Форми наочної популяризації літератури

    Визначення  рамок, які обмежують кількість  текстів на виставці, немає і бути не може. Тут відіграють роль такі моменти, як характер і обсяг теми, величина і значення окремих розділів і, звичайно, кількість експонованої літератури. Якщо на виставці з 5 – 6 полиць кожний розділ буде відкриватись не тільки заголовком, але й цитатою, то, безумовно, виникне відчуття перевантаження. Мабуть, буде достатнім тільки заголовок і, максимум, 2 – 3 цитати. У невеликих виставках замість підзаголовків можна використати рядки із віршів чи пісень.

    Назви розділів і цитати, як правило, оформляються більш скромно, ніж заголовок. Слід також підкреслити необхідність виконання всіх текстів в єдиному стилі, підпорядкованому змісту виставки: тексти, однакові за своїми функціями і значенням, повинні мати один шрифт і колір, а всі написи слід виконувати в єдиній манері. Але це не означає, що для всіх текстів обов’язковий один шрифт і 1 – 2 кольори. Навпаки, використовується різноманітність, але у відповідних рамках.

    Конкретне розкриття теми не завжди може бути досягнуте тільки показом книг, журналів і газет. Обкладинки книг, а тим  більше газети, далеко не завжди відрізняються  виразністю. В таких випадках необхідно включати у виставочні експозиції ілюстрований матеріал. Відбираючи ілюстрації з теми, слід звернути увагу на їхню художню цінність, якість репродукцій (колір, якість друку), величину. Бажано брати ілюстрації вдвічі більшого розміру, ніж книги звичайного формату. Якщо ілюстрацій багато і вони дають можливість розкрити тему, можна весь ілюстративний матеріал (і частково текстовий) дати на окремому щиті, організувавши книжково-ілюстративну виставку. На теми, пов’язані з історією, економікою, культурою краю, можуть бути організовані «змішані» виставки, де в експозицію включаються моделі, макети, предмети культури і побуту. Оформлення такої виставки не складніше, ніж оформлення книжково-ілюстративної виставки. Перш за все повинна бути знайдена оригінальна ідея, яка відповідає даній виставці та всьому оформленню. Характерним для таких виставок є яскрава її рекламна частина, яка символізує основний зміст популяризуємої літератури. Ця «рекламна частина» являє собою комбінацію тексту, малюнку і декоративного фонду. Змішані виставки можуть включати 20 – 40 книг, максимум – 50 книг. Слід замислюватися над тим, як «вписується» книжкова виставка в інтер’єр бібліотеки. Якщо виставок багато, то вони зливаються в одну суцільну пляму, відштовхують читачів, які їх просто не помічають.

    При оформленні книжкових виставок важливо  передати елементи колориту тієї епохи, яку відображає книжкова виставка.

    Шрифт також треба брати до уваги  при організації виставок. Необхідно  звернути увагу читача і допомогти  йому вибрати потрібний для нього розділ виставки, виокремити для себе найбільш важливі моменти. Кожний малюнок шрифту надає тексту своєрідну емоціональну забарвленість. При виборі шрифту варто пам’ятати, що він повинен відповідати тематиці виставки. Так, за допомогою шрифтів складного малюнку з округлими обрисами літер і  контрастних штрихів можливо підкреслити легкість, повсякденність питання чи проблеми. Шрифти більш простого малюнку з прямокутним обрисом літер підходять для виставки, в якій використовуються які-небудь документальні факти, історичні довідки чи архівні справи. Жирні важкі шрифти доречно використовувати для виставок військової тематики.

    Основні вимоги до шрифту – його простота, чіткість та легкість  для читання. З цієї точки зору найбільш зручні рублені  шрифти – літери в них складаються із прямих ліній та кутів. Людське око сприймає не поодинокі літери, а групи літер чи слів. Ця властивість ока осягати групи літер, їх форму, а також зазначену довжину рядка, є фактором, який прискорює чи уповільнює читання. Тому, крім малюнка шрифту, не менш важливим буде вірно підібрати його розмір, відстань між літерами, рядками, довжиною рядків та розміщенням тексту на сторінці або аркуші. 

    Не  менш важливим для оформлення виставки є і кольорове рішення. Варто  враховувати, що при необхідності підтримувати активний стан організму – перевага надається теплим кольорам, а якщо потрібно знизити напругу – холодні. Теплі тони, а також зелений візуалізують позитивне відношення, синій та коричневий – негативне. Щоб книжкова виставка була ефективною, вона повинна враховувати емоційну характеристику контингенту, на який розрахована, щоб в повній мірі відповідати його потребам. Наприклад, при використанні виставки «Скажи, ні курінню та наркотикам!» для підлітків групи ризику – це будуть фіолетовий та жовтий кольори ( навіювання та готовність к активним діям протидіяти згубним звичкам). Подразнююча дія червоного використовується в усьому світі для вказівки на безпеку (виставки, присвячені екологічній небезпеці, тероризму і т. д. ). Синій колір є кольоровим виявленням одної з основних біологічних потреб: фізіологічної – спокою, психологічної – потреби в прив’язаності. Тому домінування синього кольору можна використовувати у книжкових виставках до ювілейних дат письменників, поетів. У зеленому кольорі є дещо педантичне і здорове. Цей колір символізує потребу у самоствердженні, співвідноситься з землею і пов’язаний з потенційним накопиченням енергії, котра ще не знайшла місце і час виявлення. Тому цей колір доцільно використовувати у виставках: «Новинки літератури», «Пізнай себе» і т. д. Жовтий колір дає відчуття відкритості, легкості, радості і широти. Він звільнює та передає основну потребу – вільно розвиватися. Даний колір рекомендовано використовувати у виставках для дошкільнят. Але в принципі , не існує «корисних» та «згубних» кольорів. Важливим є стан читача,  на який накладається сприйняття того чи іншого кольору книжкової виставки.     

    Основні правила, які необхідно пам’ятати  при оформленні виставок:

• Книжкові виставки не повинні зливатися з навколишньою обстановкою;
• Виставка має включати ряд декоративних елементів для фокусування уваги читачів;
• Ілюстрація має образно розповідати про головні особливості книг;
• Кольорові ілюстрації вдвічі «активніші», ніж чорно-білі;
• Ілюстрації захаращені деталями, фотографії масових сцен сприймаються гірше, ніж ті, на яких зображені одна або дві людини;
• Непарне число об’єктів у композиції сприймається краще, ніж парне;
• Асиметричні композиції активніше впливають на глядача, ніж симетричні; перші – динамічні, другі – спокійні, статичні;
• Горизонтальні лінії, як правило, асоціюються зі спокоєм та відпочинком, вертикальні лінії викликають асоціації руху, пересування у просторі;
• Найчастіше привертають увагу елементи нові, несподівані, незнайомі;
• Краще сприймається інформація у верхній частині композиції та експонати, розміщені поруч.      

         При оформленні виставки треба  пам’ятати, що велика кількість  виставлених книг розсіює та  стомлює увагу читачів. Для  скорочення її кількості можна  скласти рекомендаційний список  літератури, яка представлена на виставці. Він яскраво оформлюється та прикріпляється до книжкової полиці. Є ще більш економічне рішення: можна сфотографувати обкладинки книжок на кольорову плівку та підготувати слайдотеку. Вона може знадобиться не тільки для виставки, а й для повсякденного огляду. Для економії місця можна також запропонувати зробити турнікети. Вони бувають настінними, настільними та підлоговими. Турнікети відрізняються малими розмірами при великій інформаційній місткості. По формі вони нагадують книгу, де «сторінки» зроблені з оргскла. Турнікети встановлюються на підставці або прикріплюються до стелажу.

       Розташовується література на  полицях в залежності від її  важливості та від послідовності  висвітлення питання. Ілюстрації  ставляться поряд із книгами, до змісту яких вони мають відношення. Систематичність розташування матеріалу повинна поєднуватися з виразністю показу, тому враження від виставки складається перш за все від обкладинок книг: наскільки вони яскраві, привабливі, настільки вони підкреслюють і розкривають тему. Уміле використання кольорових і розмірних співвідношень, ілюстрованих і однотонних обкладинок дозволяє посилити сприйняття виставки, підкреслити багатство і різноманітність матеріалу, виділити основні питання і найважливіші твори.

         При розміщенні книг, приблизно  рівнозначних за змістом, необхідно  ураховувати деякі особливості  людського сприйняття. Якщо на  полиці спочатку розміщені дві  книги в темних обкладинках,  а потім три – в світлих,  то така виставка буде наче  розпадатись на дві частини (світлу і темну – за кольором), всередині яких важко виділити окремі твори. Тому книги в світлих і темних обкладинках, так само як і книги з однокольоровими обкладинками і з малюнками на них, краще чергувати. Тоді кожна книга буде відтіняти попередню і наступну.

    Якщо  на виставці експонується стаття із окремого тому, то її можна розкрити двома  способами: або на виставці експонується закрита книга, до обкладинки прикріпляється каталожна картка з бібліографічним  описом статті, або ж книга розкривається на тій сторінці, де розпочинається потрібна стаття.     

    Ефективність  книжкової виставки залежить і від  матеріалів, які її супроводжують. Для  молодших читачів це можуть бути їх власні роботи – малюнки, ляльки, іграшки  та ін. Для підлітків, поряд з малюнками, художніми та технічними виробами, важливе місце повинні посісти відгуки про прочитане. Останні, з огляду на зростаючий у цьому віці авторитет ровесника, мають неабияке значення для популяризації книг виставки.

    Важливе значення має і місце експонування виставки. В умовах бібліотеки, особливо коли вона міститься в невеликому приміщенні, необхідно постійно змінювати місце розташування експозиції. Встановлено, що до виставок, які влаштовуються на одному й тому ж місці, у відвідувачів зникає інтерес.

    Оформлення  книжкових виставок також можна  зробити нетрадиційним завдяки  деяким дизайнерським прийомам. Всупереч традиційному прямолінійному оформлення візуального середовища виставки можна  використовувати похиле і перпендикулярне  розміщення заголовків, цитат та ілюстративного матеріалу, що робить їх візуально менш одноманітними, більш цікавими. Перевагу слід надавати об’ємній організації візуального середовища. Наведемо декілька прийомів.

1. Наскрізні обойми ( цитатні, зображувальні, портретні, фото атрибутивні) являють собою ланцюжок тематичного матеріалу, змонтованого за допомогою вузьких паперових смужок з країв. Інший елемент – розрізана ілюстрація, частини якої можуть бути зміщені, щоб підкреслити об’єм.
2. Об’ємні носії інформації у вигляді склеєних кубів, паралелепіпедів, куль, пірамід, циліндрів, на які на різних рівнях і планах можна прилаштовувати цитати, ілюстрації, портрети.
3. Підвісні цитати – штандарти  (на нитках та стрічках), які оправлені у витончені рамки, створюють уявлення легкості та руху всієї експозиції.
4. Атрибутивні ряди – дублювання розміщених на виставці предметів з їх зображенням або зображення предметів у різних масштабах і ракурсах.
5. Фігурне розміщення книжкового та зображувального матеріалу – розташування у вигляді віяла, гармошки, дугою, в нахиленому вигляді тощо.   

    Засобом привернення уваги можуть стати  розбіжні зі змістовного центру виставки стріли з кольорового паперу, стрічок, ниток, а також видошукач –  зроблена на ширину сторінки рамка  з кольорового паперу з вікном для матеріалу, що цітуємо, яка виглядати більш ефектно у разі прикріплення до неї невеликої ілюстрації за змістом тексту.

    Підготовка  і організація книжкової виставки являє собою складну і відповідальну  роботу і бібліотекарю хотілося б  знати, наскільки виправдані затрати  сил і часу, наскільки ефективна та чи інша книжкова виставка. І тут у пригоді стане облік ефективності виставки. Його головне завдання – допомогти з’ясувати, наскільки книжкова виставка підняла попит на літературу з даної теми, тобто дізнатись результати своєї роботи і відповідно з ними планувати свою подальшу діяльність. Щоб відповісти на це запитання, необхідно вияснити об’єм виставки і характер представленої літератури, термін дії виставки, які заходи проводилися під час виставки (огляди, бесіди та інше) і, звичайно, яка книговидача з виставки і яка видача літератури з даної галузі знань.

    Важливе значення має також з’ясування думки читачів про виставку. Тут може допомогти збір відгуків читачів, який можна провести з допомогою  невеликих анкет, куди слід включити такі питання: як допомагає виставка у виборі книг, чи задовольняє тематика виставок, їх характер і оформлення, виставки з якої тематики хотіли б бачити читачі. Це допоможе з’ясувати ставлення читачів до всієї виставкової роботи бібліотеки.

    Тематика виставок у бібліотеці відносно стабільна. Із року в рік відзначаються знаменні дати і події. Література з актуальних проблем сучасності продовжує користуватись попитом і після закриття виставки з даної теми. Часто бібліотекарям доводиться давати тематичні довідки з питань, які раніше висвітлювались на виставках. Тому доцільно, щоб бібліотеки фіксували результати своєї праці і зберігали опис хоча б деяких, найбільш цікавих і важливих виставок, щоб потім цей матеріал можна було використати у наступній роботі (як для організації аналогічних виставок, так і в підготовці бібліографічного чи методичного матеріалу. Зручно вести опис виставки на картках. У цьому випадку на першій картці пишеться заголовок виставки, а потім по порядку описуються книги, статті із періодичних видань, наводиться текст цитат, заголовки розділів, вказуються ілюстрації.

     РОЗДІЛ 2: Віртуальна книжкова виставка 

    Застосування  сучасних інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє впроваджувати  в бібліотеках нову форму виставкового експонування документів — віртуальну (онлайнову, електронну) виставку. Це — умовно не обмежений у часі та просторі захід, котрий реалізується за рахунок інтернет-ресурсів, у межах якого бібліотека має можливість розмістити текстову інформацію, графічне, аудіо- або відео зображення експонатів, що розкривають зміст виставки.