Банківська система України

    Міністерство  освіти і науки України 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Реферат на тему:

    Банківська  система України 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    План:

    Вступ

1. Банківська система України на сучасному етапі
2. Національний банк України та його правове становище
3. Банківське регулювання і банківський нагляд Національного Банку України

    4.  Правовий статус інших банків

Висновок

Список використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ

          У процесі становлення  ринкової економіки в Україні  важливого значення набуває вдосконалення банківської системи в державі та чітке правове регулювання всієї банківської діяльності.

          Останнім часом  банківська система України зазнала  докорінних змін, створено дворівневу банківську систему, дедалі більшого розвитку набуває діяльність інших банків та спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, розширюються нетрадиційні сфери застосування банківського капіталу, істотно змінюється характер взаємовідносин банків з клієнтурою.

          Банківські системи  держав з розвиненою ринковою економікою формувалися століттями, а наша країна існує лише 11 років. Законодавство є нестабільним, але якщо не формувати процес становлення банківської системи і міжбанківського законодавства, ринкових перетворень не буде.

          Банківська система  є невід’ємною частиною фінансової системи тому, що інститути банківського права, кредитування, фінансові капіталовкладення, цінні папери та біржа, тісно пов’язані з фінансовим правом.

              Отже метою функціонування банківської  системи повинно бути економічне  та правове забезпечення стабільного  розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку , забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків , створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника  в чому ми повинні впевнитися.  
 
 
 
 
 
 
 

      1. Банківська система України на сучасному етапі

    Сучасний  етап розвитку України характеризується гострою необхідністю створення цілісної програми соціально-економічного розвитку суспільства, а також забезпечення необхідних умов реальних перетворень фінансової, кредитної та грошової систем, адаптації їх до специфіки ринкових відносин. При цьому у сфері фінансового забезпечення економічної реформи подальшого вдосконалення потребує фінансове та податкове законодавство. З цієї позиції істотне значення має питання удосконалення правового регулювання банківської системи України.

    В процесі становлення банківської  системи, а також розвитку економіки  України реєструються все нові комерційні банки, а ті банки, які не виживають в таких жорстких умовах ліквідуються або банкрутують, їх виключать із “Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ”.

    На  протязі останніх років пройшло  інтенсивне зростання загальної  кількості комерційних банків, склалася інфраструктура ринку, в обіг були введені основні інститути, задіяна система державного регулювання і контролю діяльності, необхідна законодавча база, підготовлена достатня кількість кваліфікованих банківських кадрів, склались базові передумови для повноцінного функціонування інститутів в умовах ринкової економіки.

    7 грудня 2000 р. Верховною Радою України  був прийнятий Закон України “Про банки і банківську діяльність”.

    Стаття 4 Закону встановила дворівневу банківську систему в Україні:

    “Банківська система України з Національного банку України та інших банків, що створені і діють  на території України відповідно до положень цього Закону”.

          Статтею 2 Закону України  “Про банки і банківську діяльність”  визначено термін “банк”:

    “банк”  – це юридична особа, яка маю виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб”. 

    На  сьогоднішній день банківська система України має дворівневу структуру:

    Перший  рівень – Національний банк України,

    Другий  рівень – система інших банків.

    Перший  рівень банківської системи займає НБУ який має статус юридичної особи. Основна його функція полягає в забезпеченні стабільності грошової одиниці  - визначила Конституція України. 

    Повноваження  і принципи організації НБУ визначаються законодавством.

          Статутний капітал  Національного банку є загальнодержавною власністю. Банк функціонує як економічно самостійна державна установа, здійснює видатки, як правило за рахунок своїх коштів. При перевищенні доходів над видатками банк суми перевищення відраховує в державний бюджет.

          Фінансово-правові  норми українського чинного законодавства визначають порядок утворення і компетенцію другого рівня банківської системи комерційних банків.

          Комерційні банки  різних видів і форм власності  на акціонерних або пайових засадах створюються відповідно з Законами України “ Про Національний банк України”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про господарські товариства і фондову біржу” та Інструкціями Національного банку України. Створювати банки можуть українські та іноземні  юридичні та фізичні особи (не менше трьох), крім Рад народних депутатів всіх рівнів, їх виконавчих органів, державних підприємств, політичних, профспілкових організацій і об’єднань, партій, громадських фондів.

          Забороняється бути засновниками військовослужбовцям  усіх правоохоронних органів, державних організацій, покликаних здійснювати контроль за діяльністю банків.

          Не можуть бути засновниками банку особи, яким суд заборонив  займатися певною діяльністю до закінчення терміну, встановленого вироком. Не дозволяється бути засновниками особам, що мають непогашену судимість за крадіжки і хабарництво, вони не можуть також займати керівні посади, що пов’язані з матеріальною відповідальністю.

          Національний банк України встановлює мінімальний  розмір статутного фонду акціонерного банку.

          Статутний капітал  акціонерного банку може формуватися тільки за рахунок власних коштів акціонерів. Забороняється збільшувати статутний капітал і створювати нові банки за рахунок нерозподілених прибутків або коштів інших фондів.

          Головні проблеми, які  стають перед банківською системою на даному етапі:

1. Однією з важливих проблем діяльності банків у цьому році була проблема мінімального розміру статутного фонду.
2. Негативне відношення до малих банків. Як вже згадувалося, в системі комерційних банків 15 відсотків від загальної кількості становлять малі банки.
3. Групи банків, що знаходяться в стадії ліквідації – головним чином банки, відновлення нормальної діяльності яких може неможливо. У цій групі повинна провадитись реструктуризація – злиття, приєднання або ліквідація.
4. Однією з систем ринкових відносин, зверхність позичальника над кредитором. Діючі ідеологічні, правова, політична і адміністративна інфраструктури дозволяють позичальнику в багатьох випадках законно не повертати борг. Позичальник спочатку стає боржником, а потім  - власником грошей. Іншими словами, у рамках чинного законодавства і судочинства, кредитор має суттєві проблеми з поверненням своїх коштів.
5. Питання стійкості національної валюти є невід’ємною умовою діяльності банків. Проблема стабільності гривні залишається актуальною і може вирішуватися лише в умовах ефективної економічної політики.
6. Важливою умовою подальшого розвитку банківської діяльності, залучення додаткових коштів населення, є вирішення проблем гарантування вкладів фізичних осіб.

    Практика  показує, що в умовах загострення кризової ситуації повернення вкладів населенню набуває особливо політичного значення.

    Завдання  Національного банку України, комерційних  банків і Асоціації українських  банків, полягає в тому, щоб спільними  зусиллями подолати труднощі, які виникли внаслідок фінансової кризи і вжити заходів щодо вирішення нагальних проблем, які стоять перед банківською системою країни, сприяти подальшому їх зміцненню і розвитку.        

2. Національний  банк України та його правове становище

    Перший  рівень банківської системи України, як вже зазначалося, займає НБУ. Його було створено на базі Українського республіканського банку Держбанку СРСР згідно постанови Верховної Ради Української РСР від 20 березня 1991 р. “Про банки і банківську діяльність”. 7 жовтня 1991 р. Постановою Президії Верховної Ради України “Про статут Національного банку України “ було затверджено статут НБУ.

    В правовій та економічній літературі сформувалися визначення так званих “банків” , які можна називати Центральним (або національним) банком країни. Вважається, що Центральний банк має бути:

• єдиним емісійним центром, який має монопольне право грошової емісії на території країни, який зберігає і враховує національні золото-валютні резерви;
• банком уряду, зобов’язаним підтримувати державні економічні програми, здійснювати кредитування дефіциту державного бюджету, розміщувати державні цінні папери;
• органом стабільності національної грошової системи;
• кредитувати комерційні банки, коли в них не вистачає коштів;
• органом банківського нагляду, який підтримує необхідний рівень стандартизації і професіоналізму, в національній кредитній системі. *    

    Всім  цим органам відповідає Національний банк України. Він представляє інтереси держави в центральних банках інших держав, міжнародних банках та фінансово кредитних організаціях.

       Згідно Закону України “Про Національний банк України” від 20 травня 1999 р.

    Національний  банк України (далі Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим законом та іншими законами України.

          Однією з важливих ознак Національного банку є  його статутний капітал. Відповідно до чинного законодавства (стаття  3 Закону “Про Національний банк України”) Національний банк має статутний капітал, що є державною власністю. Розмір статутного капіталу становить 10 млн. гривень. Розмір статутного капіталу може бути збільшений за рішенням Ради Національного банку. Джерелами формування статутного капіталу є доходи його кошторису, а при необхідності -  Державний бюджет України.

          НБУ являється економічно самостійним органом, і ця самостійність  забезпечується державою. Він здійснює видатки за рахунок доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених законодавством випадках – також за рахунок Державного бюджету України.

          Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об’єктом права державної  власності і перебуває у його повному господарському віданні. Національний банк не відповідає за зобов’язаннями органів державної влади, а останні не відповідають за зобов’язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов’язання.

          Це ж саме стосується і зобов’язань стосовно інших  банків.

          НБУ може відкривати свої установи, філії та представництва в Україні, а також представництва за її межами.

    Національний  банк, його установи, філії та представництва мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

          Доходи і видатки Національного банку забезпечуються чітким виконанням чинного законодавства і реалізацією на практиці його функцій.

          Як сказано в  ст. 5 Закону “Про Національний банк України”, одержання прибутку не є метою діяльності Національного банку, на відміну від інших функціонуючих банків.

          Планові доходи та витрати  НБУ відображаються в кошторисі  його доходів і витрат. Цей кошторис повинен забезпечувати можливість виконання Національним банком його функцій, встановлених Конституцією України та Законом.

          Національний банк виконує традиційні функції, що є характерним для центрального банку держави: являється емісійним та розрахунковим центром держави, банком-банків та банком уряду.

          Основною функцією НБУ відповідно до ст.99 Конституції  України та ст.6 Закону “Національний банк України” є забезпечення стабільності грошової одиниці України.