Розвиток страхового ринку в Україні

     Демографічна  ситуація потребує активного залучення  страхових компаній в систему  додаткового пенсійного забезпечення шляхом розвитку колективного і індивідуального  пенсійного страхування. Тому розвиток системи страхування життя має  стати одним із основних завдань  держави.

     По-перше, проблема вилучення інвестиційних  засобів і ресурсів для реалізації процесу ведення особистого страхування, включаючи страхування життя  є першочерговою проблемою.

     По-друге, особисте страхування компенсує  дефіцит державних соціальних гарантій.

     По-третє, розвиток особистого страхування потребує великих людських ресурсів і глибоких наукових досліджень, веде до створення  нових робочих місць.

     З цією метою повинна бути проведена  класифікація видів страхування  і визначені особливості організації  і здійснення страхування життя  і пенсій.

     Поряд з цим необхідно розробити  заходи по розширенню сфери і об’ємів  добровільного медичного страхування, добровільного страхування від  нещасних випадків. Ці види страхування  мають стати важливим елементом  «соціального пакету», який надається  роботодавцем своїм робітникам, за рахунок вдосконалення правового  регулювання і включення витрат із страхування (їх частини) до собівартості товарів і послуг.

     Існуюча система оподаткування споживачів страхових продуктів, в тому числі  послуг по страхуванню життя, практично  не стимулює використання населенням послуг страхового ринку. Тому необхідно  розглянути питання перенесення  витрат, в повному чи фіксованому  розмірі, пов’язаних із особистим страхуванням, яке здійснюється як населенням, так і роботодавцями.

     Досвід  країн Європейського Союзу показує, що, не дивлячись на достатньо високий  рівень розвитку ринку страхування  життя і розуміння населенням необхідності укладення договорів  страхування, механізми розвитку страхування  життя в цих країнах встановлені  законом.

     У деякихі європейських країнах із оподаткованої бази фізичної чи юридичної  особи (роботодавця) можуть виключатися  такі види витрат:

     - страхові внески, які виплачуються  за договором, що передбачає  виплати довічних ануїтетів і  за договору, укладеному роботодавцем  на користь робітників;

     - страхові внески, що виплачуються  за індивідуальним договором  ануїтетом, при страхуванні від  нещасних випадків, страхуванні  здоров’я, якщо річний прибуток страхувальників менший раніше встановленої суми чи встановленого ліміту витрат із страхування, який буде відніматися від оподаткованого прибутку;

     - страхові внески, які виплачуються  за договором індивідуального  страхування життя, страхування  здоров’я та від нещасних випадків.[20, c. 19]

     Як  показує досвід країн з розвиненою ринковою економікою, механізм обов’язкового  страхування широко використовується державою в цілях гарантування соціальної стабільності і прискореного розвитку економіки. Відповідно, необхідно визначити  перспективи обов’язкового страхування  в аграрній, екологічній і соціальній сферах, а також обґрунтувати введення нових видів обов’язкового страхування. Здійснення обов’язкового страхування має базуватися на принципі формування страхових резервів винятково для цілей компенсації збитків постраждалим особам, а не для фінансуванням заходів, покриваючих безгосподарність організацій і неорганізованість громадян. [9]

     Подальший розвиток страхового ринку України  потребує вдосконалення системи  професійної підготовки, сертифікації і підвищення кваліфікації спеціалістів галузі, а також забезпечення державної  підтримки науково-дослідних робіт  із проблемних питань страхової діяльності, поліпшення якості інформування населення  через засоби масової інформації про стан і перспективи розвитку страхового ринку, про переваги і  недоліки тієї чи іншої страхової  послуги.

     Отже, актуальність питання розвитку страхового ринка України обумовлює необхідність розробки державної політики ефективного  розвитку страхування у поєднанні  з загальнонаціональними економічними пріоритетами.

     Аналіз  сучасного стану, тенденцій і  проблем розвитку вітчизняного страхового ринку свідчить про певні здобутки та численні недоліки, притаманні функціонуванню як окремих страхових компаній, так  і всієї системи страхування.

     ВИСНОВКИ 

     Аналіз  сучасного стану, тенденцій і  проблем розвитку вітчизняного страхового ринку свідчить про певні здобутки та недоліки, притаманні функціонуванню як окремих страхових компаній, так  і всій системі страхування. Даний сегмент фінансового ринку все ще перебуває у стадії формування, але вже нині з'являються ознаки того, що саме страхування в змозі забезпечити не лише безпеку, стабільність, соціальні гарантії в суспільстві через механізм страхового захисту, але й у перспективі може стати серйозним механізмом перерозподілу інвестиційних ресурсів.

     Розвиток  страхового ринку стримує дія  таких факторів, як: відсутність  державної політики розвитку ринків фінансових послуг, неузгодженість господарського і страхового законодавства, недосконалість податкового законодавства, нестабільність фінансового середовища господарюючих  суб'єктів і населення, слабкість  стимулів у розвитку страхування.

     Аналіз  цих проблем показує, що вітчизняний  страховий ринок потребує не сумнівної  за своєю доречністю і перспективами  інституціональної підтримки, а  використання досвіду розвинутих країн  із забезпечення високої якості страхових  послуг. Особливо в таких стратегічно  і соціально важливих для України  сферах, як сільське господарство, середній і малий бізнес, медичне і пенсійне страхування, а також для створюваного зараз ринку іпотечного кредитування.

     Розвиток  страхового ринку України обумовлює  необхідність визначення основних напрямів формування ефективного механізму  надання страхових послуг для  забезпечення страхового захисту, зокрема: страхування майна, відповідальності, фінансових ризиків, а також медичного  страхування, страхування життя  від нещасних випадків. Необхідно  передбачити розширення переліку страхових  послуг, інфраструктури, удосконалення  порядку оподаткування страхової  діяльності, подальшу інтеграцію України  в міжнародні структури.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України  «Про страхування» від 23 серпня 2005 р. N 369-р
2. Про затвердження Порядку погодження договорів перестрахування з перестраховиками — нерезидентами: Наказ Державної комісіїї з регулювання ринків фінансових послуг України 21 січня 2005 р. № 19.
3. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. - К.: Товариство «Знання», КОО. - 2010. - 374 с.
4. Базилевич В.Д., Розвиток страхового ринку України – стратегічний фактор капіталоутворення // Фінанси України – 2009 - № 6 – с.43-49
5. Бондар І. Сучасний страховий ринок України // Вісник академії економічних наук України. - 2010. - №2. – С.12 – 15.
6. Вовчак О.Д. Страхові послуги: Навч. посіб. // О.Д.Вовчак, О.І.Завійська. - Л.: "Компакт - ЛВ", 2008. - 656 с.
7. Волошина А.П. Перспективи розвитку українського ринку перестрахування, ― К.: Знання, 2007.- 44с.
8. Гаманкова О.О., Артюх Т.М., Горянська С.В., Мурашко О.В., Кривошлик Т.Д. Страхування: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. — К.: КНЕУ, 2010. — 118 с.
9. Гарматій Т. Проблеми розвитку ринку страхових послуг в Україні // Фінанси України – 2011 - № 10 – с.19-23
10. Гарматій Т. Проблеми розвитку страхового ринку України. ―«Банківська справа», №5 2009.
11. Гутко Л. Страховий ринок України: стан, проблеми розвитку та шляхи їх вирішення // Економіка. Фінанси. Право. - К., 2010. - № 7. - С. 19-24.