Теоретичні та практичні аспекти обліку видатків на оплату праці бюджетних установ

Винятково важлива роль заробітної плати в механізмі функціонування ринкової економіки зумовлена тим, що вона має виконувати принаймні  чотири основні функції, а саме:

- джерела коштів для розширеного  відтворення робочої сили (відтворювальна  функція);

- основної ланки мотивації високоефективної  праці, встановлення безпосередньої  залежності заробітної плати  від кількості і якості праці  кожного працівника, його трудового  внеску (стимулююча функція);

- засобу перерозподілу робочої  сили з урахуванням ринкової кон'юнктури (регулююча функція);

- забезпечення соціальної справедливості, однакової винагороди за однакову  працю (соціальна функція).

Отже, заробітна плата має бути водночас і «годувальницею», і «пряником», і «батогом», і «кермом». Ці функції заробітної плати тісно взаємозв'язані, і лише за їхньої сукупної наявності досягається ефективна організація заробітної плати.[38, с.13]

Розмір заробітної  плати  залежить  від  складності  та  умов виконуваної   роботи,   професійно-ділових   якостей   працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. [6, с.3]

За нинішніх умов зарплату як правило  поділяють на:

- номінальну заробітну плату, яку одержує працівник у грошовій формі за виконану роботу або витрачений час;

- реальну заробітну плату, яка являє собою кількість товарів і послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату або це «купівельна спроможність» номінальної заробітної плати.

Невідповідність реальної зарплати прожитковому рівню спонукає десятки мільйонів  висококваліфікованих працівників здійснювати маятникову міграцію в інші країни для пошуку більшої зарплати. [6, с.5].

 

 

Структура заробітної плати  встановлена статтею 2 Закону № 108.

       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основною формою оплати праці в  бюджетних установах є погодинна, яка має два різновиди — штатно-окладну й погодинну системи оплати.

Штатно-окладна  система оплати праці передбачає встановлення кожному працівникові місячного окладу (ставки) відповідно до посади, яку він обіймає, та інших факторів. Вона має два варіанти. Для деяких бюджетних установ у централізованому порядку встановлюється строго фіксований посадовий оклад. В інших установах оплата праці здійснюється за місячними ставками заробітної плати з установленням державою обов’язкової норми трудового навантаження (урочних годин).

Місячні посадові оклади керівних працівників  і спеціалістів центрального апарату  міністерств, центральних органів  виконавчої влади зі спеціальним  статусом, інших центральних органів  виконавчої влади та урядових органів залежать від обійманої посади та органу виконавчої влади. Посадові оклади інших державних службовців залежать від обійманої посади. Оклади військовослужбовців залежать від обійманої посади й військового звання та за своєю економічною суттю є не заробітною платою,  
а грошовим забезпеченням.

Для робітників, спільних для всіх бюджетних установ та організацій, установлено місячні оклади залежно  від рівня кваліфікації роботи:

• проста некваліфікована або допоміжна робота;
• малокваліфікована робота;
• кваліфікована (складна робота);
• висококваліфікована (особливо складна та відповідальна) робота.

Почасова форма оплати праці  в бюджетних установах має  дві системи -просту почасову і почасово-преміальну.

Відрядна форма оплати праці (пряма відрядна, відрядно-преміальна) застосовується на таких видах робіт, де є кількісні показники виробітку продукції чи виконаних робіт, які правильно відбивають затрати праці; можливості встановлення норм виробітку й обліку їх виконання; умови для точного обліку вироблених виробів або виконаних робіт; виробничі умови для збільшення працівником виробітку продукції порівняно з установленими нормами й завданнями. У разі обліку індивідуального виробітку кожного працюючого застосовується індивідуально-відрядна оплата праці, а в разі обліку роботи, виконаної колективом, — бригадно-відрядна оплата праці. [45, с.206]

Фонд оплати праці  складається з двох основних частин:

- фонд заробітної плати ;

- фонд матеріального  заохочення .

Фонд заробітної плати - постійна частина  складає 20%-40% від фонду оплати праці (без контрактантів).

До складу фонду заробітної плати  включаються нарахування суми оплати праці в грошовій і натуральній  формах за відпрацьоване і не відпрацьований час за тарифом (окладом), що стимулюють доплати і надбавки, компенсаційні  виплати, пов'язані з режимом і умовами праці.

До фонду заробітної плати включають:

• оплата за відпрацьований час: заробітна плата, нарахована робітникам по тарифних ставках і окладам за відпрацьований час; заробітна плата, нарахована робітникам за виконану роботу з відрядних розцінок;
• вартість продукції, виданої в порядку натуральної плати;
• стимулюючі доплати і надбавки до тарифних ставок і окладів (за фахову майстерність, суміщення професій і посад і т.д.);
• компенсаційні виплати, пов'язані з режимом і умовами праці;
• доплати за роботу в шкідливих або небезпечних умовах і на важких роботах;
• доплати за роботу в нічний час;
• оплата роботи у вихідні і святкові дні;
• оплата понаднормової роботи;
• оплата праці кваліфікованих робочих, керівників, спеціалістів, звільнених від основної роботи і що залучаються для підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації робітників;
• оплата послуг робітників бухгалтерії за виконання ними письмових доручень робітників по перерахуванню страхових внесків із заробітної плати;
• виплата різниці в окладах при тимчасовому заступництві;
• оплата праці осіб, прийнятих на роботу із сумісництвом;
• оплата праці робітників несписочного складу;
• оплата за невідпрацьований час:
• винагорода за підсумками роботи за рік, річні винагороди;
• оплата щорічних і додаткових відпусток (без грошової компенсації за невикористану відпустку);
• додаткові виплати при наданні щорічного від пуску (понад нормальні відпускні суми відповідно до  законодавства);
• оплата додатково наданих (понад передбачених законодавством) відпусток робітників;
• оплата пільгових часів підлітків;
• оплата навчальних відпусток, наданих робітникам, що навчаються в навчальних закладах;
• оплата на період навчання робітників, спрямованих на фахову підготовку, підвищення кваліфікації або навчання другим професіям;
• оплата праці робітників, що залучаються до виконання державних або суспільних обов'язків;
• оплата по місцю основної роботи робітників, що залучаються на сільськогосподарські й інші роботи;
• суми, виплачені за невідпрацьований час робітникам, що вимушено працювали неповний робочий час з ініціативи адміністрації;
• оплата робітникам-донорам за дні обстеження, здачі крові і відпочинку, наданого після кожного дня здачі крові;
• оплата простоїв не з вини робітника;
• оплата за час змушеного прогулу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фонд матеріального заохочення - перемінна частина складає 60% - 80% від фонду оплати праці (без контрактантів).

У фонд матеріального заохочення включаються:

• щомісячна премія за виконання показників господарської діяльності;
• премія за якість продукції, що випускається;

До складу фонду матеріального  заохочення включаються нараховані щомісячні премії за виконання показників господарської діяльності, одноразові заохочувальні виплати з Фонду  матеріального заохочення підрозділів, а також заохочувальні виплати з фонду Генерального директора.

Оплата праці за тарифами, окладами, що стимулюють доплати і надвишки, компенсаційні виплати, пов'язані  з режимом і умовами праці, виплати з фонду матеріального  заохочення регламентуються окремими положеннями.[36, с.5]

З метою приведення умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери у відповідність до норм Закону України "Про оплату праці" урядом було ухвалено постанову Кабінету Міністрів України від 04.04.2007 р. №602 "Про розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки", якою встановлено, що розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки визначається на рівні законодавче визначеного розміру мінімальної заробітної плати.

До ухвалення цієї постанови  розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду затверджувався кожного року окремими постановами Кабінету Міністрів України відповідно до затверджених розмірів мінімальної заробітної плати на виконання закону про Державний бюджет України на відповідний рік і відповідно вносилися зміни до наказів центральних органів виконавчої влади з питань оплати праці працівників підвідомчих установ..

Оскільки названою постановою встановлено, що розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки визначається на рівні законодавче визначеного розміру мінімальної заробітної плати, в подальшому в разі затвердження нових розмірів мінімальної заробітної плати окремих постанов Кабінету Міністрів України щодо цього ухвалюватися не буде.

Тому під час затвердження штатних розписів розрахунок посадових окладів (тарифних ставок) працівників бюджетної сфери проводитимуть установи, заклади та організації окремих галузей бюджетної сфери самостійно виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, встановленого на рівні мінімальної заробітної плати.

Розміри посадових окладів  працівників бюджетної сфери  за розрядами єдиної тарифної сітки, розраховані з урахуванням мінімальної  заробітної плати(МЗП), установленої на 2011 рік

Таблиця 1.1.

Тарифні розряди	Розміри посадових окладів,грн
	Мінімальна з/п та ЄТС  станом з 01.01.2011 року		Мінімальна з/п та ЄТС  станом з 01.04.2011 року		Мінімальна з/п та ЄТС  станом з 01.07.2011 року		Мінімальна з/п та ЄТС  станом з 01.10.2011 року		Мінімальна з/п та ЄТС  станом з 01.12.2011 року
	ЄТС  з 1.01.2011 р. 613 грн.	Мінім.з/п    01.01.2011	ЄТС  з 1.04.2011 р. 625 грн.	Мінім.з/п    01.10.2011	ЄТС  з 1.07.2011 р. 635 грн.	Мінім.з/п 01.07.2011	ЄТС  з 1.10.2011 р. 641 грн.	Мінім.з/п    01.11.2011	ЄТС  з 1.12.2011 р. 654 грн.	Мінім.з/п    01.11.2011
1	613	941	625	960	635	960	641	985	654	1004
2	668	941	681	960	692	965	699	985	713	1004
3	723	941	738	960	749	975	756	985	772	1004
4	779	941	794	960	806	985	814	985	831	1004
5	834	941	850	960	864	995	872	985	889	1004
6	889	941	906	960	921	1005	929	985	948	1004
7	944		963		978	1015	987		1007
8	1005		1025		1041		1051		1073
9	1060		1081		1099		1109		1131
10	1116		1138		1156		1167		1190
11	1208		1231		1251		1263		1288
12	1300		1325		1346		1359		1386
13	1392		1419		1441		1455		1485
14	1483		1513		1537		1551		1583
15	1582		1613		1638		1654		1687
16	1710		1744		1772		1788		1825
17	1839		1875		1905		1923		1962
18	1968		2006		2038		2058		2099
19	2096		2138		2172		2192		2237
20	2231		2275		2311		2333		2381
21	2360		2406		2445		2468		2518
22	2489		2538		2578		2602		2655
23	2618		2669		2711		2737		2793
24	2673		2725		2769		2795		2851
25	2765		2819		2864		2891		2950

[39, с. 40]

Держава регулює оплату праці працівників бюджетних установ:

• установленням розміру мінімальної заробітної плати (з 1.12.2011р — 1004 грн) та інших державних норм і гарантій;
• установленням умов і розмірів оплати праці працівників на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих і регіональних угод, колективних договорів у межах асигнувань за рахунок загального та спеціального фондів;
• оподаткуванням доходів працівників.[45, с.426]

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Новий етап формування в Україні ринкового трудового законодавства та розгляд у зв'язку з цим на засіданні Верховної Ради України проекту Трудового кодексу України створює якісно нові передумови для вироблення конструктивних підходів до використання і запровадження механізмів такої ключової соціально-трудової гарантії, як мінімальна заробітна плата. За змістом ст.95 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) мінімальна заробітна плата — це законодавче встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може опускатися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Тобто мінімальна заробітна плата стосується випадків, коли працівник виконує місячну, погодинну норму виробітку (обсяг роботи).

У чинному трудовому законодавстві України правове регулювання мінімальної заробітної плати відбувається на підставі положень КЗпП, норм Закону України "Про оплату праці", а також інших актів, ухвалених на їхнє виконання. Основні законодавчі положення з цих питань зводяться до наступного. Згідно зі ст.9 Закону України "Про оплату праці" розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їхніх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини і збереження її здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, потрібних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості на основі загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості. У зв'язку з цим варто констатувати, що Закон України "Про оплату праці" визначив лише загальні критерії формування мінімальної заробітної плати, не посилаючись на її структуру, що не дає уявлення про мінімальну заробітну плату як цілісну та структуровану правову категорію.