Своєрідність порівнянь в епосі Вергілія «Енеїда»

  
 
 
 
 

 

РОЗДІЛ 2

СВОЄРІДНІСТЬ  ПОРІВНЯНЬ В ЕПОСІ  ВЕРГІЛІЯ «ЕНЕЇДА» 
 

2.1. Порівняння щодо образів героїв.

Ситуація	Еней	Дідона	Інші
1.Зустріч  Енея з матір'ю.	«І от, сіромаха, чужинцем блукаю Я у пустині  лівійській, з Європи і Азії гнаний.»		«…перейшла  йому мати дорогу; Так виглядала  з лиця і одіння, так зброю тримала, Нібито дівчина  з Спарти або Гарпаліка фракійська…»
2.Зустріч  Енея з Дідоною.	«Став тут Еней, засіяв серед ясності сонця, на бога Вродою й постаттю схожий…»	«Першою йде, супроводжена почтом великим юнацтва. Наче уздовж узбережжя Евроту або на верхів’ях Кінту Діана виводить танки, а за нею юрбою Линуть відціль і відтіль ореади…»
3.Троянська  війна.	«Це в серці  кипіло, З цим, мов шалений, я гнався.», «Тричі із рук  вислизала та тінь, що ловив її марно, Наче легенький вітрець або сонні  примари летючі.»		«Данайські  вожді… Дивним Паллади умінням, коня спорудили, мов гору, Ребра оббили ялицею й мовби обіцяну жертву В дар за щасливу  дорогу лишили…», «…свій спис величезний В бік, у закруглене скріпами черево тої потвори Він заганяє. Той  вбивсь, тремтячи, аж утроба здригнулась…», «Тричі сама на долівці вона підвелася – о  диво! Аж міднокований спис і щит затремтіли у неї.» «…на першім порозі лютує Пірр, аж виблискує сяйвом на ньому озброєння мідне. Наче той вуж…», «І зброєносець  Ахіллів…пороги рубає, і мідні зриває з устоїв Двері, і, швидко дубові бервена міцні прорубавши, В них розсуває велике вікно, наче пащу широку.», «Коло жертовника сіли Гекуба із дочкою разом, Пообнімавши даремно  подоби богів, як голубки, Що хуртовина  їх чорна застала.»
4.Розповідь  Енея про свої мандри.	«Ізгоєм пускаюсь на море…»		«Антій-владика… зразу ж Анхіса, Давнього друга, пізнав. І руки подавши, як друзі, Ми до оселі ввійшли.»,
5.Кохання  Дідони до Енея.	«…Еней найспритніший Між товариством  з’явився й з’єднав ті загони обидва. Мов Аполлон, що додому з зимівлі з-над Ксанту вертає…»	«…нещасна Дідона палає Жаром кохання, у шалі ганяє по цілому місту. Наче та лань необачна, котору поцілив стрілою В крітському лісі пастух, що стрілами сипле навколо…»
6.Еней, змушений виконати волю богів,  покидає місто Дідони. Самогубство Дідони.	«У нього  при боці був меч, що вогнистим  Яспісом сяяв, мов зорі…»	«Розум утративши  свій, божевільна по місту літає, Наче шалена при виносі святощів з храму Тіада…», «Фурій вогнем я палаю!», «Зливає Воду, так мов  із джерел авернійсь-ких, назносила зілля з соком отруйним…»	«…з того місця  він кинувсь на хвилі усім своїм  тілом, Наче той птах, що навкруг узбереж, круг скель, де багато риби, низько літає…»(Меркурій), «Все це почула сестра і летить, тремтячи, мов безтямна, Нігтями дряпає лиця та б’є кулаками у груди…»
7.Вшанування  пам’яті Анхіса поминальними іграми на Сицилії.			«…вони; вже  лишають границю Й вихором в  полі летять, лише на мету спогля-дають.», «…плащ із плечей він скидає, й тіло своє величезне, і кості великі, і м‘язи Він відкриває  й стає, наче велетень серед арени.», «…хлопці троянські  в бігу тому так, не інакше, Слід свій заплутать, в іграх наслідують битву й утечу, Наче дельфіни…», «Батько… проїздить, мов  на крилах, по плесу блакитного моря.», «А, Сон, відлетівши, Наче маленька пташина на небо полинув. »
8.Прибуття  Енея до Італії, його подорож  підзем-ним царством. Еней дізнається про славну долю його нащадків.	«Тричі із рук  вислизала та тінь, що ловив її марно, Наче легенький  вітрець або сонні примари  летючі.»		«Сказала  Й змовкла, а  тевкрів, немов у гарячці, усіх затрусило»(Сівілла), «Ніби святий хоровод  влаштувала вона і водила Сповнених шалом  вакханських жінок… »
9.Зустріч  Енея з царем Латином, який обіцяє видати за нього свою доньку Лавінію. Турн йде війною на Енея.	«А сам він  ровом значить неглибоким, Де буде мур, укріпляє те місце і першу оселю На узбережжі, мов табір воєнний, оточує валом  І частоколом.»		«…як  та дзиґа, Скрізь по містах уганяє вона між безстрашним народом. Навіть у ліс  вилітає, так ніби в нестямі вакханській…», «…обняв його шал  до заліза і з гнівом Лють войовнича. Отак, мов багаття тріскуче із хмизу Хтось під киплячий казан підмостив, і окріп закипає, Весь аж клекоче  від жару…», «…ідуть вони поміж  стріли густії, Мовби народжені з хмари, Наче із верху  гори височенної двоє кентаврів Сміливі сходять…»
10.Еней  звертаєть-ся за допомогою до царя Евандра і отримує зброю від Венери і Вулкана.			«Палант…, Наче Люціфер ясний…»
11.Турн  у битві з троянцями отримує  перевагу, але зго-дом відступає.			«Турн посередині, наче Ганг або Ніл…», «Вбив і Ламіра, і Лама, І молодого Серрана, Так, наче лев зголоднілий…», «…довкола побачив Тисячі воїнів Турна у лавах і лави латинців, - Неначе той  звір, що стрільцями оточений густо…», «Пандар та Батій… Мовті ялини, мов гори в їх ріднім краю…»
12.Турн  вбиває друга Енея Паллан-та.	«Трупами цілеє поле вождь засіває дарданський…, мов струмінь гірський, мов та чорная буря.»		«…розсипались кучері в нього по шиї, Білі, мов те молоко…», «Турн з повоза скочив, йде… Наче той лев, що бика здалека побачив…», «Мезенцій… Наче скеля, що видалась в море безкрає далеко…»
13.Перемир’я, відновлення війни, подвиги амазонки Камілли.			«А Тархон, як та  блискавиця, Полем летить із озброєним мужем в руках…», «…криваво на ворогу мститься, Так, наче яструб…», «З сідла Аконтей вилітає Так, мовби громом убитий…»
14.Двобій  Енея і Турна. Перемога Енея.	«Та не вгаває Еней і виблискує ратищем довгим, Мов ціла жердь…»		«Турн, мов лев, ранений тяжко у груди ловцями, до бою рветься завзято.», «…лице облилося жаром, аж іскри сипле, а очі вогнем розгорілись. Страшно реве, наче бик…»

 

     Проаналізувавши  дану таблицю варто зазначити, що порівняння у епосі Вергілія «Енеїда» мають свій індивідуальний характер. Для створення чіткої характеристики героя, Вергілій  бере порівняння  із сфер життя, які були актуальними саме в період творчості.

     Саме  для опису героя автор переважно  використовує порівняння, які походять  із тваринного світу та світу  міфології і вірувань  Стародавнього   Риму. За допомогою порівнянь, які Вергілій вніс у свій епос читач може краще зрозуміти сутність  будь – якого з героїв, індивідуальні особливості та призначення  кожного героя.

     Найчастіше  автор співвідносить своїх героїв з представниками тваринного світу.

Наприклад:           

    «…довкола побачив

Тисячі воїнів Турна у лавах і лави латинців, -

Неначе той  звір, що стрільцями оточений густо…»

     Рідше  Вергілій використовує порівняння  людини з елементами природи,  стихіями. «Турн посередині, наче Ганг або Ніл…»

     Але  я вважаю, що своє особливе  ставлення до героя Вегілій виражає через порівняння з божеством. Це явище можна спостерігати на прикладі характеристики Енея«Став тут Еней, засіяв серед ясності сонця, на бога

Вродою й постаттю схожий…»   та   Дідони «Першою йде, супроводжена почтом великим юнацтва. Наче уздовж узбережжя Евроту або на верхів’ях Кінту Діана виводить танки, а за нею юрбою Линуть відціль і відтіль ореади…».

     Також  дуже актуальною у поемі Вергілія  є спроба виразити почуття,  переважно гнів, а також і розпач, радість, персонажів через порівняння. Наприклад при рокритті образу Дідони: «Розум утративши свій, божевільна по місту літає,  Наче шалена при виносі святощів з храму Тіада…», «Фурій вогнем я палаю!».

     Вергілій  створює переважно героя,  як  сильну, вольову особистісь, яка також являється і достатньо емоційною. Світ героя в епосі Вергілія – це своєрідний світ, у якому долю людини вирішують насамперед боги.

     На  мою думку саме за допомогою  порівнянь, автор привертає увагу  до індиві-дуальних  рис характеру кожного з героїв епосу та намагається показати своє відношення до кожного з героїв окремо. 
 
 
 

          
 
 

 

2.2. Порівняння щодо  світу взагалі.

Ситуація	Характеристика  світу
1.Юнона  намагається з допомогою Еола знищити Енея і його флот.	«…вітри, наче в лавах загони, Мчаться туди, де їм вихід дали…», «…з півночі  вихор із свистом бурею злинув…», «Три кораблі …  В хвилях вони там  стирчать,- вівтарями їх звуть італійці,- Мов велетенський під плесом хребет.»
2.Побудова  міста Дідони.	«…величезні колони Тешуть із скель, майбутні готуючи сцени окраси. Так, наче бджоли на луках квітчастих улітку працюють В сонячній спеці…», «А далі Пентесілея приводить ряди амазонок; мов місяць Їхні щити.»
3.Троянська  війна.	«Мов серед  темряви ночі вовків шаленіючих зграя. Що зголодніла утроба наосліп їх гонить, а з  горлом Висхлим залишені десь вовченята чекають, - і ми так Через ворожі ряди і крізь стріли на смерть ішли певну…»
4.Мандри  Енея.	«Матері жертву складав я Діонській… Поруч був пагорб, увесь і корчами, і дерном порослий, Мірти галуззя кругом, наче кілля, над ним височіло.», «Лиця дівочі в  птахів тих… Руки їх –  пазурі справжні…», «Тут я побачив  – це перший знак віщий –  Четверо коней, мов сніг отой білий, в широкому полі На пасовиську.», «Око його величезне, яке одиноке з-під лоба Дико дивилось, завбільшки таке, немов щит арголійський Чи Аполлона світило…», «Харч – ягідки і твердий, наче камінь, дерен достачають Віти зелені…»,
5.Еней, змушений виконати волю богів,  покидає місто Дідони. Самогубство Дідони.	«Можна побачити юрми мандрівні, як з цілого міста Ринуть, немов  ті мурахи…», «Вже лемент, Зойки й ридання  жіночі в будинках лунають, до неба Стогін піноситься тужний. І так виглядало,що ніби Валиться весь Карфаген, що ворог до міста вломився…»
6.Вшанування  пам’яті Анхіса поминальними іграми на Сицилії.	«Вуж вилізає  великий… Блиском вогненним  цяток золотиста луска його грає; Наче веселка  у хмарі, як сонце засвітить навпроти, Тисячі барв розсипає.», «…жар помаленьку з‘їдає Судна; мов пошесть  якась розплилася по цілому тілу…»
7.Прибуття  Енея до Італії, його подорож  підземним царством. Еней дізнається  про славну долю його нащадків.	«А кругом понад  нею Тьми незліченні племен і народів літали. Неначе Літом погідним на луках, як бджоли на квітах барвистих…»
8.Зустріч  Енея з царем Латином, який обіцяє видати за нього свою доньку Лавінію. Турн йде війною на Енея.	«Всі на війну  вирушають – ті пішов лавою, інші ж, Мов навіжені, на конях високих тумани збивають, Всі домагаються  зброї.», «Йшли вони рівні  числом, і співали пеани цареві. Так, наче лебеді ті сніжно – білі в прозорому  небі Із пасовищ  повертаючись, довгими шиями звуки  Шлють з високості…»
9.Еней  звертається за допомогою до  царя Евандра і отримує зброю від Венери і Вулкана.	«Скелю цю… Зрушує з місця  її і помахом дужим штовхає, Так, наче громом ударило, аж береги розступились…», «З суден, важких наче вежі..»
10.Турн  у битві з троянцями отримує  перевагу, але згодом відступає.	«А фаларика важка, зі свистом запущена колом, Влучила, мов  блискавиця, його.»
11.Турн  вбиває друга Енея Палланта.	«…той над водою Високо йде, мов  скала величезна…»(«Кентавр»)
12.Перемир’я, відновлення війни, подвиги амазонки Камілли.	«Й досі з’являються дива жахливі – летять, мов на крилах…», «А галас неба сягає Так, наче десь у  гаю позліталися зграями птахи…», «Ізвіусіль викидають списи, і так густо, неначе Сніг повалив, аж хмарою небо закрили.»
13.Двобій  Енея і Турна. Перемога Енея.	«Спис той летить, наче вихор із чорної хмари, й несе він Смерть неминучу.»

 

     Проаналізувавши  дану таблицю  можна зробити висновок, що саме для зображення світу та його характеристики, Вергілій порівнює світ насамперед зі світом тварин.  Також у своїх порівняннях автор звертається до стихій та погодних явищ.

     Найчастіше  об’єктом порівняння у Вергілія  виступають тварини. «Можна побачити юрми мандрівні, як з цілого міста Ринуть, немов ті мурахи…»

    Він  набагато менше використовує  порівняння зі стихією. «Спис той летить, наче вихор із чорної хмари, й несе він Смерть неминучу.»

    На  мою думку у даному випадку  порівняння створюють  певною  мірою деяке емоційне напруження, щоб привернути увагу читача  до певного  явища, поведінки  суспільства .

     Найчастіше  автор використовує порівняння  в ситуаціях емоційного напруження  героїв,  під час детального  опису боїв, війни. Саме за допомогою порівнянь ми можемо повністю відчути те, що автор хотів нам показати. 

 

ВИСНОВОК

     Дане  дослідження мало для мене  велике значення  тому,  що  я вперше  пово-дила   серйозну  дослідницьку  роботу.  Я  ознайомилася із  великою кількістю нау-кових статей, навчилася  виділяти в них головні думки. Також я розглянула  багато точок  зору  відомих вчених та критиків на творчість Вергілія у контексті давньо-римської літератури. З  деякими із них я погоджувалась, з деякми ні.                                      

     Проаналізувавши роботи багатьох учених, я довідалася про те, що Вергілій про-довжував гомерівську традицію. Як  зазначав Гаспаров М.Л. він був видатним  мит-цем свого жанру і створив видатний імперський  епос. Особливу увагу у своїй робо-ті я вирішила звернути на вивчення науковцями проблеми наслідування Вергілієм поем Гомера та дослідження типології характерів героїв у поемі Вергілія «Енеїда».

     Але  не менш важливою проблемою  є дослідження поетики твору Вергілія. Для того, щоб  проаналізувати  поетику  твору "Енеїда" Вергілія, я зробила дві таблиці. Ці таблиці дали мені можливість чітко визначити типологію та призначення порів-нянь у даній поезії. Вони  дають змогу зрозуміти особливості типології характерів у епосі Вергілія та відношення автора до героїв твору.  Автор використовує порів-няння для того, щоб виразити емоційний стан героїв та мінливість навколишнього світу. Також за допомогою порівнянь Вергілій показує зв’язок героїв  зі світом бо-гів. Цим він у творі відображає божествений світ його сучасників. Порівнюючи героїв з божественим світом, або зі світом тварин Вергілій виражає своє ставлення до героїв поеми. Для вираження саме емоційного стану поет звертається в основно-му до природної та міфологічної сфери життя. Для опису світу Вергілій використо-вує порівняння зі світом тварин найчастіше, а рідше із стихією та погодними явища-ми.  Так описуючи світ він намагається створити емоційне напруження, щоб привер-нути увагу читача до певного явища, або поведінки суспільства.   

     Особливості  порівнянь у епосі Вергілія  у тому, що:

1. порівняння створюють емоційний фон твору;
2. для порівнянь Вергілій використовує тваринний, природний та міфологічний світ;
3. порівняння відображають ставлення автора до героя та індивідуальні особли-вості характеру кожного з них;
4. порівнюючи героїв поеми із богами автор виражає своє прихильне ставлення до них;
5. найчастіше Вергілій у порівняннях щодо образів героїв звертається до боже-ственного та тваринного світу, рідше до елементів природи;
6. світ взагалі Вергілій найчастіше порівнює з представниками тваринного світу, а значно рідше із стихійними, природними явищами.

   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверинцев С.С. Поэты. – М.: “Языки русской культуры”, 1996. - С. 19-42.
2. Глібовець В.В. «Звідки рід був латинський…» До вивчення «Енеїди» Вергілія. 9 клас.// Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2004. - №10. – С. 36-37.
3. Еліот Т.С. «Вергілій і християнський світ»./ Переклад з англійської Г.Гамалія// Всесвіт. – 1992. - № 3-4. – С. 139-143.
4. Забулис Г. «Вопрос о традиции и новаторстве в творчестве Вергилия».// Науч-ные труды высших учебных заведений. Литовск. ССР. – Литература 8. – 1965. – С. 180-192.
5. Забулис Г. «Философские взгляды Вергилия».// Научные труды высших учеб-ных заведений. Литовск. ССР. – Литература 5. – 1963. – С. 95-111.
6. История всемирной литературы: В 9 томах / АН СССР; Ин-т мировой лит. им. А.М. Горького; Гл. редкол: Г.П. Бердников (гл. ред.), А.С. Бушмин, Ю. Б. Ви-ппер (зам.гл.ред.), Д.С. Лихачев ,  Г.И. Фридлендер , М.Б. Храпченко , Е.П. Челышев. – М.: Наука , 1983 - … Том 1. / Ред.коллегия тома : И.С.Брагинский (ответствин-ный ред.), Н.И. Балашов, М.Л.Гаспаров, П.А.Гринцер . – 1983. – 584 с.:ил.
7. Корыхалова Т.П. «Система цвета в пейзажах «Энеиды» Вергилия».// Пробле-мы античной культуры. – Тбилиси. – 1975. – С.201-206.
8. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.Т. Гром’яка, Ю.І. Коваліва, В.І. Теремка. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 752 с.
9. Лосев А.Ф. «Хроническая ритмика аффективных структур в «Энеиде» Верги-лия».// Ритм, пространство и время в литературе и исскусстве. – Л. – 1974. – С.143-159.
10. Ошеров С.А. «История , судьба и человек в «Энеиде» Вергилия».// Антич-ность   и современность. – М., Наука. – 1972. – С. 317-329.
11. Писаренко Ю.М. «Творче наслідування поем Гомера в «Енеїді» Вергілія».//  Всесвітня література в середніх навчальних закладах. – 2000. - №6. – С. 26 – 37.
12. Рубцова Н.А. «Люди и богив стилистике «Энеиды» :элементы гимна в эпизо-дах поэмы» . // Поэтика древнеримской литературы. – М., 1989. – С. 53 – 67.
13. Тахо – Годи А.А. «Хтонические мотивы в «Энеиде» Вергилия как один из принципов стиля». //Вопросы классической филологии. Вып. У. В 74.- / М./ , 1973. – С. 90 – 107.
14. Теперик Т. Ф. «Отношение к смерти и типология характеров в « Энеиде» Вергилия». // Филологические науки. – М., 1997. - №4. – С.24 – 29.
15. Тронський И.М. «История античной литературы» // «Угнедиу». – 1946 г. – С. 362 – 385.