Страхування від нещасних випадків

o місцеві органи влади  - для працівників сільської пожежної  охорони та членів добровільних  пожежних дружин (дпд).

Максимальна страхова сума встановлюється для кожного застрахованого окремо. її величина визначається як заробітна плата за десять років, виходячи із заробітної плати на день підписання страхового договору.

Максимальний  страховий тариф встановлюється в розмірі 2 % від страхової суми застрахованого.

Страхові суми виплачуються застрахованому в таких обсягах:

o у разі тимчасової  непрацездатності - 0,2 % страхової суми  за кожну добу, але не більше 50 % страхової суми;

o у разі настання інвалідності: І групи - 100 % страхової суми, П  групи - 90, III групи - 70 % страхової  суми;

o у разі смерті застрахованого  правонаступник отримує 100% страхової  суми.

3. Страхування спортсменів  вищої категорії здійснюється  в порядку та за умовами,  затвердженими постановою Кабінету  Міністрів України від 31 травня 1995 р. № 378.

Передбачаються такі страхові події:

o втрата (тимчасова) працездатності  внаслідок поранення, контузії, травми  або каліцтва;

o інвалідність;

o смерть (загибель).

Всі ці події мають часову та територіальну обмеженість: підготовка до спортивних змагань абоучасть у змаганнях.

Страхувальником є Міністерство молоді і спорту України.

Застрахованими є спортсмени збірних команд України, що готуються до участі в спортивних змаганнях чи беруть у них участь.

Страхова сума дорівнює десятирічному утриманню спортсмена за його останньою посадою.

Страхові платежі становлять 5 % фонду оплати праці спортсменів, включаючи доплати та надбавки за попередній місяць.

Страхові суми, що сплачуються постраждалим від страхових випадків спортсменам вищих категорій:

o у разі втрати тимчасової  працездатності у розмірі середньої  заробітної плати пропорційно  часу втрати працездатності;

o у разі настання інвалідності: для І групи - 100 % страхової  суми, для II групи - 80, для III групи  - 60 % страхової суми;

o разі загибелі (смерті) застрахованого 100 % страхової суми сплачується  правонаступникові.

4. Обов'язкове страхування  життя і здоров'я спеціалістів  ветеринарної медицини здійснюється  за рахунок позабюджетних коштів  установ державної ветеринарної  медицини. Умови цього виду страхування  затверджені постановою Кабінету  Міністрів України від 22 лютого 1994 р. № 116.

Передбачаються такі страхові випадки:

o каліцтва або професійні  захворювання у зв'язку з виконанням  професійних обов'язків під час  боротьби із зоонозними захворюваннями  та маніпуляцій з тваринами;

o смерть, спричинена виконанням  маніпуляцій з тваринам чи  внаслідок інфікування зоонозними  захворюваннями.

Страхувальники - установи державної ветеринарної медицини.

Застраховані - лікарі, фельдшери та техніки ветеринарної медицини.

Страхові платежі сплачуються раз на рік у розмірі 8 % мінімальної заробітної плати.

Страхові виплати здійснюються залежно від грошового утримання за останньою посадою та ступеня втрати працездатності:

o у разі настання інвалідності  І або II групи - виплата у  розмірі чотирирічної заробітної  плати;

o у разі інвалідності III групи - у розмірі трирічної  заробітної плати;

o у випадку загибелі (смерті) - у розмірі п'ятирічної заробітної  плати.

5. Особисте страхування  від нещасних випадків на транспорті  є специфічною формою особистого  страхування від нещасних випадків.

Страхові події:

o тимчасова втрата працездатності  застрахованим внаслідок нещасного  випадку на транспорті;

o інвалідність внаслідок  нещасного випадку на транспорті;

o смерть (загибель) застрахованого  внаслідок нещасного випадку  на транспорті.

Страхувальники (е водночас застрахованими) - це пасажири, котрі перебувають у дорозі. Згідно з чинним законодавством, страхування пасажирів поширюється не на всіх пасажирів, а тільки на тих, які їдуть:

o наземним залізничним  транспортом далекого прямування;

o наземним автомобільним  транспортом (крім внутрішньо-міського);

o внутрішнім водним (крім  приміського, екскурсійного);

o морським (крім приміського,  екскурсійного);

o повітряним транспортом.

Страхові внески за цим  видом страхування встановлюються законом і входять до ціни квитка.

Обсяг страхової відповідальності залежить від наслідків нещасного  випадку. Страхова сума виплачується у  зв'язку з втратою здоров'я або  настанням смерті застрахованого. Дія страхового договору починається з моменту оголошення посадки на транспортний засіб і закінчується моментом зупинки та виходу застрахованого в пункті кінцевого призначення за межі території станції (вокзалу, аерофлоту і т. ін.).

Під час зупинки та виходу пасажира за межі станції дія страхового договору припиняється та відновлюється  з поверненням на станцію.

Окрім пасажирів наземного  транспорту за цим видом обов'язковому страхуванню підлягають також: працівники транспортних підприємств незалежно  від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо здійснюють транспортні  перевезення, тобто водії, а також кондуктори, електромонтери поїздів, працівники вагонів-ресторанів, механіки поїздів, працівники бригад медичної допомоги. Ці суб'єкти вважаються застрахованими.

Страхувальниками за цим видом страхування є юридичні особи та громадяни - власники транспортних засобів, які страхують водіїв на час, коли вони обслуговують пасажирів.

Страхова сума встановлюється в розмірі 500 неоподатковуваних мінімальних доходів громадян.

Страхові платежі  для пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту в межах однієї області встановлюється в розмірі 2 %, а для маршрутів приміського сполучення - до 5 % вартості проїзду. Страхові платежі для водіїв становлять 1 % від страхової суми кожного застрахованого.

На відміну від страхування  на наземних транспортних засобах, особове  страхування на повітряному транспорті здійснюється за рахунок власників  або експлуатантів повітряних суден.

Обов'язковому страхуванню  підлягають: члени екіпажу, авіаційний персонал, що перебуває на борту  авіаційного транспортного засобу, та пасажири.

Страхова сума за цим видом страхування встановлюється в розмірі 1000 НМДГ.

Інші умови не відрізняються  від умов страхування на наземних видах транспорту.

Інші види обов'язкового страхування від нещасних випадків здійснюються аналогічно описаним вище.

5.3. Добровільне страхування  від нещасних випадків

Добровільне страхування  здійснюється для тих суб'єктів, які не підпадають під обов'язкове страхування. Крім того, охоплені обов'язковим  страхуванням від нещасних випадків можуть добровільно страхувати ризики, пов'язані з нещасними випадками, які не підпадають під обов'язкове для них страхування.

Страхові події для добровільного страхування від нещасних випадків ті самі, що й для обов'язкового: тимчасова втрата працездатності; інвалідність І-III груп; смерть застрахованого.

Страхувальником, за індивідуального страхування може виступати як громадянин, так і юридична особа, а за групового - виключно юридична особа.

Страхувальник і застрахований є однією особою, якщо застрахований укладає страхову угоду і сплачує за себе страхові внески.

Страхувальник і застрахований є різними особами, якщо підписує договір і сплачує внески одна особа (страхувальник) на користь страхового захисту іншої особи (застрахованого).

Страхова сума, тобто грошова сума, на яку страховик зобов'язується надати захист застрахованій особі, визначається згодою сторін (страхувальника та страховика). Головним чинником для визначення страхової суми з цього виду добровільного страхування є фінансові можливості страхувальника.

Страховий тариф - оцінена страховиком ціна пов'язаного з нещасним випадком ризику, взятого на страхування. Це грошова оцінка одиниці ризику.

Страховий платіж визначається як добуток страхової суми на страховий тариф.

Страховий тариф залежить від категорії страхувальників  за групою ризику. У найзагальнішому  плані всіх страхувальників можна  поділити на чотири категорії:

o діти;

o дорослі;

o працівники, професії яких  пов'язані з підвищеним ризиком  щодо настання нещасних випадків;

o спортсмени.

Залежно від групи ризику тариф може бути вищим чи нижчим. Можливо також розрахувати один тариф, до якого будуть застосовуватись  коефіцієнти (знижувальні чи підвищувальні).

У страховій компанії "Геліос" застосовують такі тарифи (відсотків від страхової суми):

o для дітей - 1,6;

o для дорослих - 2;

o для власників транспортних  засобів - 2,2;

o для працівників ризикових  професій - від 2,5 до 6 (залежно від  рівня ризику)³.

До групи ризикових  професій входять: інкасатори; працівники карного розшуку; верхолази; працівники хімічних та інших шкідливих видів  виробництва; рятувальні служби; гірники  і т. ін. Спортсмени, особливо ті, що займаються екстремальними видами спорту, потрапляють в окрему групу ризику. Для них застосовують окремі тарифні ставки.

Страхові виплати зі страхування від нещасних випадків здійснюють згідно з правилами страхування, які чітко повинні бути прописаними в договорі.

У разі тимчасової втрати працездатності, що настала в результаті нещасного  випадку, застрахований отримує 0,6 % від страхової суми (коефіцієнт може бути й іншим; його величина визначається договором). Як правило, в таких випадках застосовують часову франшизу. Якщо франшиза дорівнює шести дням, то з сьомого дня непрацездатності починаються виплати.

Якщо франшиза безумовна, то за перші шість днів втрати працездатності ніколи не відшкодовуються страховиком. Це, як зазначалось вище, своєрідна форма боротьби з шахрайством (взяття незаконного лікарняного тощо).

Якщо застрахований прохворів 10 діб і був застрахований на 5 тис. грн, то виплата здійснюється за 4 дні й дорівнює 100 гривень (0,5 % * 5 тис. грн o 4 дні = 100 грн).

У разі настання інвалідності І групи виплачується - 100 % страхової  суми, П групи - 80 %, III групи - 50 % страхової  суми.

У разі настання смерті страховик  сплачує вигодонабувачеві 100 % страхової суми.

Особливістю цього виду страхування  є те, що наслідки, спричинені нещасним випадком, можуть виявитись із часом. У зв'язку з цим страховик несе відповідальність за наслідки, пов'язані  з нещасним випадком, який відбувся в період дії договору, ще впродовж одного року після закінчення строку дії договору, якщо буде доведено зв'язок наслідків у стані здоров'я  застрахованого зі страховою подією, тобто нещасним випадком, що стався в період дії договору.

Страховик може запропонувати  страхувальнику й інші правила страхування  від нещасного випадку. Наприклад, страхові компанії мають список травм, оцінених у відсотках страхової  суми. Якщо страховий договір підписано  за такими правилами, цей список має  бути засвідченим у договорі і  зберігатись у страховика та страхувальника. Наприклад, втрата фаланг пальців оцінюється в 15-20 % від страхової суми, перелом  хребта - 80-90 % страхової суми і т. ін.

Другий варіант дає можливість значно швидше отримати страхові виплати у зв'язку з тим, що підставою для виплати є рентгенівський знімок, висновок лікаря. За першим варіантом застрахований повинен повністю видужати, закрити лікарняний, надати його страховику, і тільки тоді страховик приймає рішення про страхову виплату¹.

Страхування дітей та школярів

Здійснюється за принципом  змішаного страхування. Школярі  страхуються на період навчання в  школі. Договори укладаються строком  на один рік, а розмір тарифної ставки узгоджується з віком дитини.

Групове (колективне) страхування робітників та службовців за рахунок підприємства

За цим видом страхування  страхувальником є підприємство або організація, де працюють особи, з небезпечними для здоров'я умовами  праці. Виплата страхової суми здійснюється у зв'язку з втратою здоров'я  або настанням смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку. Перелік  страхових нещасних випадків передбачається умовами договору. Якщо страхується  група осіб, то договір укладається  на основі списку осіб, що додається  до нього.