Повість «Сердешна Оксана» є одним  з видатних творів української літератури на тему про зганьблення селянської дівчини паном.

«Козир  – дівка»

     Вперше  надрукована у 1838 році. В центрі уваги  соціальний конфлікт. Проста селянська  дівчина не миритсься з обставинами  і йде у невідоме далеке місто  шукати правди, щоб визволити коханого.

     Письменник  створив сатиричні зовнішні портрети чиновників. Про секретаря суду, говорится: «пика йому червона, бородою  заріс, лисий, у окулярах, у каптані  з гудзиком, у руках держить  бумагу, а перо за ухом, і дуже видно було, що добре кабаку вживав».

     Образам голови, писаря і повітових чиновників повість «Козир – дівка» різко  протиставлений образ селянської дівчини  Ївги. Ївга – працьовита, чесна, щира. Вона активно виступає на боротьбу за торжество справедливості. Устами Ївги письменник висловлює народний погляд на діюї чинивників, які заплутали Левкову справу: «Тут і спереду брехня, і з заду брехня, та ще брехня брехнею й покрита».

     Ївга  є найбільш реалістичним і пізновально  – цінним образом селянської дівчини  у повістях Квітки.

«Салдатський  партрет»

     Повість «Солдатський партрет» квітка написав  для того, щоб у художній формі  захистити свою українську повість  «Маруся» від реакції критиків.

     Проте значення повісті виходить за межі літературної суперечки. У творі  гумористично змальовано цілий ряд побутових явищ міста, базару, показано поведінку і психологію представників різних верств простолюддя. Зокрема, в дусі народного гумору характеризується портрет того солдата, якого змалював Кузьма Трохимович.

     У повісті використовується два мотиви: історії та данної відповіді майстра на некомпетентну роботу. За основу бере два анекдоти.

«Сватання на Гончарівці»

     У повісті розробляється фольклорний  мотив про дурня, який, завдяки  багатсву, хоче висватати вбогу, але  красиву дівчину. Письменник висміює не дурня взагалі, а дурня-багатія, з його «домостроївськими» поглядами на жінку. У той час убога дівчина Уляна і її коханий кріпак Олексій змальовані розумними, духовно багатими, гуманими людьми.

     В основному реалістичне спрямування  цієї п’єси послаблюється тим, що Уляна та Олексій змальовані суперечливо: вони скаржаться на силу багатства, але позитивно відзиваються про панів-кріпосників.

     Бєлінський  писав: « «Сватання» - це водевіль з  селянського побуту, водевіль, між  іншим, досить розтянутий, але місцями не позбавлений цікавості».

     Конфлікт: соціально-побутовий.

Висновки

     Творчість Квітки - Основ’яненка відображає багато типових рис історичної епохи, життя  маже всіх прошарків українського суспільства. За всієї поміркованості письменника  й цензурних обмежень та заборон у його творах постають реальні обриси чиновницько-бюрократичного, кріпосницького ладу. Панщина, кріпаччина характеризуються письменником як страхіття,  як наважче становище людини («Мертвецький великдень», «Сватання на Гончарівці», «Козир – дівка»). Слово “панщина” вживається на означення каторжної роботи, тяжкої кари. З окремих штрихів складається картина нелюдського становища кріпаків.

     Ряд творів Квітки - Основ’яненка другої половини 30-40 років репрезентує кращі досягнення просвітительського реалізму в українській літературі. Істотно посилюється увага письменника до відображення причинних зв’язків людини і суспільства, поглиблюються соціально-психологічна мотивація поведінка особистості, психологічно-аналітичне зображення її внутрішнього світу.

Список  літератури:

1. Волянський  П.К. Історія української літератури – Харків, 1964. – 570с.;
2. Гаєвська Н.М. Іспит з української літератури – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. – 390с.;
3. Жулинський М.Г. Історія української літератури ХІХ ст. т.1. – К.: Либідь, 2005. – 640с.;
4. І. Квітка - Основ’яненко. Твори – К.: Либідь, 1956. – 405с.;
5. Яценко М.Т. Історія української літератури ХІХ ст. т.1. - К.: Либідь, 1995. – 352с.

Зміст 
 

Міністерство  освіти і науки України

Маріупольський  державний гуманітарний університет 

Філологічний  факультет

кафедра української філології 
 
 
 
 
 
 

«Життевий і творчий шлях І. Квітки - Основ’яненка» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Шниткіної Ольги Олександрівни,

Студентки 2 курсу українського відділення

Філологічного факультету 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Маріуполь-2006