Поняття судової експертизи, її види та значення

      У державних експертних установах (службах) є штат підготовлених кваліфікованих фахівців різних профілів, здатних оперативно вирішувати всілякі питання по одній кримінальній справі, у тому числі шляхом виробництва комплексних досліджень в різних процесуальних формах (комплекс експертиз, комплексні експертизи, комплексне дослідження при проведенні однорідної експертизи).

      Матеріально-технічне забезпечення експертних установ дозволяє проводити різноманітні  дослідження на рівні, що відповідає сучасним вимогам. У експертних установах окрім загальнотехнічного і наукового устаткування використовуються апаратура і пристосування, спеціально розроблені для судово - експертних досліджень (наприклад, порівняльний мікроскоп, кулеулавліватель і ін.).

      У державних експертних установах відлагоджена оптимальна організація експертної і науково-дослідної роботи,  а також здійснюється поточний контроль із стороні керівників за терміном і якістю проводимих експертиз. Крім того, за певний період часу провідні фахівці виконують рецензування експертиз, проведених менш досвідченими співробітниками, з метою усунення недоліків методичного характеру при виробництві подальших експертних досліджень [ 32, c. 117]

      Регулярно здійснюється взаємне рецензування експертних висновків фахівцями  тих же спеціальностей різних експертних установ.

      В основу діяльності експертних установ покладений територіальний принцип обслуговування правоохоронних органів по виконанню призначених експертиз. Це забезпечує своєчасне і оптимальне виробництво експертних досліджень.

      В теорії криміналістики розроблені основні функції державних судово-експертних установ:

       1.Судово-експертне і техніко-криміналістичне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ, інших правоохоронних органів в запобіганні, розкритті, розслідуванні злочинів і виявленні інших правопорушень.

      2. Здійснення  експертиз по завданнях органів внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури, службі безпеки, пограничної служби, судів по кримінальних, цивільних, господарських справах і справах про адміністративні правопорушення.

       3.Участь співробітників як фахівців при здійсненні слідчих дій відповідно до КПК України.

      4. Проведення не експертних досліджень на прохання митних органів, державних, колективних, приватних підприємств і фізичних осіб.

      5. Проведення науково-дослідницької роботи у сфері судово-експертного і техніко-криміналістичного забезпечення, направленої на розвиток наукових основ теорії судової експертизи і розробку методичних положень (загальних і приватних методик дослідження) окремих видів судових експертиз. 

      6. Розробка техніко-криміналістичних і експертних засобів (прилади, апаратура, комплекті, інструментарій, матеріалі і ін.) і забезпечення їх впровадження і використання в практичній судово-експертній діяльності [ 2, c. 68]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки 

    У цій роботі були дослідженні такі важливі питання як судова експертиза, кримінологічна експертиза, види експертиз, порядок їх проведення та призначення.

    У практичній діяльності, учбовій та науковій літературі термін «судова експертиза» трактується широко і має декілька значень. В залежності від того, яка сторона судово-експертної діяльності акцентується, під судовою експертизою розуміється інститут  доказового та процесуального права, система процесуальних відносин, форма використання спеціальних познань , слідча дія, процедура дослідження та оформлення документа – висновку експерта.

    Як  зазначає Шепітько, судові експертизи класифікуються за різними підставами. Так, за своєрідністю предмета спеціальних пізнань вони поділяються на кілька класів: криміналістичні, судово-медичні, судово-психіатричні, судово-психологічні, судово-фармацевтичні та фармакологічні, фізико-технічні, хімічні, товарознавчі, екологічні та деякі інші. У свою чергу, кожний названий клас поділяється на роди, види та підвиди. 

Усі криміналістичні експертизи поділяються на традиційні та нетрадиційні. Традиційні – це дактилоскопічна, трасо логічна, судово- почеркознавча, авторознавча, судово- балістична та інші. Нетрадиційні включають експертизу матеріалів, речовин та виробів (нафтопродуктів, паливно-мастильних, лакофарбових матеріалів та покриття тощо), фоноскопічну та фонетичну експертизи та ін. охоплюють такі види експертиз, як дактилоскопічна, судово-почеркознавча, авторознавча, судово-балістична, техніко-криміналістична експертиза документів та ін.

    Найбільш  поширеним видом судової експертизи є криміналістична. Криміналістична експертиза — це лабораторне дослідження об’єктів з метою встановлення їхнього фактичного стану; можливості проведення певних дій; обставин, за яких були проведені дії; невидимих слідів зашифрованого змісту; групової належності об’єктів або їх тотожності.

Судові  експертизи поділяються на такі:

1) первинні  та повторні. Повторні призначаються  у разі необґрунтованості висновку  експерта в результаті первинної  експертизи або у разі сумніву  в правильності його висновку. Така експертиза доручається іншому експертові або іншим експертам (статті 75, 203 КПК);

2) основні  та додаткові. Додаткова експертиза  призначається, якщо експертиза  визнана неповною або не досить  зрозумілою, і доручається тому  самому або іншому експертові (статті 75, 203 КПК);

3) одноособові  та комісійні. Перші проводяться  одним експертом, другі — групою  експертів, спеціалістів з однієї  галузі знань. Комісійна експертиза  може призначатися для вирішення  достатньо складних питань або  за наявності різних точок зору з якого-небудь питання;

    4) однорідні та комплексні.

    Процесуальні  та організаційні питання призначення  судових експертиз регламентуються  великою кількість нормативних  актів. Серед них Закон України  «Про судову експертизу» , Інструкція про призначення та проведення судових експертиз», Постанова Кабінету Міністрів України  «Про утворення експертної служби міністерства внутрішніх справ». Також існують Правила проведення різних видів судово- медичних експертиз, затверджені Наказами Міністерства охорони здоров’я України.

Вченими та криміналістами - практиками розроблений  ще ряд принципів здійснення судових  експертиз. До них належать:

• компетентність судового експерта;
• взаємодія суб’єктів судово - експертної діяльності;

    дотримання  безпеки та прав особи при провадженні експертного дослідження.

      Процес  підготовки експертизи досить складний  і він містить такі основні елементи:

1) збирання  необхідних матеріалів;

2) вибір  моменту призначення експертизи;

3) визначення  предмета судової експертизи;

4) формулювання  запитань експерту;

5) вибір  експертної установи або експерта.

      Згідно  з нормами чинного законодавства, а саме д ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби, до яких належать науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров’я України та експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України. Діяльність всіх цих органів забезпечує можливість проведення експертиз для вирішення тих чи інших проблемних питань при розслідуванні злочинів.

    Той факт, що вчені – криміналісти  досить не дійшли згоди у всіх питаннях щодо проведення експертиз, свідчить про те, що наука криміналістика  не стоять на місці, постійно розвиваються.

    Треба акцентувати увагу на тому, що питання  здійснення судових експертиз має  не стільки наукове, скільки практичне  значення, оскільки теоретичні висновки безпосередньо впливають на ефективність діяльності по проведенню конкретних експертиз. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

            СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ :

1. Щербаковский М.Г. Судебные экспертизы: учебно-методическое пособие. Харьков «Эспада», 2005 – 544 с.
2. Криміналістика. Підручник за редакцією В.Ю. Шепітька. Харків «Право» 2008.- 464 с.
3. Аверьянова Т.В. Судебная експертиза : Курс общей теории.. – М.: Норма, 2006- 371 с.
4. Куркін, В.  Класифікація судових експертиз / В. Куркін // Юридичний журнал* : Аналіт. матеріали. Коментарі. Судова практики.  2008.  № - 532 с.
5. Судові експертизи в Україні. Шеф- редактор Ковальський В.С.  Київ, Юрінком Інтер, 2002- 416 с.  
6. Судова експертиза : Навч.-довід. посібник : Нормат.-прав. регулювання та наук. коментарі / Уклад.: Ю.М. Грошевий, В.О. Коновалова, В.Ю. Шепітько та ін. ─ Х. : Одіссей, 2004 . ─ 448 с.
7. Овчаренко А.С.  Сучасні тенлденції розвитку та проблеми судово-психологічної експертизи / А.С. Овчаренко  // Юриспруденція: теорія і практика : Щомісячний науково-практичний журнал.  2010.№ 5. –163 с.
8. Гула, О. Поняття методу дослідження речових доказів у судовій експертизі та класифікація їх   // Підприємництво, господарство і право* : Щомісячний науково-практичний господарсько-правовой журнал.  2003.  №7. – 182 с.
9. Головченко, Л. Правове регулювання судової експертизи : перспективи та розвиток // Право України* : Юрид. журн.  2003.  №12. – 271с.
10. Ахтирська, Н. Призначення та використання результатів судової експертизи : порівняльний аналіз правового регулювання  
        // Судоустрій і судочинство в Україні.  2007.  № 1. – 148с.  
11. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики : Зб. наук. праць / Харків. наук.-дослід. ін-т судов. експертиз ; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого . ─ Х. : Право, 2010-. 649 с.
12. Ринкова, О. Місце та роль судово-екологічної експертизи у кримінальному судочинстві / Олена Ринкова // Підприємництво, господарство і право* : Щомісячний науково-практичний господарсько-правовой журнал.  2011.  № 8. ─ 218 с.
13. Юрчишин, В.Д.  Деякі проблеми використання як джерел доказів висновків судових експертиз в контексті співробітництва України з іноземними державами і міжнародними організаціями  
        // Актуальні проблеми політики* : Зб. наук. праць.  2006.  Вип. 29 . 624 с. ─ 640с.
14. Курдюков, В.В.  Призначення судово-психологічної експертизи як важлива складова системи захисту у кримінальному процесі України / В.В. Курдюков // Вісник Академії адвокатури України.  2008.  № 1. – 126с.
15.   Медведева, О.В.  Роль судово-психологічної експертизи в обгрунтуванні окремих обставин справи / О.В. Медведева  
        // Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики : У 2 т. : Матер. 2-ої Міжнар. наук.-практ. конф. (8 жовтня 2010 р.) . 2010.  Кримінальний процес, криміналістика, оперативно-розшукова діяльність та судова експертиза: Т. 2 . 2010 . 400 с. ─ 538с.
16. Понікаров, В.Д.  Проблема розширення джерел інформації під час проведення судово-економічних експерти  // Економіка. Фінанси. Право.  2003.  №11. – 96 с.
17. Дорошенко О. Судова експертиза - призначати чи не призначати , ось у чому питання / Олександр Дорошенко  // Інтелектуальна власність* : Наук.-практ. журн.  2010.  № 1. – 380с.
18. Тимошенко, Ю.П. Психологічні особливості провадження судово-криміналістичних експертиз у сучасних умовах   // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України : Науково-теоретичний журнал.  2001.  №4. ─ 492 с.
19. Мельник, В.  Судово-психіатрична експертиза і матеріали кримінальної справи  // Право України* : Юрид. журн.  1993.  № 5-6. – 121с.
20. Пертовський , В.М.  Зародження та ставлення судово-медичної експертизи в Одесі наприкінці XVIII-початку XX ст. ст. / В.М. Пертовський     // Митна справа (Митний комплект) : Митні правила.  2006.  № 5. – 351 с.
21. Луцький, М.І.   Використання висновків судово-психологічної експертизи у кримінальному процесі / М.І. Луцький  // Юриспруденція: теорія і практика : Щомісячний науково-практичний журнал.  2008.  № 8. ─ 264с.
22. Моісєєв, О.М. Поняття об'єкта судової експертизи потребує уточнення // Держава і право: Юридичні і політичні науки* : Зб. наук. праць.  2001.  Вип.12 . 568 с. ─ 698 с.
23.   Новотна, М.А.  Судово-психологічна експертиза афекту (з власного досвіду роботи) // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ*.  2002.  №1. ─ 128с.
24. Ковальова, В. Про процесуальні форми проведення судових експертиз  
        // Право України* : Юрид. журн.  2000.  №8. ─ 129 с.
25. Головченко, Л.М.   Правове регулювання судової експертизи: перспективи та розвиток  // Бюлетень Міністерства юстиції України : Офіційне видання.  2003.  №5. ─321 с.
26. Клименко, Н.І. Щодо концептуальних питань судової експертизи / Н.І. Клименко // Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики : У 2 т. : Матер. 2-ої Міжнар. наук.-практ. конф. (8 жовтня 2010 р.) . 2010.  Кримінальний процес, криміналістика, оперативно-розшукова діяльність та судова експертиза: Т. 2 . 2010 . 400 с. ─ 680 с.
27. Жеребко, О. Сучасні можливості судової експертизи / Олександр Жеребко   // Підприємництво, господарство і право* : Щомісячний науково-практичний господарсько-правовой журнал.  2009.  № 12. ─ 142 с.
28. Луцький, А.І.  Особливості проведення судово-психологічної експертизи в суді першої інстанції і оцінка її висновків судом // Юриспруденція: теорія і практика : Щомісячний науково-практичний журнал.  2008.  № 9. ─ 241 с.
29. Єфремян, Е. Судова експертиза контактної взаємодії об'єктів у світлі теорії відображення, інформації та криміналістичної ідентифікації  
     // Вісник Академії правових наук України* : Зб. наук. праць . 1993-.  1999.  № 4 (№ 19). ─ 492 с.
30. Легких, К.В.  Проблемні питання призначення судових правових експертиз у кримінальному судочинстві України  // Адвокат* : Загальнодерж. період. вид.  2008.  № 8. ─ 127 с.
31. Калюжна, Л.Є.   Особливості підготовки та проведення судових експертиз за результатами відтворення обстановки та обставин події / Л.Є. Калюжна  // Вісник Академії адвокатури України.  2008.  № 2. ─ 150 с.
32. Кузнєцов, О.О.  Тенденції розвитку судової експертизи / О.О. Кузнєцов   // Вісник Академії адвокатури України.  2008.  № 2. ─ 158 с.