Теоретичні аспекти спрощеної форми бухгалтерського обліку

 

 

ВСТУП

     Визначна  роль обліку і контролю за  умов ринкової економіки закономірно  потребує постійного вдосконалення  їхніх форм і методів. Кожне  підприємство самостійно вибирає  відповідну форму обліку, виходячи  з конкретних умов власної  роботи та перспектив дальшого розвитку, з обсягу виробничо-господарської діяльності, якою зумовлюється й обсяг облікових робіт, наявності облікових кадрів та рівня їхньої кваліфікації, можливостей використання обчислювальної техніки в обліковому процесі.

     Серед вчених, які ґрунтовно займалися дослідженням теми спрощеної форми бухгалтерського обліку були: П. Буряк, В. Маринець, Л. Дуб, О. Микитюк, І. Кириленко, Л. Ларінова, Г. Шепітко, І. Яремко.

     Метою  курсової роботи є науково-теоретичне  та практичне обґрунтування удосконалення ведення спрощеної форми бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва.

     Для  дослідження поставленої мети  необхідно вирішити такі завдання:

• вивчити нормативно – правове регулювання спрощеної форми бухгалтерського обліку;
• розкрити особливості застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку;
• охарактеризувати спрощений План рахунків;
• висвітлити особливості простої форми обліку та форми обліку з використанням регістрів обліку майна;
• проаналізувати порядок та особливості складання фінансової звітності малими підприємствами;
• дослідити удосконалення спрощеної форми бухгалтерського обліку.

     Предмет  дослідження: принципи використання  спрощеної форми бухгалтерського  обліку.

     Методи  дослідження: документування, узагальнення, аналіз, порівняння, синтез, фінансова звітність.

     Інформаційною  базою послугувало таке нормативно-правове  забезпечення: Закон України “Про  бухгалтерський облік та фінансову  звітність", Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва", методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, спрощений План рахунків.

     Структура  курсової роботи складається  з вступу, основної частини, яка  складається з трьох розділів, висновків, списку використаних  джерел і додатків. У першому розділі розглянуто теоретичні аспекти спрощеної форми бухгалтерського обліку. У другому розділі проаналізовано організацію бухгалтерського обліку на малих підприємствах. У третьому розділі досліджується удосконалення спрощеної форми бухгалтерського обліку. Додатками послугували спрощений План рахунків, баланс та фінансова звітність суб’єктів малого підприємства, а також відомості суб’єктів малого підприємництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні аспекти спрощеної  форми бухгалтерського обліку

 

1. Нормативно – правове регулювання спрощеної форми бухгалтерського обліку

 

     Раціональне ведення бухгалтерського обліку значною мірою залежить від вдало обраної форми обліку, що застосовується на даному підприємстві, та належної організації роботи. Останнє передбачає, крім усього іншого, також найраціональніші взаємовідносини центральної бухгалтерії з оперативно відокремленими частинами підприємства. Отже, організаційна форма побудови обліку на підприємстві зумовлюється його особливостями, територіальною відокремленістю його структурних підрозділів, системою управління, рівнем самостійності структурних підрозділів, чинною системою контролю та звітності.

     Основними законодавчими та нормативними актами, у яких визначені особливості методики організації й ведення бухгалтерського обліку, а також складання фінансової звітності суб’єктами малого підприємництва, є:

1. Закон України "Про  бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996.

     У  цьому законі зазначено основні аспекти ведення, регулювання, організації, правові засади бухгалтерського обліку та порядок складання фінансової звітності.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2011р.

     Це  положення встановлює зміст і  форму фінансового звіту суб’єкта  малого підприємництва в складі Балансу і Звіту про фінансові результати та порядок заповнення його статей, а також зміст і форму Спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва в складі Балансу і Звіту про фінансові результати та порядок заповнення його статей.

3. Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №49.

     Відповідно  до цієї постанови фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належить підприємство, трудовим колективом на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством – іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.

4. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.06.2003 р. №422.

     Методичні  рекомендації спрямовані на систематизацію в регістрах бухгалтерського обліку методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань і факти фінансово- господарської діяльності малих підприємств для накопичення даних і складання фінансової звітності.

5. Спрощений План рахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 р. №186.

     Відповідно  до цього наказу спрощений  План рахунків можуть застосовувати  суб’єкти малого підприємництва  – юридичні особи, які відповідно до чинного законодавства визнанні суб’єктами малого підприємництва, юридичні особи, що не займаються підприємницькою діяльністю (крім бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.

6. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.

     Згідно  з його положенням суб’єкти  підприємницької діяльності спрощений  План рахунків застосовують у  разі складання ними фінансової  звітності відповідно до Положення  бухгалтерського обліку 25 “ Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва".

7. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.

     Ця  інструкція встановлює призначення  і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти факти фінансово- господарської діяльності малих підприємств для накопичення даних і складання фінансової звітності

8. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене  наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

     Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

     Суб’єкти малого підприємництва, як і усі інші господарюючі суб’єкти України, зобов’язані вести оперативний і бухгалтерський облік господарських операцій, складати фінансову, податкову та статистичну звітність. При цьому організація бухгалтерського обліку повинна базуватись на загальноприйнятих в Україні і у міжнародній практиці принципах і методичних засадах [14,с.36].        

     Бухгалтерський облік на підприємстві може здійснюватися :

• бухгалтерською службою (відділом), яка є самостійним структурним підрозділом  суб’єктів  малого підприємництва і очолюється головним бухгалтером;
• спеціалізованою організацією або позаштатним спеціалістом – бухгалтером на договірній основі, якщо суб’єкт малого підприємництва не має бухгалтерської служби;
• власниками або керівниками СМП.

       Проте у будь-якому випадку відповідальність за організацію бухгалтерського обліку покладена на керівника суб’єкта малого підприємництва.

     Відповідно до Закону України “ Про державну підтримку малого підприємництва" суб'єктами малого підприємництва є:

• фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності;
• юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн гривень.

     Середньооблікова чисельність працюючих визначається з урахуванням усіх працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів [5,с.2-13].

1.2 Особливості застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку

   Бухгалтерський облік на малих підприємствах базується на єдиних методологічних принципах, встановлених Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 250 від 3 квітня 1993 р.( із змінами і доповненнями).

     Створення, прийом і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів бухгалтерської звітності здійснюється відповідно до Положення про документальне забезпечення записів  у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995р.

     Підприємствам,  що зайняті у матеріальній  сфері виробництва, рекомендується  використовувати регістри, передбачені журнально-ордерною формою бухгалтерського обліку. Підприємства торгівлі, громадського харчування і постачальницько-збутових видів діяльності можуть використовувати регістри спрощеної форми бухгалтерського обліку.

     Виходячи  з потреб виробництва і управління мале підприємство може використовувати регістри бухгалтерського обліку відповідно до специфіки своєї роботи з дотримання вимог:

• єдина методологічна основа (принцип подвійного запису);
• взаємозв’язок даних аналітичного і синтетичного обліків;
• суцільне відображення усіх господарських операцій в регістрах обліку на підставі первинних облікових документів;
• накопичення і систематизація даних первинних документів у розрізі показників, необхідних для управління і контролю за господарською діяльністю малого підприємства, а також для складання і подання бухгалтерської звітності і декларації з оподаткування.

     Початковим етапом бухгалтерського обліку на малому підприємстві є суцільне документування усіх господарських операцій. Малі підприємства для документування операцій можуть використовувати типові міжвідомчі форми первинної облікової документації і відомчі форми (табл.1).

     Наступним етапом обліку є :

• реєстрація відомостей, відображених у первинних документах, у застосованих регістрах бухгалтерського обліку;
• складання бухгалтерської звітності;
• використання даних бухгалтерських регістрів для одержання іншої інформації, яка необхідна для самого підприємства і зовнішніх користувачів.

 

 

Таблиця 1.

Схема спрощеної форми ведення бухгалтерського  обліку:

 

     Малі  підприємства з простим технологічним  процесом виробництва продукції,  виконання робіт, надання послуг, які здійснюють за місяць не  більше 300 господарських операцій, можуть  використовувати спрощену форму бухгалтерського обліку. Для організації обліку за спрощеною формою мале підприємство на підставі типового Плану рахунків бухгалтерського обліку виробничо-господарської діяльності підприємства складає робочий План рахунків, який дозволяє вести облік коштів (засобів) і їх джерел у регістрах на підставі головних рахунків і забезпечує контроль за наявністю і зберіганням майна, виконанням обов’язків і достовірністю даних бухгалтерського обліку[14,с.45-46].