Теоретичні аспекти спрощеної форми бухгалтерського обліку

     В  Європі, як і в Україні, малі підприємства, які здійснюють в місяць не більше 100 господарських операцій, не мають виробництва продукції і робіт, пов’язаних з великими матеріальними витратами, застосовують просту форму бухгалтерського обліку [19,с105].

     Запровадження  обов’язкового обліку доходів та витрат підприємців та автоматичне визначення базою оподаткування доходу, а не обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) уможливить ухилення від сплати податків.

     Актуальним є й встановлення відповідальності суб’єктів-спрощенців у разі перевищення ними визначеного граничного обсягу доходу шляхом запровадження відсоткових ставок для оподаткування суми такого перевищення. Ця норма повинна стосуватися як фізичних, так і юридичних осіб[17,с.145]. Для фізичних осіб також логічно було б передбачити, що в разі перевищення обсягу доходу в розмірі 300 тис. грн, підприємець має сплачувати один відсоток із суми перевищення. Це дозволить встановити соціальну справедливість у частині сплати податків. Як у розвинених країнах світу, так і в окремих країнах Східної Європи удосконалення спрощеної форми бухгалтерського обліку є одним з найдосконаліших методів підвищення ефективності розвитку малого підприємництва.

     Необхідно  також розробити методичні рекомендації для уникнення конфлікту інтересів між податковою та платником податків обумовити заборону надання інформації у разі, якщо на підприємстві аудиторська перевірка чи щодо підприємства розпочато процедуру банкрутства.

     Із прийняттям нового Податкового  кодексу наша держава прийняла нові закони щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, що, нажаль, не передбачає перспектив для розвитку малого бізнесу.

3.3 Напрями  вдосконалення  спрощеної форми бухгалтерського обліку

     Простота та прозорість правил оподаткування, процедур обліку та контролю, їхня доступність для людей без фахових знань у бухгалтерії дали змогу багатьом українцям відчути можливості особистої економічної незалежності й досягти певного рівня самозабезпечення.

     Слід  відзначити, що з кожним роком  спостерігається тенденція до  зростання основних показників  діяльності суб’єктів спрощеної  системи оподаткування, що позитивно  позначається на динаміці надходжень  до бюджету. Проте, за час існування цієї системи оподаткування в Україні відбулися значні зміни в законодавстві та економіці. Верховна Рада прийняла Податковий кодекс, норми якого внесли суттєві зміни в порядок сплати спрощенцями внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування, створили проблему подвійного оподаткування та відчутне фінансове навантаження, особливо на фізичних осіб-підприємців.

     Але  не варто забувати про те, що  в основі зловживань спрощеною  системою бухгалтерського обліку  лежить складність та обтяжливість загальної системи. Це спонукає окремих суб’єктів господарювання шукати шляхи зменшення сум податкових зобов’язань.

     Сучасна  національна система бухгалтерського  обліку динамічно розвивається  й на сьогоднішній день складається  з підсистем, які можна згрупувати за ознакою регуляторного органу, що встановлює порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. З точки зору сфери дії Міжнародних стандартів фінансової звітності та Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», таких підсистем може буди дві:

        -  підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності, у тому числі й банки та інші фінансово-кредитні установи;

• суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

     Отже, перспективним напрямком реформування системи бухгалтерського обліку є встановлення порядку ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності за єдиними правилами для всіх суб’єктів, а виключенням можуть бути підприємства, які за масштабами господарської діяльності або публічністю діяльності матимуть право на спрощений порядок.

     Огляд  літературних джерел щодо питання  сутності та значення малих  підприємств дає підстави стверджувати, що автори вбачають у даному  секторі перспективну й значущу  силу, розвиток якої сприятиме покращенню соціально - економічного становища в країні. Незважаючи на широке обговорення проблем малого підприємництва, існують розбіжності в поглядах науковців щодо класифікаційних ознак, а термінологія з даного питання залишається остаточно не визначеною на законодавчому рівні.

 

ВИСНОВКИ

     Доведено, що на основі аналізу ринку України, розвитку малого бізнесу можна зробити висновок, що формування підтримки підприємництва повинне відбуватися на основних двох рівнях – це державному та регіональному. На державному рівні повинні визначатися мінімально необхідні нормативи функціонування ринку малого підприємництва, його загальні межі.

     Сьогодні  провідну роль у створенні  ефективного недержавного сектора  відіграє малий бізнес. Саме малі  і середні підприємства, різні комерційні структури, що належать до сфери малого бізнесу, беруть на себе ризик і працюють згідно з новими вимогами, що ставляться до ефективності. Створення широкої мережі малих підприємств у всіх галузях господарства сприятиме демонополізації та розвитку конкуренції. Але такий бажаний розвиток сектора малого бізнесу наштовхується на безліч перепон.

     Розвиток малого бізнесу для держави є вигідним багатьма чинниками, для прикладу: формуванням середнього класу, ростом економічної активності населення, створенням нових робочих місць, розробкою нововведень та ін.

     Держава повинна забезпечити спрощення законодавства, визначити права та обов’язки суб’єктів малого підприємництва, межі втручання місцевих органів у діяльність фірми. Крім використання нормативів прямої дії для функціонування суб’єктів малого бізнесу через митну, податкову, грошово-кредитну, зовнішньоекономічну систему, а також за допомогою інших заходів макроекономічного характеру. У цьому процесі роль держави є вирішальною.

     Суб’єкти малого підприємництва, як і усі інші господарюючі суб’єкти України, зобов’язані вести оперативний і бухгалтерський облік господарських операцій, складати фінансову, податкову та статистичну звітність. При цьому організація бухгалтерського обліку повинна базуватись на загальноприйнятих в Україні і у міжнародній практиці принципах і методичних засадах, встановлених Законом № 996.

     Підприємствам,  що зайняті у матеріальній  сфері виробництва, рекомендується  використовувати регістри, передбачені  журнально-ордерною формою бухгалтерського обліку. Підприємства торгівлі, громадського харчування і постачальницько-збутових видів діяльності можуть використовувати регістри спрощеної форми бухгалтерського обліку.     Малі підприємства, які здійснюють в місяць не більше 100 господарських операцій, не мають виробництва продукції і робіт, пов’язаних з великими матеріальними витратами, застосовують просту форму бухгалтерського обліку [2,с105].

     При  простій формі обліку реєстрація  первинних облікових документів, відображення операцій на рахунках, визначення собівартості продукції і фінансового результату ведуться в одному бухгалтерському регістрі – книзі обліку господарських операцій за формою № К-1. Поряд з книгою обліку господарських операцій для обліку розрахунків з оплати праці з працівниками і бюджетом по прибутковому податку мале підприємство веде Відомість обліку заробітної плати за формою № В-8.

     Відповідно  до пункту 3 статті 11 Закону №996 для  суб’єктів малого підприємництва  встановлена скорочена за показниками квартальна і річна фінансова звітність у складі Балансу (форма № 1-м) та Звіту про фінансові результати (форма № 2-м). Зазначені форми звітності, а також порядок їх заповнення затверджені Положенням №196. Решту форм річної звітності (Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал і Примітки до звітності) СМП не складають [17,с.113]. У зведених фінансових звітах показники фінансового результату до оподаткування, чистого прибутку і збитку наводяться розгорнуто як сума відповідних показників юридичних осіб, фінансова звітність яких включена до зведеного фінансового звіту.

     Сучасна  національна система бухгалтерського  обліку динамічно розвивається  й на сьогоднішній день складається  з підсистем, які можна згрупувати  за ознакою регуляторного органу, що встановлює порядок  ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. З точки зору сферидії Міжнародних стандартів фінансової звітності та Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», таких підсистем може бути дві:

- підприємства, організації та інші юридичні  особи незалежно від форм власності, у тому числі й банки та інші фінансово-кредитні установи;

- суб'єкти підприємницької  діяльності, яким відповідно до  законодавства надано дозвіл  на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

     Отже, огляд літературних джерел щодо питання сутності та значення малих підприємств дає підстави стверджувати, що автори вбачають у даному секторі перспективну й значущу силу, розвиток якої сприятиме покращенню соціально - економічного становища в країні. Незважаючи на широке обговорення проблем малого підприємництва, існують розбіжності в поглядах науковців щодо класифікаційних ознак, а термінологія з даного питання залишається остаточно не визначеною на законодавчому рівні.

 

Список  використаних джерел

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIY //Офіційний вісник України. – 1999. – N 33. – Ст. 1706.
2. Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19 жовтня 2000 р. № 2063-III // Урядовий кур'єр. – 2000. – 22 листопада.
3. . Закон України "Про підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000р. №2063-ІІІ.
4. . Закон України "Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва" від 21.12.2000р. №2157-ІІІ.
5. Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва"  від 19.10. 2000 року N 2063-III 
6. Указ Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" від 28 червня 1999 р. № 746/99 // Урядовий кур'єр. – 1999. – 13 липня.
7. Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24.05.1995 р. № 88 // www.liga.kiev.ua.
8. Наказ Державної податкової адміністрації України “Про внесення змін до форми Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи та Порядку її ведення” від 12.10.1999 р., №554. // www.liga.kiev.ua
9. Буряк П.Ю., Маринець В.П. "Податкове стимулювання розвитку малого бізнесу в Україні"// Фінанси України. – 1999р. - №6. с.95-98
10. Дуб Л. "Питання розвитку малого бізнесу в Україні"//Вісник Української Академії державного управління при Президенті України. – 2000.- №2. –с.162-168
11. Дорош Н. І. Податкова система України і розвинутих зарубіжних країн (порівняльний аналіз) // Фінанси України.-1998.-№ 6.-с.-75-83.
12. Микитюк О.І. "Фінансове забезпечення розвитку малих підприємств"// Фінанси України. – 1999р. - №6. – с.55-61
13. Кириленко І. Г. Агропромисловий комплекс України: сучасний стан та погляд у майбутнє // Економіка АПК. №4, 2001.
14. Крисоватий А. І. Податкова система: Навч.посібник / А. І. Крисоватий, О. М. Десятнюк. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 332 с.
15. Ларінова Л. Д. Проблеми та шляхи розвитку податкової системи України // Фінанси України.- 1998.- №7.- с.78-187.
16. Лень В.С., Гливенко В.В., Бочок М.П., Іванов Л.П. Бухгалтерська звітність. Підручник за редакцією Леня В.С. – Чернігів: ЧДТУ, 2002. –359с.
17. Нашкерська Г.В. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник.- Київ: Центр навчальної літератури, 2004.- с.176-187.
18. Соколов Я.В. Бухгалтерский учет. От истоков до наших дней / Соколов Я.В. - М.: Аудит, 2005. - 638 с.
19. Чебанова Н. В., Котенко Л. Н. Бухгалтерский учёт (торговые и посреднические предприятия) – 2-е изд.– Харьков: Интеллект – ЭКО, 1994.
20. Шарманська В.М. Первинна документація і регістри бухгалтерського обліку. Навчальний посібник.-Київ:Знання-Прес, 2003, 268с.
21. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку:Підручник. – 2-ге вид., перероб. І доп. – К.: Знання, 2006.- 525 с.
22. Шепітко Г.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник.-К.: Видавничий центр “Академія", 2002.-672 с.
23. Яремко І.Й. Економічні категорії в методології обліку: Монографія. –

Львів: Каменяр, 2002.- с.112-187.

24. Урядовий портал органів виконавчої влади http://www.kmu.gov.ua/
25. Офіційний сайт державної податкової адміністрації України http://www.sta.gov.ua

 

Додаток А

 

     План рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу,

      зобов'язань і  господарських операцій суб'єктів  малого  
                          підприємництва  

-----------------------------------------------------------------------

|  Синтетичні рахунки     |               Призначення                 |

|-------------------------|                                           |

|код|        назва        |                                           |

|---+---------------------+-------------------------------------------|

| 1 |          2          |                      3                    |

|---+---------------------+-------------------------------------------|

|10 |Основні засоби       |Облік та   узагальнення   інформації    про|

|   |                     |основні засоби, інші необоротні  матеріальні|

|   |                     |активи, нематеріальні активи               |

|---+---------------------+-------------------------------------------|

|13 |Знос необоротних     |Облік та узагальнення інформації  про  знос|

|   |активів              |основних    засобів,    інших   необоротних|

|   |                     |матеріальних   активів   і   нематеріальних|

|   |                     |активів                                    |

|---+---------------------+-------------------------------------------|

|14 |Довгострокові        |Облік   та   узагальнення  інформації   про|

|   |фінансові інвестиції |довгострокові  фінансові інвестиції         |

|---+---------------------+-------------------------------------------|

|15 |Капітальні           |Облік   та   узагальнення  інформації   про|

|   |інвестиції           |капітальні інвестиції                      |

|---+---------------------+-------------------------------------------|

|16 |Довгострокові        |Облік та узагальнення інформації  про       |

|   |біологічні активи    |довгострокові біологічні активи            |

|---+---------------------+-------------------------------------------|

|18 |Інші необоротні      |Облік   та   узагальнення  інформації   про|

|   |активи               |довгострокову  дебіторську   заборгованість,|

|   |                     |інші необоротні активи                     |

|---+---------------------+-------------------------------------------|

|20 |Виробничі запаси     |Облік та   узагальнення   інформації    про|