Шпаргалка по "Международному менеджменту"

 

   1. Сутність міжнародного  бізнесу.

     Міжнародний бізнес це ділова взаємодія приватних фірм або їхніх підрозділів, що знаходяться в різних країнах і направлений для досягнення їх цілей та завдань.

   Міжнародний бізнес базується на можливості отримання  зиску, а саме від переваг міжнаціональних  ділових операцій. Тобто з тих  позицій, що було б отримано набагато більше переваг ведучи бізнес на міжнародних  просторах, ніж ті, які б вони мали ведучи бізнес тільки в межах своїх  країн.

   Це  – ключовий момент не тільки в розумінні  природи і специфіки міжнародного бізнесу, але й у поясненні  виникнення і розвитку міжнародного менеджменту як такого.

   Рішення про початок міжнародної операції і є той перший крок, що у підсумку призводить до перетворення національного  фірмового менеджменту в міжнародний.

 

   2. Основні етапи  розвитку міжнародного  бізнесу

   Розвиток  міжнародного бізнесу за тлумаченням  Р.Робінсона можна розділити на такі головні етапи:

1. Комерційна ера (1500-1850pp.)

   Ера великих географічних відкриттів. Пошук  величезних особистих зисків, пов'язаних з торгівлею колоніальними товарами в Європі, який став рушійною силою, що більш трьохсот років визначав розвиток базової форми міжнародної  торгівлі. У цей період могутній поштовх, одержала промисловість європейських країн: від суднобудування і металообробки - до переробки заморської сировини.

2. Ера експансії (1850-1914 pp.)

   У зазначений період йде остаточне  оформлення і структуризація колоніальних імперій на фоні бурхливого індустріального  розвитку європейських країн, а пізніше  США, викликаного промисловою революцією початку ХІХ ст. та наступними досягненнями технологічного розвитку.

   Міжнародний бізнес уже в другій половині цієї ери розвитку дуже точно виявив усі  головні мотиви свого існування  та розвитку, що збереглися і до наших  днів:

   -більш ефективне використання світових ресурсів (сировинних, природних, енергетичних);

   -розширення ринків збуту; 

   -в  нові неосвоєні ринки вкладаються  вільні фінансові ресурси;

   -використання вигідних можливостей місцевого законодавства (податкового, митного і т.д.).

3. Ера концесій (1914-1945 pp.)

   Особливість історичної епохи, яка охоплювала період між двома світовими війнами, відбулося якісна зміна ролі найбільших компаній, що оперували на колоніальних ринках. Розпочалось формування на концесійних підприємствах значного прошарку національних менеджерів середньої  ланки, яких спеціально навчали, як на підприємствах так і в навчальних закладах самої метрополії. Характерні риси міжнародного бізнесу цієї ери  були:

1. Поразка Німеччини в Першій світовій війні та новий переділ світових ринків.
2. Велика депресія 1929-1932 р яка порушила питання про ефективність міжнародного бізнесу в співвідношенні з національними інтересами та використанням людських ресурсів.
3. Виникнення двох могутніх тоталітарних режимів (у СРСР та Німеччині) показувало досить значні можливості державного управління зовнішньоекономічною діяльністю, але одночасно і всі слабкі сторони держави як «міжнародного суб’єкта».

   4.Ера національних держав (1945-1970 р.)

   Характеризується, по перше - становленням та бурхливим  розвитком нових національних держав, які одержали в спадщину від концесійної  ери розвинутий економічний базис  та кадрово-технологічну структуру; по друге нові держави отримали і  всі пороки колоніального господарського розвитку включаючи і найтяжчі - фінансові проблеми.

   5.Ера  глобалізації (починаючи  з 70-х pp. XXв.)

   Міжнародні  компанії перетворюються в глобальні (всесвітні) виробничо-фінансові структури, які виступають в якості головних суб’єктів світових господарських  зв’язків. Величезні економічні ресурси  найбільших компаній дозволяють їм здійснювати  всесвітню виробничо фінансово - комерційну та науково-технічну діяльність.

   Глобалізація - це швидке посилення процесу взаємозалежності національних економік, переплетіння соціально-економічних процесів, формування інтегрованої та взаємозалежної світової економіки, стрімкі зміни способу  життя і спонукають фірми до пошуку нових умов діяльності.

 

   3.Характерні  риси сучасною  міжнародного бізнесу.

   Міжнародний бізнес у сучасних умовах визначається основними характерними рисами:

   1. Присутність і  загальність. Він усе більше і більше перетворюється у свого роду невід'ємну можливість практично для будь-якої фірми майже кожної країни принципово змінювати стратегічні і тактичні перспективи фірм і відкриває перед ним нові потенційні поля ділової активності, звичайно існують також і певні обмеження.

   2. Ступінчатість розвитку. Входження фірми в міжнародний бізнес, як правило, починається з простих форм звичайної зарубіжної торгівлі і по мірі розвитку досягає вищої форми - БИК.

   3. Розвиток на новій  технологічній основі. Можливості комп'ютеризації, інформатизації і телекомунікації принципово змінили характер міжнародного бізнесу, що у сучасних умовах придбав три принципово нові риси:

• він може ефективно здійснюватися «не виходячи з офісу»;
• він може здійснюватися в режимі реального часу;
• він може за допомогою телекомунікацій охоплювати всі бізнес ринки товарів,капіталів, робочої сили, інформації та інше які в даний час цікавлять.

   4."Фінансиаризація". (риса “глобалізованого" міжнародного бізнесу) Пошук і використання міжнародних конкурентних переваг стали жорстко спиратися на досягнення фінансового менеджменту, новітні та численні фінансові інструменти, що виростають з гігантських можливостей світового фінансового ринку.

   5. Взаємодія національного  й інтернаціонального. Процеси глобалізації привели до конвергентних процесів від товарів широкого вжитку до формування специфічної ділової мультикультури, яку розділяють більшість світових бізнесменів. З другого боку в національних культурах наростає диференціація у виді найтяжчих форм націоналізму або релігійного фанатизму, що проявляються в конфліктних формах.

   Розгляд найважливішої риси міжнародного бізнесу  знань і компетентності в його ефективності залежить від того, наскільки персонал фірми реально знає і уміє практично використовувати всю суму знань, умінь і навичок, без якої входження в будь-яку сферу міжнародного бізнесу не ефективно, але найчастіше просто неможливо.

 

   4.Основні  риси відмінності  національного бізнесу  від міжнародного  бізнесу. 

   Міжнародний бізнес:

   1. Ціль – витяг прибутку за  допомогою використання можливостей  різних країн і регіонів та  роботи на ринках різних країн  і регіонів.

   2. Засіб: розширення ринків, використання  більш вигідних ресурсів, використання  законодавчих, політичних і соціальних  можливостей у ряді країн, а  також використанням міждержавної  взаємодії.

    3. Обсяг, зростання і складність  міжнародного бізнесу варіюються  в залежності від 1) числа країн  перебування; 2) глибини залучення  кожної із країн в системи  « НД- виробництво продаж-сервіс»  фірми. 

   4. Міжнародний бізнес працює в  різних культурних середовищах,  і його ефективність залежить  від національної культурної  складовий. 

   5. Міжнародний бізнес має можливість  використовувати світову глобалізацію: не обмежений національними кордонами. 

   6. Бізнес як система, орієнтована  на витяг прибутку з використання  знань. 

   Національний  бізнес:

   1.Ціль  – отримання прибутку за допомогою  використання конкурентних переваг  у системі « НД – виробництво  – продаж – сервіс» в умовах  даної країни і її ринків.

   2. Засіб: розширення ринків, використання  більш вигідних ресурсів, використання  законодавчих, політичних і соціальних  можливостей всередині країни.

   3. Обсяг, зростання і складність  бізнесу варіюється в залежності  від охоплення їм різних етапів  системи « НД – виробництво  – продаж-сервіс» і від диверсифікованості  бізнесу всередині країни.

   4. Бізнес працює у внутрішньому  культурному середовищі, і національна  культурна складова не грає  ролі в бізнесі. 

   5. Бізнес має можливість використовувати  все краще всередині країни: він  обмежений можливостями самої  країни.

   6. Бізнес як система, орієнтована  на витяг прибутку з використання  знань.

 

   5.Визначення  міжнародного менеджменту.  Сфери керування  фірмового бізнесу.

   За  визначення фахівців міжнародного бізнесу  міжнародний менеджмент є особливим  видом менеджменту, головними цілями якого виступають формування, розвиток і використання конкурентних переваг  фірми за рахунок можливостей  ведення бізнесу в різних країнах  і відповідного використання економічних, соціальних, демографічних, культурних та інших особливостей цих країн  на світовому ринку.

   Міжнародний менеджмент повинен бути схожий до національного менеджменту, і містити  ті проблеми, що охоплюють основні  сфери керування фірмовим бізнесом:

• дослідження, аналіз і оцінка зовнішнього середовища бізнесу і внутрішнього середовища організації;
• процеси комунікації і прийняття рішень (включаючи моделі і методи);
• базові функції керування (стратегічне планування і реалізація стратегій; побудова організації; мотивація, контроль і координація);
• питання трупової динаміки і керівництва;
• питання ефективності діяльності фірми

 

   6.Задачі  міжнародного менеджменту.

   В рамках головної цільової орієнтації міжнародного менеджменту слід виділити такі задачі:

1. Комплексне вивчення, аналіз та оцінка зовнішнього середовища міжнародного бізнесу в інтересах пошуку і реалізації джерел конкурентних переваг фірми.
2. Поглиблений аналіз та оцінка культурного фону в кожній країні перебування і використання цих можливостей при виробленні стратегічних, тактичних і оперативних рішень по функціонуванню та розвитку фірми як у даній країні, так і в цілому.
3. Оцінка, вибір і практичне використання організаційних форм, у рамках яких здійснюються закордонні операції фірми, для того щоб максимально ефективно використовувати економічний потенціал та правові можливості країн місцезнаходження.
4. Формування і розвиток багатонаціонального колективу фірми та її підрозділів у країні базування та у країнах місцезнаходження в інтересах максимального використання особистого потенціалу працівників, можливостей окремих колективів, що взаємодіють всередині фірми.
5. Пошук, розвиток та ефективне використання різноманітних можливостей міжнародного бізнес-сервісу, в першу чергу у сферах фінансового, технологічного й інформаційного обслуговування економічних операцій.

 

   7.Основні  форми організації  міжнародного бізнесу. 

   У практиці сучасного міжнародного бізнесу  вироблені різноманітні, у тому числі  досить гнучкі форми міжнародної  кооперації, до числа яких відносяться:

1. ліцензійний договір  - використання авторського права, товарного знаку, патенту;
2. спільне виробництво — виготовлення комплексного виробу чи його компоненту одним із закордонних партнерів:
3. контракт-менеджмент — передача одним з партнерів іншому ноу- хау в галузі менеджменту;
4. франчайзинг — видача ліцензії на визначену діяльність з наданням додаткової управлінської, маркетингової та технологічної підтримки,
5. стратегічний альянс — формальний чи неформальний союз, створений з метою об'єднання ресурсів для вирішення завдань реорганізації, підвищення ринкової ефективності і т.д., чи досягнення «ефекту масштабу», або з іншими глобальними цілями;
6. спільне підприємство — одна з розповсюджених форм стратегічного альянсу, сполучена зі створенням нової компанії юридично й економічно самостійним підприємством;
7. багатонаціональна компанія — найбільш стабільна ("тверда") форма міжнародного співробітництва, заснована на механізмі акціонерної участі і/чи інших способах корпоративного контролю.