Фінансове планування

Складаючи фінансовий план, слід ураховувати, що сума витрат і  відрахувань має відповідати  сумі доходів і надходжень коштів. Однак враховуючи, що одним видом  джерел (прибутком) можуть покриватися  кілька видів витрат, перед складанням фінансового плану необхідно  взаємоузгоджувати (збалансовувати) ці витрати з джерелами їх покриття. Це здійснюється шляхом складання перевірочної таблиці шахової форми.

Складений фінансовий план (проект) державного підприємства з  пояснювальною запискою, яка має  містити обґрунтований зміст  окремих його показників, а також  аналіз господарсько-фінансової діяльності підприємства за попередній звітний  рік, подається його керівником до вищого органу, уповноваженого керувати відповідним  державним майном, до 1 травня року, що передує планованому, для його розгляду і затвердження. Вищий орган  не пізніше як до 1 липня має розглянути і затвердити поданий фінансовий план. Затверджений фінансовий план є  основою для організації фінансової роботи і контролю за надходженням прибутку, фінансових ресурсів і цільовим їх використанням.

 

Державні підприємства щоквартально мають аналізувати виконання  фінансового плану. За результатами аналізу повинен складатися звіт про виконання його показників. Складений  звіт подається вищому органу у строки, встановлені для здачі фінансової звітності.

Форма річного фінансового  плану, порядок складання та затвердження для підприємств інших форм власності  встановлюється їх власниками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Особливості  фінансового планування в бюджетних  організаціях.

 

 В умовах ринкової економіки для вирішення виробничих або комерційних завдань, які потребують вкладення коштів, необхідна розробка внутрішнього документа фірми - бізнес-плану підприємства.

 Бізнес-план повинен:

• мати чітку інформацію про те, яке місце займає підприємство на ринку;
• містити всі виробничі характеристики майбутнього
• підприємства;
• детально описати схему його функціонування;
• розкривати принципи та методи керівництва підприємством;
• обов'язково утримувати програму управління фінансами, без якої неможливо розпочати іншу справу і забезпечити її ефективність;
• показати перспективу розвитку виробництва інвесторам і кредиторам.

Для складання бізнес-плану  можуть бути такі спонукальні мотиви:

• надати інформацію про підприємство і наміри власників;
• викласти стратегію і тактику підприємства і показати, як взаємодіють різні підрозділи підприємства, що являють собою єдине ціле;
• представити фінансову мету та докладні кошториси, за допомогою яких можна контролювати фактичні витрати і прибутки;
• запевнити третю сторону надати необхідні кошти або сприяти розвитку підприємства в іншій формі.

 

 В умовах ринкової  економіки для вирішення виробничих  або комерційних завдань, які  потребують вкладення коштів, необхідна  розробка внутрішнього документа  фірми - бізнес-плану підприємства.

 

Бізнес-план повинен:

• мати чітку інформацію про те, яке місце займає підприємство на ринку;
• містити всі виробничі характеристики майбутнього
• підприємства;
• детально описати схему його функціонування;
• розкривати принципи та методи керівництва підприємством;
• обов'язково утримувати програму управління фінансами, без якої неможливо розпочати іншу справу і забезпечити її ефективність;
• показати перспективу розвитку виробництва інвесторам і кредиторам. Для складання бізнес-плану можуть бути такі спонукальні мотиви:
• надати інформацію про підприємство і наміри власників;
• викласти стратегію і тактику підприємства і показати, як взаємодіють різні підрозділи підприємства, що являють собою єдине ціле;
• представити фінансову мету та докладні кошториси, за допомогою яких можна контролювати фактичні витрати і прибутки;
• запевнити третю сторону надати необхідні кошти або сприяти розвитку підприємства в іншій формі.

Фінансовий план є важливим елементом бізнес-плану, який складається  для обґрунтування конкретних інвестиційних  проектів, а також для управління поточною і стратегічною фінансовою діяльністю. Цілі внутрішньофірмового  планування в зарубіжних країнах  можуть бути різноманітними. Прийнято вважати, що керівництво будь-якого  зарубіжного підприємства, незалежно  від виду його діяльності, повинно  знати, які завдання у сфері економічної  діяльності воно може запланувати на наступний період.

 Разом з тим бюджет  фірми є основою для контролю.

 Порівнюючи фактичні  показники з запланованими можна  здійснювати так званий бюджетний  контроль фірми.

 Бюджет фірми є водночас  формою координації. Бюджет являє  собою виражену у вартісних  показниках програму дій у  сфері виробництва, закупівель  сировини чи товарів, реалізації  виробленої продукції. В програмі  дій повинна бути забезпечена  тимчасова і функціональна координація  (узгодження) окремих заходів.

 Бюджет фірми є основою  для встановлення завдань для  персоналу, менеджерів. Бюджет фірми  розробляється на наступний період. Саме тому значно простіше  розглядати альтернативні варіанти, не обов'язково апробуючи їх  негайно. Завдання розробляються  на основі апріорних тверджень,  проте з врахуванням звітних  показників.

 У бюджетуванні є  й елемент делегування повноважень.  Схвалення керівництвом фірми  бюджету підрозділу слугує основою  для того, що оперативні рішення  в майбутньому приймаються на  рівні даного підрозділу децентралізовано. Якщо бюджети на рівні підрозділів  не розробляються, то керівництво  фірми не схильне до децентралізації  процесу прийняття оперативних  рішень.

 Фінансовий план підприємства  може включати:

• прогноз обсягів реалізації;
• кошторис грошових видатків та надходжень;
• таблицю доходів і витрат;
• прогнозований кошторис активів та пасивів підприємства;
• розрахунок точки досягнення беззбитковості.

 Фінансове планування  являє собою розрахунок обсягів  фінансових ресурсів за джерелами  формування і напрямами використання  у відповідності з виробничими  і маркетинговими показниками  підприємств на плановий рік.

 Фінансове планування  дозволяє вирішити такі завдання:

• виявити, якими грошовими коштами може володіти підприємство;
• виявити і оцінити джерела їх надходження;
• оцінити достатність коштів для виконання завдань;
• визначити суми коштів, які необхідно сплатити в бюджет і позабюджетні фонди;
• оцінити потребу в інвестиціях і залучених коштах;
• збалансувати майбутні доходи і витрати з врахуванням комерційної самоокупності.

В умовах, коли підприємствам  надана самостійність у плануванні, вони можуть складати його в будь-якій формі, яку вони вважають за необхідну  для себе.

Фінансовий план може складатися поетапно:

1. Аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного року.
2. Розгляд та вивчення проектних виробничих, маркетингових показників, на основі яких мають розраховуватись планові фінансові показники.
3. Розробка проекту фінансового плану.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок 

 

Підбиваючи все вищесказане, можна зробити наступний висновок, що сьогодні найнеобхіднішим є:

• удосконалювати інформаційне та методичне забезпечення фінансового стану підприємства;
• розробляти методичне забезпечення процесу прогнозування фінансового стану підприємства;
• удосконалювати структуру аналізу стану підприємства, залежно від мети та змісту роботи на кожному етапі;
• працювати над методикою форм фінансової звітності, що дозволить підвищити її аналітичні можливості та реальність оцінки майна;
• розробляти методику комплексної бальної оцінки фінансового стану підприємства, яка б дозволила проаналізувати стан підприємства за оптимальною сукупністю фінансових показників та коефіцієнтів;
• удосконалювати теоретичні засади формування та реалізації інформаційної системи підприємства;
• переглянути і доопрацювати нормативні акти, які розкривають методики аналізу фінансового стану підприємства;
• удосконалювати форми і методи фінансового забезпечення функціонування підприємства, тобто пошук нових ефективних шляхів фінансової діяльності;
• адаптувати методики аналізу до сучасних економіко-правових умов.

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

1. Поддєрьогін А.М., Білик М.Д., Буряк Л.Д., Булгакова С. О., Куліш А. П. Фінанси підприємств: Підручник. – 6.вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2006.   – 552 с.
2. Материалы V международной студенческой научной конференции "Экономика и маркетинг ХХI века" г.Донецк:  ДонНТУ. 
3. Бойчик І.М., Харів П.С.,  Хопчан М.І. Економіка підприємств: Навчальний посібник. – Л.: Сполом, 1999 – 211 с. 
4. Гончаров А.Б. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. – Х.:ВД «ІНЖЕК», 2003 р. – 240 с.
5. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. –2 – ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 2001. – 152 с.
6. Швиданенко Г.О., Олесю О.І. – Сучасні технології діагностики  фінансово- економічної діяльності підприємства: Монографія – Київ.: КНЕУ, 2002 .
7. Режим доступу. http://www.rada.gov.ua
8. О.П.Кириленко. Фінанси (Теорія та вітчизняна практика): Навч. посібник. - Тернопіль: Економічна думка, 2000.- с.