Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Апреля 2012 в 14:26, курсовая работа
Актуальність теми. В нашій країні, на даний момент, більшість населення не має змоги купувати дорогі панчішно-шкарпеткові вироби з натуральної сировини, тому активно ведуться пошуки більш дешевої синтетичної сировини, яка дозволяє знизити затрати та зберегти досить високу якість виробів.
Основною причиною дослідження якості трикотажних шкарпеток є розширення їх асортименту за рахунок додавання нових синтетичних волокон та інших домішок, які значно знижують їх собівартість, вдосконалюють споживчі властивості, але наряду з цим значно підвищують ризик фальсифікації.
АНОТАЦІЯ………………………………………………………………………………..3
КЛЮЧОВІ СЛОВА, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………….5
ВСТУП………………………………………………………………………………….....6
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...8
1.1. Аналіз ринку трикотажних товарів…………………………………………….8
1.2.Сировина, що використовується для виробництва трикотажу та вимоги до неї.......................................................................................................................................12
1.3. Виробництво трикотажних виробів…………………………………………...16
1.3.1. Особливості виробництва панчішно-шкарпеткових виробів……………..19
1.4. Класифікація трикотажних виробі……………………………………………..22
1.4.1. Класифікація і асортимент панчішно-шкарпеткових виробів…………..23
1.5. Вимоги до якості, упакування та маркування панчішно-шкарпеткових виробів………………………………………………………………………………………..25
1.5.1. Дефекти панчішно-шкарпеткових виробів…………………………........27
1.6. Висновки з огляду літератури…………………………………………….. ...31
1.7. Мета і завдання досліджень………………………………………………….. ...32
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА……………………………………….33
2.1. Об'єкти, предмети та основні методи дослідження………………………….33
2.1.1. Методика визначення розтяжності борту……………………………….33
2.1.2. Методика визначення стійкості фарбування трикотажу до дії поту…….34
2.1.3. Методика визначення стійкості фарбування трикотажу до прання…….34
2.1.4. Методика визначення гігроскопічності трикотажу……………………...35
2.1.5. Методика визначення масової частки вологи трикотажу………………35
2.1.6. Методика визначення pH трикотажу……………………………………..36
2.2. Результати досліджень та їх аналіз……………………………………………37
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………...45
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………….47
ДОДАТКИ………………………………………………………………………………..49
Зразки № 1, 2, 3 – відповідають першому сорту, так як дефектів у виробах не виявлено. Зразки № 4 і 5 по кількості допустимих дефектів відносяться до другого сорту згідно з ГОСТ 16825-71 «Панчішно-шкарпеткові вироби, виготовлені на круглопанчішних автоматах».
Результати досліджень розтяжності борту приведені у вигляді діаграми (рис.2.1)
2.1.Діаграма розтяжності борту,мм в дослідних зразках
Умовні позначення:
Зразок 1 - «Diwari» «СООО Конте СПА»Білорусь ;
Зразок 2 – «Комфорт» Україна, Луганська область м. Рубіжне;
Зразок 3 – «Дюна-Веста» ЗАТ «Дюна-Веста» Україна, м. Червоноград, Львівська обл.;
Зразок 4 – «Класик», «Ушаков А. М.» Україна, м. Черкаси;
Зразок 5 – «Business class» «ПП Григорьєва Л. В.» Україна, Луганська обл. м. Рубіжне.
Розтяжність борту в трикотажних чоловічих носках 25-го розміру по ГОСТу становить 230 мм.
Як бачимо з діаграми усі дослідні зразки по розтяжності борту відповідають нормам стандарту.
Стійкість фарбування до дії «поту» визначається за чотирибальною шкалою згідно НД.
Результати досліджень стійкості фарбування до дії «поту» представлені у вигляді діаграми (рис.2.2)
2.2. Діаграма визначення стійкості фарбування до дії «поту»
Умовні позначення:
Зразок 1 - «Diwari» «СООО Конте СПА»Білорусь, м.Гродно;
Зразок 2 – «Комфорт» Україна, Луганська область м. Рубіжне;
Зразок 3 – «Дюна-Веста» ЗАТ «Дюна-Веста» Україна, м. Червоноград, Львівська обл.;
Зразок 4 – «Класик», «Ушаков А. М.» Україна, м. Черкаси;
Зразок 5 – «Business class» «ПП Григорьєва Л. В. » м. Рубіжне.
Зразки білого міткалю наведено у додатку Б.
З діаграми видно, що усі зразки трикотажних шкарпеток за стійкістю фарбування до дії прання отримали найвищий бал – 4. Робочі проби білого міткалю після обробки їх розчином «поту» не зафарбувалися у колір дослідних зразків. Це свідчить що вони відповідають вимогам ГОСТу.
Стійкість фарбування до дії прання визначається за чотирибальною шкалою згідно НД.
Результати дослідження стійкості фарбування до дії прання представлені у вигляді діаграми (рис.2.3)
2.3. Діаграма стійкості фарбування до дії прання у дослідних зразках
Умовні позначення:
Зразок 1 - «Diwari» «СООО Конте СПА» Білорусь, м. Гродно;
Зразок 2 – «Комфорт» Україна, Луганська область м. Рубіжне;
Зразок 3 – «Дюна-Веста» ЗАТ «Дюна-Веста» Україна, м. Червоноград, Львівська обл.;
Зразок 4 – «Класик», «Ушаков А. М.» Україна, м. Черкаси;
Зразок 5 – «Business class» «ПП Григорьєва Л. В. » Україна, Луганська обл. м. Рубіжне.
Зразки білого міткалю після прання їх з дослідними зразками, залишилися чистими, без зафарбування у колір дослідних зразків. Як видно з діаграми усі 5 зразків отримали найвищий бал – 4, що свідчить про їх відповідність вимогам НД.
Результати досліджень гігроскопічності представлені у вигляді діаграми (рис.2.4)
2.4. Діаграма гігроскопічності, % у дослідних зразках
Умовні позначення:
Зразок 1 - «Diwari» «СООО Конте СПА»Білорусь, м.Гродно;
Зразок 2 – «Комфорт» Україна, Луганська область м. Рубіжне;
Зразок 3 – «Дюна-Веста» ЗАТ «Дюна-Веста» Україна, м. Червоноград;
Зразок 4 – «Класик», «Ушаков А. М.» Україна, м. Черкаси;
Зразок 5 – «Business class» «ПП Григорьєва Л. В.» Україна, м. Рубіжне.
Гігроскопічність трикотажу згідно ДСТУ повинна бути від 9 % до 18 %.
З отриманих даних, які показані на діаграмі, можна зробити висновок, що процент гігроскопічності усіх дослідних зразків дуже низький. Це свідчить про великий вміст в даних зразках синтетичних волокон, які на відміну від натуральних мають низьку здатність поглинати вологу з атмосфери.
Результати досліджень масової частки вологи представлені у вигляді діаграми (рис.2.5)
2.5. Діаграма масової частки вологи трикотажу, % у дослідних зразках
Умовні позначення:
Зразок 1 - «Diwari» «СООО Конте СПА» Білорусь, м. Гродно;
Зразок 2 – «Комфорт» Україна, Луганська область м. Рубіжне;
Зразок 3 – «Дюна-Веста» ЗАТ «Дюна-Веста» Україна, м. Червоноград, Львівська обл.;
Зразок 4 – «Класик», «Ушаков А. М.» Україна, м. Черкаси;
Зразок 5 – «Business class» «ПП Григорьєва Л. В. » Україна, Луганська обл. м. Рубіжне.
Отримані дані по 5-ти зразкам свідчать, що відсоток масової частки вологи в них дуже низький. З цього можна зробити висновок, що в якості сировини для виробництва шкарпеток більшою мірою використано синтетичні волокна, які мало поглинають вологу на відміну від натуральних.
Результати досліджень рН представлені у вигляді діаграми (рис.2.6)
2.6. Діаграма рН дослідних зразків
Умовні позначення:
Зразок 1 - «Diwari» «СООО Конте СПА»Білорусь, м. Гродно;
Зразок 2 – «Комфорт» Україна, Луганська область м. Рубіжне;
Зразок 3 – «Дюна-Веста» ЗАТ «Дюна-Веста» Україна, м. Червоноград, Львівська обл.;
Зразок 4 – «Класик», «Ушаков А. М.» Україна, м. Черкаси;
Зразок 5 – «Business class» «ПП Григорьєва Л. В.» Україна, Луганська обл. м. Рубіжне.
Норма рН трикотажу згідно ДСТУ становить від 4,8 до 7,8. Як видно з діаграми усі зразки відповідають вимогам стандарту.
ВИСНОВОК
Трикотажна промисловість на даному етапі являється крупною, технічно-оснащеною галуззю легкої промисловості. Панчішно-шкарпеткові вироби виготовляються у широкому асортименті за рахунок використання різноманітної сировини, яка береться у певному кількісному співвідношенні. До складу шкарпеткових виробів входять натуральні і синтетичні волокна.
Трикотажні шкарпетки повинні виготовлятися згідно НД.
Найбільш важливим у вивченні будь-якого ринку у тому числі й трикотажного є дослідження споживчих переваг відносно якості і ціни товару. Ці дві характеристики перебувають у постійній взаємодії і ціна зазвичай визначається якістю.
При проведенні експериментальної частини була визначена якість чоловічих трикотажних шкарпеток різних виробників:
Зразок 1 - «Diwari» «СООО Конте СПА»Білорусь, м. Гродно;
Зразок 2 – «Комфорт» Україна, Луганська область м. Рубіжне;
Зразок 3 – «Дюна-Веста» ЗАТ «Дюна-Веста» Україна, м. Червоноград, Львівська обл.;
Зразок 4 – «Класик», «Ушаков А. М.» Україна, м. Черкаси;
Зразок 5 – «Business class» «ПП Григорьєва Л. В.» Україна, Луганська обл. м. Рубіжне.
Об’єкти були досліджені за органолептичними(визначення сорту виробів) та фізико-хімічними показниками якості(визначення розтяжності борту, масова частка вологи, гігроскопічність, рН, стійкість фарбування до дії прання, стійкість фарбування до дії «поту»).
При проведенні органолептичних методів дослідження (визначення сорту) трикотажних шкарпеток було визначено, що зразок 4«Класик» і зразок 5«Business class» мають дефекти, тому вони відносяться до другого сорту згідно ГОСТу.
При дослідженні фізико-хімічних показників, а саме рН – усі зразки відповідають вимогам НД. По стійкості фарбування виробів до дії прання, до дії «поту» та по розтяжності борту усі зразки також відповідають вимогам НД.
По масовій долі вологи і гігроскопічності усі зразки отримали значно нижчі результати від встановлених норм у стандартах. Це свідчить про те, що при виробництві шкарпеток було використано велику кількість синтетичних волокон.
На даний момент дуже складно знайти шкарпеткові вироби, які б повністю відповідали усім вимогам НД по органолептичним і фізико-хімічним показникам, це свідчить про низьку якість використовуваної сировини для виробництва та порушення технологій виробництва.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Лебедев В.В., Фомченкова Л.Н. «Пути развития легкой промышленности»
//2009. - №56 С. 12-15.
2. http://www.ukrexport.gov.ua/
3. http://www.mfa.gov.ua/data/
4. М.К. Железняк, Н.Б. Алексеева «Ремонт трикотажных изделий» Изд.: Легкая индустрия. Москва 1970 г. – С. 79-87.
5. http://www.istfild.ru/index.ph
6. http://www.globaltekstil.ru/in
7. А.К. Знаменский, А.Г. Кузнецова «Технический контроль в трикотажном производстве». Изд.: Легкая индустрия». Москва 1968 г. – С. 56-79.
8. А.А. Гусева «Общая технология трикотажного производства». Изд.: Легкая промышленность и бытовое обслуживание. Москва 1987 г. – С. 44-46.
9. И.И. Шалов «Проектирование трикотажного производства». Изд.: Легкая индустрия. Москва 1977 г. – С. 214-134.
10. http://knitted.narod.ru/noski.
11. О.Д. Галанина, Э.Г. Прохоренко «Технология трикотажного производства». Изд.: Легкая индустрия. Москва 1975 г. – С. 90-98.
12. http://kapushon.com.ua/proizvo
13. http://www.znaytovar.ru/new391
14. А.И. Разбаш, Н. Л. Марголина, В. С. Сыромятникова. «Основы моделирования конструирования и художественного оформления трикотажных изделий»
Изд.: Легкая индустрия, 1969 г. – С. 76-82.
15. Саванович Р.Д., Рудицер Т.М. «Трикотажные изделия» Изд.:Минск, 1985. – С. 34-48.
16. ГОСТ 105881-91 «Изделия швейные. Маркировка, упаковка, транспортировка и хранение»
17. Г. А. Крючкова «Швейно-трикотажные изделия» Изд.: Академия. Москва 2009 г. – С. 45-49.
18. ДСТУ 2078-92 «Вироби панчішно-шкарпеткові. Дефекти»
19. ГОСТ 16825-82 «Изделия чулочно-носочные, вырабатываемые на круглочулочных автоматах. Определение сортности»
20. ГОСТ 8541-84 «Изделия чулочно-носочные вырабатываемые на круглочулочных автоматах. Технические условия»
21. ГОСТ 9733.27-83 «Материалы текстильные. Метод испытания устойчивости окраски к трению»
22. ГОСТ 30383-95 «Изделия трикотажные детские бельевые. Нормы физико-гигиенических показателей»
23. ДСТУ 4239:2003 «Матеріали та вироби текстильні і шкіряні побутового призначення»