулися великі якісні зміни, якими, безпосередньо, можна пишатися. Та все ще залишається низка проблем, над якими слід довго працювати. Найкраще сьогоднішню ситуацію можуть проілюструвати цифри. Адже статистика, як відомо, наука точна. Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму підготував випуск щорічного статистичного бюлетеня, де, окрім даних за минулий рік, відстежено динаміку й тенденції розвитку галузі протягом останніх п’яти років.(Детальну інформацію про зверненя до начальника відділу аналізу та статистики Державного департаменту туризму див. у додатку 2) 
 

      1.2. Чинники розвитку в’їздного туризму в Україні

      Безпосередньою  складовою туристичної індустрії  України є потоки в’їздного туризму.За Законом України «Про туризм» в'їзний туризм – це подорожі в межах України осіб, які постійно не проживають на її території.

   Розвиток  в'їзного туризму на сьогодні є одним  із пріоритетних напрямів державної  політики в туристичній галузі. Загальновідомо, що у багатьох країнах світу в'їзний туризм активно працює на скарбницю та імідж держави, є однією з найважливіших категорій експорту, а часто – основним джерелом валютних надходжень. Україна ж має все необхідне для розвитку туристичної індустрії: природні умови, історико-культурні та матеріальні ресурси. За останні п'ять років кількість відвідань України іноземними громадянами збільшилась у 2,2 раза, а кількість іноземних туристів зросла на 19 %. Цю інформацію детальніше можна подати у вигляді таблиці:

дані про в’їзд іноземних туристів