Вдосконалення організаційно-правового механізму информаційної діяльності місцевих державних адміністрацій

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Января 2013 в 20:19, автореферат

Описание

Ефективність цієї діяльності залежить, насамперед, від чіткості та збалансованості роботи органів виконавчої влади на місцях. Саме місцеві державні адміністрації віддзеркалюють державну політику на регіональному рівні, сприяють зближенню влади з народом, виступають визначальним чинником демократизації суспільного життя. Відповідно підвищується значення та роль інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій, важливими елементами якої є забезпечення інформаційних потреб юридичних та фізичних осіб та формування чіткого, безперебійного, своєчасного та ефективного механізму циркуляції інформації в органах виконавчої влади з метою прийняття ефективних управлінських рішень. Сьогодні інформаційна діяльність місцевих державних адміністрацій як одна із складових розвитку інформаційного суспільства в Україні набуває не лише регіонального, а й загальнодержавного значення у формуванні ефективного взаємозв’язку між потребами суспільства та діяльністю держави.

Работа состоит из  1 файл

06gtvmda.doc

— 181.00 Кб (Скачать документ)

Матеріали дослідження  використані при розробці законопроекту "Про внесення змін до Закону України "Про інформацію" (щодо захисту інформації), номер реєстрації № 9167 від 23.02.2006 року (Довідка № 06-22/7-210 від 28.03.2006 р.). Згідно з висновком Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути взятий за основу.

Основні результати дисертаційного дослідження використані під  час викладання навчальних дисциплін "Управління державною установою", "Управління інформаційними зв’язками" на факультеті управління та економіки  Хмельницького університету управління та права (довідка № 274/87-04-03/06 від 09.03.06 р.); у навчально-методичній роботі економічного факультету приватного вищого навчального закладу "Хмельницький університет бізнесу та права" (довідка № 85 від 09.03.2006 р.), Хмельницького Центру перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій (довідка № 65а від 23.09.2005 р.); у реалізації пілотного проекту в Хмельницькій області Управлінням державної служби Головного управління державної служби України в Хмельницькій області (довідка № 88 від 01.03.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Висновки, пропозиції та рекомендації, у тому числі ті, що характеризують наукову новизну, одержані автором особисто.

Апробація результатів  дисертації. Основні теоретичні положення, принципові ідеї та висновки дослідження було оприлюднено на: Всеукраїнській науково-практичної конференції "Актуальні проблеми державної регіональної політики в умовах проведення адміністративної реформи в Україні" (м. Хмельницький, 16 травня 2003 р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених "Управління у ХХІ столітті: погляд молодих учених" (м. Хмельницький, 27-28 лютого 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні проблеми регіонального управління та роль молодих державних службовців у їх вирішенні" (м. Хмельницький, 16-18 квітня 2004 р.); науково-практичній конференції за міжнародною участю "Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління" (м. Київ, 28 травня 2004 р.); І міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми адаптації законодавства до стандартів Європейського Союзу" (м. Хмельницький, 11-12 березня 2005 р.); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції "Управління інформаційними ресурсами" (м. Мінськ, Республіка Білорусь, 12 травня 2005 р.); науково-практичній конференції за міжнародною участю "Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення" (м. Київ, 31 травня 2005 р.).

Публікації. Основні наукові положення та результати дисертаційного дослідження викладено в 10 наукових публікаціях, у тому числі в шести статтях у фахових наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій за темою дослідження – 3,1 друк. аркуша.

Структура й  обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації 240 сторінок, з них 183 сторінки основного тексту. Робота містить 1 таблицю, 15 рисунків, 4 додатки на 24 сторінках і список використаних джерел, що нараховує 346 найменувань на 31 сторінці.

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ  РОБОТИ

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми та її зв'язок із науковими дослідженнями, планами та темами, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено об'єкт, предмет, гіпотезу, методологічну основу, окреслено теоретичні засади та ступінь наукової розробки проблеми, вказано на наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено дані про впровадження, апробацію і публікацію результатів дослідження.

У першому розділі  – "Теоретико-методологічні основи інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій", який складається з трьох підрозділів, проаналізовано сучасний стан дослідження інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій, охарактеризовано науково-методологічні засади та визначено складові механізму здійснення інформаційної діяльності.

На основі системного аналізу наукових праць, написаних у різні періоди суспільного розвитку як зарубіжними, так і вітчизняними дослідниками, подано загальну характеристику джерельно-літературної бази та понятійно-категорійного апарату дослідження, що свідчить про фактичне створення науково-методологічного підґрунтя для вдосконалення організаційно-правового механізму інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій.

Темі інформації в  державному управлінні, її різним аспектам присвячують свої роботи провідні вітчизняні вчені, проте питання інформаційної діяльності досліджувалось побіжно. Так, не в повній мірі розкрита сутність поняття інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій, її нормативно-правове забезпечення, принципи та функції, складові механізму здійснення; не окреслені практичні шляхи вдосконалення інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій. Вказано на необхідність розробки організаційно-правового механізму інформаційної діяльності, який сприятиме поверненню довіри людей до владних структур, визначенню державної ідеології, що ґрунтуються на кращих національних традиціях та моральних засадах українського суспільства. Дієвим чинником у вирішенні цих завдань є інформаційна діяльність місцевих державних адміністрацій.

Якість управлінських  рішень в системі органів виконавчої влади залежить від глибини розуміння ситуації, повноти отриманої інформації, належної її обробки, напрацювання альтернативних підходів до вирішення різних проблем. Інформація розглядається як основа управлінської праці.

Наповнення науково-методологічним змістом поняття інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій потребує чіткого визначення її складових та розмежування дотичних понять. У розділі розкрито ключові в методологічному аспекті поняття: "інформація", "інформаційне суспільство", "інформаційна політика", "інформаційне забезпечення", "інформаційна діяльність", "інформаційна система"; запропоновано визначення історичних моделей інформаційних відносин у сфері державного управління; досліджено класифікації та види інформації.

Інформаційна  діяльність місцевих державних адміністрацій базується, в першу чергу, на інформації. Жодна з функцій управління не може забезпечувати підтримку заданих параметрів системи без налагоджених і постійних потоків інформації. Розуміння управлінцями природи інформації, її вміле застосування в практичній діяльності на сьогоднішній день є проблемою як теоретичного, так і практичного характеру.

У розділі обґрунтовано, що інформаційна діяльність місцевих державних адміністрацій, з одного боку, є складовим елементом, ознакою інформаційного суспільства, а з іншого, - передумовою виникнення, існування та подальшої розбудови цього суспільства. Лише впорядкована, добре налагоджена інформаційна діяльність місцевих державних адміністрацій (МДА) дозволить виконати весь спектр завдань інформаційної політики держави на шляху євроінтеграції. МДА повинні максимально сприяти створенню у найкоротший термін відповідних економічних, технічних, організаційних, правових та інших умов для забезпечення широкого доступу фізичних та юридичних осіб до мережі Інтернет, сприяти процесам інформатизації та реалізації прав громадян на доступ до інформації тощо. Мова йде не просто про вдосконалення інформаційної діяльності МДА, а про перехід усієї роботи з інформацією на якісно новий науковий і технічний рівні, створення та використання раціональних і ефективних інформаційних технологій. Для вирішення цих завдань запропоновано формування регіональної інформаційно-аналітичної служби (РІАС) у структурі місцевих державних адміністрацій.

Сутність інформаційної  діяльності місцевих державних адміністрацій  реалізується через визначення інформаційних  потреб та складових механізму здійснення інформаційної діяльності, до яких відносять: одержання, використання, поширення  та зберігання інформації. Визначено, що інформаційна діяльність – це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави, де інформаційна потреба – це система показників, що динамічно змінюється. Що стосується інформаційних потреб місцевих державних адміністрацій, то вони зумовлені виконанням ними основної функції – забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку регіону.

При розподілі управлінської  інформації (інформація, що безпосередньо  необхідна для формування і реалізації управлінських впливів) всередині місцевої державної адміністрації пріоритет має інформація для керівника (чи керівної ланки), яка відповідає вимогам актуальності, достатності, достовірності, автентичності й адекватності. Інформаційна підтримка управлінських рішень – одна із складових інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій. Специфікою інформаційної діяльності МДА є те, що їм доводиться задовольняти не лише власні інформаційні потреби, зумовлені завданнями та необхідністю прийняття ефективних управлінських рішень, а й інформаційні потреби фізичних, юридичних осіб та інформаційні потреби центральних органів виконавчої влади. Характерною рисою інформаційної діяльності МДА є врахування специфіки певного регіону.

Результатом аналізу основних видів інформаційної діяльності є пропозиція дисертанта додати нові види інформаційної діяльності: створення та захист інформації; розширити визначення "одержання інформації" інформаційними процесами пошуку, збору, систематизації, аналітичного опрацювання.

Поняття "захист інформації" запропоновано розглядати як комплекс правових, організаційних, інформаційно-телекомунікаційних засобів і заходів, спрямованих  на запобігання несанкціонованим діям щодо інформації, яка циркулює в  комп’ютерних та інформаційних мережах.

Дослідження інформаційної  діяльності місцевих державних адміністрацій  дозволило визначити її як функціонально  та структурно виділену, спеціально організовану діяльність, яка є складовою системи і процесу управління та передбачає сукупність інформаційних механізмів одержання, створення, використання, поширення, зберігання та захисту інформації на основі нових інформаційних технологій із метою реалізації державної інформаційної політики в регіоні та соціально-економічного розвитку регіону, налагодження ефективного механізму управління соціальними та економічними процесами, задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у реалізації свого права на інформацію.

Враховуючи суттєве зростання обсягів інформації, ускладнилися експертні, прогнозні, аналітичні процедури, зросла значимість коректної постановки завдань, форм надання інформаційних послуг. Більш оптимальною є інтеграція інформаційної, аналітичної, експертної, прогностичної діяльності місцевих державних адміністрацій в одному структурному підрозділі, а саме - в інформаційно-аналітичній службі, впровадження якої надасть можливість докорінно змінити підходи до інформації, сприяти якості управлінських рішень та владних впливів, з одного боку, і служити каталізатором відкритості, прозорості влади, доступу громадян до інформації, з іншого.

У другому розділі – "Організаційно-правові засади інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій", що складається з трьох підрозділів, обґрунтовано принципи, визначено та проаналізовано функції інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій як складових організаційного механізму державного управління та розкрито нормативно-правове забезпечення інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій.

Аналізуючи підходи  науковців щодо розкриття змісту та сутності інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій, автор підкреслює, що визначення принципів та функції такої діяльності є проблемним напрямком дослідження. Становлення сучасних принципів інформаційної діяльності, які впливають на стабільність державно-службових відносин та ефективність функціонування місцевих державних адміністрацій, – вимога часу. Щодо виокремлення принципів інформаційної діяльності МДА, то дисертант вважає, що реалізація інформаційної діяльності повинна здійснюватися на науково обґрунтованих принципах, зумовлених загальними принципами державного управління: законності, демократизму, відповідальності та пріоритетності прав громадян, об’єктивності, гласності тощо. До спеціальних принципів інформаційної діяльності МДА автор пропонує віднести принципи науковості інформації, відкритості та прозорості, незалежності, альтернативності, достатності та своєчасності інформування, змістової несуперечливості інформування, адаптованості та формалізації інформування, ініціативності і цілеспрямованості, відповідності, доступності для сприйняття, системності тощо. Автор вважає, що принципи інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій слід розглядати як сукупність вихідних, основоположних умов удосконалення організаційно-правового механізму інформаційної діяльності МДА із інформаційного забезпечення управлінських процесів та безпосереднього використання інформації у сфері прийняття управлінських рішень у системі державного управління на регіональному рівні.

У розділі обґрунтовано положення про те, що основу управління становить його функціональна складова. Усі функції взаємопов’язані та взаємозалежні і в основі їх дієвості лежить процес обміну інформацією. Управлінська інформація як наукова категорія характеризується самостійністю, можливістю багаторазового використання, можливістю збереження в об’єкта чи суб'єкта управлінських відносин, придатністю до обробки, інтеграції, зменшення обсягу за рахунок виключення дублювальної, рівнобіжної інформації, можливістю комп'ютерної обробки, системністю, можливістю формалізації, чіткою структурованістю тощо.

Информация о работе Вдосконалення організаційно-правового механізму информаційної діяльності місцевих державних адміністрацій