Банківська система України

          На виконання своєї  основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також у межах своїх повноважень, - цінової стабільності.

    Також НБУ виконує ряд інших функцій, серед них:

1. Відповідно до розроблених Радою НБУ Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику.
2. Монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її оббіг.

    Емісійні  операції НБУ – форма реалізації його монопольного права на випуск грошей в оббіг. Казначейство Міністерства фінансів України не має права емісії валюти і здійснює фінансування державних видатків у межах отриманих доходів в бюджет, а також отриманих кредитів. Цим самим забезпечена кредитна основа сукупного грошового обігу України.

    3. Виступає кредитором останньої  інстанції для банків і організує  систему рефінансування.

    4. Встановлює для банків правила  проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна.

    5. Організовує  створення та  методологічно забезпечує систему  грошово-кредитної і банківської  статистичної інформації та статистики  платіжного балансу.

    6. Визначає систему, порядок і  форму платежів.

    7. Здійснює банківське регулювання та нагляд.

    8. Веде реєстр банків його філій  та представництв, валютних бірж, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законом випадках.

    9. Складає платіжний баланс, здійснює  його аналіз та прогнозування.

    10. Представляє інтереси України  і центральних банках інших  держав, міжнародних банках та  інших кредитних установах.

    11. Здійснює відповідно до повноважень  валютне регулювання.

    12. Забезпечує накопичення та зберігання  золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами.

    13. Аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин.

       14. Організує інкасацію та переведення  банкнот і монет та інших  цінностей, видає ліцензії на право інкасації та переведення банкнот і монет та інших цінностей.

       15. Реалізує державну політику  з питань захисту державних  секретів у системі Національного  банку.     

       16. Бере участь у підготовці  кадрів для банківської системи  України.

       17. Здійснює інші функції у  фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції.

          Отже, слід підкреслити, що Національний банк України виконує  надзвичайно важливі державотворчі функції. НБУ створює державну скарбницю держави і організовує її діяльність, зберігає резервні фонди грошових знаків, дорогоцінні метали та золотовалютні запаси.

          НБУ затверджує бланки та форму безготівкових депозитів  приватизаційних паперів, визначає умови зберігання, обліку та погашення приватизаційних паперів, за погодженням з Кабінетом Міністрів України порядок видавання приватизаційних паперів.

          Національний банк не являється незалежним. Він підзвітний Президенту України та Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень.

    Відповідно  до чинного законодавства керівним органом Національного банку  є Рада Національного банку. Рада банку – Конституційний орган. Згідно з ст. 100 Конституції України Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово – кредитної політики  та здійснює контроль за її проведенням.

          До основних повноважень  Ради Національного банку відносяться виконання найбільш важливих завдань банківської діяльності.

3. Банківське регулювання і банківський нагляд Національного Банку України

    Головним  економічним завданням банку  являється забезпечення стабільності національної грошової одиниці. На вирішення цієї задачі направлена створювана система грошово-кредитного регулювання.

    Згідно  розділу X ст. 55 Закону України “Про Національний банк України” головною метою банківського регулювання і нагляду  є безпека і фінасова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

    НБУ є вищестоящою інстанцією для  всіх інших банків і їх установ, філій  в нашій країні, тому він в силу своїх повноважень здійснює постійний  нагляд за дотриманням банками банківського законодавства, нормативних актів НБУ і економічних нормативів.

    В поняття “банківське законодавство” включаються всі закони, що видаються Верховною Радою України, а також підзаконні нормативні акти і інші правові документи Верховної Ради, Національного банку України, які регламентують діяльність кредитної системи держави.

• НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ, незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

    Нормативні  акти НБУ видаються у формі  постанов Правління НБУ, а також інструкцій, правил, що затверджуються постановами Правління НБУ. Вони не можуть суперечити законам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом’якшують або скасовують відповідальність. Ці акти підлягають обов’язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України, також вони можуть бути оскаржені відповідно до чинного законодавства.

• Доступ до інформації. Для здійснення своїх функцій НБУ має право безплатно одержувати від банків інформацію про їх діяльність відповідно до наданої ліцензії та пояснення стосовно отриманої інформації і проведених операцій. Отримана інформація не підлягає розголошенню, за винятком випадків, передбачених законодавством.
• Економічні нормативи. Щоб забезпечити фінансову надійність банків для захисту інтересів вкладників і кредиторів НБУ встановлює для них обов’язкові економічні нормативи. Вони мають забезпечувати здійснення контролю за ризиками, пов’язаними з капіталом, ліквідністю, кредитами акціонерам та інсайдерам, наданням великих кредитів, інвестиціями капіталу, відсотковим та валютним ризиком.

    Повноваження  НБУ щодо здійснення наглядових та регулятивних функцій. Вказані функції можуть здійснюватись НБУ безпосередньо або через створений ним орган банківського нагляду.

    Повноваження:

1. Здійснює всі види на місцях банків в Україні (крім перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності), а також перевірку достовірності інформації, надається юридичними та фізичними особами при реєстрації банків, та ліцензування банківських операцій.
2. Може вимагати від банків проведення загальних зборів акціонерів і визначає питання, за якими мають бути прийняті рішення.
3. Може брати участь у роботі зборів акціонерів, засідань спостережної ради, правління та ревізійної комісії банку з правом дорадчого голосу.

    Національний  банк пред’являє вимоги щодо здійснення обов’язкових аудиторських перевірок  банків, отримує висновки незалежних аудиторських організацій про результати діяльності банків.

 

    4. Правовий статус інших банків

    Банківська  система – одна із найважливіших  і невід’ємних структур ринкової економіки. Розвиток банків і товарного виробництва тісно переплітаються на протязі історії. При цьому, банки виконуючи грошові розрахунки, кредитуючи господарство, виступаючи в ролі посередників перерозподілу капіталів, суттєво підвищують загальну ефективність виробництва на ріст економіки в цілому.

          Інші банки –  основна ланка кредитної системи  країни, в яку входять кредитні установи, що здійснюють різноманітні банківські операції для своїх клієнтів на началах комерційного розрахунку.

      Відповідно до закону України “Про банки і банківську діяльність” із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 20 вересня 2001 року №2740-111”, банківська система України складається з Національного банку України та інших банків , що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону.

          Головною метою  інших банків, є оперативне отримання їх засновниками та клієнтами широкого кола банківських послуг, вирішене засновниками за допомогою власного банку своїх групових або індивідуальних проблем, отримання максимального прибутку для своїх акціонерів або пайщиків, а також для власного розвитку. На відміну від державних банків, які працювали під керівництвом уряду і за рішенням останнього кредитували завідомо неефективні, а іноді і парадоксальні витрати, створені інші банки повинні були вкладати кошти лише в високоефективні задуми і витрати.

          З часом в результаті концентрації та централізації капіталу виникли різноманітні інші банки.

          На сьогоднішній день відповідно до чинного законодавства  інші банки різних видів і форм власності створюються у вигляді  акціонерних товариств або кооперативного банку відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність”, “Про господарські товариства”, “Про цінні папери і фондову біржу”,  “Про підприємництво”, “Про обмеження монополізму та недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності”, інших законодавчих актів Національного банку України.

          Учасниками банку  можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також  держава в особі Кабінету Міністрів  України або уповноважених ним органів. Не можуть брати участь юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об’єднання громадян, релігійні та благодійні організації

          Юридичні та фізичні  особи, що бажають заснувати банк, насамперед повинні проаналізувати ринок капіталів, а також ступінь  задоволення підприємницьких структур та населення у банківських послугах, щоб визначити конкурентноздатність нового банку. Адже  якщо новому банку буде дуже важно  контролювати з уже діючими банками, то можливо, краще влити капітали в один з функціонуючих банків, зміцнив тим самим його і отримавши домовленість на тісне співробітництво.

          Якщо ж рішення  про створення вже прийняте то тепер необхідно визначити вид господарського товариства до якого він буде належати.

          За організаційно  – правовою нормою банки в Україні  створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальність або акціонерного банку.

    Для реєстрації комерційного банку орган  управління в 2-тижневий строк після  аудиторної перевірки фінансового  стану засновників подає до регіонального управління НБУ за місцем створення банку такі документи:

          а) заява про реєстрацію банку за підписом уповноваженої  особи;

          б) установчий договір  підписаний засновниками банку та завірений  їх печатками. Підписи фізичних осіб завіряються нотаріально.

    В договорі визначаються:

• вид товариства;
• мета діяльності;
• склад засновників, їх найменування, місце знаходження;
• особа уповноважена для укладання угод;
• відповідальність сторін;
• порядок вирішення суперечностей, тощо.

    в) статут банку затверджений установчими  сборами, підписаний уповноваженою особою;

    г) протокол установчих зборів;

    д) економічне обгрунтування і мета створення банку;

    є) бухгалтерську і фінансову звітність  учасників банків на 1 число місяця, в якому здійснюється внесок до фонду;

    ж) наявність професійно – придатних  перших керівників банку  кандидатури яких подані НБУ;

    з) копія платіжного доручення про  внесення плати за реєстрацію банку;

    і) угоду про надання приміщення для розміщення банку;

    ї) установчі документи акціонерів банку;