Шпаргалка по "Финансам"

2. Аналіз поточної діяльності. З позиції кругообігу коштів діяльність будь-якого підприємства є процесом безперервної трансформації одних видів активів в інші.

Ефективність поточної фінансово-господарської діяльності може бути оцінена тривалістю операційного циклу, яка залежить від оборотності коштів у різних видах активів. За інших рівних умов прискорення оборотності свідчить про підвищення ефективності. Тому основними показниками цієї групи є показники ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів: фондовіддача, коефіцієнти оборотності коштів у запасах і розрахунках.

3. Аналіз фінансової стійкості. За допомогою цих показників оцінюють склад джерел фінансування і динаміку співвідношення між ними. Аналіз базується на тому, що джерела коштів відрізняються рівнем собівартості, ступенем доступності, рівнем надійності, ступенем ризику тощо.

4. Аналіз рентабельності. Показники цієї групи служать для оцінки загальної ефективності вкладення коштів у підприємство. На відміну від показників другої групи, тут абстрагуються від конкретних видів активів та аналізують рентабельність авансованого капіталу і рентабельність власного капіталу.

5. Аналіз становища і діяльності на ринку капіталів. У межах цього аналізу виконують просторово-часові зіставлення показників, які характеризують становище підприємства на ринку цінних паперів: дивідендний дохід, дохід на акцію, цінність акції тощо. Цей момент аналізу виконується, головним чином, у компаніях, зареєстрованих на біржах цінних паперів, де вони тримають свої акції. Будь-яке підприємство, яке має тимчасово вільні грошові кошти і хоче вкласти їх у цінні папери, також орієнтується на показники цієї групи.

87. Які ви знаєте чинники зміни вартості грошей у часі?

На величину процентної ставки впливають такі чинники:

• дохідність інвестицій — можливість одержання прибутку

на інвестиції, вкладені у виробничі засоби;

• величина і темп інфляції — тенденції до зростання цін протягом певного часу;

• ризик, пов'язаний з інвестиціями, — можливість того, що вкладені гроші не будуть повернені, незважаючи на обіцянки це зробити.

Розмір премії за ризик встановлюється експертним шляхом. Для визначення орієнтованої величини премії для ризикових операцій з процентами можна скористатися рекомендаціями зарубіжних експертів.

При визначенні ставки дисконту орієнтуються на процентну ставку кредитних організацій І ставку дохідності. Дисконтну ставку визначають як рівень дохідності, що можна отримати виходячи з різних інвестиційних можливостей. У фінансовому аналізі ставку дисконту, як правило, визначають на базі того процента, під який дана фірма може позичити кошти.

Розмір процентної ставки інвестицій базується, в основному, на рівні віддачі, яку ці вкладення можуть принести інвесторам, а сама ставка визначається цілями та напрямами інвестицій.

88. Ключові складові плану маркетингу.

План маркетингу має такі розділи: зведення контрольних показників; поточну маркетингову ситуацію; завдання і проблеми; стратегію маркетингу; програми дій; бюджет; порядок контролю.

              Для постійного нагляду за виконанням маркетингових планів проекту й відповідності поставлених в них цілей наявній маркетинговій ситуації створюють систему маркетингового контролю. Це контроль за виконанням річних планів, контроль прибутковості й стратегічний контроль.

              Контроль за виконанням річних планів призначають для нагляду за виконанням планів через порівняння поточних показників з контрольними цифрами плану. До основних засобів контролю належать аналіз можливостей збуту, аналіз частки ринку, аналіз співвідношення між витратами на маркетинг і збутом, нагляд за ставленням клієнтів.

              Контроль прибутковості призначають для виявлення найперспективніших напрямів вкладення коштів, що досягається через визначення рівнів рентабельності щодо окремих товарів, у регіонах, ринкових сегментах, каналах збуту та розміром замовлень.

              Стратегічний контроль є засобом для нагляду за відповідністю програми, завдань і стратегії проекту поточній і прогнозованій ринковій ситуації. Його здійснюють за допомогою ревізії маркетингу. Усі типи контролю завершуються виробленням пропозицій щодо коригування маркетингових стратегій проекту.

Складові плану маркетингу

1. Анотація

2. Аналіз ситуації на ринку

3. Аналіз положення компанії на ринку

4. Місія підприємства і цілі маркетингу

5. Стратегія маркетингу

6. Робоча програма

7. Планований бюджет, прибутки та збитки

8. Контроль за реалізацією

89. Як подолати труднощі кількісної оцінки соціальних результатів проекту?

Проведення соціального аналізу ускладнюється неможливістю кількісної характеристики багатьох соціальних змін та результатів, що супроводять проект. Оцінка результатів проекту різними соціальними групами може бути діаметрально протилежною, оскільки йдеться про суб'єктивні інтереси. А через те, що в суспільстві часто доволі складно досягти балансу інтересів, аналітики стоять перед проблемою, чиїм інтересам, якій соціальній групі віддати перевагу.
Проблема суб'єктивності оцінок знаходить свій вияв і в збиранні, опрацюванні та аналізі інформації, яка лежить в основі прийняття проектних рішень. Тому рішення по оцінці соціальних аспектів проектування значною мірою залежать від соціальної і культурної орієнтації розробників проекту. Адже саме їм необхідно визначити наслідки й результати проекту, обрати критерії порівняння, виробити процедуру розробки рішення, визнати необхідність колегіальності прийняття рішень.
Соціальний аналіз не обмежується оцінкою можливості реалізації проекту в певному соціальному середовищі, його адаптації. Його рамки набагато ширші, оскільки соціологи проекту мають з'ясувати, чи зможе проект сприяти соціальному розвиткові суспільства.
 

90. Основні показники ефективності проекту.

Визначення міри ефективності проекту - надзвичайно від-повідальний етап проектного аналізу. За його результатами про-ект буде прийнятий або відхилений. Оцінка доцільності проекту це наслідок всіх виконаних досліджень та індикатор подальшого просування проекту.

Обрахунок показників ефективності проекту здійснюється з дотриманням таких логічних припущень:

•          з кожним проектом пов'язують конкретний грошовий потік;

•          розрахунки здійснюють за роками;

•          умовно вважається, що регулярне надходження або ви-трати коштів відбуваються в кінці чергового періоду (ро-ку);

•          всі вихідні параметри проекту найчастіше не є однознач-но визначеними;

•          рівень ризику проекту відповідає середньому рівню ри-зику підприємства в цілому;

•          вартість капіталу постійна і не залежить від обсягу інвес-тицій в проект;

•          існує „досконалий" ринок капіталу, що означає: о   ніхто не має досить значного впливу на ціни;

о   будь-який учасник може взяти або дати в борг будь-яку суму коштів, не вплинувши на вартість капіталу; о   всі учасники мають вільний доступ до інформації; о   капітал необмежений.

•          більшість проектів мають ординарні грошові потоки;

•          ординарні грошові потоки складаються з капіталовкла-день, здійснених умовно одночасно (за один розрахунко-вий період або за декілька послідовних років) і наступних щорічних надходжень коштів;

•          застосування методів аналізу ефективності проектів перед-бачає множинність прогнозованих оцінок. Тобто, розрахун-ки здійснюються в умовах імітаційного моделювання;

•          потреба використання декількох методик викликана не-можливістю виділення одного з показників ефективності як найкращого для даного проекту.

Найуживанішим показником ефективності проектів є чиста теперішня вартість - ЧТВ. її ще часто називають чиста сьогодні-шня вартість або приведена вартість. Англомовна абвіатура -NPV.

Чиста теперішня вартість - сумарна сьогоднішня вартість чистих грошових потоків. Або це різниця між сумарною вартістю дисконтова них (приведених) доходів та сумарною вартістю дис-контова них (приведених) витрат.

При обрахунку ЧТВ, як правило, використовується постійна ставка дисконтування, але при потребі у визначеному періоді її можна змінити.

Важливою перевагою даного показника є його адитивність у просторі та часі, тобто ЧТВ різних проектів можна безпосередньо сумувати з метою визначення привабливості інвестиційного портфеля. При порівнянні проектів, як правило, обирають той, який має більше значення чистої теперішньої вартості.

Чиста теперішня вартість та внутрішня норма рентабельнос-ті визнаються основними показниками в аналізі ефективності проектів. Проте існують і інші показники та критерії, які дозво-ляють оцінювати привабливість інвестицій.