Прийняття рішень у фінансовому менеджменті на прикладі ЗАТ «АВК»

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут економіки та менеджменту

Факультет економіки і  підприємництва

 

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни «Інформаційний бізнес» на тему:

«Прийняття рішень у фінансовому  менеджменті на прикладі ЗАТ «АВК»

 

 

                                                                                     

 

                                                                                      Студентки 424 групи ФЕП

                                                                                      Шепель Юлії

       Перевірила: Іванченко Н. О

                                                     

 

 

Київ 2013

                                                            ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………......3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи фінансового менеджменту

1. Цілі, завдання та функції фінансового менеджменту……………………..4

 

2. Фінансовий аналіз як основа прийняття управлінських рішень………….7

РОЗДІЛ 2. Прийняття рішень у фінансовому менеджменті на прикладі ЗАТ «АВК»

2.1 Загальна характеристика діяльності ЗАТ «АВК»………………………….13

2.2  Оцінка зовнішнього середовища ЗАТ «АВК»»…………………………...14

2.3  Проведення SWOT-аналізу…………………………………………………25

Висновки…………………………………………………………………………29

Список використаної літератури……………………………………………….30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                ВСТУП

Фінансовий менеджмент як наука управління фінансами спрямовано досягнення стратегічних партнерів і тактичних цілей господарюючого суб'єкту.           Головна мета фінансового менеджменту є забезпечення зростання добробуту власників нинішнього року і перспективному періоді . Фінансовий аналіз є необхідною і важливою складовою фінансового менеджменту. Основна мета фінансового аналізу як елемента фінансового менеджменту — дати об'єктивну оцінку фінансового стану, фінансових результатів, ефективності фінансової діяльності підприємства з тим, щоб прийняти ефективні управлінські рішення.     Методика фінансового аналізу включає в себе три блоки: аналіз фінансового стану, аналіз фінансових результатів та аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.      ЗАТ «АВК» є потужним національним виробником, який відомий не лише в Україні, а й ще у понад 20 країнах світу. Налагоджений процес виробництва, розроблена система збуту, контроль якості продукції, а також довіра споживачів та співпраця з постійними контрагентами дозволяє компанії зберігати позиції лідера кондитерської промисловості.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні та організаційні основи фінансового  менеджменту.

1. Сутність, мета та завдання фінансового менеджменту 

 

      Фінансовий менеджмент  є істотну частку менеджменту,  чи форму управління процесами  фінансування підприємницької діяльності.      Фінансовий менеджмент, чи управління фінансами підприємства, означає управління коштами, фінансових ресурсів у процесі формування, і розподілу і використання для одержання оптимального кінцевого результату.  Фінансовий менеджмент є управління фінансами підприємства, спрямоване на оптимізацію прибутку, максимізацію курсу акцій, максимізацію вартості бізнесу, чистий прибуток на акцію, рівня дивідендів, чистих активів для одну акцію, і навіть для підтримки конкурентоспроможності та фінансової стійкості господарюючого суб'єкту.  Фінансовий менеджмент як наука управління фінансами спрямовано досягнення стратегічних партнерів і тактичних цілей господарюючого суб'єкту.              Фінансовий менеджмент як систему управління і двох підсистем:      

1) керована підсистема (об'єкт  управління)     

2) управляюча підсистема (суб'єкт управління). 

Фінансовий менеджмент реалізує складна система управління сукупно- вартісної величиною всіх коштів, що увоспроизводственном процесі, капітал, які забезпечують фінансування підприємницької  діяльності.     Об'єктом управління сукупність умов здійснення грошового обігу субстандартні та руху грошових потоків, кругообігу вартості, руху фінансових ресурсів немає і фінансових відносин, котрі виникають під внутрішньої і до зовнішньої середовищі підприємства. Тож у об'єкт управління включаються такі елементи:     

1) Грошовий оборот;     

2) Фінансові ресурси;     

3) Кругообіг капіталу;     

4) Фінансові відносини.        Суб'єкт управління – сукупність фінансових інструментів, методів, технічних засобів, і навіть фахівців, організованих у певну фінансову структуру, які проводять цілеспрямоване функціонування об'єкта управління. Элементами суб'єкта управління є:     

 1) Кадри (підготовлений персонал);      

2) Фінансові інструменти,  і методи;     

3) Технічні засоби управління;      

4) Інформаційне забезпечення.       

Метою фінансового менеджменту  є вироблення певних рішень задля  досягнення оптимальних кінцевих результатів  й знаходження оптимального співвідношень  між короткостроковими і довгостроковими  цілями розвитку підприємства міста  і прийнятими рішеннями нинішнього року і перспективному фінансовому  управлінні.     Головна мета фінансового менеджменту є забезпечення зростання добробуту власників нинішнього року і перспективному періоді.   Ця мета отримує конкретне вираження у забезпеченні максимізації ринкову вартість бізнесу (підприємства) і реалізують кінцеві фінансові інтереси його власника.

Завдання, можуть бути вирішені з допомогою менеджменту: 

- поточні;  

- стратегічні.       

 Фінансові стратегічних  завдань- максимізація прибутку  підприємства,

забезпечення інвестиційній  привабливості підприємства, забезпечення фінансової стійкості в довгостроковому періоді.     Нині у фінансовому менеджменті як з найважливіших завдань є максимізація ціни компанії (ринкову вартість підприємства) яка зовсім на дорівнює вартості майна цього підприємства.     Поточні мети (завдання) – забезпечення збалансованості надходження коштів (платоспроможності і ліквідності підприємства),забезпечення достатнього рівня рентабельності і продажів з допомогою гнучкою цінової газової політики та зниження витрат.         Рентабельність – показник конкурентоспроможності підприємства на короткому проміжку часу. Рентабельність капіталу – це стратегічний показник.              До поточним завданням також належить запобігання банкрутства й великих фінансових невдач.         Усі завдання тісно пов'язані між собою, і вирішуються на рамках фінансової політики підприємства.       Фінансову політику складається з таких елементів (частин):                   1. облікова політика;                            2. кредитна політика – політика у відносинах з банками,  або за відношення    до кредитах взагалі;                                     3. політика щодо управління витратами (метод  регулювання витрат, класифікація витрат, частка  постійних витрат у собівартості);    4. податкова політика та податкове планування, (необхідно  мінімізувати податкові платежі але не збитки інши  напрямам, виробництвам);           5. Дивіденд на політика;                    6. політика управління грошима (зокрема    оборотними активами);

7. інвестиційна політика (найефективніша з погляду).

Основні завдання фінансового  менеджменту: 

1). Забезпечення формування  достатнього обсягу фінансових  ресурсів у відповідність до  потребами підприємства його  стратегією розвитку.

2). Забезпечення ефективне  використання фінансових ресурсів  у розрізі основних напрямів  діяльності підприємства.

3). Оптимізація грошового  обігу субстандартні та розрахункової  політики підприємства.

4).Максимизация прибутку  при допустимому рівні фінансового  ризику і

сприятливою політиці оподаткування.

5). Забезпечення постійного  фінансового рівноваги підприємства  у процесі її розвитку, т. е.  забезпечення фінансової стійкості  й платоспроможності.

 

      1.2 Фінансовий аналіз як основа прийняття управлінських рішень.  

Фінансовий аналіз є необхідною і важливою складовою фінансового менеджменту. Основна мета фінансового аналізу як елемента фінансового менеджменту — дати об'єктивну оцінку фінансового стану, фінансових результатів, ефективності фінансової діяльності підприємства з тим, щоб прийняти ефективні управлінські рішення.      Інформаційним забезпеченням фінансового аналізу, як і фінансового менеджменту в цілому, є законодавчі та нормативні акти, бухгалтерська звітність, статистичні дані фінансового характеру, інші дані, серед яких інформація про стан фондового ринку, відсоткові ставки, курси валют, кредитні рейтинги тощо. Якість фінансового аналізу, як і якість прийнятих управлінських рішень, значною мірою залежить від якості та кількості вхідної фінансової інформації, а також від кваліфікації фінансових аналітиків і фінансових менеджерів, що займаються фінансовим аналізом та плануванням.           Залежно від того, хто аналізує діяльність підприємства — його фінансові менеджери чи сторонні особи, розрізняють зовнішній та внутрішній фінансовий аналізи.       Внутрішній фінансовий аналіз, який виконують менеджери підприємства, ґрунтується як на фінансовій звітності, що оприлюднюється, так і на первинній бухгалтерській документації, яка дає можливість отримати досить точні оцінки фінансового стану підприємства. Такий аналіз має комплексний характер, орієнтований на прийняття управлінських рішень, а його результати, як правило, мають конфіденційний характер.    Зовнішній фінансовий аналіз виконують, коли потрібно визначити надійність партнера по бізнесу, ринкову позицію фірмиконкурента, стійкість комерційного банку, за посередництвом якого проводиться фінансова операція, кредитний рейтинг емітента, в цінні папери якого передбачено вкласти кошти підприємства. Такий фінансовий аналіз ґрунтується, як правило, на даних фінансової звітності, які наведено у річних фінансових звітах корпорацій та фінансових інститутів, інформації рейтингових агентств, а також даних з інших джерел. Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є орієнтація його лише на зовнішню звітність підприємства і, як наслідок, обмеженість завдань аналізу, наявність типових методик розрахунків і максимальна відкритість результатів аналізу.    Методика фінансового аналізу включає в себе три блоки: аналіз фінансового стану, аналіз фінансових результатів та аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.    Основними джерелами інформації для визначення фінансового стану підприємства та його фінансових результатів є фінансова звітність підприємства, а саме: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів та Звіт про власний капітал.      Баланс є основою для проведення аналізу фінансового стану підприємства, а Звіт про фінансові результати дає змогу проаналізувати структуру доходів і витрат підприємства та визначити основний фінансовий результат його діяльності — прибуток. Кількісний аналіз ефективності передбачає оцінку ефективності використання майна підприємства — основних та оборотних засобів, визначення рівня рентабельності виробничої діяльності, оцінку ділової активності підприємства на ринку тощо.  До основних методів фінансового аналізу відносять горизонтальний, вертикальний, порівняльний, факторний, аналіз відносних показників та трендовий.          Горизонтальний, або часовий, аналіз полягає в порівнянні даних фінансової звітності та основних фінансових показників за останній звітний період із даними за попередні періоди. Такий аналіз дає змогу виявити тенденції змін окремих статей фінансової звітності та фінансових показників у часі, а також зробити висновки щодо кількісних змін в активах, ресурсах, доходах і витратах підприємства протягом визначеного періоду часу. Для проведення горизонтального аналізу і виявлення позитивних або негативних тенденцій у діяльності підприємства протягом кількох звітних періодів необхідно мати фінансову звітність за відповідні періоди, а також враховувати зміни в темпах інфляції у різні часові періоди перерахунком статей фінансової звітності у величини, які можна зіставляти.  Вертикальний, або структурний, аналіз дає змогу визначити структуру активів та пасивів підприємства, доходів і витрат, а в разі поєднання з горизонтальним аналізом — виявити позитивні або негативні зміни в складі майна чи структурі ресурсів підприємства, а також структурі доходів і витрат за визначений період часу. При вертикальному аналізі статті фінансової звітності подаються у вигляді відносних величин. Так, загальний підсумок (валюта) балансу приймається за 100 %, а окремі статті активів та пасивів балансу подаються у вигляді певного відсотка від загального підсумку балансу.             У Звіті про фінансові результати загальна сума доходу підприємства приймається за 100 %, а окремі його види (виручка від реалізації продукції, робіт, послуг, виручка від іншої реалізації, дохід від проведення операцій на фінансовому ринку тощо) подаються у вигляді певного відсотка від загальної суми доходу. Так само визначають і структуру витрат підприємства: загальна сума витрат приймається за 100 %, окремі складові витрат — як відсоток від загальної суми. Оскільки операційна діяльність підприємства є основним джерелом отримання прибутку, процес формування операційного прибутку також можна дослідити методом вертикального аналізу. При цьому докладному аналізу підлягає структура операційних витрат підприємства з метою оптимізації їх структури та зменшення загального обсягу.    Порівняльний аналіз полягає в порівнянні абсолютних та відносних фінансових показників окремих підрозділів підприємства з аналогічними показниками інших підрозділів або показників одного підприємства з показниками інших підприємств галузі. При проведенні такого аналізу прагнуть порівнювати показники різних підприємств за одні й ті самі часові періоди. Задовільні результати можуть бути отримані лише при порівнянні підприємств, які мають чітко визначену належність до однієї галузі. Діяльність багатопрофільних підприємств порівнювати набагато важче. Крім того, для порівняння показників конкретного підприємства з такими самими показниками інших підприємств по галузі необхідно мати достовірні та доступні для використання статистичні дані про діяльність окремих підприємств галузі й усереднені дані по галузі.      Факторний аналіз спрямований на виявлення впливу окремих чинників на результуючий показник за допомогою детермінованих або стохастичних методів. У разі, якщо існує аналітична залежність між деяким параметром (чинником) та результуючим показником, аналізують, якою мірою зміна цього параметра впливає на величину показника. Якщо аналітичну залежність отримати неможливо, аналізують вплив як окремих чинників, так і їх множини на результуючі фінансові показники діяльності підприємства за допомогою методів стохастичного програмування.     Аналіз відносних показників (коефіцієнтний аналіз) є одним із найбільш поширених і ефективних методів фінансового аналізу. Він полягає в розрахунку певних груп фінансових коефіцієнтів, які дають змогу зробити обґрунтовані висновки щодо фінансового стану підприємства та ефективності його фінансово-господарської діяльності (докладно розглянуто далі).             Трендовий аналіз, на відміну від усіх попередніх, призначений не для аналізу поточного фінансового стану підприємства, а для прогнозу його основних фінансових показників на основі обчислених за минулі звітні періоди. Такий аналіз необхідний при складанні як оперативних, так і стратегічних фінансових планів менеджерами підприємства, і потребує коректного математичного формулювання завдання та відповідного програмного забезпечення.        Горизонтальний, вертикальний, порівняльний та коефіцієнтний аналізи, як правило, використовують у комплексі для проведення експрес-аналізу фінансового стану підприємства. Вони не потребують спеціального програмного забезпечення, прості у використанні та при кваліфікованому застосуванні дають змогу отримати досить об'єктивну характеристику фінансового стану підприємства. Застосування факторного та трендового аналізу потребують від фінансового аналітика ґрунтовної математичної підготовки та використання комп'ютерів із відповідним програмним забезпеченням.            Однак не це є проблемою при проведенні фінансового аналізу. Структурування даних фінансової звітності, обчислення різноманітних фінансових показників та побудова трендів за допомогою сучасного програмного забезпечення є звичайною роботою для фінансового аналітика. Проблемою є інтерпретація результатів аналізу. Ефективна інтерпретація потребує від аналітика знання та розуміння найважливіших концепцій і принципів, які покладено в основу фінансової звітності та використовують для обчислення фінансових показників. Необхідно вміти правильно визначати стратегії, які має реалізувати фірма, щоб утримувати відповідну конкурентну позицію на ринку. Крім того, важливим є розуміння економічного середовища на галузевому, регіональному та міжнародному рівнях. Іншими словами, для ефективної інтерпретації результатів фінансового аналізу фінансовий аналітик повинен знати не лише методи фінансового аналізу, а й основи економічної теорії, стратегію та тактику ведення бізнесу, а також основні принципи фінансового обліку.    На сучасному рівні розвитку ринкової економіки необхідно застосовувати такі економічні важелі, які б допомогли знайти найефективніші шляхи виходу з кризового стану. До таких економічних важелів належить передусім фінансовий аналіз, за допомогою якого можна об'єктивно оцінити фінансовий етап підприємства, його можливості виживати в ринкових умовах, своєчасно приймати ефективні управлінські рішення, спрямовані на зміцнення фінансового стану підприємства.  Для успішного проведення фінансового аналізу необхідно насамперед зібрати об'єктивну інформацію про фінансовий стан підприємства: склад і структуру прибутків, зміни у структурі активів і пасивів, розрахунки з дебіторами і кредиторами тощо.        На основі даних поточного фінансового аналізу розробляють основні показники фінансового плану, бізнес-плану, бюджетного планування, на базі яких визначають економічні орієнтири розвитку підприємства в перспективі. Від того, наскільки якісно проведений фінансовий аналіз, залежить ефективність прийнятих управлінських рішень.      Отже, аналіз фінансового стану будь-якого підприємства є нагальною потребою, адже жодний керівник не в змозі приймати управлінські рішення, спрямовані на збільшення прибутку, якщо не вирішено аналітичні задачі і не складено відповідний звіт про результати проведеного аналізу, які і є основою прийняття необхідних управлінських рішень.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Прийняття  рішень у фінансовому менеджменті  на прикладі ЗАТ «АВК»

2.1 Загальна характеристика  діяльності ЗАТ «АВК»

Кондитерський ринок –  один з найпривабливіших і таких, що динамічно розвиваються на Україні. Одним з найбільших національних виробників кондитерської продукції  є компанія «АВК».   Компанія «АВК» заснована 1991 року. До її складу входять 5 кондитерських фабрик, розташованих у Донецьку, Дніпропетровську, Луганську та Мукачеві.         Головні зусилля компанія «АВК» зосереджує на розвитку своєї брендової продукції, а у виробництві робить ставку на високоякісні, складні у виготовленні вироби, такі як шоколадні комбіновані цукерки, екструзійні та борошнисті вироби. Великою популярністю користуються солодощі компанії під марками «Шедевр», «Фрутта», «Жувіленд». Асортимент продукції компанії «АВК» нараховує понад 300 найменувань кондитерських виробів. Сьогодні на фабриках компанії діють найновіші лінії, які не мають аналогів в Україні, з випуску шоколадних і желейно-жувальних цукерок, печива, порожніх вафель, виробництва краплинної глазурі. Потужності «АВК» дозволяють випускати до 450 тон продукції на добу.      Компанія «АВК» займає одне з провідних місць на кондитерському ринку України. За 15 років існування компанії здобуто значний досвід роботи на ринку України та СНД, створено високопрофесійну команду, розроблено абсолютно нові напрямки діяльності.        ЗАТ «АВК» приділяє значну увагу не тільки внутрішньому середовищу організації, а й зовнішньому, що дозволяє уникнути багатьох загроз зі сторони потенційни та наявних конкурентів, а також планувати свою діяльність на довгострокові періоди.       Врахування соціокультурних та демографічних факторів під час створення своєї продукції та незмінно висока якість забезпечують «АВК» визнання та високу лояльність споживачів України, Росії та інших країн СНД.            Сильне та професіональне управління, повна легальність бізнесу та прозорі фінансові операції – важливі аргументи у боротьбі за лідерство. «АВК» – перша в кондитерському сегменті національного ринку компанія, яка 2002 року випустила власні облігації, а 2003 року успішно розмістила 5-річні папери на 50 мільйонів гривень. Сьогодні цінні папери компанії вважаються одними з найнадійніших та найпривабливіших на українському фінансовому ринку.          Компанія «АВК» усвідомлює свою відповідальність і зацікавленість у розвитку професійної освітньої системи. З 2003 р. компанія є партнером Міністерства освіти і науки України у проведенні всеукраїнського конкурсу студентських та наукових робіт, спрямованих на розвиток харчової галузі. ЗАТ «АВК» бере активну участь в міжнародних тендерах та виставках. Якість продукції «АВК» підтверджено міжнародними сертифікатами. А з 2003 року виробництво та система управління компанії сертифікована на відповідність стандарту ISO 9001:2000.       Отже, ЗАТ «АВК» є потужним національним виробником, який відомий не лише в Україні, а й ще у понад 20 країнах світу. Налагоджений процес виробництва, розроблена система збуту, контроль якості продукції, а також довіра споживачів та співпраця з постійними контрагентами дозволяє компанії зберігати позиції лідера кондитерської промисловості.