Розвиток ринку послуг митної логістики в Україні

 Митний контроль  за міжнародними перевезеннями товарів здійснюється митними органами у взаємодії з іншими відповідними контрольними службами за спільними технологічними схемами з визначенням часу та послідовності виконання кожною службою своїх безпосередніх обов'язків. З метою прискорення здійснення митних процедур під час переміщення транспортних засобів через митний кордон України працівники водного, повітряного, автомобільного та залізничного транспорту зобов'язані сприяти посадовим особам митних органів у виконанні ними своїх службових обов'язків.

 

 

2. Логістичні оператори  митного оформлення

 

Поряд із основними учасниками митної справи – митними органами і фізичними та юридичними особами, які переміщують товари і транспортні  засоби через митний кордон України, існують та успішно провадять свою діяльність у цій галузі значна категорія суб’єктів, які безпосередньо не беруть участі у переміщенні товарів через митний кордон України, а надають при цьому різноманітні посередницькі послуги. Їх участь у реалізації митної справи полягає у сприянні зручнішому, швидшому та більш ефективному здійсненню всіх митних процедур при такому переміщенні.

Основними видами підприємницької  діяльності в галузі митної справи є:

— посередницька діяльність митного брокера;

— посередницька діяльність митного перевізника;

— функціонування митних ліцензійних складів;

— функціонування складів  тимчасового зберігання товарів;

— діяльність магазинів  безмитної торгівлі;

— діяльність вантажних митних комплексів, автопортів, терміналів [1].

Митний брокер - це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент. Митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм Митного кодексу України (МКУ) та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування. Нині законодавством України не визначено порядок ліцензійних умов провадження митної брокерської діяльності та згідно з нормами чинного митного законодавства Державної митної служби України (ДМСУ) введено поняття «підприємство, що здійснює декларування на підставі договору» і «особи, уповноваженої на декларування».

Підприємство, що здійснює декларування вантажів на підставі договору, це підприємство, яке зареєстроване на території України і здійснює свою діяльність згідно з чинним законодавством України, а також має право від свого імені за рахунок і за дорученням власника (володільця) вантажу самостійно здійснювати такі операції в області митної справи:

- декларувати товари, транспортні засоби та інші  предмети;

- подавати митному  органу України документи, необхідні  для митного оформлення;

- пред'являти митниці  товари, транспортні засоби та інші предмети, що декларуються (тобто заявляти у встановленій формі точні відомості про товари та транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, (ТГУ) а також відомості, необхідні для здійснення їх митного контролю та митного оформлення);

- забезпечувати сплату  митних платежів, установлених для  товарів, транспортних засобів  та інших предметів, які декларуються;

- виконувати в межах  своєї компетенції інші дії,  необхідні для митного оформлення  і митного контролю товарів  і транспортних засобів, що декларуються;

- в певному порядку  рішення митних органів України.

Для здійснення декларування такому підприємству необхідно отримати свідоцтво про визнання його декларантом (свідоцтво видається ДМСУ за погодженням  з митним органом (митницею), у зоні діяльності якого розташоване підприємство), а також мати у своєму штаті осіб, уповноважених на декларування, які отримали відповідні кваліфікаційні свідоцтва . Видача кваліфікаційного свідоцтва особі, уповноваженій на декларування, здійснюється митним органом, у зоні діяльності якого розташоване підприємство, що здійснює декларування на підставі договору за наявності заяви від підприємства, або громадянина на видачу свідоцтва.

Для видачі кваліфікаційного свідоцтва в митниці створюється  екзаменаційна комісія, яка приймає іспити у кандидатів з метою визначення достатності їх рівня знань і кваліфікації для здійснення декларування. Також митниця організовує навчання осіб, уповноважених на декларування, проведення консультацій та прийняття екзаменів у встановленому законодавством порядку.

Митний ліцензійний  склад — спеціально обладнані  приміщення, резервуари, майданчики, що використовуються для зберігання товарів  у режимі митного складу.

Магазин безмитної торгівлі це — митний режим, відповідно до якого  товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, знаходяться та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання.

Митний перевізник - це підприємство, яке здійснює перевезення  між митними органами товарів, без застосування при цьому заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення, передбачених п. 1, 2 і 4 частини першої ст. 161 МКУ (надання власником товарів (уповноваженою ним особою) гарантій митним органам, охорона та супроводження товарів митними органами, перевезення на умовах конвенції МДП), і має ліцензію на право здійснення діяльності митного перевізника, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи . Митним перевізником може бути тільки підприємство-резидент (юридична особа, а також громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи). Ліцензія на право здійснення діяльності митного перевізника є дійсною на всій митній території України.

Експедитор (транспортний експедитор) — суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. До транспортно-експедиторської діяльності відноситься підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Елементи посередництва  у своїй діяльності, крім митних брокерів та митних перевізників, мають власники митних ліцензійних складів та складів тимчасового зберігання у випадках декларування ними товарів своїх клієнтів.

Діяльність транспортних експедиторів опосередкована щодо підприємництва в галузі митної справи.

Такі види підприємницької діяльності, як діяльність митного брокера, митного перевізника та функціонування митних ліцензійних складів можуть поєднуватись між собою або існують окремо, незалежно один від одного. Однак для експлуатації митних ліцензійних складів необхідною умовою є наявність ліцензії митного брокера ( свідоцтва про визнання підприємства декларантом) [2].

Процес надання посередницьких послуг в галузі митної справи має  грунтуватися на тому, що:

— надання послуг з  боку митних органів необхідно спрямувати на задоволення потреб суспільства з чітким визначенням переліку відповідних послуг, які потрібні суб'єктам підприємницької діяльності, а також критеріїв оцінки якості та ефективності їх надання;

— соціальні процеси  повинні регулюватися з боку держави  з урахуванням інтересів всього суспільства. Відносини між споживачами та постачальниками товарів та послуг регулюються ринком, окрім тих випадків, коли неможливо адекватно задовольнити потреби суспільства;

— зазначені послуги  в галузі митної справи повинні бути платними тільки тоді, коли громадянин має вибір —

користуватися цією послугою чи ні;

— послуги у галузі митної справи повинні надаватися, насамперед, на низових рівнях структури  виконавчої влади, що забезпечить їх наближення до споживачів. У деяких випадках надання послуг на більш високому структурному рівні може бути обумовлено потребами економіки чи вимогами до якості надання послуги [4].

Для посередницьких підприємств  по наданню послуг з декларування та перевезення відповідних товарів, які протягом року не допустили порушень норм митного законодавства, активно взаємодіяли з митними органами, створити спрощені, максимально сприятливі умови для здійснення митних процедур по оформленню та перевезенню товарів, що переміщуються через митний кордон України або перебувають під митним контролем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Розвиток ринку послуг  митної логістики в Україні

 

Дослідження Світового  банку показали, що за індексом логістичної  ефективності Україна зайняла 102-е  місце серед 155 країн. Оцінювали за такими критеріями: ефективність процедур митного оформлення, інфраструктура транспортної логістики, доступність і легкість організації міжнародних постачань.

Частка аутсорсингу  в українській логістиці залишається  низькою - в рази менше, ніж у країнах  Європи та США. На поточний момент більшість представлених в Україні компаній продовжують забезпечувати логістику самотужки [3].

Структурно на вітчизняному логістичному ринку переважають  операції, пов'язані з транспортною логістикою -89%, послуги складського  зберігання - 8%, експедирування - 2%, управління ланцюгами поставок - 1%.

Глобалізація надає  додаткові можливості логістичної  оптимізації розміщення виробництва. Кордони окремих країн стають все більш відкритими. Тому з'явилася  можливість розміщувати виробництва в країнах з дешевшою робочою силою і меншими ставками податків. Розвиток міжнародної торгівлі відкрив доступ до дешевших ресурсів – сировини, комплектуючих, що дозволяє оптимізувати матеріальні та фінансові потоки виробників у логістичному сенсі.

Для всіх розвинених країн характерним для останніх років є розвиток логістичного аутсорингу [12]. Логістичний інструмент «аутсорсинг» - це метод оптимізації діяльності організації завдяки зосередженню ресурсів на основному предметі й передачі непрофільних функцій і корпоративних ролей зовнішнім спеціалізованим компаніям [14]. Найчастіше аутсорсинг має місце, коли організація передає право володіння бізнес-процесом зовнішньому виконавцеві.

Логістичні функції, які  найчастіше передаються в аутсоринг  у міжнародній практиці наведено на рис. 2.

 

 

Рис. 2. Логістичні функції, які найчастіше передаються в  аутсоринг у міжнародній практиці

 

Механізм дії аутсорсингу  відрізняється від звичайної розподільної логістики тим, що замовник формулює завдання, що є перед постачальником послуг, не конкретизуючи спосіб рішення цих завдань, так що вибір раціонального способу дій цілком і повністю лежить на виконавці (як, втім, і відповідальність за досягнення необхідного результату) [12].

Істотною проблемою  є недостатній досвід митних операторів і через це – низький рівень розуміння процесів, характерних для сфери їх діяльності, порівняно з операторами, які працюють у Західній Європі [12].

По оцінках Української логістичної асоціації (УЛА) в Україні тільки формується ринок митно-логістичного аутсорсингу. Прогнозується, що ринок зростатиме щороку на 30–40 %. До 2014 року [3] половина українських підприємств купуватимуть послуги професійної логістики.

У самому логістичному процесі, потенційний обсяг якого фахівці  УЛА оцінюють аж в $100-130 млрд, у тій  чи іншій мірі задіяні кілька тисяч  компаній (виробники, оптовики, дистриб’ютори, кур'єрські компанії, пасажирські, вантажні, морські, авіаційні перевізники й ін.). Зараз ринок логістичних послуг на 70-80% формують вузькоспеціалізовані посередники, що займаються транспортуванням, еспедитуванням, вантажопереробкою, митним оформленням, складуванням і т.д. І тільки в останні три роки в Україні почав формуватися й ринок комплексної логістики, коли всі послуги або їхня частина передаються спеціалізованим операторам. За результататами досліджень, з митно-логістичними пропозиціями виступають як іноземні компанії - ASTRA, DHL, FedEx, Fіege, FM Logіstіc, Shenker, UPS й ін., так і українські оператори - "Карго-Сервіс", "Комора С", "УВК", "Укрпродукт-Логістик", "ТБН Логістик", "Фордон", "УЛС" й ін.

По оцінках фахівців УЛА, частка митного аутсорсингу поки становить 5-7% ринку [10]. Але аналітики стверджують, що вона буде рости й років через п'ять-сім займе до 70% ринку [14].

Очевидно, що свої корективи  вносить і криза, але ринок митних послуг істотно не зменшиться. Як це не дивно, консолідації ринку сприяє й криза. Оператори відзначають, що багато оптовиків і дистриб’юторів відмовляються від непрофільних операцій, в першу чергу від операцій по митному оформленню вантажів. Підстава: логістична складова у вартості зробленого в Україні товару досягає 30-35%, згідно підрахунку експертів УЛА, і кожний поважаючий себе бізнесмен непроти мінімізувати ці витрати. Наприклад, в Європі, де 70-90% логістичних послуг передано саме операторам, логістична складова у вартості виробленого товару становить 10-15% [12].

Перешкодами ж для  розвитку даної послуги експерти називають як неготовність українських підприємців віддати частину свого бізнесу в чужі руки, так і нерозвиненість самої інфраструктури. Багато компаній, що мають власний транспорт і склади, звикли викручуватися самотужки, і поки-що не розуміють переваг аутсорсингу й не рахують витрат при самостійному управлінні складськими запасами [10].

Результати митного  індексу в першій половині 2012 року свідчать про перші прояви поліпшення якості, швидкості і легкості митного  оформлення в Україні. Ця позитивна  тенденція, безумовно, породжує надії на і подальше вдосконалення митної системи нашої країни, полегшення умов діяльності бізнесу.