Банки, їх роль та функції в трансформаційній економіці України

Іноземні банки за останні 10 років інвестували в акціонерний  капітал українських банків близько 10 млрд. дол. США. Крім того, дочірні структури іноземних банків в Україні були рефінансовані з-за кордону приблизно на 40 млрд. дол. Ще близько 10 млрд. українські підприємства одержали від іноземних банків безпосередньо. Тому розвиток української економіки останніми роками багато в чому був забезпечений грошима іноземних банківських груп.

В останні десятиліття  прокотилася хвиля злиттів і  поглинань банків у Центральній  і Східній Європі. Україна стала  останньою в цьому списку. Першими були країни, що входили до Першої світової війни до складу Австро-Угорської або Німецької імперій: Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Словенія і т. д. Потім настала черга країн колишньої Османської імперії: Румунії, Болгарії, колишньої Югославії. Остання хвиля торкнулася України. І коли вона відкрила свої ринки після виборів 2005 р., учасники банківського ринку М&А одночасно спрямували в Україну свої інвестиції. У всіх банків, які щойно набули статусу банків з іноземним капіталом, була однакова модель розвитку, орієнтована в основному на роздрібних споживачів, іпотечні кредити, кредити для покупки автомобіля, споживче кредитування. Але стратегія цих банків ґрунтувалася на переконанні, що всі країни, включаючи Україну, приймуть банківські правила Європейського Союзу. При цьому, багато банків не помилилися в стратегії своєї експансії.

   Політична нестабільність в Україні не дала змоги здійснити необхідні реформи, тому український банківський ринок виявися для іноземних банківських груп одним з найбільш ризикових і непередбачуваних.

   Слід зазначити, що саме 2008 р. став найрезультативнішим для української банківської системи за всю історію її існування: вона заробила близько 7,3 млрд. грн. чистого прибутку.

Проаналізуємо деякі постанови  НБУ, спрямовані на стабілізацію роботи банківського сектору під час піку фінансової кризи та дамо їм незалежну експертну оцінку щодо раціональності їх впровадження.

 

1. Постанова НБУ  від 01.06.2009 № 328

Сутність. Розроблено схему  реструктуризації проблемних кредитів, яка дає змогу банкам зменшувати свої резерви та збитки. НБУ розробив порядок зміни умов погашення  виданих до 1 жовтня 2008 р. кредитів тільки тим позичальникам, фінансовий стан яких класифікується не нижче ніж  клас “В” (наявність ризиків несвоєчасного  погашення зобов’язань за кредитом), а стан обслуговування боргу — як “добре” або “слабке”. Перш за все реструктуризації підлягають іпотечні кредити фізичних осіб на житло до 110 кв. м., якщо щомісячні платежі перевищать 30 % місячного доходу позичальника, та кредити, надані товаровиробникам. Для реструктуризації позичальник повинен надати банку документ, що підтверджує неможливість погашення кредиту. Недопустимим є пролонгування кредитного договору на довготривалий строк з перенесенням погашення основної суми боргу на кінець дії договору. Збитки від реструктуризації банки можуть списувати з регулятивного капіталу поступово — до 1 січня 2011 р., щоб не допустити різкого зменшення капіталізації. Поступово, за індивідуальними графіками, банки зможуть приводити до нормативу фактичне значення ліміту загальної короткої відкритої валютної позиції.

Коментарі. Постанова має рекомендаційний характер, але, якщо банк не буде її виконувати, то не зможе таким чином класифікувати позичальників та зменшувати резервування під проблемну заборгованість.

Основна мета НБУ — стимулювати  банки реструктуризувати кредити  шляхом конвертації валютних кредитів. При цьому НБУ дає послаблення в частині формування резервів та пропонує наявність додаткових витрат на проведення реструктуризації.

2. Постанова НБУ  від 08.06.2009 № 315

Сутність. НБУ змінив вимоги до адекватності капіталу. Так, якщо раніше адекватність капіталу розраховувалась діленням капіталу на активи банку, то після вступу в дію 12.06.2009 р. адекватність капіталу банку розраховується як капітал, ділений на активи та валютну позицію.

Коментарі. Валютна позиція банку — співвідношення вимог і зобов’язань банку в іноземній валюті. У разі їх рівності валютна позиція вважається закритою, при нерівності — відкритою. Валютна позиція є короткою, якщо обсяг зобов’язань із проданої валюти перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог із купленої валюти перевищує обсяг зобов’язань.

НБУ змушує банки, в яких є “запас” іноземної валюти та проблеми з адекватністю капіталу, продавати на міжбанківському ринку  свої “запаси” у вільноконвертованій валюті.

В умовах фінансової кризи  такі труднощі відчули багато банків, оскільки впала рентабельність активів, погіршилася якість кредитних портфелів, що, у свою чергу, призвело до необхідності формування великих резервів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Проаналізувавши роботу легко  побачити, що надзвичайно важливу роль відіграє регулювання банківського національного ринку як основний захід з виходу країни з кризи. Ефективні антикризові стратегії банківського менеджменту та активна державна підтримка банків є ключовими регуляторами, спрямованими на вихід країни із фінансової кризи.

Нижче представлені основні  положення цих стратегій:

• Не надавати кредити в іноземній валюті;
• Скороченя кредитного портфелю;
• Мінімізація ризиків отримання достатніх прибутків для збереження коштів вкладників і підтримання життєдіяльності;
• При оформлені застави треба залучати фахівців в оцінці майна, аналізуючи ринок валют;
• Збільшення кредитного ресурсу Національного банку України;
• Менеджмент банку має постійно вдосконалювати системи та форми управління активами і пасивами, швидко засвоювати нові знання, знаходити нові неординарні рішення в динамічній ситуації;
• Треба створити безпечні умови вкладень для залучення інвесторів.

 

Дотримуючись цих заходів  можна якнайскоріше повернути банківську сиситему Украйни на докризовий рівень, позитивно відіб'ється на її подальшому розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік використаної літератури:

 

1. Економічна теорія / Під редакцією Предборського В. А. – К.:Кондор, 2003. – 492 с………………………………………………………………………   2 с.
2. Юлія Правик / Банківська система України в період фінансової кризи: впровадження антикризових заходів // Банківська справа. – 2011. - №1. – с. 76 – 89……………………………………………………………………… 14 с.