Стандарт  вимагає, щоб підприємства розкривали в балансі (або у примітках  до нього) подальшу підкласифікацію  поданих рядків. Кожну статтю (якщо це доречно) слід поділяти на підкласи за їх характером, а також слід окремо розкривати суми дебіторської та кредиторської заборгованостей щодо материнського підприємства, споріднених дочірніх підприємств, асоційованих компаній та інших пов'язаних сторін.

     Відповідно  до 4-ої Директиви ЄС розроблені загальні схеми подання балансу. Так, формат 2 балансу має наступну будову (рис. 2). 
 
 
 
 
 
 

     Рис. 2. Структура типового балансу за 4-ою Директивою 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки 

     Баланс  — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Можна виділити такі особливості складання балансу. Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 № 37. Бухгалтерський баланс складається за формою, встановленою Міністерством фінансів України. У балансі порівнюються дані на початок і кінець звітного періоду. Статті балансу групуються за певною ознакою. Не допускається взаємне погашення активів і пасивів балансу. Статті балансу відображають дані бухгалтерського обліку відповідно до фактичної наявності за результатами інвентаризації. Оцінка статей здійснюється відповідно до положень національних облікових стандартів. До напрямів вдосконалення форми балансу віднесено перегрупування окремих розділів з розподілом на оборотні та необоротні активи, поточні та довгострокові зобов’язання відповідно до їх економічної суті; деталізацію окремих показників балансу; вилучення надлишкової інформації тощо. Міжнародні стандарти, на відміну від національних, не передбачають суворо фіксованої, конкретної форми балансу, а лише містять мінімальний перелік показників (МСБО 1, параграф 66), які необхідно відобразити в ньому. До того ж цей перелік може бути збільшений за рахунок додаткових статей, якщо керівництво підприємства вважає ці статті істотними для достовірного відображення фінансового стану.

     Отже, основними елементами балансу є активи, зобов'язання та капітал власників (власний капітал). Складання та інтерпретація балансу потребують чіткого визначення і належного відображення цих елементів.

     Однією  з відмінностей побудови бухгалтерського  балансу в різних країнах є форма розташування активу та пасиву – вертикальна чи горизонтальна – та групування статей. Порядок розміщення статей в балансі може значно варіюватись. Так, в горизонтальній формі – актив ліворуч, пасив праворуч – баланс подається в Бельгії, Італії, Німеччині, Португалії, Росії, США, Україні, Франції тощо. У Великобританії було прийнято зворотне розміщення, а в останній час статті балансу записуються одна за одною. В Нідерландах законодавче закріплені дві форми балансу, які можуть використовуватись – або вертикальна, або горизонтальна.

     Вірогідність, точність і повнота показників звітності  — важливі вимоги до звітності  підприємств. Вірогідність відображених у звітності показників підтверджується  передовсім даними всіх видів обліку. У бухгалтерському обліку всі записи здійснюються на підставі належно оформлених документів та інших носіїв інформації. Перед складанням річної звітності вірогідність звітних даних підтверджується проведеними в установлений термін інвентаризаціями, перевірками, контрольними замірами, обстеженнями, звірянням розрахунків тощо.Своєчасність подання звітності має важливе значення для правильних і своєчасних управлінських рішень. За умов ринкової економіки своєчасність одержання власником (засновником) звітних даних набуває особливої актуальності, оскільки ці дані дають необхідну інформацію для управління, виявлення міри виконання завдань, а також для розробки заходів з удосконалення роботи підприємств, об'єднань, концернів, галузей. Несвоєчасне подання звітності ускладнює управління, призводить до необґрунтованих, неправильних рішень. Згідно з чинним законодавством за порушення встановлених термінів подання звітності винні посадові особи притягаються до адміністративної відповідальності, включаючи звільнення з посади.

     Відповідальність за своєчасне подання, достовірність, точність і повноту показників звітності покладено на керівника й головного бухгалтера підприємства.

     Перелік посилань

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р.
2. Постанова КМУ від 28 лютого 2000 р. № 419 "Про затвердження порядку подання фінансової звітності"
3. " МСБО 5 Інформація, яка підлягає розкриттю у фінансових звітах".
4. МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати балансу".
5. МСБО 13 "Подання поточних активів та поточних зобов'язань".
6. Сопко В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 578 с.
7. Бутинець Ф.Ф., Горецька Л.Л. Бухгалтерським облік у зарубіжних країнах. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладав спеціальності 7.050106 "Обпік і аудит". – Житомир; ПП "Рута", 2002. – 544 с.
8. Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку / Пер. з англ. О.Мінін, О. Ткач. – К.: Основи, 1997. – 943 с.
9. Голов С.Ф., В.М. Костюченко. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник. – К.: Лібра, 2001. – 840 с.
10. Губачова О.М. Облік у зарубіжних країнах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: НІМЦ "Укркоопосвіта", 1998. – 226 с.
11. Друри К. Введение в управленческий и производственный учет: Учебн. пособие для вузов / Пер. с англ. под ред. Н.Д. Эриашвили; Предисловие проф. П.С. Безруких. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. – 783 с.
12. Качалин В.В. Финансовый учет и отчетность в соответствии со стандартами GAAP. – М.: Дело, 1998. – 432 с.
13. Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебное пособие / 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 635 с.
14. Коршунов B.I. Організація бухгалтерського обліку в зарубіжних країнах: Монографія. – X.: Основа, 1999. – 226 с. – Рос. мовою.
15. Лучко М.Р. Бухгалтерський облік в управлінні бізнесом. Зарубіжний досвід. – К.: "Облікінформ", 1997. – 144 с.
16. Малишкін О.І Фінансова звітність підприємства: Міжнародні та національні стандарти: Навчальний посібник. / 2-е вид., доп. та виправ. – Суми: Видавництво "Університетська книга", 2001. – 158 с.
17. Международные бухгалтерские стандарты: справочное пособие / Авт.-сост.: Кураков Л.П., Емельянова Г.А., Иванова М.А. – М.: Гелиос АРВ, 2000. – 267 с.
18. Михалкевич А.П. Бухгалтерский учет на предприятиях зарубежных стран: Учебное пособие. – Мн.: ООО Мисанта, 1998. – 109 с.
19. Мус Герольд, Ханшманн Рольф. Бухгалтерський облік: основи – завдання – розв'язання / Пер. з нім. С. Лобачової. – К.: КНЕУ, 1999. – 368 с. – Рос. мовою.
20. Мэтьюс М.Р., Перера М.Х.Б. Теория бухгалтерского учета: Учебник // Пер. с англ. под ред. Я.В. Соколова, И.А. Смирновой. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 2007. –663 с.
21. Панков Д.А. Бухгалтерский учет и анализ в зарубежных странах: Учеб. пособие. – Мн.: ИП "Экоперспектива", 2003 – 238 с.
22. Стаханов А.Ю. Бухгалтерский баланс. Международные и российские стандарты – М.: Бизнес-информ, 2005. – 160 с.
23. Суторміна В.М. та ін. Фінанси зарубіжних корпорацій: Навч. посібник / В.М. Суторміна, В.М. Федосов, Н.С. Рязанова; За ред. В.М. Федосова. – К.: Либідь, 2004. – 247 с.