історико-культурні ресурси херсонської області та їх застосування в туристичній діяльності

11

болотяних птахів. У заповіднику є туристична інфраструктура. Діє музей природи.¹³

     Отже,  Херсонщина має надзвичайно вигідне географічне положення, сприятливий клімат, багатий рослинний і тваринний світ.  Все це є важливою передумовою перспективного розвитку туризму в Херсонській області. 

1.2. Соціально-економічні  умови та стан  розвитку туризму 

     Херсонська область відноситься до Причорноморського економічного регіону. Площа району становить 86,4 тис. кв. км (14,3% території України). За статистичними даними на 1 січня 2007 р. в Херсонській області проживає чоловіків – 517169 осіб та жінок – 598169 осіб. За площею область посідає друге місце в країні, а за кількістю населення — п'яте.¹⁴ Район має зручне географічне положення, бо він розміщений на перетині державних і міжнародних шляхів Азово-Чорноморського басейну. Саме його приморське положення сприяє розвиткові портового і рекреаційного господарств. Окрім того, через територію Причорноморського району, прокладені важливі залізничні, річкові та повітряні шляхи, що з'єднують економічні райони України з багатьма іноземними державами.

     Область має сприятливі фактори  для розвитку народногосподарського комплексу: близькість до Донецького і Придніпровського районів, вихід до Азовського і Чорного морів та наявність великої річкової магістралі Дніпра

зумовлюють  її значний транспортно-розподільний і рекреаційний потенціали.

     Херсонщина володіє достатньо  могутнім промисловим потенціалом, основою якого є судноремонт, судно– та машинобудування, а також перероблення   сільськогосподарських   продуктів. Найбільше потужними

12

суднобудівними  підприємствами є ВЛТ «Херсонський суднобудівний завод» та Херсонський державний завод «Паллада». Тут будують судна, плавучі понтони – причали, залізобетонні понтони – основи для плавучих готелів, зерносховищ, гаражів, електростанцій, а також плавучих доків підйомною силою від 2 до 32 тис. т.¹⁵

     ЗАТ «Укрсклопром» по праву є флагманом скляної індустрії на Півдні України. Підприємство у короткий термін, залучивши інвестиції, вийшло на сучасний технологічний рівень. За час роботи заводу модернізовано існуюче

обладнання  для виробництва широкогорлої склотари, добовий випуск якої досягає 800 тис. умовних одиниць.¹⁶

    Лідером з виробництва електрозварювального  устаткування, автоматичних ліній  та комплексів для електродугового  зварювання в Україні визнано         ВАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування». Його високоякісна та високотехнологічна продукція користується попитом на ринку.

На  підприємстві впроваджено у виробництво  нові конкурентоспроможні рейко– та трубозварювальні машини, які базуються  на кращих світових досягненнях та випереджають закордонні аналоги. Нова продукція оснащена мікропроцесорними  системами управління, що дають можливість контролювати та реєструвати якість зварних швів.¹⁷

    ТОВ «Авіа-Про», залучивши іноземні інвестиції, стало єдиним в Україні підприємством у галузі літакобудування, яке спеціалізується на виробництві

туристичних двомісних літаків (СТ2КВ) з використанням  сучасних високотехнологічних матеріалів у виробничому процесі. Літаки підприємства

користуються  широким попитом  у Німеччині, Англії, Франції, Іспанії, США, Австралії.¹⁸

     Відома у світі зернозбиральна, дощувальна та інша сільськогосподарська  техніка, яку випускають Херсонські комбайнобудівники, кукурудзозбиральні

13

комбайни  ВАТ «Херсонські комбайни» удостоєні багатьох міжнародних відзнак.¹⁹

     У галузі легкої промисловості  провідним підприємством є ЗАТ «Красень», що спеціалізується на пошиві верхнього чоловічого та жіночого одягу із вовняних і напіввовняних тканин. Завдяки високій якості і як результат конкурентоспроможності ці товари знайшли широке коло споживачів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.²⁰

     Переробна і харчова галузі  є найстарішими у промисловості  області. Вони почали свій розвиток  водночас після заселення Таврійського  краю. Акціонерні 

товариства  «Князь Трубецькой», «Кам’янське» примножують славу знаменитих марочних сухих таврійських вин. Прославлена як в області, так і за її межами, коньячна продукція агрофірми «Таврія», досягла рівня світових вимог і отримала майже 200 нагород на національних і міжнародних конкурсах, є неодноразовим переможцем  Всеукраїнського конкурсу якості продукції «100 кращих товарів України». ЗАТ «Чумак» стало в Україні провідним виробником кетчупів, майонезів, соусів, томатної пасти, натурального томатного соку, соняшникової олії, а також консервованих овочів і фруктів.

Свою  вітамінну продукцію підприємство поставляє до країн ближнього  та дальнього зарубіжжя.²¹

     Отже, Херсонський край – один  з найпривабливіших туристично-рекреаційних   регіонів,   що   надає   гостям   області  якісний   туристичний  

продукт, пропонує відпочинок, динамічно розвиває інфраструктуру, залучає інвестиційні потоки у розвиток туристичної галузі. 
 
 

14

1.3. Історія краю 

     Межиріччя  Інгульця  і  Дніпра  та обидва береги Дніпра були  заселені, починаючи з часів пізнього  палеоліту (20-12 тис. р. тому). Найдавніші  поселення первісних мисливців  виявлено поблизу с. Любимівка,  а також Софіївки Каховського  району.  Поблизу сіл Каїрів  Горностаївського району, Князе-Григорівки  Великолепетиського  району та  в Каховському районі відомі  також поселення мисливців доби  мезоліту (12-8 тис. р. тому) – часу  виникнення лука і стріл з  крем’яними наконечниками і вдосконалення  полювання. Ці ж місця були  заселеними і в добу неоліту,  тобто в VII-IV тис. до н. е., коли людина від збиральництва й полювання зробила крок до землеробства і скотарства. Неолітичні поселення та могильник скотарсько-мисливських племен частково досліджені поблизу с. Каїрів Горностаївського району. Крім того, виявлено поселення поблизу Михайлівки Нововоронцовського  району та  Великих Копанів Цюрупинського району, могильник неподалік с. Республіканця Бериславського району, а поблизу       с. Великої Кардашинки Голопристанського району досліджено майстерню для обробки кременю.²²

     У добу міді і бронзи, тобто  наприкінці IV – на початку I тис. до н. е. територія сучасної Херсонщини була заселена значно густіше. Відомо близько 90 поселень та могильників цього часу, головним чином у північно-

західній  частині області поблизу рік  і в південно-східній її частині, в Нижньосірогозькому, Генічеському, Чаплинському, Каланчацькому, Скадовському районах. У письмових джерелах збереглася назва одного з степових племен пізньої  бронзи – кіммерійці.²³ 
 

15

     У VIII-VII тис. до н. е. на території  Наддніпрянщини, у степовій її частині, населення освоїло виробництво заліза, з якого виготовлялись знаряддя праці та зброя. Залізні знаряддя  швидко витіснили мало досконалі

кам’яні та бронзові. Це сприяло підвищенню продуктивності праці,  а  отже й  прискоренню майнового розташування, що розпочалося ще за доби бронзи. Із загального середовища  виділяється  багата  верхівка,  що сконцентровує  в своїх руках і матеріальні  засоби, і владу. У цей час у  причорноморських степах з’явилися кочові племена – скіфи. Вони й поклали початок першому

державному  утворенню  у  Причорномор’ї. Херсонські степи  входили до володінь Скіфської держави з центром у Кам’янському городищі. Відоме  ім’я одного з скіфських царів IV ст. до н. е. – Атея.²⁴

     У ІІ ст. до н. е. в причорноморські  степи зі сходу ринула нова  хвиля кочівників – сарматів, які частково витіснили скіфів  і, потроху змішуючись з 

ними, почали тут осідати. Області відомо понад 30 скіфо-сарматських поселень та городищ.  Також із Середнього Подніпров’я  у степову частину  проникають , змішуючись із скіфо-сарматськими, ранньослов’янські племена зарубинецької  культури. У перших століттях нової  ери на території Нововоронцовського району з’являються стійкі землеробські поселення їх нащадків – слов’янських племен черняхівської культури, що існувала в Середньому Подніпров’ї  протягом ІІ-VІ ст.²⁵   

     Після виникнення східнослов’янської  феодальної держави – Київської  Русі – на території Херсонщини, так само як і в Подонні  і Подунав’ї, у небезпечному  оточенні кочівників виникають  поселення тих часів. У першій 

половині  ХІІІ ст. на Русь вдерлися монголо-татарські  завойовники. Вони спустошили чимало міст і селищ, у т. ч. й Нижнього Подніпров’я  та Побужжя, багато населення винищили або взяли в полон. Скориставшись  прагненням   мешканців   поневолених   земель   звільнитись   від монголо-

16

татарського іга, Литовське велике князівство у  другій половині ХІV ст. захопило більшу частину українських земель, у т. ч. і правобережжя Нижнього Дніпра.²⁶

     Наприкінці XV ст. територія краю стала здобиччю Османської імперії. У цій місцевості турками були побудовані такі фортеці: Казикермен (сучасний

Берислав, 1484 р.), Тягин (с. Тягинка Бериславського р-ну, 1491 р.), Іслам-Кермен (м. Каховка, 1492 р.), що стали базами для нападів  кримських орд на українські землі. У 1492 р. козаки з Києва і Черкас захопили біля Тягину на Дніпрі турецьку галеру – це був перший бій козаків  з турками, що поклав початок майже  трьохсотлітній боротьбі за визволення Північного Причорномор’я від османського  ярма.²⁷ Поселення козацтва на Дніпрі призвело до виникнення Запорозької Січі. У 1556 р. її засновник            Дмитро Іванович Вишневецький захопив фортецю Іслам-Кермен.

     У 1650-1660 рр. турки відновили Кизикермен, Тягин та Іслам-Кермен, а у 1678 р. побудували на о. Тавань (знаходиться  між сучасними Бериславом та

Каховкою, пізніше був затоплений водами Каховського  водосховища) ще дві фортеці –  Мустрит-Кермен і Мубарак-Кермен.

     Коли козаків вигнали з Чортомлицької  Січі, на кордоні з Туреччиною  біля сучасного с. Республіканець  була заснована Кам’янська Січ,  а кошовим отаманом став Костянтин  Гордієнко.²⁸

     Росія, отримавши вихід до Чорного  моря, перш за все намагалась  захистити свої кордони. За  наказом Катерини ІІ від 18 червня 1778 р. почалось будівництво Херсона – фортеці, міста та порту. Херсон був першою базою Чорноморського військового флоту.

     Кінець ХІХ ст. ознаменувався  розвитком виноградарства на  Херсонщині. Славився своїми виноградниками  маєток князя Трубецького. 

17

     З кінця ХІХ ст. Херсонщина  розвивається як транзитна територія.  

     Кінець XIX – початок XX ст. – період, пов'язаний із розвитком капіталістичних відносин. Розвиток промисловості привів до заселення нових територій, в основному на північ від центрального ядра.²⁹

     З 1901 р., після 30-річної перерви,  пов'язаної з роботами з поглиблення  Дніпровського дна, знову відкриваються  морські ворота міста. Херсон  стає значним портом експортування  хліба.

     Світова війна 1914-1918 рр. принесла  великі біди народу, погіршила  його і без того досить важке  становище. 

     1920-1930 рр. закріпились в історії  Херсонщини, з однієї сторони,  будуванням нових промислових  підприємств, а з іншої –  масовими репресіями проти духовенства,  інтелігенції, селянства. Передбачалось  організувати безпосередній зв'язок  з Дніпром. Ці основні напрямки  залишаються актуальними в містобудівній  діяльності як у післявоєнний  період, так і на теперішній  час, що й відбито в генеральному  плані Херсона. 

     Мирна праця людей була перервана  22 червня 1941 р. віроломним нападом  на СРСР фашистської Німеччини.  У 1941 р. на сучасній території  Херсонщини радянські війська  вели напружені бої проти німецько-фашистських  загарбників. У жовтні 1943 р. радянські  війська розпочали визволення Херсонських країв. Найбільші битви розгорнулись у районі Великої Лепетихи, Горностаївки, Нововоронцовки. 13 березня 1944 р. було