Планування праці та заробітної плати на автомобiльному транспортi

Стаття V. Амортизаційні відрахування.

До цією статті включаються витрати на повне відновлення приналежних підприємству об’єктів рухомого складу та інших основних фондів, які зайняті безпосередньо при виконанні перевезень у вигляді амортизаційних відрахувань від їх  вартості на реконструкцію, модернізацію і капітальний ремонт, включаючи прискорену амортизацію активної частини.

Амортизація визначається за формулою:

А = (Ба * на) / 100,

де – Б – балансова вартість основних фондів,

на – норма амортизаційних відрахувань, %.

Балансова вартість на початок звітного періоду визначається за формулою:

Ба = Б(а-1) – А(а-1)

де – Б(а-1) – балансова вартість на початок періоду, який передує звітному,

А(а-1) – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих протягом періоду, який передує звітному.

Річні амортизаційні відрахування  - це сума квартальних відрахувань.

Ар = А1 + А2 + А3 + А4

Відрахування за перший квартал

А1 = Б * н

За другий квартал

А2 = (Б – Б * н) * н

За третій квартал

А3 = (Б - Б * н – Б * н – Б * н2) * н

За четвертий квартал

А4 = (Б – 2 * Б *н – Б * н2 – Б * н – 2 * Б * н2 * Б * н3) * н

Проводячи математичні перетворення отримаємо річні амортизаційні відрахування.

Ар = Б * н * (4 – 6 * н – 4 * н2 – н3)

Стаття VІ. Загальногосподарські витрати.

Ця стаття включає витрати, пов’язані з обслуговуванням і управлінням, як є загальними для всього підприємства і не передбачені в попередніх статтях. За своїм характером поділяються на: витрати, пов’язані з управлінням виробництвом, загальновиробничі витрати, збори і відрахування, непродуктивні витрати.

Загальногосподарські витрати можна визначити за формулою:

Ззг = ФЗПітп + НЧітп + А1 + А2 + А3 +Нзг * Асп,

де – А1, А2, А3 – річні амортизаційні відрахування за 1, 3 і 4 групами,

Нзг – норма загальногосподарських витрат на 1 списковий автомобіль.

За результатами обчислення всіх наведених статей загальним сумуванням визначають собівартість транспортних робіт підприємства. Для визначення собівартості 1 ткм отриману собівартість ділять на вантажообіг в ткм.

10.4. Планування собівартості авторемонтних підприємств.

Собівартість продукції авторемонтних підприємств включає в себе витрати на її виробництво і реалізацію. Для визначення розміру загальної собівартості робіт складають плановий кошторис на рік і звітний на кінець року.

Собівартість продукції в значній мірі визначає рентабельність ремонтних підприємств, тому важливо її систематично знижувати.

РОЗДІЛ 11. ПЛАНУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АВТОТРАНСПОРТНИХ І АВТОРЕМОНТНИХ ПІДПРИЄМСТВ

11.1. Основні умови планування фінансової діяльності АТП.

11.2. Планування прибутку і рентабельності АТП.

11.3. Планування інвестицій в розвиток АТП.

11.4. Фінансування капітальних вкладень.

11.1. Основні умови планування фінансової діяльності АТП.

Фінанси автотранспортних підприємств – це система економічних грошових відносин, пов’язаних з кругообігом засобів в процесі планомірного утворення, розподілу і використання грошових доходів і накопичень.

Фінансові відносини обумовлені товарно-грошовими відносинами автотранспортних підприємств з підприємствами і організаціями, що обслуговуються автомобільним транспортом, з підприємствами-постачальниками матеріальних цінностей і послуг, фінансовими і кредитними установами.

При плануванні фінансів повинні вирішуватися наступні завдання:

- забезпечення грошовими ресурсами нормальної діяльності підприємства;

  - розподіл грошових доходів і накопичень;

- здійснення контролю за господарською діяльністю підприємства і його підрозділів.

На кожному автотранспортному підприємстві складається фінансовий план. Він розробляється на основі показників виробничої діяльності АТП:

- план перевезень і їх собівартість;

- розмір фонду заробітної плати;

- витрати на капітальні роботи і капітальний ремонт основних фондів підприємства, тощо.

Основними фінансовими показниками АТП є загальна сума прибутку і рентабельності, платежі в бюджет, асигнування з бюджету.

11.2. Планування прибутку і рентабельності АТП.

Прибуток і рентабельність є головними показниками діяльності автотранспортного підприємства.

З метою визначення планових темпів зростання прибутку прибуток звітного періоду перераховують за тарифами (цінами) планового року. Виконання плану з прибутку також оцінюють порівнянням фактичного прибутку за звітним балансом з балансовою, затвердженою в плані.

До факторів, які діють на утворення прибутку, належать:

- виручка від реалізації товарів та послуг;

- виручка від реалізації інших активів, враховуючи матеріальні запаси та нематеріальні активи;

- виручка від основних засобів;

- дохід від пайової участі в інших підприємствах;

- доходи за акціями, облігаціями та іншими цінними паперами.

Розглядаючи розподіл прибутку, слід виділити такі основні напрямки:

- бюджетні та позабюджетні фонди;

- банки для погашення позик і сплату відсотків;

- розрахунковий рахунок підприємства.

У кінцевому рахунку прибуток підприємства використовується на:

- нагромадження (виробничий і науковий розвиток);

- соціальні потреби;

- покриття збитків та інших потреб;

- капітальні фінансові вкладення;

- споживання (виплата відсотків, дивідендів, матеріальної допомоги).

Рентабельність підприємства характеризує економічну ефективність використання підприємством основних і оборотних засобів. В плані АТП вона визначається і затверджується у вигляді двох показників: загальна і розрахункова.

Загальна рентабельність – це відношення сми балансового прибутку Пбал до запланованої середньорічної вартості основних виробничих фондів Фон і нормованих оборотніх засобів Фоб в межах нормативів (%):

Рзаг = (Пбал * 100)/(Фосн + Фоб)

Цей показник використовується для загальної оцінки ефективності роботи АТП.

Розрахункова рентабельність включає в себе систему показників, що оцінюють рентабельність інвестованих ресурсів  та рентабельність продукції.

Рентабельність інвестованих ресурсів визначають за допомогою показників:

- загальний рівень рентабельності підприємства:

- де Пз – прибуток підприємства;

С – загальна виробнича собівартість.

- рентабельність виробничих фондів:

- рентабельність сукупних активів:

- рентабельність власного капіталу:

- де Пч – чистий прибуток підприємства;

ВК – сума власного капіталу.

Рентабельність продукції визначають за допомогою показників:

- рентабельність продукції:

- де Пз – прибуток підприємства;

Ст – повна собівартість товарної реалізованої продукції;

Q – обсяг реалізованої продукції.

- рентабельність певного виробу:

- де Ці – ціна і-го виробу;

Сі – собівартість і-го виробу.

Показники рентабельності визначаються в коефіцієнтах або у відсотках і показують частку прибутку в кожній грошовій одиниці витрат, або частку товарної продукції в її собівартості.

11.3. Планування інвестицій в розвиток АТП.

Забезпечення якісного транспортного обслуговування вимагає нових підходів до практичного вирішення проблем розвитку АТП. Вони лежать в області ринкової адаптації фінансів АТП, в сфері посилення стимулюючої дії інвестицій, забезпечення оновлення рухомого складу, підвищення комфортності перевезень у відповідності до вимог замовника.

Недостатність власних фінансових ресурсів АТП для розвитку вимагає звернення до можливостей залучення коштів за рахунок інвестицій. Основним напрямками інвестиційної діяльності на підприємстві є:

- оновлення і розвиток матеріально-технічної бази (розширення основних фондів);

- нарощування обсягів транспортних робіт;

- освоєння нових видів діяльності (диверсифікація).

Планування інвестицій здійснюють або в формі інвестиційних проектів, або в формі інвестиційних програм, що входять в бізнес-план підприємства. Мета інвестиційної програми визначається інвестиційною програмою підприємства.

В загальному випадку призначення інвестиційної програми і інвестиційного проекту полягає в наступному:

- визначення загальних інвестиційних і виробничих витрат;

- оцінити привабливість проекту з точки зору комерційних інтересів інвестора;

- виявити фінансовий стан підприємства;

- оцінити ризик інвестицій;

- обґрунтувати доцільність участі в проекті інвесторів і партнерів.

Планування витрат складається з 2-х операцій, направлених на аналіз інвестиційних витрат і витрат виробництва.

До першої групи відносять: розрахунок сумарного розміру інвестиційних витрат, розрахунок оборотного капіталу, аналіз розподілу фінансування за періодами.

До другої групи відносять: складання кошторису витрат на виробництво продукції за періодами, розрахунок собівартості продукції, порівняльний аналіз рентабельності нових видів продукції і виробів-аналогів.

11.4. Фінансування капітальних вкладень.

Фінансування капітальних вкладень на автомобільному транспорті передбачає використання коштів на будівництво нових і розширення діючих підрозділів підприємства, за умови якщо виконання наявних замовлень на послуги підприємства не може бути забезпечене діючими на підприємстві потужностями з урахуванням їх реконструкції та технічного переоснащення.

В якості джерел фінансування капітальних вкладень може бути власний капітал, залучений і запозичені засоби.

До складу власного капіталу входять

- прибуток;

- іммобілізовані засоби;

- амортизаційні відрахування;

- страхові суми;

- накопичення.

До залучених засобів відносять

- засоби від продажу акцій;

- доброчинні та інші пожертви.

До запозичених засобів відносять:

- банківські та комерційні кредити;

- бюджетні і цільові кредити;

- інвестиції вітчизняних та закордонних інвесторів.

Фінансування капітальних вкладень здійснюється на основі затвердженого плану (бізнес-плану). Кошти, виділені на капітальні вкладення, не можуть бути використані на інші цілі. Капітальні вкладення фінансуються за кошторисом. Для обґрунтування фінансування будівництва необхідні документи:

-  річний план капітальних робіт з виділенням вартості будівельно-монтажних робіт і вартості обладнання, вартості основних фондів, які вводяться в дію з зазначеного терміну;

- довідка про затвердження проектно-кошторисної документації.

Капітальне будівництво може здійснюватися підрядним способом на основі договорів між АТП і підрядною будівельною організацією. Капітальні вкладення можуть фінансуватися з різних джерел: засоби основної діяльності, кредити.

РОЗДІЛ 12. ОПЕРАТИВНЕ ПЛАНУВАННЯ

12.1. Задачі та напрямки оперативного планування роботи автотранспортних підприємств.

12.2. Змінно-добове планування роботи рухомого складу.

12.3. Шляхи вдосконалення оперативного планування перевезень.

12.1. Задачі та напрямки оперативного планування роботи автотранспортних підприємств.

Оперативне планування направлене на управління підприємством в поточний період. Особливістю оперативного планування є об’єднання процесу розробки планових завдань і організації їх виконання.

Основним завданням оперативного планування є забезпечення ритмічної роботи всіх ланок виробництва і ритмічного виконання плану автомобільних перевезень у відповідності до показників річного плану, виявлення резервів і правильне їх використання для успішного виконання планових завдань.

План-завдання автоколони за своїми показниками повинен відповідати основним показникам загального плану підприємства. Його розробку проводять виходячи з наявної виробничої бази і необхідністю покращення використання рухомого складу. До основних розділів можна віднести: