Фанатський рух у сучасному львові

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Марта 2013 в 10:33, научная работа

Описание

Молодь є ідеальним взірцем людської життєдіяльності. Отже, зважаючи на те, що конфлікти у сучасному суспільстві існують, варто було б дослідити їхні причини, і тоді буде простіше визначити шляхи їх вирішення. Якщо виходити з положення про те, що конфлікти загалом виникають внаслідок зіткнення інтересів соціальних груп, які, в свою чергу, утворюють соціальну громаду, тобто «ядро» міста, а усе соціальне доцільно розглядати крізь призму культури, то можна припустити, що і кожен конфлікт несе в собі культурне підґрунтя. Таким чином ми зводимо до спільного знаменника, до точки перетину дві галузеві соціології: соціологію молоді та соціологію конфлікту, що у підсумку дасть нам змогу більш широко розглянути проблему протікання конфліктів на культурному грунті.

Содержание

Вступ 3-4 ст.
Розділ І 5-7 ст.
Розділ ІІ 8-19 ст.
Висновок 20-22 ст.
Список використаних джерел і літератури 23-24 ст.
Додатки 25-27 ст.

Работа состоит из  1 файл

Наукова робота область.docx

— 571.40 Кб (Скачать документ)

К: Дякую за інформацію, хай везе у вашій справі.

А: Прошу. До побачення

 

З даного інтерв’ю можна зрозуміти  основні ідеологічні положення  антифашистів – це рівність між  всіма людьми світу незалежну  від кольору шкіри, чи графи в  паспорті про національність.

Також мені надав свій коментар член Львівського Обласного Осередку «ДемАльянсу» та лідер львівського  панк гурту «DE?PO» Маркіян Зінкевич

 

«Люди, прибічники лівого руху, які до кінця не зрозуміли, де вони є, адже антифашисти прибічники комуністичного руху, також багато з представників субкультури є анархістом, бо основною ідеологією антифа є вільність від законів»

 

Наступною субкультурою яка входить  в цю соціальну групу це  Емо - молодіжна субкультура, яка утворилась на базі прибічників однойменного музичного жанру. Найпоширеніша субкультура серед підлітків 13-17 років (хоча іноді зустрічаються і старші прихильники). Головне для представників цієї субкультури - емоції. І вони черпають їх звідусіль - із музики, книг, кіно. Часто в емо-музиці переважає крик («скрім»), плач, вереск. У Львові Емо зародилися в 2007-2008 році коли ця субкультура перейшла від країни сусіда Росії. Мною було взято інтерв’ю в представниці даної субкультури  в дев’ятнадцятирічної представниці цієї субкультури Анастасії (Вася).

 

Вася: Привіт!

Кореспондент: Привіт! Як справи , в мене буде до тебе пару питань.

В: Чудово (усміхається), не проти.

К: Чому саме емо? Як ти нею стала?

В: (усміхається) Я й нею не ставала це якось само просто коло друзів було таким, й зацікавило мене, сподобалась мода, культура життя сподобалось.

К: А можеш про себе розказати ?

В: Ну, що я можу сказати? Емо я з 14 років це вже багато 5 років (задумалася)

ну живу я в Камянську-Подільському, але часто їжджу до Львова бо тут  маю багато друзів, взагалі я весела особа. Стереотипи про емоційних, само зациклених осіб це все вигадка дурних людей яких я не люблю, малюю, дуже гарно до речі, вчусь по спеціальності, працюю також по спеціальності, заробляю також непогані гроші. Ще добавлю, що чому в емо так багато ворогів? Бо є так званні «позери» це люди які вдягаються як ми, але темною стороною нашої культури.

 

К: А можеш докладніше про «позерів» розказати?

В: Це дуже погані люди! Вони не мають жодного  відношення до нас, тому що ми слухаємо емо-кор, хард-кор відповідну модну тентенцію, ну і це наше життя, а вони сугубо «носять шмотки», тому нас часто плутають з ними.

К: А яких поглядів притримується дана субкультура?

В: Емо важко віднести до якоїсь групи, але ближчими поглядами для нас є – це ліворадикальні погляди, бо ми є в поганих відношеннях з праворадикалами.

К: Дякую за інтерв’ю.

В: Нема за що.

 

Емо більше відіграють в даній соціал-групі, не як бійці, а як моделі показуючи  стиль, клас субкультури. Коментар про дану субкультуру мені надав заступник голови «Партії Української Молоді» Іван Новокшонов

 

«Особисто в мене емо  викликають відразу, це люди, які по-перше  слабкі характером, або відсутність  його. По-друге вони дуже негативно  впливають на навколишнє середовище, відхилися в мозку. В них нема Бога в серці.»

 

Також мені ще коментар надала член конгресу «Львівського Державного Училища Фізичної Культури» Наталія Савчин.

 

«Це люди, які зациклені  на похмурості, чорному кольорі, нестандартному образі. Мені здається, що вони просто хочуть виділитися поміж сірої маси.»

 

Праворадикальна соціал-група більш  масовіша у Львові на відміну від  ліворадикальної. Основними силами є футбольні хулігани і ультраси, і саме їх можна віднести до певної соціал-підгрупи. Футбольні хулігани — особи, які порушують громадський порядок, пов'язуючи свої дії з футбольними пристрастями і обґрунтовуючи їх ними. Деякі розцінюють цей рух як субкультуру. Як правило, злочини на ґрунті футбольного хуліганства здійснюються до або після футбольних матчів, а також у місцях великих скупчень футбольних уболівальників. У́льтрас - назва організованих груп підтримки спортивних (зазвичай футбольних) команд.

Мені вдалось взяти інтерв’ю в одним із членів футбольної фірми. За проханням ім’я не виголошується.

 

Кореспондент: Привіт, що ти можеш розказати про Футбольних Хуліганів?

Анонім: Багато говорити не буду, бо ми й багато не говоримо. Термін Футбольні Хулігани прийшов з великої Британії, де воно і зародились. Ми чемні, ввічливі люди які вболіваємо за нашу улюблену команду, і стараємось любим способом відстояти за рідний клуб ми не Ультраси – ми «воїни» які відстоюють славу в боях і виїздах. Є так звані фірми, в фірмах ми збираємось на «сходки», де ми тренуємося, щоб завжди бути в формі, носимо ми «кеш» наш одяг – це брендовий одяг: «Томі Хілфігер», «Бербері», «Фред Перрі», «Найк» «Адідас» і т.д. Ще можу про нас сказати – це «махачі» про них ми домовляємось з нашими противниками за зделегіть.     

К: А що ти можеш розказати про ваші погляди щодо лівих чи правих поглядів?

А: Багато не скажу львівські хулігани «праві», є ще бони так звані «псевдо» люди які носять кеш – це наш одяг, і нас позорять невихованою поведінкою, вибачте, але більше нічим не допоможу. До побачення.

К: Бувай

Отже як ми бачимо прибічники даної субкультури користуються великою прихильністю в львівської молоді, адже хуліганізм на даний час одна з найвпливовіших течій. Ідеалістична ідея субкультури дуже схожа до скінхедів, вирізняються від молоді тим, що носять «кешовий» одяг, і одним з пунктів одягу хулігана є «білі тапки», існують як ліві так і праві хулігани. Також мені надав Інтерв’ю  однин із членів ультрас угруповання GWU Романом

 

Кореспондент: Здоров, що можеш  розповісти про ультрас рух.

Роман: Здарова, ну що ж тобі сказати здається це пішло з Італії, але як і в хуліганізмі Англія до цього причетна теж, суть полягає в тому, що ми підтримаємо команду, за допомогою піротехніки, різних пісень та кричалок, як в дома так і на виїзді і на відміно від хуліганів ми не махаємось.

К: А можеш розповісти про свою історію, як ти став ультрасом.

Р:  Все почалось декілька років тому, коли я відвідав вперше наш славнозвісний «16 сектор», згодом я почав активно підтримувати команду на  кожному матчі, як домашньому так, і при можливості на виїздах, згодом набувши певних знайомих вступив в фірму.

К: Чи задумувався ти про майбутнє, ти бачиш там фанатизм до команди?

Р: Так, звісно я буду підтримувати команду і надалі і по можливості буду їздити на виїзда, але тільки, якщо це не буде заважати роботі.

К: Яких ти поглядів, ліво чи право радикальних?

Р: Я вважаю, що людина яка в такій ж субкультурі як я не може підтримувати ліворадикальну ідею «афозніків», а підтримую я ідею фашизму та націоналізму.

К: Чому ти негативно ставишся до «антифа»? 

Р: По-перше: різнобічність поглядів, По-друге: я не розумію стиль життя цих «биків»,

Я вважаю, що краще боротися за ідею УПА ніж за ідею більшовицької  армії.

К: Можеш розповісти про ваш стиль життя?

Р: (сміється) та ми такі самі люди, ми різні, одні з нас так звані «схе» інші так звані «алкаші».

К: Вдячний за інтерв’ю.

Р: Добре. Зігуй. (сміється) 

 

Молодіжна субкультура, русло якої походить від футбольних хуліганів, різниця в нюансах, стиль повсякденного  одягу спортивний, стиль музики в  субкультури важливості не має, Ідеологічні  ідея: підтримання свого клубу. Коментарі мені надали редактор газети «ШУМ» та член вільного учнівського самоврядування «ВУЗ» Андрій Караповський.

 

«Я думаю, що більшість мало просвітлені  безкультурні та  невиховані люди, що повторюють все, що їм покажуть такіж  «хули» як і вони і самі не розуміють, що це все означає і взагалі  краще б  вони допомагали своїм  батькам, а не витрачали  їхні гроші  на матчах та у клубах» 

 

Та львівський дід-жей «D.I.S.» Роман Гринкевич

«Я підтримую, цю субкультуру, оскільки сам є фанатом наших Карпат, і вважаю що ці хлопці молодці оскільки вони женуть команду вперед»

Отже ми бачимо, що відгуки про  дану соціал-підгрупу є різними, як і негативними, так і позитивними, але саме ці дві субкультури і зараз формують моду львівській субкультурному серодовищі.

Але в цій соціальній підгрупі розвивається, ще один конфлікт між фанатами Футбольного  клубу «Карпати Львів» та Футбольного  клубу «Львів».

ФК Львів  базується у Львові, але сам клуб грає в Старосамбірському  районі в місті Добромиль, тому й  користується меншою популярністю. Навідміну  від ФК Львова, ФК Карпати Львів  грають в місті Львові на стадіоні Україні, тому й користуються більшою  популярністю. [Додаток 1] кількість фанатів клубів. Тому коли ці клуби зустрічаюсь вміж особицях відбувається «львівську дербі», яка завжди закінчується бійкою фанатів клубів.

 

Наступною субкультурою виступлять скінхеди одні з зароджувачів право радикальних  поглядів у Львові Скінхеди, розм. скіни - є членами субкультури, що виникла серед робочого класу, та молодих людей у Сполученому Королівстві в 1969 році, а потім поширились на інші частини світу. Названою на ім'я стрижені або наголо голені голови, перші скінхеди були сильно залежні від Вест-Індії (зокрема Ямайки) грубі хлопчики з точки зору моди, музики,і способу життя. Спочатку субкультура була заснована на цих елементах, а не політики і раси. Політичний спектр в бритоголових коливається від крайніх правих, до вкрай лівих, хоча багато скінхедів є аполітичними. Мені надав інтерв’ю один із членів молодіжного угрупування «Опір» за проханням ім’я було змінено.

 

Кореспондент: Здоров!

Іван: Зік Хай!

К: Як би ти, Іване, окреслив свої цілі, ідеали, уподобання?

 І: За соціальним походженням - з верстви, що в радянські часи називалася трудовою інтелігенцією. Так склалося, що з раннього дитинства зацікавився політикою. Зрештою, усвідомив, що місце абстрактного патріотизму має зайняти чітка, системна позиція до влади та світоглядне бачення взагалі. Приєднався до національно-революційного руху скінхедів. Люблю рок-музику: починав, як і багато молодих людей, із "хеві метал", потім захопився "вайт павер роком", тобто скінхедівською музикою. З українських гуртів - це київська "Сокира Перуна" (перша її назва - "Бульдог"), львівський "Нахтігаль", "Білий шквал", із закордонних - британські "Скрюдрайвер" і "Но рімос", польський гурт "Хонор", німецький "Фаустрехт", "Торквемада 1488" з Іспанії. Люблю читати. Від "Володаря кілець" Толкієна до такого забороненого твору, як "Майн Кампф" Адольфа Гітлера. Подобається Ніцше, Шпенглер, із задоволенням прочитав Альфреда Розенберга, Григорія Сковороду. Періодично читаю Дмитра Донцова і Тараса Шевченка. З російських авторів віддаю перевагу Достоєвському і Лермонтову, з американських - Фолкнеру. Зараз переважно читаю вузько спеціалізовану, наукову літературу - політологія, філософія, геополітика, поглиблюю знання з економіки. 

К: Ким себе бачиш у майбутньому?

І: Одним із лідерів нової, сучасної праворадикальної структури у великій політиці. Хотів би присвятити своє життя боротьбі за сповідувані мною ідеали.

К: Твоє хоббі?

І: З 2007 року разом із товаришами беру участь у військово - історичному русі: історичне фехтування, поєдинки, військові ігри на місцевості. Це те, що загал називає толкієністським рухом. Просто люблю давню європейську історію, приваблює її героїка та романтика. Іноді буваю на футболі, хоча й не тягну на фаната. Люблю гарну компанію, поспілкуватися, попити пива.

К: Чому, на твою думку, молода людина стає скінхедом?

І: Ідеологічний, суспільний злам в Україні спричинив певне сум'яття, порожнечу. Молодь бавиться "пофігізмом", вона вживає наркотики або просто заробляє гроші, все. Залишився певний прошарок молоді, який все ж хоче щось знайти у житті. Ми пройшли вже моду на лівий радикалізм, на анархізм, на сатанинські та неопротестантські секти. Але буде вічним те, що ніколи не можна забрати у людини - це національна належність. Молода людина бачить несправедливість існуючого ладу в Україні та світі, бачить нас як націонал-революціонерів, що несуть сучасну культуру та ідею. Тому вона і приходить до нас.

К: Ви - неонацисти?

І: Якщо говорити про націонал - соціалізм без різних його ідеологічних та практичних збочень (одним з них є гітлеризм), то наші ідеї мають спільне коріння. Між іншим, наприкінці другої світової війни шовіністичні ексцеси Гітлера вже зникли повністю, але Німеччина, на жаль, не встигла переорієнтуватися і створити справжній європейський щит із національних держав, включаючи слов'янські нації. Якби із самого початку Гітлер підняв стяг ідеї братства в ім'я Європи (а не в ім'я лише німців) - сьогодні ми б мали зовсім інший політичний пасьянс у світі.

К: Вдячний за інформацію.

І: Слава Україні! Героям Слава!

 

Представники даної субкультури  мають певний радикальний погляд на життя – це расизм і відстоювання націоналістичних ідей, виступають проти  міграції народів, націй. Змішування рас. Певні зовнішні ознаки – це гади з чорними або білими шнурками, мають бритоголові зачіски, відпускають  бакенбарди, вдягаються в квітчанні  сорочки, або військовий одяг. Львівські  скінхеди мають тісні взаємопов’язання з футбольними хуліганами і ультрасами.  Коментар надав член братства галицьких  націоналістів «Галичани» Андріан  Криштанович.

 

 «Це люди які відстоюють свої права, яких об’єднає мета проти змішення рас, які хочуть визволити Україну від іммігрантів - це люди, які визволяють українську націю від тих хто її гнобить»

Информация о работе Фанатський рух у сучасному львові