Аналіз основних засобів

Міністерство  освіти і науки України Луцький державний технічний  університет                                                                                                                                                                                                                                                                              Кафедра обліку і аудиту               КУРСОВА РОБОТА   з дисципліни: “Аналіз господарської діяльності ”   на тему:   „АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ”                                                                                                                                                                                                    Виконав: студент групи ОАСз -21 Ваколюк Валентина Миколаївна                                                                                                            Перевірив: декан                                                                                             Московчук Алла Тимофіївна               Луцьк - 2005

 

ЗМІСТ

 

1. Завдання.

2. Вступ.

3. Основні розділи:

3. 1. Нормування  робіт  по технічній підготовці виробництва.

3.2.  Розрахунок параметрів  сітки при нормальній тривалості  робіт.

3.3.  Визначення кошторисної  вартості  робіт при їх нормальній  тривалості.

3.4.  Послідовний розрахунок  оптимальної тривалості розробки.

3.5.  Побудова графіка  залежності „Час – витрати”.

3.6.  Вибір і обґрунтування  оптимальної тривалості ДКР.

3.7.  Побудова лінійного  графіка сіткової моделі.

3.8. Заходи по забезпеченню  максимальної рівномірності завантаження виконавців.

4. Додаток 1.

5. Додаток 2.

6. Додаток 3.

7. Додаток 4.

6. Список використаної  літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. 1. Нормування  робіт по технічній підготовці  виробництва.

Визначення нормативної трудомісткості дослідно-конструкторських робіт. 

      Вихідними даними для розрахунку трудомісткості ДКР є: група складності деталі, ступінь новизни, коефіцієнт уніфікації, коректуючий коефіцієнт, який враховує додаткові вимоги.

      Норматив  трудомісткості  ДКР визначається  за формулою:

                                        Т К ;

де:  Т_н – нормативна трудомісткість ДКР;

       Т₁ – базова трудомісткість  для першої групи;

       К_с – коефіцієнт, що характеризує групу складності;

       К _н - – коефіцієнт, що характеризує групу новизни.

     

Базова трудомісткість прийнята за 3000 людино – годин.

Отже, Т_н = 3000*2,0*1,2 = 7200 людино-годин.

Звідси, = 7200*105:100= 72 людино-годин.

t _0-4= 7200*0,5 : 100 = 36 людино-годин.

= 7200*7: 100 = 504 людино-годин.

=7200*5: 100 = 360 людино-годин.

t _2-3=7200*4,5 : 100 = 324 людино-годин.

t _2-5=7200*4: 100 = 288 людино-годин.

t _3-5=7200*3 : 100 =216 людино-годин.

t _3-6=7200*3 : 100 = 216 людино-годин.

t _4-3=7200*6:100 =432 людино-годин.

7200*3 : 100 = 216 людино-годин.

t _5-8=7200*29 : 100 = 2088 людино-годин.

7200*17 : 100 = 1224 людино-годин.

t _6-8=7200*7 : 100 = 504 людино-годин.

7200*10 : 100 = 720 людино-годин.

Спочатку здійснимо розподіл трудомісткості конструкторських робіт по видах  робіт  ( таблиця 1.)

Таблиця 1.

№ п/п	Шифр роботи	Назва роботи	,%	Т, год.	Т, днів	Т, тижнів
1	0 – 1	Ознайомлення із технічним  завданням	1,0	72	9	1
2	0 – 4	Погодження технічного завдання	0,5	36	4,5	1
3	1 – 2	Проведення попередніх розрахунків	7,0	504	63	11
4	1 – 3	Вивчення інформаційних  матеріалів	5,0	360	45	5
5	2 – 3	Розробка функціональних блок-схем	4,5	324	40,5	5
6	2 - 5	Розробка принципових схем	4,0	288	36	6
7	3 – 5	Розробка загального вигляду	3,0	216	27	3
8	3 – 6	Виготовлення макету	3,0	216	27	1
9	4 - 3	Проведення порівняльної оцінки ва- Ріантів	6,0	432	54	4
10	5 - 6	Розробка методики випробування  ма-кету і дослідного зразка	3,0	216	27	2
9	5 - 8	Розробка принципових  схем та кінема-тичної схеми	29,0	2088	261	7
12	6 - 7	Розробка робочих креслень	17,0	1224	153	10
13	6 - 8	Розробка складальних  схем	7,0	504	63	7
14	7 - 8	Виготовлення та випробування дослід-  ного зразка	10,0	720	90	5
		РАЗОМ	100,0	7200	900	68

 

      На основі  встановленої по нормативах трудомісткості  робіт можна визначити тривалість  роботи в календарних днях  за формулою:

                                   Т_о = ;

де: Т_о – очікувана тривалість роботи;

       - трудомісткість роботи, люд. - дні;

       К₁ – коефіцієнт, що враховує додатковий час налагодження, затвердження, внесення змін до технічної документації та інші роботи, не передбачені  нормативами (К₁ = 1,3);

       К₂ – коефіцієнт переводу робочих днів в календарні.

                                       К₂ = Д_к :  Д_р,

 де :  Д_к – кількість календарних днів в плановому році ;

         Д_р- – кількість робочих днів в плановому році ;

R – кількість працівників, які одночасно виконують дану роботу.

      Визначимо  кількість виконавців для кожної  роботи ( таблиця 2.)

 

Таблиця 2.

№ п/п	Шифр роботи	Зміст роботи	Посада виконавця	Кількість виконавців
1	2	3	4	5
1	0 – 1	Ознайомлення із технічним завданням	інженер-конструктор I- категорії	1
			інженер-конструктор I- категорії	1
2	0 – 4	Погодження технічного завдання	ведучий інженер-конструктор	1
3	1 - 2	Проведення попередніх розрахунків	інженер-конструктор II- категорії	1
			інженер-конструктор II- категорії	1
4	1 – 3	Вивчення інформаційних  матеріалів	ведучий інженер-конструктор	1
			інженер-конструктор I- категорії	1
			інженер-конструктор I- категорії	1
5	2 – 3	Розробка функціональних блок-схем	ведучий інженер-конструктор	1
			інженер-конструктор I- категорії	1
			інженер-конструктор I- категорії	1
6	2 - 5	Розробка принципових  схем	інженер-конструктор III- категорії	1
			інженер-конструктор III- категорії	1
7	3 – 5	Розробка загального вигляду	інженер-конструктор III- категорії	1
			інженер-конструктор III- категорії	1
			інженер-конструктор III- категорії	1
8	3 – 6	Виготовлення макету	Старший технік	1
			Старший технік	1
			Технік	1
			Технік	1
			робітник VI розряду	1
			робітник VI розряду	1
1	2	3	4	5
9	4 – 3	Проведення порівняльної оцінки варіан- Тів	інженер-конструктор III- категорії	3
			Старший технік	1
			ведучий інженер-конструктор	1
10	5 – 6	Розробка методики випробування  макету і дослідного зразка	кресля	1
			Інженер-технолог  I категорії	1
			робітник VI розряду	1
			Робітник V розряду	1
			Робітник IV розряду	1
11	5 - 8	Розробка принципових  схем та кінема-тичної схеми	ведучий інженер-конструктор	1
			інженер-конструктор II- категорії	3
			інженер-конструктор III- категорії	6
			інженер-конструктор I- категорії	2
12	6 - 7	Розробка робочих креслень	інженер-конструктор III- категорії	4
			Старший технік	1
13	6 - 8	Розробка складальних  схем	Технік	2
			кресляр	1
14	7 - 8	Виготовлення та випробування дослідно- го зразка	Інженер-технік  I категорії	1
			Інженер-технік  ІI категорії	5
				58

 

Отже, користуючись таблицею 2, визначимо тривалість кожної роботи в днях, і дані занесемо  в  таблицю 1. в тижнях:

Т_0-1= ( 9*1,3*1,4): 2 = 8  люд.-дні             чи 1 тиждень

Т_0-4 = (4,5*1,3*1,4): 1 = 8 люд.-дні           чи 1 тиждень

Т_1-2=( 63*1,3*1,4): 2= 57 люд.-дні            чи 11 тижнів

Т _1–3 =( 45*1,3*1,4): 3 = 27 люд.-дні         чи 5 тижнів

Т_2-3 = =( 40,5*1,3*1,4): 3 = 25 люд.-дні    чи 5 тижнів

Т_2-5 = ( 36*1,3*1,4): 2 = 33 люд.-дні         чи 6 тижнів

Т_3-5 =( 27*1,3*1,4): 3 = 16 люд.-дні           чи 3 тижні

Т_3-6 = ( 27*1,3*1,4): 6 = 8 люд.-дні           чи 1 тиждень

Т_4-3 =(54*1,3*1,4): 5 = 20 люд.-дні          чи 4 тижні

Т_5-6= ( 27*1,3*1,4): 5 = 10 люд.-дні         чи 2 тижні

Т_5-8= ( 261*1,3*1,4): 12 = 40 люд.-дні     чи 7 тижнів

Т_6-7 =( 153*1,3*1,4): 5 = 56 люд.-дні       чи 10 тижнів

Т_{6-8 =}(63*1,3*1,4): 3 = 38 люд.-дні           чи 7 тижнів

Т_7-8= ( 90*1,3*1,4): 6 = 27 люд.-дні         чи 5 тижнів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2.  Розрахунок  параметрів сітки при нормальній тривалості робіт.

     

Параметри сіткового  графіка розраховують в такій  послідовності:

-  розрахунок ранніх  періодів настання подій, розрахунок  пізніх періодів настання подій;

-   визначення критичного  шляху;

-   розрахунок терміну раннього початку роботи, розрахунок терміну пізнього початку роботи;

-   розрахунок пізнього  завершення роботи;

-   визначення повного  і вільного резерву часу  і  робіт.

      Ранній  період настання подій Т_рі – період, необхідний для виконання робіт, які забезпечують настання подій.

      Пізній  період настання подій Т_пі – це такий період настання подій, перевищення якого викличе затримку настання завершальної події. Його визначають як різницю між тривалістю критичного шляху і максимального із наступних за даною подією шляхів.

      Резерви  часу події визначають як різницю  між пізнім і раннім періодами  настання події.

      Шлях, який  з’єднує події резервом часу, є критичним. Він  відповідає  максимальній тривалості послідовних  робіт, які ведуть  від вихідної до завершальної роботи. Роботи, які не мають резервів часу, розміщені на критичному шляху.

      Повний  резерв часу роботи  - це  максимальний  час, на який можна збільшити  тривалість даної роботи, не змінюючи  при цьому тривалості критичного  шляху.  

      Вільний  резерв часу роботи – це  максимальний час, на який можна  збільшити  тривалість роботи  або відкласти її початок, не  змінюючи при цьому  ранніх  періодів початку наступних робіт  при умові, що початкова подія  цієї роботи  настала в свій  ранній період.

      Резерви  часу роботи дозволяють  маневрувати  періодами початку і кінця  робіт, їх тривалістю.

  

Побудуємо  сітковий графік моделі (графік 1).

                                                                                                                                                               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сітковий графік №1.

 

 

 

 

Знаходимо критичний  шлях:

         L кр.=8+57+25+16+10+56+27=199 люд.-днів

                                                                                                                  

                                                                                                              Таблиця 3

Розрахунок  основних параметрів сіткової моделі при нормальній тривалості розробки.

Nij   в поря-ку зрос-тання  подія	tij трива-лість розробки	Tрні термін раннього настання події	Тпні термін пізнього наст. події	Ri  резерв подій	Трпij термін раннього початку роботи	Тпніj термін пізнього початку роботи	Трзіj термін раннього завершення роботи	Тпзij термін пізнього завершення роботи	Rn повний резерв роботи	Rв вільний резерв подій
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
0		0	0	0
0-1	8				0	0	8	8	0	0
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
0-4	8				0	0	8	70	62	0
1		8	8	0
1-2	57				8	8	65	65	0	0
1-3	27				8	8	90	90	0	55
2		65	65	0
2-3	25				65	65	90	90	0	0
2-5	33				65	65	106	106	0	8
3		90	90	0
3-5	16				90	90	106	106	0	0
3-6	8				90	90	116	116	0	18
4		8	70	62
4-3	20				8	70	90	90	0	62
5		106	106	0
5-6	10				106	106	116	116	0	0
5-8	40				106	106	199	199	0	53
6		116	116	0
6-7	56				116	116	172	172	0	0
6-8	38				116	116	199	199	0	45
7		172	172	0
7-8	27				172	172	199	199	0	0
8		199	199	0